Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Початкова стадія розвитку лічби



Був час, коли людство не мало досить чіткого уявлен­ня про число. Про це свідчать народні перекази, в яких прославляються імена «благодійників», які «відкрили» людству поняття числа.

Греки, наприклад, такими благодійниками- винахідниками чисел вважали Паламеда і Прометея.

Звичайно, людей навчили лічити не боги — вони самі поступово, протягом сотень століть, передавали досвід і свої знання з покоління в покоління, розвиваючи і вдосконалюючи мистецтво лічби.

Первісне значення числа було тісно пов»язане з уявленням про перелічувані предмети і лише поступово відокремилось від нього.Залишки такої конкретності збереглися й нині в різних мовах, зокрема в українській, і характеризуються наявністю так званих нумеративних слів, тобто слів, що вживаються з числівниками при перерахуванні різних предметів: ШТУКА, ДУША, ОСОБА: У ГРУПІ ДВАДЦЯТЬ ОСІБ СТУДЕНТІВ, ЗІБРАЛОСЯ ДЕСЯТЬ ДУШ ДІТЕЙ, КУПИЛИ ДВАДЦЯТЬ ШТУК ЗОШИТІВ.

З поняттям абстрактного числа спочатку тісно пов’я­зувалося поняття числа яких-небудь окремих предметів, здебільшого різних органів людини і тварин. Наприклад, очі, вуха, руки людини, ноги і крила птахів були ніби наочним посібником для формування уявлення про число «два». Будь-який окремий предмет давав уявлення про число «один»: Місяць, Сонце, сама первісна людина («я»). Тому замість числа «один» говорили: «Місяць», «Сонце», «я». Замість числа «два» говорили: «очі», «вуха», «крила» (це ніби означало — «стільки, скільки в мене очей або вух, у птаха — крил»).

Наявність однини, двоїни і множини у багатьох мо­вах вказує, очевидно, на те, що людство мало колись такий ступінь розвитку, при якому поняття про один і два предмети розрізнялися, а три і більше предметів не розрізнялися й сприймалися як множина.

Відомо, що лісові ведди (народність, яка живе у внутрішній частині о. Цейлон) ніколи не говорили «три дерева» або «два бики», а говорили тільки «дерева», «бики», тобто ці люди мали тільки найпримітивніші уявлення про множину.

Відомі різні системи позначення кількості й лічби. Рахували четвірками (чотири пальці), п»ятірками, шестірками (п»ять пальців і один),десятками (десять пальців), копами (копа – 60 снопів), міряли ліктями.Тобто, в основному людина сприймала кількість як одну з властивостей сукупності предметів. Число три, чотири, п»ять, шість означало, щдо це вже багато.

Числом «сім» позначали неозначену множину і наші предки. Про це свідчать такі приказки і прислів»я: «Семеро одного не ждуть», «Сім раз відміряй, а раз відріж», «Де сім няньок, там дитя каліка», «За кусок кишки сім верст пішки»,»Один з сошкою, а семеро з ложкою». і т. п. Про незрозуміле говорили, що це книжка «за сімома печатками», знахарки в російських казках давали хворому «сім вузличків з лікарською травою, яку треба настояти на семи водах і протягом семи днів вживати щодня по сім ложок»(Віра в чудодійну силу лікування спиралися на число «сім», яке багато разів повторювалося). І немає нічого дивного, що згідно з легендами всі великі стародавні міста, у тому числі Рим і Київ, збудовані на «семи горбах».

Проте не всі слова, що вживаються для рахунку, належать до числівників. Не є числівниками душа, копа, половина, чверть, третина, десяток, сотня, п»ятірка, п»ятак тощо.

Ейнштейн закликав математиків вивчати музику і навіть учитися грати на якому-небудь інструменті, бо музика, вважав він, розвиває специфічну математичну інтуїцію.

Альберт Е йнштейн. (1879-1955)

Запитання до студентів: На яких предметах ви оперуєте числовою інформацією?

- Числова інформація використовується в усіх науках.(математика, кібернетика, інформатика, історія, географія, хімія, геометрія..укр. мова за проф.. спрямуванням - це документи щодо особового складу, довідково-інформаційні документи -довідка, звіт, план,, службові листи); документи колегіальних органів: протокол, витяг з протоколу; обліково-фінансові документи – доручення, розписка, акт, таблиця, накладна; документи зх господарсько-договірної діяльності - різні договори й контракти.

- Яким чином передається числова інформація в мові? – За допомогою числівників. Що ж таке числівник?

Числівник - це самостійна частина мови, що означає абстрактно-математичне число або певну кількість однорідних предметів чи порядок предметів при лічбі.

Або: Числівник – це частина мови, що позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? (сьомий, тисяча п’ятсот, півтори).

Числівник Виражає: Кількість предметів (або математичне число)
Морфологічні ознаки Відмінювані слова.Змінюються за відмінками (один, два- також за родами; один – за числами). Початкова форма: називний відмінок.За лексичними і морфологічними ознаками поділяються на кількісні (власне кількісні,неозначено-кількісні, збірні і дробові) та порядкові.
Синтаксична роль Основна: означення (порядкові і кількісні - у непрямих відмінках); підмет (у називному відмінку – самостійно або разом з іменником у родовому відмінку); додаток (кількісні - у знахідному відмінку разом із залежним іменником); іменна частина складеного присудка
   

Приклади: Вісьмох керівників попросили виступити на конференції.

Дорогих жінок вітаємо з Восьмим березня!

Попереджаємо, що на восьмий день закінчується строк…

У списку він був восьмим.

Якщо кількісний числівник поєднується з іменником, то разом із ним входить до складу підмета, присудка, означення, додатка, обставини (Двоє вчених зустрілися в одному залі; Два на два - чотири; А глибина тут сягає дванадцяти тисяч метрів.

Числівники за значенням і граматичними ознаками поділяються на кількісні та порядкові.

Кількісні числівники позначають кількість предметів або абстрактне число і відповідають на питання скільки? Виділяються власне кількісні, а)напр.: нуль, один, два, сорок; б)дробові: одна третя, дві цілі п’ять десятих, півтора, півтори; в) збірні: двоє, троє, обидва, обидві,десятеро; г)неозначено-кількісні: багато, мало, кілька, кількадесят, кільканадцять, кількасот.

Власне кількісні числівники називають ціле число або визначену кількість предметів, що не поділені на частини. Власне кількісні числівники поєднуються у словосполученнях з іменниками, які називають предмети, що піддаються лічбі (п'ять викладачів, шістнадцять студентів).

Дробові числівники називають дробове число або певну кількість як частину від цілого. Дробовим числівником називається також числівник, який називає дробову величину в сполученні з цілим числом (три цілих і дві десятих, дванадцять дві цілих і одна третя). До дробових числівників також належать числівники півтора і півтораста. Збірні числівники визначають кількість предметів як сукупність.

Кількість збірних числівників обмежена – це слова від двоє до десятеро, від одинадцятеро до двадцятеро, а також тридцятеро, обоє, обидва, двійко, трійко, четвірко, п'ятірко. Збірні числівники не можуть бути складеними.

Неозначено-кількісні числівники називають точно не визначену кількість предметів. Неозначено-кількісні числівники можуть поєднуватися у словосполучення, що піддаються лічбі, а слова багато, небагато, мало, чимало, немало також з речовинними і абстрактними іменниками (багато років, чимало води).

Порядкові числівники позначають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? (котра? котре? котрі?: шостий, шоста, шосте, шості).

За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені. Прості числівники мають один корінь (непохідну основу). Напр. один...-десять, сорок, тисяча, мільйон, обоє, десятеро, кілька, декілька. Складні числівники мають два корені (вони утворилися внаслідок зрощення колишніх складених числових назв з відповідними фонетичними змінами: двадцять…дев»яносто, обидва, одинадцятеро, півтора, кількасот, двадцятий тощо). Але деякі мовознавці сьогодні трактують частину –(на)дцять як суфікс, отже, числівники двадцять, шістнадцять, кільканадцять виділяють як прості.

Складені числівники містять в собі два і більше простих чи складних числівників (поєднання кількох числових назв - простих (сто п»ять) чи інших поєднань двадцять п»ять чи сто двадцять п»ять).

До складених числівників можна віднести і дробові числівники (одна друга, три цілих і дві п»ятих).

Кількісні числівники не мають граматичних ознак роду та числа і змінюються лише за відмінками (три- трьох- трьом- три- трьома- (на) трьох).

Виняток становлять числівники один (одна, одне), одні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори. Порядкові числівники, як і прикметники, мають такі морфологічні ознаки: рід, число, відмінок.

Змінювання кількісних числівників за відмінками відзначається різноманітністю.

За нормами української літературної мови відмінюються всі розряди числівників. Поширеними помилками усного мовлення є вживання ненормативних форм числівників, неповне відмінювання складених і складних числівників. Розглянемо основні правила відмінювання числівників та їх систему словозміни.

За характером вираження відмінкових закінчень виділяють шість типів словозміни числівників:

- перший тип:

1. Числівник один (одне (-о), одна, одні) відмінюється (за родами¸числами й відмінками):

Н. (скільки?) Р. (скількох?) Д. (скільком?) 3. = Н. або Р. О. (скількома?) М. (на скількох?) один – одне (-о) одного одному одне (-о) одним (на) одному (ім) одна однієї (-ої) одній одну однією (-ою) (на) одній одні одних одним = Н. або Р. одними (на) одних

Форми середнього роду одно і одне є паралельними, але одне -частіше вживана форма. Вживання форми одно в науковому й офіційно-діловому стилях не допускається.

-другий тип:

2. Числівники два (дві), три, чотиривідмінюються так:

Н. два – дві Р. двох Д. двом З. = Н. або Р. О. двома М. (на) двох     Увага! Числівник - третій тип: три трьох трьом =Н. або Р. трьома (на) трьох     чотири має в О.в. закінчення–ма (рос.- мя) чотири чотирьох чотирьом =Н. або Р. чотирма (на) чотирьох    

3. Числівники п’ять – десять,числівники на -дцять і на -десяту непрямих відмінках мають паралельні (стилістично нейтральні) форми і відмінюються за таким зразком:

Н. п’ять Р. п’яти (п’ятьох) Д. п’яти (п’ятьом) З. п’ять або п’ятьох О. п’ятьма (п’ятьома) М. (на) п’яти (п’ятьох). десять десяти (десятьох) десяти (десятьом) десять або десятьох десятьма (десятьома) (на) десяти (десятьох)

У числівниках шість, сім, вісім при відмінюванні відбувається чергування голосного і з е, о:

Н. шість Р. шести (шістьох) Д. шести (шістьом) 3. шість або шістьох О. шістьма (шістьома) М. (на) шести (шістьох) сім семи (сімох) семи (сімом) сім або сімох сьома (сімома) (на) семи (сімох) вісім восьми (вісьмох) восьми (вісьмом) вісім або вісьмох вісьма (вісьмома) (на) восьми (вісьмох)

Як п’ять або шість відмінюються числівники дев’ять, десять, одинадцять, дванадцять, тринадцять, чотирнадцять, п’ятнадцять, шістнадцять, сімнадцять, вісімнадцять, дев’ятнадцять, двадцять, тридцять.

Складні числівники на -десят в українській мові (на відвідміну від російської) першу частину при відмінюванні не змінюють, порівняйте:

російська мова И. шестьдесят Р. шестидесяти Д. шестидесяти В. шестьдесят Т. шестьюдесятью П. (о) шестидесяти   -четвертий тип: українська мова Н. шістдесят Р. шістдесяти (шістдесятьох) Д. шістдесяти (шістдесятьом) З. шістдесят або шістдесятьох О. шістдесятьма (шістдесятьома) М. (на) шістдесяти (шістдесятьох  

4. Числівники сорок, дев’яносто, стоу всіх непрямих відмінках, крім знахідного, що дорівнює називному, мають закінчення -а:

Н. сорок Р. сорока Д. сорока З. сорок О. сорока М. сорока   - п’ятий тип: дев’яносто дев’яноста дев’яноста дев’яносто дев’яноста дев’яноста сто ста ста сто ста ста  

5. У числівниках, що позначають сотні (200-900), відмінюються обидві частини:

Н. двісті Р. двохсот Д. двомстам З. двісті О. двомастами М. (на) двохстах триста трьохсот трьомстам = Н. або Р. О. трьомастами (на) трьохстах сімсот семисот семистам = Н. або Р. сьомастами (сімомастами) (на) семистах

Паралельні форми орудного відмінка числівників п’ятсот – дев’ятсот: п’ятьмастами (п’ятьомастами), шістьмастами (шістьомастами), сьомастами (сімомастами), вісьмастами (вісьмомастами), дев’ятьмастами (дев’ятьомастами).

- шостий тип:

Числівник тисяча відмінюється як іменник першої відміни мішаної групи (тисяча, тисячі, тисячі, тисячу, тисячею, (на) тисячі); мільйон, мільярд відмінюються, як іменники другої відміни твердої групи (мільйон, мільйона, мільйону, мільйон, мільйоном, (на) мільйоні); нуль – як іменник чоловічого роду другої відміни м»якої групи.

Збірні числівники двоє, троє, четверов непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників від два, оба (давня форма), три тощо: двоє, двох, двом, двох, двома, (на) двох; троє, трьох, трьом, трьох, трьома, (на) трьох.

Як числівник два відмінюються збірні числівники обидва, обидві, обоє, тобто: Р. в. – обох, Д. в. – обом, З. в. = Р. в., О. в. – обома, М. в. – (на) обох.

Збірні числівники четверо, п’ятеро – двадцятеро і тридцятеромають у непрямих відмінках форми відповідних кількісних числівників (у родовому, давальному, місцевому відмінках це форми на -ох, -ом, в орудному відмінку – обидві форми, крім числівника чотирма): чотирьох, чотирьом..., п’ятьох, п’ятьом, п’ять (п’ятьох), п’ятьма (п’ятьома), на п’яти (п’ятьох).

У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини (за відповідними типами відмінювання простих і складних числівників):

Н. тисяча чотириста сорок п’ять

Р. тисячі чотирьохсот сорока п’яти (п’ятьох)

Д. тисячі чотирьомстам сорока п’яти (п’ятьом)

З. тисячу чотириста сорок п’ять (п’ятьох)

О. тисячею чотирмастами сорока п’ятьма (п’ятьома)

М. (на) тисячі чотирьохстах сорока п’яти (п’ятьох)

У дробових числівниках перший компонент(чисельник) відмінюється, як кількісний числівник, другий (знаменник) – як порядковий:

Н. п’ять шостих, три десятих

Р. п’яти шостих, трьох десятих

Д. п’яти шостим, трьом десятим

З. = Н.

О. п’ятьма шостими, трьома десятими

М. (на) п’яти шостих,трьох десятих

Незмінними в українській мові є числівники мало (немало, чимало,півтора, півтори, півтораста, а також збірні числівники типу двійко, трійко, четвірко, які здебільшого вживають у розмовному стилі.

Числівники можуть утрачати словозміну в певних синтаксичних позиціях. Втратили відмінкові форми числівники, які використовують у сполуках на зразок Ярмарок-2010, Ан-140, Як-40, Експо-2006, Євро-2012.Кількість таких сполук у сучасній українській діловій мові постійно збільшується, оскільки вони відзначаються сконденсованістю і дають змогу називать предмети, явища коротко, лаконічно, уникаючи використання прикметників чи порядкових числівників.

У фаховому мовленні математиків трапляються випадки невідмінювання числівників у реченнях на зразок Два плюс два дорівнює чотири замість Два плюс два дорівнює чотирьом.

Після прийменника близько кількісний числівник обов’язково ставиться у родовому відмінку: близько ста сорока кілограмів, близько двохсот шістдесяти кілометрів, близько тисячі семисот сторінок.

Неозначено -кількісні числівники кільканадцять, кількадесят відмінюються як числівник п’ять: кільканадцяти (кільканадцятьох), кількадесятьма (кількадесятьома), кілька, декілька – як числівник два; багато, небагато- як числівник три.

Порядкові числівники змінюються, як прикметники. Подібно до прикметників, порядкові числівники узгоджуються з іменниками в роді, числі та відмінку. Напр.: перший день, перша година.

У складених порядкових числівниках змінюється лише останнє слово (дві тисячі дванадцятий рік, дві тисячі дванадцятого року, у дві тисячі дванадцятому році) тощо.

Числівник третій змінюється, як прикметник прикметник м’якої групи, інші - як прикметники твердої групи.

Н. третій (день) сто тридцять другий

Р. третього(дня) сто тридцять другого

Д. третьому (дню) сто тридцять другому

З. як Н. або Р. як Н. або Р.

Ор.третім (днем) сто тридцять другим

М….третьому (дні) …сто тридцять другому

П. Правила творення складних слів з кількісними числівниками.

Необхідно обирати правильну форму кількісних числівників при творенні складних слів (іменників і прикметників). Основними правилами є такі:

1. Числівник одину складних словах має форму одно-:однокласник, одноліток, одноколірний, одногорбий, однолюб.

2. У двох формах виступають у складних іменниках і прикметниках числівники два, три, чотири.Елементи два-, три-, чотири - приєднуються до кореня, який починається на приголосний: двобортний, двовуглекислий, двопроцентний, двотижневик, трибарвний, трисерійний, тритомник, тришаровий, тритижневий, триборство, чотирикімнатний, чотирикілометровий, чотириденний, чотирикутник тощо.

3.Форми двох-, трьох-, чотирьох-виступають в окремих словах, другий компонент яких, як правило, починається на голосний: двохатомний, двохосьовий, трьохелементний, трьохелектродний, чотирьохактний, чотирьохетапний, а також двохсотліття, двохмільйонний тощо, хоча: двоокий, двоокис, двооксид, двоопуклий, двоутробний.

4. Форми родового відмінка традиційно вживаються у прикметниках, що закінчуються на -тисячний, -мільйонний, -мільярдний, а також у словах, компонентом яких є складний числівник: двохтисячний, трьохмільйонний, чотирьохмільярдний, двадцятидвохрічний, двадцятичотирьохповерховий, двохтисячоліття.

5. Числівники п’ять – десять, числівники на -дцять і на -десят у складі прикметників та іменників мають форму родового відмінка (із закінченням ‑и): п’ятигодиний, шестиденний, десятилітровий, дев’ятнадцятиденний, п’ятдесятиметровий.

6. Числівники дев’яносто, стов складних словах зберігають форму називного відмінка: стоголосий, стодвадцятиміліметровий, стодвадцятип’ятилітній, стоквартирний, дев’яностопроцентний, дев’яносторіччя.

7. Числівники сорок, двісті – дев’ятсотвиступають у складних словах у формі родового відмінка: сорокавідерний, сорокап’ятирічний, сорокаденний, двохсотлітній, п’ятисотрічний.

8. Числівник тисячавходить до складу іменників і прикметників у формі тисячо-:тисячочотирьохсотліття, тисячотонний, тисячоватний, тисячоголосий, тисячокілометровий, тисячогранний, тисячоголовий, тисячократний.

3. Відмінювання порядкових числівників

1. Порядкові числівники, які мають закінчення -ий відмінюються, як прикметники твердої групи:

Н. п’ятий Р. п’ятого Д. п’ятому З. п’ятий (п’ятого) О. п’ятим М. (на) п’ятому одинадцятий одинадцятого одинадцятому одинадцятий (ого) одинадцятим (на) одинадцятому сотий сотого сотому сотий сотим (на) сотому

Лише числівник третій відмінюється, як прикметник м’якої групи (третього, третьому,...).

2. У складених порядкових числівниках відмінюється тільки остання складова: тисяча дев’ятсот п’ятдесятий рік, тисяча дев’ятсот п’ятдесятогороку, тисяча дев’ятсот п’ятдесятомуроку (рокові), у тисяча дев’ятсот п’ятдесятомуроці; дві тисячі першийрік, дві тисячі першогороку, у дві тисячі першомуроці тощо.





Дата публикования: 2015-09-18; Прочитано: 708 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.016 с)...