Позакласна робота з хімії 1 страница

Як і уроки, позакласна робота є важливою формою організації навчально-виховного процесу з хімії в середній школі і СПТУ. Мета її - поглиблення і розширення знань і кругозору учнів, їхніх умінь і навичок; розвиток інтересу до предмета, самостійності, творчої активності; виховання почуття колективізму і товариськості; відповідальності і наполегливості у досягненні поставленої мети. Позакласні заняття справляють позитивний вплив і на уроки, оскільки багато учнів починають серйозніше ставитись до своїх навчальних обов’яз

192. ків, виявляти більшу пізнавальну активність, допомагати вчителю в обладнанні кабінету хімії, у підготовці хімічного експерименту, роздавального матеріалу та інших дидактичних засобів до уроку. Форми і методи позакласної роботи. Всю сукупність позакласних занять з хімії за їх змістом можна розділити на дві групи. До першої групи належать так звані навчальні заняття, що проводяться в позаурочний час. Це консультації і додаткові заняття (див. § 38). До другої групи належать заняття, зміст яких хоч і пов’язаний з уроками, але виходить за межі програми, розширює і поглиблює знання і вміння учнів з основ хімії і хімічного виробництва, сприяє розвитку їх творчих здібностей. Форми занять цієї групи дуже різноманітні. За охопленням учнів вони поділяються на індивідуальні, групові, масові (табл. 4 за Г. М. Чернобельською): Таблиця 4. Форми позакласних занять

Вид позакласної роботи з хімії	Форма позакласної роботи з хімії
Індивідуальна	Групова	Масова
Робота з літературою, підготовка доповідей, рефератів, невелике дослідження, робота з обладнання кабінету хімії, підбір матеріалів длястендів і періодичних вставок тощо	Хімічний гурток; секції клубу, товариства або МАН (мала академія наук); лекторські групи; випуск стінної газети або бюлетеня, робота з виготовлення змінних стендів, з обладнання кабінету хімії тощо	Хімічний вечір, хімічне товариство, клуб, МАН; хімічна олімпіада, конференція, екскурсія, вікторина, концерт-лекція з хімії; усний хімічний журнал, тиждень (декада, місячник) хімії тощо

Такий поділ позакласної роботи на форми і види умовний, оскільки підготовка, наприклад, хімічного вечора або робота гуртка, крім масової і групової, вимагає великої і кропіткої індивідуальної роботи кожного учасника. В свою чергу, проведення масового заходу неодмінно впливає на напрям і характер роботи його учасників. Це свідчить про взаємну інтеграцію різних форм і видів позакласної роботи, всі елементи якої взаємозв’язані і взаємозумовлені.

Методика організації і проведення окремих форм позакласної роботи. Хімічний гурток — основна форма систематичної позакласної роботи. Його тематику визначає вчитель, враховуючи побажання учнів. Для VIII класів доцільно організувати гурток препаративної хімії або лаборантів, гурток з вивчення властивостей речовин та їх добування, складання простих приладів та їх перевірки, цікавої хімії тощо. Під час роботи в гуртках необхідно привчати учнів працювати не тільки з речовинами, матеріалами, хімічним посудом та іншим обладнанням, а й з навчальною, довідковою і науково-популярною літературою, навчати їх виконувати роботу, користуючись друкованою інструкцією.

Для учнів IX—XI класів можна організувати гуртки аналітичної хімії, агрохімії, органічної хімії, хімічної технології, хімічного кон

193. отруювання і моделювання, хіміків-краєзнавців, поглибленого вивчення окремих розділів хімії, розв’язування конкурсних та олімпіадних задач, гурток по встановленню міжпредметних зв’язків з іншими предметами, наприклад біохімічний, тощо. Організацію хімічного гуртка потрібно починати на уроці. Наприклад, розповідаючи учням VIII класу про чисті речовини і суміші, вчитель може зазначити, що на уроці не вистачає часу, щоб ознайомитись з численними способами очищення речовин. Продовжити їх вивчення можна на заняттях гуртка у позаурочний час. Вчитель може під час уроку повідомити цікавий факт з історії хімії або цікаві додаткові відомості про речовину і запропонувати учням детальніше обговорити це питання на заняттях гуртка. Можна поставити на уроці проблему, а її розв’язання перенести на засідання гуртка тощо. До гуртка потрібно записувати всіх бажаючих, але не більше 10—15 учнів. Гурток організовують для однієї паралелі класів, щоб учні в ньому були однієї вікової категорії. Якщо хімічних гуртків у школі декілька, потрібно залучати до керівництва гуртковою роботою батьків-хіміків, шефів, студентів вузів, аспірантів, співробітників науково-дослідних лабораторій тощо. Але координувати і спрямовувати роботу гуртків повинен вчитель. Він здійснює керівництво через виборні органи самоврядування. На організаційних зборах гуртківців обирають старосту, його заступника, відповідальних за зберігання посуду, реактивів і матеріалів, редколегію стінгазети «Юний хімік» або науково-технічного бюлетеня «У світі хімії» тощо. На початку навчального року на загальних зборах розглядають і затверджують річний план роботи, який найчастіше має два розділи: 1) групові та індивідуальні завдання (експериментальні дослідження, доповіді, реферати тощо); 2) масові заходи (вечори, конкурси, вікторини, тижні хімії тощо). Так само організовується і функціонує самоврядування товариств «Юний хімік», «Клуб юних хіміків», «Мала академія наук» (МАН). Ними керують ради, до складу яких входять голова товариства, його заступник, голови секцій (гуртків), редактори стінгазети і бюлетеня, відповідальні за зберігання посуду, реактивів і матеріалів. Аналіз передового педагогічного досвіду показує, що найбільш доцільно проводити два групових заняття на місяць (за загальношкільним розкладом позакласних заходів) і два індивідуальних (бригадних) за «плаваючим» графіком — у дні й години найбільш зручні для вчителя і учнів. Тривалість роботи гуртків визначається багатьма факторами і перш за все віком учнів: для гуртківців VIII—IX класів — до 1 год, для X—XI класів— 1,5—2 год; у дні канікул тривалість занять, особливо експериментальних, можна збільшувати. Встановленого графіка роботи гуртка потрібно суворо додержувати. В школах подовженого і повного дня умови для гурткової роботи особливо сприятливі. Починаючи роботу в гуртку, потрібно одразу ж подумати про її завершення. Способи завершення роботи можуть бути різними. Цікаво проходить заключна конференція, на яку запрошуються батьки, адміністрація школи, учні інших класів, представники шефів. Можна 194. провести хімічний вечір. Учні VIII—IX класів охоче виступають перед молодшими школярами з цікавими дослідами. До всіх цих заходів корисно підготувати виставку саморобних приладів, стенди, альбоми, стінні газети, оформити відповідним чином приміщення, де будуть підбиватись підсумки роботи гуртка. Хімічний вечір — найбільш поширена форма позакласної роботи, трудомісткий, але ефективний масовий захід, у процесі підготовки і проведення якого розв’язується широке коло навчальних і виховних завдань: учасники набувають нових знань або поглиблюють набуті; готуючи доповіді, повідомлення, хімічні досліди, інтермедії, сценки, музичне й літературне оформлення, вони вчаться діяти самостійно, мислити творчо, орієнтуватися в літературних джерелах, вибирати головне з прочитаного, критично осмислювати і відбирати потрібний матеріал; вдосконалюють лабораторні уміння і навички. Проведення вечора завжди є підсумком великої творчої роботи, який підбивається публічно й оцінюється всіма присутніми. Це дає можливість виховувати в учнів почуття відповідальності за доручену справу. Адже успіх вечора залежить від узгодженості дій його організаторів, від їх дисциплінованості, готовності своєчасно прийти на допомогу товаришу тощо. Як свідчить шкільний досвід, найчастіше проводяться тематичні вечори, присвячені історії хімії, питанням теорії хімії, хімічним елементам і сполукам, досягненням в галузі хімізації народного господарства, вечори на атеїстичні теми, цікавої хімії, міжпредметні вечори тощо. Великою популярністю користуються вечори, присвячені життєдіяльності видатних вчених-хіміків: Д. І. Менделєєва, О. М. Бутлерова, М. В. Ломоносова, М. М. Зініна, О. П. Бородіна, О. Є. Фаворського, М. Д. Зелінського та ін. До 8-го Березня можна підготувати вечір, присвячений хімікам-жінкам. Зусилля вчителя спрямовуються на те, щоб підготовку до вечора перетворити на цікавий і живий творчий процес, в якому кожен мав би можливість виявити ініціативу, винахідливість, фантазію, знання. При цьому важливо допомогти учням обрати правильний напрям і теми завдань, показати їм раціональні прийоми роботи з літературними джерелами, приладами тощо. В загальних рисах план підготовки хімічного вечора повинен включати: 1) відбір змісту, обговорення програми вечора і розробку його сценарію; на цьому етапі провідна роль належить вчителю, але й учні роблять свій внесок— складають вірші на хімічні теми, пишуть інсценівки, підбирають відповідний матеріал з журналів і художньої літератури; 2) призначення доповідачів і ведучих; запрошення на вечір вченого-хіміка, передовиків хімічного виробництва, шефів; це є окремим дорученням для учнів; 3) відбір хімічних дослідів (здійснюється під керівництвом учителя), особливої уваги заслуговує підготовка демонстраційного експерименту, адже він здійснюватиметься в умовах масового скупчення учнів і тому забезпечення всіх вимог техніки безпеки набуває великого значення; 4) підготовку хімічної вікторини, різних конкурсів, хімічних розваг (готують учні під контролем учителя); 195. 5) підготовку ілюстративного матеріалу і засобів його демонстрування; можна показати науково-популярний фільм, тематика якого перекликається а тематикою вечора; навчальний кінофільм демонструвати на вечорі недоцільно; 6) репетиції учасників художньої самодіяльності, зміст номерів якої пов’язаний з тематикою вечора; 7) оформлення приміщення — підготовка барвистого оголошення, запрошень, костюмів тощо; 8) організацію чергування під час проведення вечора; 9) обирання жюрі для оцінювання результатів вікторини, конкурсів тощо; до складу жюрі можуть входити учні, вчитель хімії, класні керівники, старша піонервожата, організатор позакласної роботи, члени ради дружини і комітету комсомолу школи; 10) підготовку пам’ятних подарунків для нагородження переможців вікторини і конкурсів. Тривалість вечора досягає 2—2,5 год, він проводиться не частіше, як один раз на рік. Його організовують окремо або в системі заходів тижня, декади, місячника хімії в школі. Тиждень (декада, місячник) хімії — своєрідна форма пропаганди хімічних знань серед учнів, яка за останні роки набула значного поширення в школах. Проводиться один раз на рік і потребує ретельної підготовки. Адже кожен день протягом тижня, декади, місяця в школі проводиться принаймні один масовий захід, успіх якого залежить насамперед від сумлінної його підготовки. Оргкомітет розробляє програму, в якій передбачається завдання кожному класу, а також тематику лекцій, бесід, екскурсій, виставок тощо. Наприклад, тиждень хімії в середній школі №67 м. Дніпропетровська під керівництвом вчителя-методиста Л. А. Федотової проходив на такою програмою: Понеділок — урочисте відкриття тижня хімії, виступи лекторської групи у VIII—XI класах, бесіди про роль хімії в житті людини: «Велика хімія Дніпропетровщини», «Хімія — захисниця полів», «Полімери служать людям», «Хімія і медицина» тощо. Конкурс «лаборантів». Вівторок — день умілих рук. Відкриття виставки творчих робіт учнів. Учні демонстрували виготовлені ними діючі прилади і моделі, кристали, вирощені з розчинів солей, різні наочні посібники. Відбувся конкурс хімічних газет. Кожен клас випустив свою газету, зміст і оформлення якої оцінювались. Середа - день виробничих екскурсій на місцеві підприємства. Зустрічі з вченими і передовиками виробництва. Лекція про досягнення хімічної науки і промисловості в поточній п’ятирічці. Четвер — день войовничого атеїста. Учні старших класів проводили в інших класах бесіди на атеїстичні теми (з демонструванням дослідів): «Як зароджувалось марновірство?», «Хімія у боротьбі із забобонами і релігією», «Роль чуда в релігійному світогляді» тощо. П’ятниця — день хімічної естафети. Всі паралельні класи намагалися виявити серед учнів кращого хіміка-теоретика і хіміка-експериментатора. З цією метою кожний клас виставляв команду, до складу якої входили кращі учні. Їхню експериментальну й теоретичну підготовку з хімії оцінювало журі. Субота — повідомлення підсумків тижня хімії. Проведення хімічного вечора. Нагородження переможців конкурсів і найактивніших учасників грамотами, книжками, оголошення подяк. Проте слід пам’ятати, що значення тижня хімії набагато зростає, якщо його присвятити певній темі або проводити під девізом. В такому разі робота учнів стає більш цілеспрямованою. Цьому також повинно відповідати і все інше оформлення тижня хімії. 196. Хімічна олімпіада посідає чільне місце серед інших видів масової позакласної роботи. Проводиться за етапами, включає кілька турів: шкільний, районний, міський (обласний), республіканський, всесоюзний і міжнародний. Головне завдання хімічних олімпіад — викликати інтерес в учнів до хімії, зробити їх участь у позакласній роботі якомога більш масовою і виявити школярів, які мають найкращі хімічні здібності і виявляють найкращу обізнаність з хімії, вміння творчо мислити і розв’язувати нестандартні задачі. Зміст завдань олімпіади регулярно публікується в ‘Журналі «Химия в школе» і може стати здобутком кожного вчителя. Методика організації і проведення окремих форм позакласної роботи висвітлюється в методичній літературі¹. Запитання і вправи 1. Опишіть коротко типи і структуру уроків з хімії. 2. Охарактеризуйте вимоги до сучасного уроку хімії. 3. Назвіть прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках хімії. 4. Які види самостійних робіт застосовуються у викладанні хімії? 5. Як організовують класну і домашню роботу учнів з підручником? 6. Що включає підготовка вчителя хімії до викладання предмета? 7. Складіть тематичний план вивчення певної теми (за вказівкою викладача). 8. Напишіть план-конспект уроку вивчення нового матеріалу (на власний розсуд). 9. Розробіть методику проведення екскурсії на один з об’єктів місцевого виробництва. 10. В чому полягає специфіка методів навчання, обліку знань і домашніх завдань на факультативних заняттях? 11. Які особливості мають навчальний план і програма для шкіл і класів з поглибленим вивченням хімії? 12. Вивчіть організацію позакласної роботи з хімії у школі, де ви проходите практику, і проаналізуйте її переваги й недоліки. 13. Складіть план підготовчої роботи і проведення вечора цікавої хімії. Орієнтовні теми рефератів і курсових робіт 1. Форми організації навчальної роботи з хімії. 2. Шляхи підвищення самостійності учнів у навчанні хімії. 3. Диференційоване навчання хімії. 4. Форми позакласної роботи з хімії.   ¹ Учителю о внеклассной работе по химии / Сост. А.А. Лазаренко – М.: Просвещение, 1981. – 112 с.; Внеклассная работа по химии / М.Г. Голдельд – М.: Просвещение, 1976. – 191 с.; Ходос Л.Ф. Вечори цікавої хімії. – К.: Рад. шк., 1970. – 144 с.; Сомін Л.Ю., Гарбер Л.Б., Федоренко Т.П. Хімічні тематичні вечори у середній школі. – К.: Рад. шк., 1966. – 92 с.   Розділ VIII. ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ХІМІЇ У ВЕЧІРНІЙ (ЗМІННІЙ) ШКОЛІ І СПТУ Комуністична партія і Радянський уряд приділяють постійну увагу вечірнім, заочним школам і профтехучилищам як формам навчання, яким належить важлива роль у здійсненні загальної середньої ¹ Учителю о внеклассной работе по химии / Сост. А. А. Лазаренко — М.: Просвещение, 1981. — 112 с; Внеклассная работа по химии / М. Г. Гольдфельд — М. 1 Просвещение, 1976. — 191 с; Ходос Л. Ф. Вечори цікавої хімії. — К.: Рад. шк., 1970. — 144 с; Сомін Л. Ю., Гарбер Л. Б., Федоренко Т. П. Хімічні тематичні вечори у середній школі. — К.: Рад. шк., 1966. — 92 с. 197. освіти. В Основних напрямах реформи загальноосвітньої і професійної школи передбачено забезпечення дальшого розвитку системи народної освіти, повніше задоволення потреб країни у кваліфікованих робітниках, підвищення ефективності роботи всіх ланок освіти, розвиток і поліпшення вечірнього і професійно-технічного навчання. § 42. ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ХІМІЇ У ВЕЧІРНІЙ (ЗМІННІЙ) ШКОЛІ Школи працюючої молоді в загальній системі освіти. Вечірня (змінна) школа — це загальноосвітній навчальний заклад, в якому навчається молодь без відриву від виробництва. Вона надає можливість юнакам і дівчатам, котрі з якихось причин перервали навчання в середній загальноосвітній школі, і дорослим людям, які в минулому не здобули середньої освіти, дістати повну середню освіту, і продовжувати навчання в середніх спеціальних і вищих навчальних закладах. Тим самим вечірня (змінна) школа сприяє підвищенню загальноосвітнього і культурного рівня населення СРСР і створює всім трудящим незалежно від віку можливості для продовження освіти. На сучасному етапі вечірня (змінна) школа згідно з Конституцією СРСР і вимогами реформи школи здійснює загальну обов’язкову середню освіту молоді, служить одним з важливих каналів здобування молоддю повної середньої освіти. Як і масова школа, вечірня (змінна) школа керується у своїй діяльності Основами законодавства Союзу РСР і Статутом середньої загальноосвітньої школи. Разом з тим вона має ряд особливостей, які значною мірою відрізняють її від масової школи за складом учнівського колективу, змістом, методами і формами навчально-виховної роботи, організацією і керівництвом школою. Ця специфіка відображена в Положенні про вечірню (змінну) школу¹ і зумовлена тим, що учні цих шкіл повинні не лише здобувати середню освіту, а й підвищувати свою виробничу кваліфікацію. Тому загальноосвітня підготовка працюючої молоді повинна наближатись до їхньої виробничої діяльності. Має значення і той факт, що режим праці учнів вечірніх (змінних) шкіл (робота в одну, дві, три зміни, ненормований робочий день, тривалі відрядження, сезонна робота) часто не відповідає навчальному режиму школи, а змінити його школа не може, оскільки цей фактор не піддається педагогічному регулюванню. Крім того, в одному класі навчаються, як правило, учні різних спеціальностей, різного віку і з різним рівнем загальноосвітньої і професійної підготовки. Всі ці фактори створюють певні труднощі і зумовлюють особливості в роботі шкіл даного типу. Завдання навчання хімії у вечірніх (змінних) школах. За діючим навчальним планом хімія викладається у VII—XI класах з переходом на дванадцятирічний курс навчання — викладатиметься у VIII—XII ¹ Народное образование в СССР. —М.: Педагогика, 1974. — С. 399-402; Вечерняя школа. — М.: Педагогика, 1973. — С. 107-113. 198. класах, Основні завдання навчання хімії у вечірній (змінній) школі такі самі, як і в масовій. Вчитель повинен розкрити провідні ідеї курсу і, на цій основі переконати учнів у матеріальній єдності світу, підвести їх, до світоглядних висновків, щоб засобами хімії як, навчального предмета зробити певний внесок у формування в свідомості учнів наукової картини світу. Не менш важливим завданням є посилення політехнічної спрямованості навчання, розкриття ролі хімії у виробництві матеріальних цінностей та її значення для науково-технічного прогресу і хімізації народного господарства країни. Успішному розв’язанню цих завдань сприяє опора на виробничий і життєвий досвід учнів. Особливо актуальними є завдання, пов’язані з усіма аспектами виховання учнів вечірніх (змінних) шкіл і розвитком у них навичок самоосвіти. Особливості організації процесу навчання хімії. В основі навчання хімії у вечірній (змінній) школі, як і у масовій, лежить класно-урочна система, але уроки обов’язково доповнюються консультаціями у формі групових та індивідуальних занять. Методика навчання хімії у вечірній (змінній) школі має свої особливості. Щоб правильно організувати навчання, потрібно враховувати психологічні особливості дорослих людей, які мають життєвий і виробничий досвід, але, як правило, не мають настанови на освіту, недооцінюють соціально необхідний рівень загальної освіти. Майже всі вони через тривалі перерви у навчанні втратили значну частину набутих у свій час знань і умінь. Необхідно пам’ятати також, що в учнів вечірньої (змінної) школи час на самостійну підготовку обмежений. Ось чому в системі класних занять переважає фронтальна робота з усіма учнями, присутніми на уроці. Основним джерелом знань виступає вчитель. Він повинен враховувати, що у багатьох учнів, особливо молодших вікових груп, слабо розвинуті пізнавальні інтереси. Тому у вечірній школі значно більшого значення, ніж у масовій, набувають різні прийоми створення стимулів до навчання: показ духовної і практичної цінності матеріалу, що вивчається, постановка проблемних запитань і створення проблемних ситуацій, встановлення відповідності знань, яких набувають учні, особистим мотивам учіння. Організаційні форми навчання у VII-VIII (VIII-IX) класах вечірньої; (змінної) школи такі самі, як і в масовій школі. Щодо методів навчання, то тут найчастіше використовуються пояснення, розповідь, бесіда. У IX-XI (X-XII) класах домінують лекції й семінарські заняття. Враховуючи обмеженість часу, відведеного на заняття в класі, вчителю потрібно досконало володіти багатим арсеналом прийомів дидактичної обробки навчального матеріалу і логікою його словесного пояснення, технікою і методикою хімічного експерименту і показом практичних дій, спиратися на життєвий і виробничий досвід учнів, щоб успішно вводити їх у світ нових знань. Важливу роль при цьому відіграють дедукція, узагальнення, наочність, поєднання фронтальної, групової й індивідуальної форм роботи. Особливе значення надається організації самостійної роботи учнів. 199. Це зумовлено тим, що сучасна вечірня школа практично стала очно-заочною школою, яка дедалі більше наближується до заочної школи навчання. Тому раціональна організація самостійної роботи є однією з основних передумов підвищення якості знань учнів у період навчання у вечірній (змінній) школі, а також психологічною і практичною підготовкою їх до післяшкільного навчання й самоосвіти. Успіху самостійної навчальної роботи учнів у процесі засвоєння, закріплення, повторення знань на уроках, консультаціях і під час виконання домашніх завдань багато в чому сприяють дидактичні матеріали — таблиці, схеми, діаграми тощо. Оглядові таблиці, наприклад, з успіхом замінюють під час повторення обширно викладений текст підручника. Часто виникає необхідність у складанні таблиць або схем з метою більшого унаочнення тексту підручника. Так, наприклад, під час вивчення властивостей основ, щоб учні конкретніше уявили навчальний матеріал, можна запропонувати таблицю (табл. 5 за Г. Є. Рудзітісом). Таблиця 5. Хімічні властивості основ

Властивості, що характерні
для лугів	для нерозчинних основ
1 Реагують з кислотами: 2NaOH + H2SO4 = Na2SO4 + 2Н2О	1 Реагують з кислотами: 2Fe(ОН)3 + 3H2SO4 = Fe2(SO4)3 + 6Н2О
2 Під час нагрівання не розкладаються	2 Під час нагрівання розкладаються: 2Fe(ОН)3 = Fe2O3↓ + 3H2O
3 Розкладають багато які органічні сполуки	3 Не взаємодіють з органічними сполуками
4 Реагують з розчинами солей (якщо до їхнього складу входять метали, здатні утворювати нерозчинні основи): CuSO4 + 2KОH = Cu(OH)2↓ + K2SO4	4 Не реагують з розчинами солей
5 Реагують з кислотними оксидами: 2КОН + СО2 = К2СО3 + Н2О 6 Діють на індикатори	5 Реакції з кислотними оксидами, не характерні 6 Не діють на індикатори
7 Реагують з жирами з утворенням мила	7 Не реагують з жирами

Самостійне складання учнями таких таблиць і робота з ними потребує активної розумової діяльності, використання таких логічних операцій, як порівняння, систематизація, узагальнення, тому полегшує засвоєння навчального матеріалу.

Різні види самостійних робіт — робота з підручником і хімічним довідником, з роздавальним матеріалом та іншими наочними посібниками, лабораторні досліди і практичні заняття— проводяться в усіх