Виразки

Виразка — це дефект шкіри, слизової оболонки і глибших шарів, змертвіння тка­нин. Перебіг виразок тривалий, хронічний. Причинами їх виникнення можуть бути порушення артеріального, венозного кровообігу, злоякісне переродження. Го­стрі виразки бувають після опіків, великих абсцесів.

Застійні виразки виникають при декомпенсації серцевої діяльності. Вони ма­ють сірий колір і драглисту консистенцію, довкола них утворюється набряк. Якщо декомпенсацію усунути, виразки гояться. У гіпертоніків виразки інколи болючі.

Променева виразка з'являється після променевої терапії — це небажана побіч­на дія або ускладнення від високої дози. Виразки глибокі, округлі, мають щільні краї, шкіра слабо пігментацована.

Венозні виразки утворюються на тлі тромбофлебіту, варикозного розширення вен. Процесу сприяють розчоси, травми (незначний удар). Частіше такі виразки з'являються на нижніх кінцівках, спочатку вони овальні або округлі, краї пологі, слабка грануляція, потім збільшуються, «повзуть», може розвинутись гангрена.

Таблиця 5. Відмінності трофічної виразки і рани

Трофічна виразка	Рана
Термін більше 2 міс Відсутність тенденції до загоєння   Виникають у центрі трофічних розладів Грануляція сіро-коричневого кольору Вкрита нальотом фібрину і некротичними тканинами На поверхні банальна мікрофлора	Термін менше 2 міс Загоєння згідно з фазами ранового процесу Прилеглі тканини мають звичайний вигляд Грануляція яскраво-червона, соковита   Некротичні тканини зазвичай відсутні   Наявність мікрофлори не характерна

Лікування

І. Місцеве.

1. Боротьба з інфекцією здійснюється шляхом щоденних перев'язувань, при цьо­му шкіру довкола виразки обробляють спиртом або спиртовою настойкою йоду, саму виразкову поверхню промивають 3 % розчином пероксиду водню і накла­дають пов'язки з розчином антисептика.

2. Очищення виразки від некротичних тканин. Окрім перев'язок застосовують некректомію і протеолітичні ферменти, можливе місцеве використання сорбентів.

3. Закриття дефекту. При невеликих виразках цей процес відбувається самостій­но, а також може бути використана вільна шкірна пластика або вирізання виразки з пластикою місцевими тканинами.

II. Загальне.

Спрямоване на поліпшення кровообігу; для придушення інфекції використо­вують антибактеріальну терапію, а для стимуляції процесів загоєння — вітаміни, метилурацил, ретаболіл.

НОРИЦІ

Нориці — це патологічний хід у тканині, що сполучає орган, природну і патологіч­ну порожнини із зовнішнім середовищем або органи (порожнини) між собою.

Норицевий хід зазвичай вистелений епітелієм або гранулятом.

Класифікація

1. Стосовно зовнішнього середовища;

• зовнішні — норицевий хід сполучається із зовнішнім середовищем;

• внутрішні — норицевий хід сполучає внутрішні органи або порожнини.

2. За походженням:

• вроджені;

• набуті:

- самостійні — утворюються внаслідок патологічного процесу (нориці при остео­мієліті, лігатурні нориці, нориці між жовчним міхуром і шлунком при трива­лому запальному процесі);

- штучні— гастростома для годування при опіку стравоходу, колостома при кишковій непрохідності.