Символіка чисел

НУЛЬ

Нуль - це не нічого. Бо нічого - це те, чого немає, а він існує. Нуль - це не ніщо, а щось, де мінус уже закінчився, а плюс ще не розпочався.

Нуль - це межа між протилежними величинами. Коли рівнозначні протилежності, не знайшовши консенсусу, стикаються, вони перетворюються в нуль. То виходить, що нуль - це наслідок конфронтації, ворожнечі. Бо консенсус, згода дають позитивну величину, щонайменше одиницю.

Нуль - на межі духовного і матеріального. Навіть за своїм значенням він має духовно-моральне навантаження, а не фізичне: якщо нуль виявляє егоїзм та гордощі й стає перед одиницею, то сумарна величина зменшиться в десять разів. Якщо ж, навпаки, нуль виявить скромність та повагу до інших і стане за одиницею, то в підсумку отримаємо величину, котра збільшиться рівно в десять разів.

Цим нуль демонструє: щонайменша, навіть непомітна величина, якщо вона займає належне їй місце, відіграє значну позитивну роль, і, навпаки, вийшовши за межі граничного, може призвести до великої біди...

Окрім всього, символізує двоєдиний неподільний світ: за своєю формою нагадує Космічне Яйце, а за змістом - ним є, бо інтегрує в собі обернено-протилежні космічні начала - чоловіче і жіноче, тепло і холод, світло і тьму. Такі начала, накладаючись одне на одного, тобто постійно взаємодіючи одне з одним, поєднують всі явища світу і різні світи між собою, визначаючи їх конечну безконечність і безконечну конечність.

ОДИН

Один - символ Першоначала буття і світу, основи всього і конкретного виразу всього. Світ, в якому ми живемо, - один, і кожен з нас - також один, тобто загальне - єдине, що від одного, а кожен із нас - одиничний, що також від одиниці. Тож єдине - сукупність одиниць, а одиниця-вираз єдиного.