Соціально-аксіологічна функція філософії

Ця функція в свою чергу розчленується на ряд під функцій, серед яких найважливішими є:

- конструктивно-цінністна (розробка уявлень про цінності, такі, як Добро, Справедливість, Правда, Краса. Крім того й формування уявлень про соціальний (суспільний ідеал))[9];

- інтерпретаторська (роздуми, тлумачення, роз’яснення соціальної дійсності, співставлення з суспільним ідеалом);

- критична (констатація невідповідності соціальної дійсності суспільному ідеалу, виявлення і розкриття протиріч, невідповідності між прийнятою системою понять і цінностей і тим вмістом, який до них вноситься новим етапом розвитку світової історії, спроба вирішити протиріччя невідповідності того, що є, тому, як має бути).

Суспільний ідеал має своє коріння в живій людській особі. Суспільство – це не нівелювання осіб, але саме зв'язок відмінностей. Особа знаходить в суспільстві не просте повторення своїх життєвих завдань, а поповнення своїх сил в прагненні до ідеалу. Життя особистості вагається між двома полюсами, - прагненням до індивідуального самоствердження і тяжінням до безумовного і надідеального. З поняття особи витікає не лише її домагання, але і її обов'язки, і перш за все її обов'язок солідарності і єдності з іншими.

Підкреслимо, що філософія критична за своєю сутністю [10]. Критикуючи ідеї старого світу, філософ критикує сам цей світ.