Основні поняття і визначення

Види виробів

Продукцією машинобудівного виробництва, як правило, є машини.

МАШИНА- це механізм або сполучення механізмів які виконують доцільні дії для виконання роботи або перетворення енергії. У той же час існують підприємства які виготовляють у великих обсягах продукцію, що використовується при виготовленні машин, наприклад, завод поршнів, куле і роликопідшипникові заводи. І ті, і інші види продукції називають ВИРОБАМИ.

У залежності від призначення вироби поділяються на вироби основного і допоміжного виробництва. Вироби основного виробництва призначені для реалізації у вигляді товарної продукції, а допоміжного виробництва - для споживання усередині підприємства, наприклад, продукція інструментального цеху, нестандартне устаткування, засоби механізації і т. ін. ГОСТ 2.101-68 установлює такі види виробів: деталь, складальна одиниця, комплекс, комплект.

ДЕТАЛЬ - виріб, виготовлений з однорідного матеріалу без застосування складальних операцій. Деталі можуть бути піддані гальванічному або лакофарбовому покриттю.

СКЛАДАЛЬНА ОДИНИЦЯ - частина виробу, що збирається окремо і надалі бере участь у складанні як єдине ціле.

КОМПЛЕКС - два або більше специфікованих виробів не з'єднаних на підприємстві виготовлювачі складальними операціями, але призначених для виконання взаємозалежних експлуатаційних функцій. Наприклад, верстат із системою числового програмного керування (ЧПК), робототехнічний комплекс (РТК), тощо.

КОМПЛЕКТ - два або більше виробів не з'єднані на підприємстві складальними операціями, але є набором, що має загальне експлуатаційне призначення допоміжного характеру (комплект ключів, запасні частини машин і т.п.).

У технології механоскладального виробництва складальні одиниці (СО) часто називають ВУЗЛАМИ або ПІДВУЗЛАМИ. Кожна машина (як кінцевий виріб виробництва) може бути розчленована на більш дрібні вироби - складальні одиниці і деталі. Тоді її структурна схема може бути подана в наступному виді (див. рисунок 1.1):

Д - деталі

Рисунок 1.1 - Схема членування і складання машини

Деталі можуть безпосередньо входити у виріб на будь-якому рівні членування.

Правильне членування машини на вузли різних порядків дозволяє правильно організувати процес складання, визначити черговість запуску окремих деталей у виробництво, тобто раціонально організувати виготовлення машини. При цьому вузли можуть збиратися паралельно в часу, що підвищує продуктивність праці.

На підставі схеми членування виробу розробляється технологічна схема складання. Вона являє собою графічне зображення послідовності з'єднання деталей і складальних одиниць до перетворення базової деталі в готовий виріб. В загальному, вигляді схема складання показана на рисунку 1.2.

Деталі

Складальні одиниці

Рисунок 1.2 - Приклад оформлення технологічної схеми складання

При зображенні схеми складання деталі зображують над середньою лінією, а складальні одиниці під нею. При цьому складальні одиниці 1 порядку (ті, що входять безпосередньо в машину) можуть бути подані своїми схемами складання.

Рекомендується наступне заповнення граф, що позначають деталі і складальні одиниці (рисунок 1.3).

Рисунок 1.3- Заповнення граф елемента схеми складання

Іноді, у точках приєднання елементів виробу вказують спосіб з'єднання: спаяти, згвинтити, зашплінтувати і т. ін. Технологічна схема складання є вихідною інформацією для проектування технологічного процесу складання.