Спостереження за птахами

Спостереження за птахами дуже цікаві і корисні для дітей. Найкращим для цих спостережень є час перших днів березня і до травня включно. Найважливішими для спостережень є ті птахи, які дають користь сільському господарству, знищуючи шкідників у садах, городах, у парках. У журналі відмічають такі основні дані спостережень над птахами:

Приліт різних птахів у різні пори року у ту місцевість, де проводяться фенологічні спостереження.

Початок і кінець співу птахів.

Початок парування птахів.

Слід старанно простежити за гніздуванням птахів, за тим, як вони займають певну територію для побудови гнізд, де і як саме будують гнізда ті чи інші птахи. Знання цього дасть можливість оберігати гніздо від хижаків.

Кількість гнізд на певній території саду чи парку.

Дати відкладання яєць, початок їх насиджування та вилуплення пташенят. Бажано підрахувати, скільки разів на день і чим годуюють своїх пташенят, де добувають корм батьки - птахи.

Виліт молодих пташенят з гнізд. Потрібно визначити час вильоту, простежити, чи всі пташенята, що вилупилися з яєць, уціліли, відмітити, скільки їх загинуло із яких причин.

Нарешті, спостерігається і відмічається відліт птахів з тієї місцевості, де над ними велись спостереження.

Спостереження за звірами (що впадають в зимову сплячку)

1.Назва звіра (вид, родина);

2. Станція і місце, де живе звір;

3. Вихід з нори після зимової сплячки;

4. Початок парування.

5. Поява приплоду. Кількість малят у приплоді.

6. Початок і кінець весняного линяння.

7. Початок малятами самостійного життя.

8. Початокі кінець осіннього линяння. Остаточне покриття зимовим хутром.

9. Залягання у зимову сплячку.

Народний календар українців

Народний календар - це система історично обумовлених дат, подій, спостережень за навколишньою дійсністю, народних свят, інших урочистостей, які в певній послідовності відзначаються протягом року. Народні традиції і звичаї адекватно відображають сутність, зміст і характер подій та явищ у природі, житті, зокрема у трудовій діяльності, побуті і дозвіллі людей.

В основі народного календаря лежить землеробський (аграрний) календар. Крім цього, розрізняють також державний календар, календар погоди, родинний календар.

Народний календар місяць за місяцем, тиждень за тижнем, нерідко день за днем передбачає відповідно до конкретних умов даного регіону всі сторони і види хліборобської праці, особливості життя, зміни в природі (це функція календаря як прогностика).

Народний календар - це енциклопедія знань про життя людей праці, їх побут, спосіб життя, виховну мудрість, природні явища. Знайомлячись із педагогікою народного календаря, учитель може оволодіти глибокими знаннями історії, що дасть змогу всебічно використати виховний потенціал народного календаря.

Як стверджує у своїй книжці "Місяцелік" Василь Скуратівський, в давні часи початок зимового літочислення іменувався "студнем". В Іпатіївському літописі (1118 р.) цей місяць називають "грудень" - "нерівний, покритий грудками шлях". У різних регіонах зустрічаються назви місяця "хмурень", "стужайло", "мостовик", "трусим" тощо. Поляки", білоруси називають цей місяць - "грудзень", сербохорвати - "грудан", словаки - "груден". На Закарпатті місяць називали "мочавець" (вологий, мокрий) та андріїв (від свята Андрія Первозванного - 13 грудня). В европейських мовах збереглося давньоримське означення "децембер" (десятий місяць року).

На 22 грудня припадає зимове сонцестояння, за яким визначають астрономічний початок зими. Всі дохристиянські вірування европейських народів пов'язували з ним "народження сонця", "родини сонця". "сонцеворот", "ріст сонця". Тому 25 грудня свято Спиридона називали ще й Спиридон-сонцеворот. В цей вечір наші пращури прогнозували погоду на наступний рік. Із розрізаної навпіл цибулини відбирали 12 пелюсток (починаючи із зовнішньої і до середини), що символізували кожен місяць року, насипали в середину кожної пелюстки однакову кількість солі (маленьку ложечку) і залишали до ранку. Вранці спостерігали як помокріє сіль у кожній пелюстці цибулі. Якщо сіль мокра, значить цей місяць в наступному році буде мокрий, суха - суха погода переважатиме в цьому місяці.

Такі прогнози на погоду наступного року робили в цю ніч данці, голландці. Вони розрізали свіжий огірок на дванадцять кружалець і теж посипали однаковою кількістю солі. Прогноз - такий же.Наші пращури вважали, що погода кожного наступного дня від Спиридона (25 грудня) відповідає характерові погоди всіх дванадцяти місяців. Тому протягом 12 днів запам'ятовували погоду. Ретельно велись спостереження за зміною в погоді (через кожну годину). Для хліборобів це було важливо, щоб завбачити погоду на весь рік. Прогноз погоди в наш час здійснюють синоптики. Уся сукупність фізичних процесів, що протікають у тропосфері, визначає особливості погоди на певній території, які відображають на синоптичних картах. Інформація для їхнього складання надходить від космічних штучних супутників" численних метеорологічних станцій, розміщених як в Україні, так і у світі. Усього гідрометеорологічна служба України охоплює близько 130 гідрометеорологічних станцій у різних кутках країни, де за єдиною програмою 8 разів на добу (через кожні 3 години) фіксуються дані приладів. Метеорологічні та гідрологічні спостереження здійснюють також 14 морських станцій, спеціалізовані обсерваторії та інші станції. Зібрана інформація надходить у гідрометцентр України, який обробляє інформацію і повідомляє прогнози погоди населенню та підприємствам і організаціям.

Узагальнюють дані спеціальні служби при Державному комітеті України з гідрометеорології у Києві. Там складаються синоптичні карти нашої країни.

Запитання і завдання

1. Як називається прогноз-передбаченя погоди на місяць?

2. Де погода взимку визначається впливом помірних повітряних мас, а влітку — тропічних,літо сонячне, сухе і спекотне?

3. Який тип клімату називається середземноморським?

4. Який тип клімату характерний для субтропічного поясу.

Теми рефератів, доповідей

1. Живі барометри погоди.

2. Клімат України.

3. Характеристика місцевих вітрів.

4. Грізні явища погоди.

5. Метеорологія. Синоптичне прогнозування.

6. Особливості сезонних явищ опадів.