Інфекційніхвороби та способи їх поширення

Інфекційні, або заразні,хвороби, виникають внаслідок проникнення в організм мікробів або вірусів, які починають в ньому розмножуватись, виділяючи отрути (токсини). В організм здорової дитини мікроби попадають, як правило, відхворого або іноді і від бацилоносія — людини, в організмі якої є збудники інфекційниххвороб, але сама вона здорова.

Деякі мікроби розвиваються і розмножуються на місці проникнення в організм, інші проникають в сусідні тканини, лімфатичну систему і звідти поширюються по всьому організму. Місце проникнення і шляхи розповсюдження мікробів в значній мірі визначають перебіг і характер захворювання. Деякі мікроби, незалежно від місця їх проникнення в організм, вибірково пошкоджують певні органи.

Способи поширенняхвороботворних мікроорганізмів бувають різні. Найчастіше інфекція передається через контакт безпосередньо зхворим або через предмети, якими він користувався. Багато інфекційниххвороб (кір, дифтерія) передається через повітря, куди мікроби попадають відхворої людини разом із слизом при кашлі і чханні (повітряно-крапельна інфекція). Ухворих на туберкульоз виділяються мікроби разом з мокротинням. Після висихання мокротиння мікроби розносяться разом з пилом. Вдихаючи таке запилене повітря, можна заразитися на туберкульоз (пилова інфекція). Ряд інфекцій передається через воду або їжу (дизентерія), а деякі —через живих передатчиків (мухи, комарі, воші та ін.) або через грунт.

Для боротьби з будь-яким захворюванням організм дитини має спеціальні захисні пристосування. Так, верхній шар шкіри захищає організм від проникнення мікробів. Слиз, що виділяється слизовою оболонкою носа, слина, соляна кислота в шлунку і навіть сльози мають властивість частково знешкоджуватихвороботворні мікроби. Лейкоцити крові і деякі інші клітини організму мають здатність поглинати або знешкоджувати мікроби, що потрапили в організм. Крім того, в організмі виробляються речовини — антитоксини, аглютиніни, бактеріолізини. Антитоксини нейтралізують отруйні продукти життєдіяльностіхвороботворних мікробів; під впливом аглютинінів бактерії склеюються в грудочки, а під впливом бактеріолізинів — розчиняються. Важливим захисним пристосуванням організму дитини є його реакція на проникнення в організм патогенних (хвороботворних) мікроорганізмів. Так, при проникненні мікробів в організм на місці їх локалізації виникає запальний процес — захисна реакція організму від дальшого поширення мікробів. При цьому підвищується температура тіла, змінюється функціональний стан серцево-судинної і дихальної систем та ряду інших органів. Якщо захисна реакція організму протихвороботворних мікробів і їх отруйних виділень недостатня, то мікроби починають розмножуватись, виділяти токсини і звичайно через кілька днів розвиваєтьсяхвороба. З моменту проникнення в організм патогенних мікробів до видимого проявухвороби проходить певний час, який називається інкубаційним періодомхвороби. Цей період при різниххворобах буває неоднаковий (від одного дня до кількох місяців). Знаючи тривалість інкубаційного періодухвороби, можна своєчасно вжити запобіжних заходів проти поширення інфекції в дитячому колективі і встановити строки ізоляції (карантин) осіб, які були в контакті зхворим. Крім того, при деякиххворобах (кір, коклюш та ін.) дитина в інкубаційному періоді може бути небезпечною для інших дітей, хоч у неїхвороба ще не проявилась. Проникнення в організм людини тих чи інших патогенних мікробів не у всіх людей викликає захворювання. Деякі люди несприйнятливі до багатьоххвороб. Так, на скарлатинухворіє 40—50% дітей, які були в контакті зхворими. Є люди — носії мікробів дифтерії, проте самі нехворіють на дифтерію. Така несприйнятливість організму до певниххвороб називається імунітетом.