Загальна структура діяльності викладача по розробці технологій навчання

Як не дивно, але поняття «технології навчання» до цього дня відкидаються деякими практичними працівниками сфери освіти.

Для характеристики процесу навчання вони вважають за краще застосовувати інші поняття, такі, як методи і засоби навчання, методика навчання і ін.

В сучасній педагогіці методи навчання потрактують як способи взаємозв'язаної діяльності викладача і учня, направлені на рішення комплексних задач учбового процесу. Методи, як правило, розглядаються в тісному зв'язку із засобами навчання, які розуміються не тільки у вузькому значенні, як учбові матеріали, наочні демонстраційні пристрої, технічні засоби навчання, але і як все те, що сприяє досягненню мети діяльності.

Методы организации, мотивации, контроля

СПОСОБ

Методика при цьому розглядається як система науково-обгрунтованих методів, правил і прийомів навчання. При традиційному описі методик навчання в сучасній педагогічній літературі, як правило, використовуються такі категорії педагогіки, які не дають чіткого уявлення про діяльність викладача і навчаних на уроці

(рис. 3.5).

Рис.3.5.Традиційна схема описання методики викладання

Така схема реалізується в методичних розробках до уроку і в так званих планах, уроків, в яких, як правило, указуються:

- тема

- мета: передати знання по певній дозі учбового матеріалуі сформувати уміння їх застосування на практиці

- зміст: перелік понять, що вивчаються, план викладутекст, опорний конспект

- найменування методів, що використовуються: (лекція, бесіда, розповідьі т. д.);

- засоби: (плакати, кінофільми, картки завдання і т. д.);

- тип уроку, що проводиться, з його структурою: (комбінована, включаюча активізацію мотивації, виклад нового матеріалу, закріплення і контроль).

Такий опис методики навчання є формальним і по суті справи даремним, бо по написаному не можна уявити собі сам урок, виявити окремі його характеристики, а також провести подібний урок іншим викладачем. Треба перш за все виходити з того, що методика має на своїй меті оптимальну побудову учбового процесу, яка дозволила б засвоїти зміст навчання. Цю вимогу можна реалізувати тільки шляхом представлення вже наявного досвіду навчання з метою його реалізації в різних умовах роботи учбових закладів.

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що представлений спосіб опису методики навчання є формальним документом, який не може бути застосований в практиці навчання повсюдно.

Останнім часом в роботах сучасних педагогів введена класифікація методів викладання з урахуванням специфіки діяльності викладача і учнів в процесі навчання, так звана бінарна система. Її обгрунтовування дано в роботах сучасних авторів (Н. М. Льовіна, М. І. Махмутов, Т. І. Шамова, В. І Лозова і ін.). Така класифікація виходить з єства процесу навчання як, двостороннього процесу, і включає методи викладання і навчання.

На жаль, представлені характеристики процесу навчання обмежуються тільки описом методів викладання і не включають опис способу діяльності, її предмету і мети.

Крім того, слід зазначити, що подібні описи методики навчання, як правило, поширено в шкільній педагогіці, яка багато в чому по своїй меті, задачах і змісті істотно відрізняється від педагогіки професійної освіти

Сучасна система професійної освіти, направлена на навчання, в першу чергу, дорослих людей, має певні особливості, які слід враховувати в процесі розробки технологій навчання. Ці особливості пов'язані з тенденціями до упровадження платної освіти, а також з психологією дорослої людини, що вирішила отримати певну професію.

До особливостей «психології дорослих вчаться» можна віднести такі категорії:

- мотивацію навчання з боку навчаного, що накладає відповідальність на повчальний персонал, який повинен за короткі терміни з мінімальними витратами часу і засобів дати якнайкращий результат навчання;

- зацікавленість навчаного в швидкості і високій якості оволодіння професією;

- нетерпимість до зубріння, незрозумілому заучуванню книжкових істин, бажання бачити результати своєї діяльності по навчанню.

Ці особливості вимагають такого підходу до навчання, коли на перший план повинна висуватися задача навчання компетентному виконанню професійної діяльності - умінню діяти із знанням справи не перенавантажуючи голови навчаного відвернутими теоріями і зайвою інформацією, що не має виходу в практику.

Таке рішення даної проблеми можливо тільки з позицій технологічного підходу до навчання. В цьому випадку йдеться не просто про отримання знань, як звикли говорити по аналогії з шкільним навчанням, а в оволодінні діяльністю, тобто уміннями і навиками практичних дій (розумових, мовних, мнемических, фізичних).

Особливістю технологічного підходу до навчання є опис технології процесу навчання не через окремі педагогічні категорії (метод, форма, засіб), а через діяльність викладача і учня в учбовому процесі яка направлена на досягнення запланованого результату.

Ця діяльність включає і мету, і предмет, і засоби, і процес, і може бути описаний як сукупність методів і форм організації учбового процесу на кожному з його етапів.

Розглянемо стисло елементи діяльності (рис.3.6).

Основна мета діяльності по розробці технологій навчання полягає у встановленні оптимальних, з погляду трудовитрат, способів досягнення мети навчання, яка дозволила б істотно підвищити ефективність навчання. Базою цього етапу є мета навчання, а також результати аналізу умов навчання.

В процесі проектування необхідно визначити ті способи дії на навчаних, які дозволили б забезпечити необхідний приріст досвіду особи. Надалі слід реалізувати представлені технології і провести їх контроль і корекцію.

Засобом здійснення діяльності по вибору способів навчання є дидактичне знання. Задача проектуваннязводиться до того, щоб на основі наявної інформації про методи і форми організації учбового процесу вибрати ті з них, які слід використовувати у кожному конкретному випадку.

Рис.3.6.Структура діяльності при розробці технологій навчання

Розглянемо характеристику предмету і результату діяльності по розробці технологій навчання

Одним з основних вимог технологічного підходу до навчання є розгляд навчання як єдиного взаємозв'язаного процесу взаємодії педагога і учня. В цій системі взаємозв'язку викладач, стимулюючи активно-пізнавальну діяльність навчаних, є направляючим істимулюючою ланкою. Педагогічна технологія може бути визначений як «мистецтво вчителя, яке виступає як системний метод створення, використовування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань з використанням технологічних і трудових ресурсів в їх взаємозв'язку, що висуває задачі оптимізації форм навчання». Таке визначення охоплює в цілому всі приведені вище положення і розкриває єство технології навчання в сучасному її розумінні. Нелішне пригадати заповідь Ушинського про те, що учень - це не судина, яка потрібно заповнити, а факел, який слідує запалити. Саме тому проектування процесу навчання викладачем повинне здійснюватися з урахуванням розумових і психічних процесів, які відбуваються в свідомості навчаних в процесі навчання.

При такому підході до навчання предметом діяльності викладача, звичайно ж, є навчаний, на якого слід впливати з тим, щоб сформувати у нього досвід професійної діяльності. Приріст досвіду або уміння, які засвоїть навчаний, і стане результатом діяльності викладача.

Враховуючи той факт, що при технологічному підході до навчання в центрі системи освіти знаходиться учень, і це визначає діяльність викладача, предмет діяльності викладача може бути виражений через склад

діяльності (дій) навчаного в процесі навчання. Дія в цьому випадку може виступати як опосередкований предмет діяльності. Це означає, що педагог, проектуючи предмет діяльності студента, повинен одночасно передбачити і склад дії, які студент переводитиме в структуру внутрішнього плану свідомості, що і буде результатом його навчання.

Продуктом діяльності при розробці технології навчання є алгоритм діяльності викладача і учня при її реалізації. Такий алгоритм включає питання, пов'язані з аналізом початкових даних, безпосередньо розробку технологій навчання і способів її реалізації.

Алгоритм діяльності викладача по розробці технологій навчання представлений на рис.3.7. Як видно з малюнка, початковими даними для даної діяльності є:

· мета підготовки фахівця;

· меті навчання заданій дисципліні, темі;

· результати аналізу і діагностики стану учбового процесу:

· технічних і дидактичних засобів;

· психофізіологічна характеристика навчаних;

· базові знання навчаних.

· розроблений зміст учбового матеріалу (плани, текстиконспекти лекцій).

Результатом діяльності викладача при розробці технологій навчання є опис діяльності викладача і навчаних на кожному з етапів навчання за цією технологією. Для формування діяльності по розробці технологій навчання на початковому етапі слід розглянути характеристики основних технологій навчання, особливості їх проектування і реалізації а також алгоритми діяльності викладача при їх розробці. При цьому треба розуміти, що будь-яка технологія - це процес передачі певного досвіду з метою формування певних дій. Виходячи з цьогоопис будь-якої технології, у тому числі і технології навчання, включає наступні моменти:

- найменування теми;

- мета навчання;

- особливості процесу навчання;

- дидактичні характеристики (методи, форми, засоби навчання);

- способи здійснення технології;

- операції і поетапний порядок їх виконання викладачем і навчаним;

- перевірку обліку психофізіологічних особливостейсприйняття.

Поетапна розшифровка алгоритму складання технології навчання приведена на рис.3.7.

Рис.3.7. Алгоритм діяльності викладача при розробці технологій навчання