Диспетчеризація виробництва

Заключним етапом оперативного планування є диспетчеризація виробництва, під якою розуміють централізоване керівництво роботою всіх підрозділів підприємства на основі плану-графіку, а також систематичного обліку і контролю поточного ходу виробництва.

Для здійснення функцій диспетчеризації в складі ВДВ створюється диспетчерська служба, основним завданням якої є підтримання неперервного і ритмічного ходу виробництва у відповідності з заданим планом запуску-випуску продукції на всіх стадіях її виготовлення.

Основними принципами диспетчеризації є:

1) централізація диспетчерської діяльності означає здійснення її з єдиного центру - ВДВ і обов’язковість розпоряджень головного або змінного диспетчера підприємства для всіх начальників цехів і відділів, а всередині цеху - для всіх майстрів і працівників цехових служб;

2) плановість виражається у веденні диспетчерування на основі місячного і змінно-добових планів, в дотриманні строків запуску-випуску партій, підтримуванні ходу виробничого процесу в заданому ритмі і у відповідності із завданнями на зміну;

3) оперативність диспетчерської служби грунтується на конкретності керівництва, широкої поінформованості про стан роботи в будь-якій ланці підприємства, здійсненні систематичного контролю за ходом виробничого процесу згідно з графіком і прийнятті ефективних і своєчасних заходів з ліквідації відхилень від запланованого ходу робіт;

4) профілактикавідхилень - найвагоміше завдання диспетчерської служби, яке полягає в контролі якості змінно-добових планів, їх забезпечення необхідними матеріальними ресурсами, технологічним оснащенням і обладнанням, добрим знанням пропускної здатності кожної виробничої дільниці та їх слабких сторін, в розробці сукупності профілактичних заходів, які дозволяють знати всі фактори, які ведуть до відхилень виробництва від плану, і не допускати появи таких відхилень.

Під спеціальним контролем знаходяться дефіцитні деталі і термінові роботи.

Оперативність контролю посилюється щоденними диспетчерськими нарадами.

Для роботи диспетчерських органів використовують пристрої, які дозволяють керівникам швидко зв’язуватися з будь-яким підрозділом, отримувати інформацію і давати вказівки. До числа таких пристроїв відносяться телефонний, телеграфний, фототелеграфний і радіозв’язок. Найрозповсюдженішим пристроєм спеціального диспетчерського телефонного зв’язку є диспетчерський комутатор, який має телефонні точки у всіх підрозділах. Застосовується також пошукова, виклична і виробнича сигналізації, засоби відбиття процесів виробництва і управління, куди входять диспетчерські пульти, промислове телебачення, контрольні дошки, графіки, кортотеки і звукозапис.

Для неперервного диспетчерського контролю і регулювання роботи виробництва використовують диспетчерський пульт. Пульт обладнаний промисловою телеустановкою, яка дозволяє спостерігати як за нерухомими, так і за об’єктами, які швидко рухаються, при зниженому освітленні.