Закон Енгеля

1. При незмінних цінах на всі блага частка сімейного бюджету, що витрачається на продукти споживання, має тенденцію до зменшення за умови зростання доходів сім'ї.

2. Споживання освітніх, медичних, юридичних послуг і послуг, пов'язаних з відпочинком, має тенденцію зростання швидше, ніж зростають доходи.

Функції Торнквіста

для трьох груп благ: благ першої необхідності, благ другої необхідності та предметів розкоші.

1. Функція залежності попиту від доходу для благ першої необхідності має вигляд

х(І) = а₁І/(І + с₁), а₁ >0, с₁ > О.

Очевидно, що

х(І)->а₁, І прямує до нескінченності.

Цей факт відображає наявність насичення щодо благ першої необхід­ності.

2. Для благ другої необхідності функція Торнквіста має вигляд

х(І) =а₂(І - b₂)/(І + с₂), І>b₂, а₂>а₁, с₂ > 0.

Ця функція також має горизонтальну асимптоту, але розташовану на вищому рівні, ніж асимптота для благ першої необхідності, причому спо­живання благ другої необхідності починається за досягнення певного рівня доходу.

Прикладом благ другої необхідності може слугувати побутова радіо­електронна апаратура.

3. Для предметів розкоші запропонована така функція:

х(І) =а₃(І - b₃)/(І + с₃), І>b₃, b₃>b₂, с₃ > 0.

Вона відображає факт безмежності людських бажань. При зростанні доходу споживання предметів розкоші зростає до нескінченості.

Функція Торнквіста

2. Побудова лінії «ціна-споживання»
та лінії індивідуального попиту споживача

Лінія індивідуального попиту споживача — характеризує кількість попиту окремого споживача при різних рівнях ціни певного товару

Криву індивідуального попиту на товар отримаємо, якщо перенесемо рівноважні обсяги споживання товару у систему координат „ціна – кількість товару ”

Властивості кривої індивідуального попиту:

1.Відображає зміну рівня корисності споживача: чим нижча ціна, тим вищий рівень добробуту вона забезпечує споживачеві.

2.Кожна точка кривої попиту є точкою оптимуму споживача на певному рівні корисності.

3.У міру зниження ціни товару гранична норма заміни благ зменшується.

3. Ефект заміщення та ефект доходу. Парадокс Гіффена

Реакція споживача на зміну ціни може бути поділена на два моменти.

У відповідь на зміну відносних цін споживач за­мінює блага, які відносно подорожчали, на ті, які відносно подеше­вшали, — має місце ефект заміни (заміщення).

У відповідь на зміну реального доходу споживач змінює обсяг благ залежно від їх різновиду (пов­ноцінні чи неповноцінні) — має місце ефект доходу.

ДІЯ ЕФЕКТІВ ДОХОДУ ТА ЗАМІЩЕННЯ

Ефект	Споживання товару
Доходу:	нормального	неякісного
ціна зменшується	Зростає	Зменшується
ціна зростає	Зменшується	Зростає
Заміщення:
ціна зменшується	Зменшується	Зменшується
ціна зростає	Зростає	Зростає

Виняток: Неякісний товар, для якого ефект доходу переважає над ефектом заміщення, називається Гіффеновим товаром, а зростання споживання товару з підвищенням ціни на нього — парадоксом Гіффена. Для товарів Гіффена не виконується закон попиту.

Два підходи до визначення реального доходу,

1. Згідно Хіксу, різні рівні грошового доходу, що забезпечують один і той же рівень задоволення, тобто дозволяють досягти однієї і тієї ж кривої байдужості, представляють однаковий рівень реального доходу.

2. Згідно Слуцькому, лише той рівень грошового доходу, який достатній для придбання одного і того ж набору або комбінації товарів, забезпечує і незмінний рівень реального доходу.

за Хіксом для випадку зниження ціни товару

Початковий оптимум споживача встановлюється у точці , де бюджетна лінія є дотичною до кривої байдужості . Зниження ціни товару змінює кут нахилу бюджетної лінії . При цьому бюджетна лінія, обертаючись, ковзає вздовж початкової кривої байдужості і займає положення, яке показує компенсуюча бюджетна лінія (пунктир). Оптимум переміщується в точку умовної рівноваги . Це означає, що, залишаючись на тому ж рівні корисності, споживач змінив би свій оптимальний вибір на користь відносно дешевшого блага . Оскільки перехід від до відображає лише вплив нової ціни, то зміна обсягу споживання від до розглядається як ефект заміни. Ефект заміни спонукає споживача збільшити обсяг попиту на товар , який витісняє частину попиту на благо .

Зміна рівноваги споживача від до характеризує загальний ефект зниження ціни товару , котрий складається з суми двох ефектів – заміни та доходу:

§ ефект заміни полягає у зміні обсягу споживання внаслідок зміни відносних цін товарів за незмінного реального доходу споживача;

§ ефект доходу – це зміна обсягу споживання внаслідок зміни реального доходу за незмінності відносних цін товарів.