Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Фактор | Одиничне | Серійне | Масове |
Номенклатура | Необмежена | Обмежена серіями | Один або декілька виробів |
Повторюваність випуску | Не повторюється | Періодично повторюється | Постійно повторюється |
Обладнання | Універсальне | Універсальне, частково спеціальне | Спеціальне |
Розміщення обладнання | Групове | Групове і ланцюгове | Ланцюгове |
Розробка техноло-гічного процесу | Укрупнений метод | Подетальна | Подетально-поопераційна |
Інструмент | Універсальний | Універсальний і спеціальний | Спеціальний |
Закріплення деталей і операцій за верстатами | Не закріплюються | Певні деталі і операції закріплені за верстатами | На кожному верстаті виконується одна і та ж операція |
Кваліфікація робітників | Висока | Середня | Невисока (крім наладчиків, інструментальників) |
Собівартість одиниці продукції | Висока | Середня | Низька |
Лекція 3. Оперативне планування
1. Зміст і задачі оперативно-виробничого планування
2. Оперативно-виробниче планування одиничного виробництва
3. Оперативно-виробниче планування серійного виробництва
4. Диспетчеризація виробництва
1. Зміст і задачі оперативно-виробничого планування
Оперативно-виробниче планування є завершальним етапом внутрівиробничого планування.
Особливістю оперативно-виробничого планування є те, що розробка планових завдань виробничим підрозділам поєднується з організацією їх виконання.
Головним завданням оперативно-виробничого планування є організація узгодженої роботи всіх підрозділів підприємства для забезпечення рівномірного, ритмічного випуску продукції у встановлених обсягу і номенклатурі при повному використанні виробничих ресурсів.
У процесі оперативно-виробничого планування розробляються календарно-планові нормативи, щомісячні плани випуску продукції підприємства; щомісячні, щотижневі, подобові, позмінні (а іноді і погодинні) оперативно-календарні плани випуску і графіки виробництва вузлів, деталей цехами, дільницями; виконуються масштабні розрахунки завантаження обладнання і площ; організовується змінно-добове планування, оперативний облік ходу виробництва, його контроль і регулювання.
Оперативне планування повинне базуватися на прогресивних календарно-планових нормативах, забезпечувати взаомоузгодженість роботи підрозділів, сприяти кращому використанню основних засобів, володіти гнучкістю.
Оперативне планування складається із календарного планування і оперативного регулювання (диспетчеризація) ходу виробництва.
Календарне планування - це деталізація річного плану виробництва продукції за термінами запуску-випуску кожного виду продукції і своєчасне доведення цих показників до кожного основного цеху, а всередині нього - до кожної виробничої дільниці і робочого місця.
Оперативне управління і регулювання ходу виробництва здійснюється диспетчеризацією шляхом систематичного обліку і контролю за виконанням змінно-добових завдань і використання профілактичних заходів, які ліквідують причини порушення ритмічного ходу виробництва і зриви виконання планів.
Оперативне планування за місцем його виконання ділиться на міжцехове і внутріцехове.
Міжцехове планування спрямоване на підтримання злагодженої, ритмічної роботи основних цехів, забезпечення їх безперебійного постачання і обслуговування допоміжними цехами і службами.
Міжцехове планування здійснюється виробничо-диспетчерським відділом (ВДВ) підприємства.
Внутріцехове планування спрямоване на ритмічне виконання дільницями і їх робочими місцями заданої місячної програми.
Внутріцехове планування і управління виконується в цеху виробничо-диспетчерським бюро (ВДБ), а на дільниці - майстром з допомогою ВДБ.
2. Оперативно-виробниче планування одиничного виробництва
Одиничне виробництво характеризується великою кількістю замовлень на виготовлення різноманітної продукції одиницями (рідше - малими партіями), яку не повторюються. При цьому, в одних виробах переважають ливарні роботи, в інших - ковальські, в третіх - механічні і т.д.
Отже, оперативне планування повинне так згрупувати замовлення для запуску, щоб забезпечити найкраще поєднання термінів виготовлення замовлень з рівномірним завантаженням основних цехів.
Щоб цю умову витримати при складанні календарної програми на кожен місяць на багатьох підприємствах при прийомі замовлення від замовника і укладанні з ним договору перш, ніж вказати термін виконання замовлення, роблять попередній розрахунок виробничого циклу виготовлення замовлення.
Іншою відмінною особливістю планування одиничного виробництва є включення в цикл виготовлення замовлення всіх стадій підготовки виробництва і виготовлення виробу, а саме: розробка конструкції виробу (якщо на виріб немає від замовника готової технічної документації), розробка технології виготовлення виробу, нормування витрат праці, проектування і виготовлення необхідного оснащення, виготовлення, випробування виробу.
Оперативне планування в одиничному виробництві включає:
1) розрахунок виробничого циклу виготовлення замовлення і побудови об’ємно-календарного графіку виконання окремих замовлень і зведеного для всіх замовлень;
2) розрахунок календарних термінів випередження в роботі цехів;
3) розрахунок завантаження обладнання і виробничих площ в плановому періоді;
4) щомісячний облік виконання замовлень.
Розрахунок виробничого циклу для кожного замовлення починається з розподілу трудомісткості замовлення за видами робіт і розрахунку потрібної кількості робочих місць (обладнання), Срм
Срм = Тцз =
де tз - трудомісткість даного виду робіт на замовлення;
Fд - дійсний фонд часу роботи обладнання.
На підставі таких розрахунків та з врахуванням можливого міжопераційного пролежування деталей формують об’ємно-календарний графік виконання замовлення.
Графік будують в порядку, оберненому до ходу технологічного процесу, починаючи з випробувального або складального цеху. За графіком визначають загальний цикл виготовлення замовлення, який порівнюють із заданим терміном. Для замовлень з коротким виробничим циклом (менше місяця) і незначною кількістю цехів-виконавців (один-два) об’ємно-календарний графік не складається.
Розрахунок календарних термінів випередження в роботі цехів необхідний для їх узгодженої неперервної роботи і для того, щоб всі деталі, які входять в даний виріб, поступали на складання в заданий термін. Тому, деталі, які мають довший цикл виготовлення, запускають у виробництво раніше від інших.
Зведений об’ємно-календарний графік виконання всіх замовлень необхідний для взаємної ув’язки робіт по замовленнях в часі і для повнішого використання обладнання і площ. При побудові графіка може статися так, що:
1) терміни виконання однакових робіт за різними замовленнями і тому ж обладнанні співпадуть, і воно виявиться перезавантаженим, або
2) терміни закінчення робіт за одним замовленням і початку робіт за іншим на одному і тому ж обладнанні не співпадуть, і воно виявиться недозавантаженим.
В обох випадках потрібно відкоректувати терміни виконання робіт, які передбачені графіками виконання окремих замовлень. При цьому необхідно визначити заходи з ліквідації вузьких місць і довантажити недовантажене обладнання.
Щоб зведений об’ємно-календарний графік відповідав перечисленим вимогам, ВДВ і ВДБ основних цехів розраховують завантаження обладнання і використання площ, знаходячи оптимальний варіант наявних потужностей.
Основою планово-розподільчої роботи на зміну є змінно-добовий план, в якому завдання конкретизуються на кожну добу і зміну для кожного робітника. В завдання для зміни включаються лише ті види роботи, для яких підготовлена технологічна документація, оснастка, матеріали і заготовки.
На кожну роботу, вказану в завданні на зміну, робітник отримує наряд. Після виконання роботи і прийнятті її контролерами наряд робітника закривається, а в завданні на зміну майстер робить відмітку про прийняття роботи.
Облік виконання програми здійснюється на підставі первинних документів: виробітку робітників - за нарядами; рух деталей у виробництво - за маршрутними картами; поступлення заготовок і здача готової продукції - за накладними.
На підставі даних виконання змінно-добових завдань і накладних на здачу продукції майстер робить відмітку в графіку дільниці про хід виконання місячної програми з кожної позиції.
3. Оперативно-виробниче планування серійного виробництва
В машинобудуванні переважають підприємства із серійним типом виробництва, для якого характерним є виготовлення одного виробу різних модифікацій або кількох видів виробів серіями різної величини. Для серійного виробництва характерна обробка деталей партіями.
Міжцехове планування в серійному виробництві характеризується наступними особливостями:
- рух виробництва в часі визначається календарно-плановими нормативами, на підставі яких розробляються оперативні плани;
- закріплення номенклатури деталей і вузлів за цехами і робочими місцями набирає постійного характеру у відповідності до їх специфікації;
- номенклатура цехових програм планується комплектно (на виріб, вузол, групу);
- кількісні завдання визначаються за комплектовочними номерами;
- календарний розподіл завдань здійснюється у вигляді призначення термінів запуску і випуску партій деталей.
В основі планування серійного виробництва лежать календарно-планові нормативи. До них відносяться:
1) розмір партії деталей;
2) тривалість виробничого циклу на партію деталей;
3) ритм партії деталей;
4) випередження запуску-випуску партії деталей;
5) величина циклового заділу.
Під партією розуміють кількість однакових деталей або збірних одиниць, які одночасно запускаються у виробництво і обробляються з однократним витрачанням підготовчо-заключного часу.
З точки зору продуктивності праці доцільною є робота великими партіями, оскільки при цьому робітники досягають вищої продуктивності у зв’язку із зменшенням підготовчо-заключного часу tп.з., що припадає на одну деталь. Однак збільшення партії деталей веде до збільшення виробничого циклу і росту незакінченого виробництва. Тому, знаходження оптимальної величини партії деталей зводиться до встановлення такої кількості деталей, при якій витрати на одну деталь будуть мінімальними. Такий розрахунок є досить складним, тому на підприємствах користуються простішим методом.
Розрахунок розміру партії деталей проводиться в два етапи:
- визначення попереднього розміру;
- визначення кінцевого розміру.
Попередній розмір партії деталей визначається для того робочого місця (ведучої операції), яке має найскладніше і найтриваліше налагодження обладнання (найбільше tп.з.), тобто де відношення
де tшт - норма часу на операцію.
При цьому попередній розмір партії деталей (nп) розраховується за формулою:
nп =
де α - коефіцієнт допустимих втрат часу на переналагодження у %. Він приймається в межах від 3% для великосерійного до 10% для дрібносерійного виробництва.
На другому етапі попередні розміри партій заокруглюються з метою дотримання кратності виробничій програмі, тобто ціле число.
Як правило, це заокруглення робиться в сторону збільшення розрахункового розміру партії.
Для дільниці серійного типу виробництва, де в основному використовується послідовний вид руху деталей по операціях, тривалість виробничого циклу розраховується за формулою:
Тц =
де d - кількість робочих змін на добу;
q - тривалість зміни;
f - коефіцієнт переводу робочого часу в календарний;
n - розмір партії деталей;
Сі - кількість робочих місць, на яких одночасно виконується і-та операція (кількість обладнання);
Рні - процент виконання норм на і-тій операції;
m - кількість операцій на обробці;
tмо - міжопераційний час (в днях);
tшт.к.і - штучно-калькуляційний час (tшт.к.і = tшт + ).
Під ритмом партії деталей розуміють календарний відрізок часу між двома запусками партії деталей у виробництво або між двома випусками.
Розраховується ритм партії деталей за формулою:
R =
n - розмір партії деталей;
К - комплектність (при К=1, R = n r);
r - такт випуску, який розраховується за формулою:
r =
Fд - дійсний фонд часу роботи обладнання;
N - місячна програма випуску.
В оперативному плануванні нормативи виробничих циклів виготовлення деталей використовуються як нормативи випереджень при розрахунку календарних термінів запуску-випуску партій і при розрахунку обсягу незакінченого виробництва. Враховуючи, що в кожному цеху можуть мати місце відхилення від запланованих термінів випуску партій деталей, між цехами-виробниками і цехами-споживачами створюють резервний час, який збільшує випередження.
Час випередження в роботі цехів - це період, який віддаляє ранні строки початку або закінчення роботи заготівельних і обробних цехів від кінцевого строку випуску виробів.
|
|
|
|
|
Цикловий заділ - це кількість деталей, яка знаходиться у виробничому процесі цеху в той або інший момент часу. Визначається за формулою:
Нц = = Nдоб. Тц
Закінчується планування побудовою календарного плану-графіку, який будується в зворотному порядку.
Дата публикования: 2015-09-18; Прочитано: 585 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!