Тромбофлебіт глибоких вен

Це більш тяжке захворювання. Розрізняють флеботромбози і тромбофлебіт. При флеботромбозі тромб утворюється в просвіті здорової судини, він не фіксований або слабо фіксований до стінки судини і становить велику небезпеку, оскільки може легко відірватись і мігрувати в легеневу артерію, спричинивши ТЕЛА. Через 2— З дні внаслідок вторинних змін в ендотелії судини тромб фіксується до інтими су­дини. При гострому тромбофлебіті тромб утворюється на зміненій ділянці судини в результаті травми, дії інфекційних токсинів, інших агентів, тому він рано і щільно фіксується до стінки судини.

Етіологія

Вважається, що хворобу спричинюють такі чинники:

• бактеріальна інфекція;

• травма;

• фізичне перенапруження;

• онкологічні захворювання;

• тривалий постільний режим;

• післяродовий період;

• ДВЗ-синдром.

Класифікація

За локалізацією розрізняють тромбози: підключичної вени, вен верхніх кінці­вок і шиї, правого передсердя, глибоких вен гомілки, ниркових вен та ілеофеморальний тромбоз.

Клінічна картина

Глибокий флеботромбоз проявляється тупим розпиральним болем, збільшен­ням об'єму кінцівки через стійкий набряк нижче рівня ураження, посиленням болю при ходьбі і скороченням відповідних м'язів, наявністю болючості за ходом судинно-нервового пучка.

Лікування

Консервативна терапія: проводиться в хірургічному стаціонарі.

1. Постільний режим з піднесеним положенням кінцівки протягом 7—10 днів.

2. Антикоагулянти — гепарин, фраксипарин, фенілін, дикумарин.

3. Тромболітична терапія — фібринолізин, стрептокіназа, урокіназа.

4. При мігруючому тромбозі встановлюють кава-фільтр у нижню порожнисту вену.

5. Трентал, курантил.