Омоніми, пароніми, синоніми, антоніми

З погляду сучасної мови лексична омонімія має багато спільного з багатозначністю слова. І в омонімії, і в полісемії ми маємо один звуковий комплекс, що пов’язаний з відмінним значенням (голова – 1. Людини. 2. Капусти. 3. Зборів. 4. Колони тощо – полісемія; колода¹ – стовбур зрубаного дерева, колода² – комплект гральних карт – омонімія).

Але в ЛСВ багатозначного слова знаходимо спільні і відмінні семи, які дозволяють встановити семантичний зв’язок ЛСВ (усі переносні значення слова голова мають щось спільне із прямим). Значення ж слів-омонімів ніяким чином не зв’язані і протиставляються один одному як лексеми (у значеннях слів колода¹ і колода² нічого спільного немає).

У лексикології розглядаються лексичні омоніми, тобто слова, які становлять один звуковий комплекс, що має два і більше лексичних значень, не пов’язаних семантично в сучасній лексичній системі: л аска – ніжність; ласка – хижа тварина.

До лексичних омонімів звичайно відносять слова, які належать до однієї частини мови і мають однаковий набір граматичних ознак.

Звичайно визначають омоніми повні і неповні.

До повних омонімів належать ті, у яких омонімічні усі граматичні форми:

балка – брус	однотонний – одноманітний
балка – яр	однотонний – вагою в 1 т.

До неповних належать ті омоніми, у яких не усі граматичні форми мають однаковий фонетичний склад.

Р.в. проліск а (квітки) – проліск у (узлісся);

Н.в. мн. кучер и (візники) – кучер і (локони).

За походженням лексичні омоніми поділяються на 2 класи: 1) лексичні омоніми, що виникли в результаті розвитку мовної системи української мови; 2) лексичні омоніми, що виникли внаслідок засвоєння слів з інших мов.

Перший клас має такі види.

а) Омоніми, що виникли в результаті розвитку значень багатозначного слова.

Порох¹ – пил порох² – вибухова речовина.

б) Такі, звуковий склад яких став тотожним внаслідок фонетичних змін етимологічно різних слів

слати¹ (із сълати) і слати² (із стьлати).

в) Ті, що виникли внаслідок збігу звукового складу слів, які утворились від різних основ

кормовий¹ – від корм

кормовий² – від корма.

г) Слова, що утворились у різний час з омонімічних словотворчих елементів і мають різне значення

провід¹ – керівництво – провідник¹ – людина

провід² – дріт – провідник² – матеріал.

Другий клас має такі види.

а) Запозичене слово тотожне до слова української мови

Лава (ослін – укр.) – lawa (спосіб шикування війська – пол.) – lawa (розплавлена маса – іт.).

б) Запозичене слово омонімічне до іншого запозиченого слова

Гриф¹ – хижий птах (гр.)

гриф² – частина струнного музичного інструменту (нім.)

гриф³ – штемпель, відбиток (фр.)

Омографи – різні за значенням слова, що мають однакове написання, але різняться вимовою: гóри – горú.

Омофони – різні слова, що збігаються за вимовою в усіх чи окремих граматичних формах, але мають відмінність у написанні: гриби і греби, сонце – сон це.

Омоформи – різні слова, що збігаються за звучанням тільки в окремих граматичних формах: ніс (іменник) – ніс (дієслово); води (іменник) – води (дієслово).

Пароніми – слова, які подібні за структурою і вимовою, належать до однієї частини мови чи мають спільні граматичні ознаки, але різняться за своїм значенням: геройський – героїчний; континент – контингент.

Синоніми – слова, що означають назву одного й того ж поняття, спільні за основним лексичним значенням, але відрізняються значеннєвими відтінками або емоційно-експресивним забарвленням (чи тим і тим водночас), або сферою стилістичного використання чи можливостями поєднання з іншими словами. Наприклад, дивак, чудак, оригінал, чудило, химерник, кумедник; колишній, перейдений, дотеперішній, тодішній, булий, прожитий, перебутий.

Слова-синоніми, як правило, належать до однієї частини мови і допускають взаємну заміну.

Є кілька основних причин виникнення синонімів.

1. Необхідність фіксувати у слові нові відтінки явища, уявлення чи поняття: сміливий – відважний.

2. Для передачі своєрідності бачення, оцінки явища, вияву свого ставлення до нього: лисий – плішивий.

3. Засвоєння іншомовних слів: кіннота – кавалерія.

4. Діалектні слова: лопата – заступ, городник, рискаль…

5. Явище полісемії.

Слово розпалювати у переносному значенні є синонімом до слова збуджувати.

Говрячи про синонімічний ряд, треба визначитись із поняттям домінанти.

Домінанта – один із членів синонімічного ряду, навколо якого групуються всі інші слова-синоніми цього ряду; стрижневе слово. Домінантою є слово найбільш загальне за лексичним значенням і здебільшого нейтральне в експресивному й стилістичному відношенні.

Гідність (дом.), достоїнство, гордість, самоповага, гонор.

Синонімічний ряд – слова, пов’язані відношенням градації: кожне наступне виражає більшу міру виявлення певної характеристики.

Великий, чималий, гігантський, колосальний, грандіозний… – тут кожне слово пов’язане і з домінантою, і з суміжним словом.

Антоніми – це слова з протилежним значенням. Але антоніми визначають не взагалі будь-які протилежні поняття, а обов’язково поняття співвідносні, об’єднані змістом на основі їх протиставлення.

Антоніми об’єднуються в антонімічні пари: високий – низький, сум – радість, добро – зло.

В антонімічні відношення вступають не всі слова нашої мови. Не входять в антонімічні зв’язки слова, які означають конкретні поняття, а саме: іменники з конкретним значенням, велика кількість відносних прикметників, багато дієслів…

Багатозначні слова у кожному значенні утворюють окрему антонімічну пару: свіжий (хліб) – черствий, свіжа (сорочка) – брудна, свіжа (газета) – стара, свіжа (риба) – копчена, тухла, морожена – залежно від контексту.

Антоніми бувають різнокореневі та однокореневі. Різнокореневі: старий – молодий, добре – погано. Однокореневі: друг – недруг, відбігати – підбігати.