За ознакою репрезентації текстів МО і МП розрізняють письмовий і усний переклад

Письмовий переклад – процес перекладу з однієї мови на іншу, результат якого фіксується у документальному письмовому вигляді.

Усний переклад – процес перекладу з однієї мови на іншу, який здійснюється перекладачем в усній формі без запису змісту повідомлення. Усний переклад представлений послідовним перекладом і синхронним перекладом.

Послідовний переклад – різновид усного перекладу, що виконується після прослуховування певної одиниці тексту МО в паузах автора тексту. Одиницями послідовного перекладу є абзаци, рідко – фрази; можливе використання й інших одиниць (див. детально: Міньяр-Бєлоручев, 1969).

Синхронний переклад – усний переклад, що здійснюється водночас зі слуховим сприйняттям вихідного тексту. Для синхронного перекладу використовується кабіна синхроніста, тобто, спеціально відведена для такого перекладу кабіна, укомплектована необхідними технічними засобами. Одиницями синхронного перекладу, як правило, є фрази і синтагми.

Послідовний поділ перекладу, що враховує найсуттєвіші відмінності в самому процесі перекладу, можна представити у вигляді такої схеми:

Мова перекладу – це та мова, якою здійснюється переклад.

Фонові знання (фонова інформація) – це додаткові екстралінгвістичні наукові, культурні, етнічні та ін. знання, що здатні покращити переклад, допомогти перекладачу більш точно і правильно відтворити оригінальний твір..

Екстралінгвістична ситуація –цефрагмент реального світу, який оточує мовця, і є одним із засобів уточнення значення неоднозначних повідомлень.

Контекст –це фрагмент мовлення або тексту, у якому вжито певну мовну одиницю. Контекст вважають основним засобом уточнення значення даної мовної одиниці.

Еквівалентність / відповідність –відношення повної або часткової відповідності певної мовної одиниці МО до одиниці МП. Традиційно у світовому перекладознавстві розрізняють повну еквівалентність (мовна одиниця МО повністю тотожна певній одиниці МП за семантичним обсягом, стилістичною приналежністю, сполучуваністю тощо) і часткову еквівалентність (коли певна мовна одиниця МО не є тотожною певній одиниці МП за семантичним обсягом і / або стилістичною приналежністю, сполучуваністю тощо).

У вітчизняному перекладознавстві дослідники розрізняють відношення еквівалентності, тобто тотожності, та відповідності (за яких мовній одиниці МО відповідає мовна одиниця МП іншого рівня, наприклад, слову відповідає словосполучення, речення і т. ін.).

Словникові відповідники –еквіваленти, зафіксовані словником.

Безеквівалентна лексика – лексичні одиниці мови оригіналу, що позначають національно специфічні явища, поняття, реалії, які не мають відповідників у мові перекладу.

Описовий переклад – перекладацький прийом, який полягає в описі засобами іншої мови певного поняття, яке не має еквівалента у мові перекладу.

Дослівний переклад – переклад тексту мови оригіналу шляхом механічної заміни слів МО їх еквівалентами у МП зі збереженням іншомовної конструкції.

Калькування –це прийом перекладу нових слів (термінів), який полягає у тому, що складові частини слова чи словосполучення замінюються у мові перекладу на їх прямі відповідники.

Транскодування – це такий спосіб безперекладного вживання іноземного слова, коли звукова та / або графічна форма слова вихідної мови передається засобами абетки мови перекладу, напр.: management – менеджмент, periscope – перископ. Основними видами транскодування є транскрибування (коли літерами мови перекладу передається звукова форма слова вихідної мови: peak – пік, newton – ньютон, resistor – резистор) і транслітерування (слово вихідної мови передається по літерах: marketing – маркетинг, ping–pong – пінг–понг, server – сервер).

Одиниця перекладу –найменша мовна одиниця мови оригіналу, яка має еквівалент у мові перекладу.

Псевдоінтернаціоналізми – слова, які були утворені з міжнародних морфем лише у даній мові й не вийшли за її межі.

“Фальшиві друзі” перекладача – слова двох мов, які мають схожу звукову або графічну форму, але різні за значенням.

Справжні інтернаціоналізми –слова,які мають схожу форму і однакове значення в багатьох мовах світу. Інтернаціональне слово може з’явитися в англійській і українській мовах або через запозичення його однією мовою в іншої, або внаслідок того, що обидві мови запозичили це слово з якоїсь третьої мови.