Договір як основна форма взаємин суб’єктів рекреаційної діяльності

У процесі здійснення рекреаційної діяльності між її суб’єктами складаються різні договірні відносини. Практичне значення мають наступні критерії фіксації договорів.

Серед них можна назвати: 1) етапи організації діяльності;
2) суб’єкти, що беруть участь у її організації; 3) види рекреаційної
діяльності; 4) види відносин, що вимагають договірного регулю-
вання.

Залежно від етапів організації рекреаційної діяльності систему договорів можна подати у такий спосіб:

Етапи організації діяльності	Види договорів
Створення суб’єктів РД	Установчі договори. Договори про спільну діяльність. Договори оренди. Договори банківського рахунку й розрахунково-касового обслуговування
Ліцензування діяльності	Договори купівлі-продажу. Договори оренди встаткування. Договори страхування. Договори про рекламне обслуговування. Договори про спільну діяльність із партнерами
Здійснення діяльності	Договори на надання рекреаційних послуг. Внутрішньогосподарські договори. Договори з надання послуг суб’єктам рекреаційної діяльності (транспорт, зв’язок, електроенергія, опалення, реклама, кредитування й ін.). Договори з надання рекреантам суміжних з рекреаційними послуг (проживання, харчування, оздоровлення, торгівля, організація дозвілля й ін.)
Припинення діяльності	Договори про купівлю-продаж

Для включення в кожну групу тих або інших договорів враховується час їхнього укладання, умови, які вони забезпечують, різна їхня участь у господарській діяльності, щодо якої одні з них мають хоча й попередній, але обов’язковий характер (наприклад, договір страхування для ліцензування туристичної діяльності); інші – безпосередньо обслуговують статутну діяльність (наприклад, договори на надання фізкультурно-оздоровчих, культурно-видовищних послуг); треті – можуть бути для одних суб’єктів обов’язковими, а для інших допустимими (наприклад, договори на рекламне обслуговування – для туристичної діяльності – одна з необхідних умов, а для лікувально-оздоровчої, курортної діяльності – допустимою, але ж не обов’язковою). Від правильного вибору структури договірних відносин залежить реалізація кінцевої мети будь-яким суб’єктом рекреаційної діяльності ще й тому, що її регулювання здійснюється в основному диспозитивними нормами й багато в чому визначається сторонами самостійно.

За суб’єктним складом рекреаційної діяльності система договорів розподіляється таким чином:

· договори між субпідрядними суб’єктами рекреаційної діяльності й іншими суб’єктами, що приймають участь в організації рекреаційної діяльності з господарською метою, в теорії господарського права вони мають назву «господарські зобов’язання»;

· договори суб’єктів рекреаційної діяльності зі споживачами різноманітних рекреаційних послуг (юридичними й фізичними особами);

· договори між субпідрядними суб’єктами рекреаційної діяльності (об’єднання, підприємство, державна адміністрація), які називаються «господарсько-управлінські»;

· внутрішньогосподарські договори між суб’єктами рекреаційної діяльності та їхніми структурними підрозділами.

Розподіл договорів у рекреаційній діяльності за зазначеними видами необхідний для систематизації правового регулювання таких відносин і забезпечення зацікавленості всіх їхніх учасників у кінцевому результаті.

Залежно від видів рекреаційної діяльності система договорів може бути представлена договорами з організації туристичної, курортної, лікувально-оздоровчої, культурно-дозвільної, фізкультурно-оздоровчої діяльності. При цьому в кожну групу входять договори, загальні для всіх, і спеціальні – для конкретних видів діяльності. Важливість регулювання такої системи обумовлена необхідністю відбиття особливостей кожного виду діяльності шляхом закріплення в договорах відповідальності, надання спеціальних умов до якості й строків виконання й ін.

Види відносин	Види договорів
Майнові	Договори купівлі-продажу. Договори оренди. Договори лізингу. Договори про спільну діяльність
Організаційні	Установчі. Договори про спільну діяльність. Внутрішньогосподарські
Фінансові	Договори про відкриття банківського рахунку. Договори розрахунково-касового обслуговування. Договори кредитування. Договори про спільну діяльність
Страхування	Договори обов’язкового страхування. Договори добровільного страхування
Виробничі	Договори на надання послуг. Договори доручення, комісії. Договори підряду. Договори агентські. Договори про спільну діяльність

Зазначені відносини характерні для будь-якого виду рекреаційної діяльності й для суб’єктів будь-якої організаційно-правової форми, що здійснюють таку діяльність. Розподіл договорів за таким принципом дозволяє представити всю структуру договірних зв’язків, які необхідні при здійсненні основних видів рекреаційної діяльності.

Однією з важливих ознак всіх договорів, що укладаються рекреаторами, може виступати їхнє співвідношення із процесом господарювання, за яким договори розподіляються на такі, що:

1) опосереднюють статутну діяльність;

2) безпосередньо обслуговують статутну діяльність;

3) договори, побічно пов’язані з веденням господарської діяльності.

Розподіл договорів таким чином можна вважати досить стійким, оскільки відповідно до діючого законодавства вони взаємозалежні з такими поняттями, як «вартість рекреаційної послуги» (перша група), «собівартість послуг, робіт», «валові витрати» (перша й друга група) і «витрачення прибутку, доходу» (третя група). У той же час такий поділ договорів є неоднозначним з позиції загальних положень про класифікацію договорів, оскільки ті самі за назвою договори можуть за певних умов виявитися в різних групах. Наприклад, договори про організацію прийомів, презентацій, реклами можуть бути віднесені до другої групи договорів тільки в частині їхньої вартості, що не перевищує двох відсотків обкладеного податком прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) період, а понад зазначену вартість такі договори необхідно відносити до третьої групи.

Серед договорів, що опосередковують рекреаційну діяльність, центральне місце займають договори з надання рекреаційних послуг.

Другу групу становлять договори, які є необхідними для організації статутної діяльності. Ця група представлена господарськими договорами, до яких приєднуються рекреатори для забезпечення основних умов здійснення діяльності з надання рекреаційних послуг (наприклад, договір оренди, страхування, купівлі-продажу, договір на рекламне обслуговування, перевезення рекреантів, договір з надання послуг електрозв’язку, на екскурсійне обслуговування й ін.). Вони можуть називатися допоміжними, з огляду на їхнє місце щодо основних договорів і організації рекреаційної діяльності.

Третя група договорів складається з таких, які безпосередньо не пов’язані зі здійсненням господарської діяльності рекреантів, хоча надалі вартість таких договорів може бути віднесена на собівартість рекреаційних послуг (наприклад, у виді амортизаційних відрахувань). Можливість укладення таких договорів пов’язана з економічними результатами такої діяльності, а необхідність – з розвитком і вдосконалюванням статутної діяльності. Це можуть бути договори купівлі-продажу офісних меблів, побутових електроприладів, інформаційних систем, договори на організацію прийомів, презентацій понад установлені нормативи й ін. До них застосовують назву «додаткові», з урахуванням їх місця щодо господарської діяльності.

Правова основа для договірних відносин суб’єктів рекреаційної діяльності представлена загальними нормами зобов’язального права й спеціальними нормативними актами з окремих видів господарської діяльності (кредитування банківського рахунку, інвестиційна діяльність, зовнішньоекономічна, про оренду землі, про оренду майна й ін.).

Характерними рисами договорів у рекреаційній діяльності є:

· публічний характер;

· специфіка письмової форми договорів;

· визначення договорів безпосередньо за текстами договорів або інших локальних документів і відсутність його закріплення в чинному законодавстві (крім договорів на туристичне обслуговування);

· наявність власних критеріїв розмежування договорів при здійсненні рекреаційної діяльності, зокрема, за ступенем обов’язковості, за співвідношенням з рекреаційною діяльністю, за видами рекреаційної діяльності;

· можливість при порушенні їхнього виконання відшкодування, крім матеріальної, моральної шкоди.

Висновок. Всі договірні відносини, що складаються в процесі організації рекреаційної діяльності, можна класифікувати на групи за різними ознаками, що має значення для правового регулювання таких відносин.