Етапи та особливості процесу акредитування

Система акредитування ВЛ — це встановлений і визнаний набір процедур, який застосовується органами з акредитації з метою виз­начення відповідності контрольованої ВЛ стандартизованим вимогам.

Процес акредитування ВЛ органом з акредитації в системі Укр­СЕПРО здійснюється згідно з вищезгаданим КНД, що встановлює загальні вимоги і правила функціонування системи акредитації ВЛ.

Він складається з таких етапів:

1. Збір інформації про лабораторію, яка подала заявку, необхідну для її оцінювання;

2. Проведення оцінювання на місці спеціально призначеними для цього експертами-аудиторами;

3. Аналіз отриманих відомостей про лабораторію і прийняття рішення про її акредитацію, умови і межі акредитування чи про відмову в акредитуванні. У системі УкрСЕПРО передбачена можливість акредитації будь-якої лабораторії (за її бажанням) незалежно від її галузевої належності і форми власності.

При цьому сертифікаційні випробування проводяться у ВЛ, акредитованих на технічну компетентність і незалежність. Але можливим є проведення випробувань у ВЛ, акредитованих лише на техні­чну компетентність. У таких випадках випробування контролює і відповідає за їх об'єктивність орган із сертифікації продукції, який доручив лабораторії проведення випробувань.

До характерних особливостей процесу акредитування г відносяться такі:

1. Допускається делегування органом з акредитації своїх повно важень іншому компетентному органу. Обов'язковою умовою пере давання всіх чи частини повноважень є згода ВЛ, що перевіряється, а також відповідальність за акредитування, яке при делегуванні повноважень зберігається за органом з акредитації.

2. Орган з акредитації ВЛ при виконанні своєї роботи керується вищевказаним КНД, а також рекомендаціями з Настанов І8О/ІЕС 2.5 «Загальні вимоги до оцінювання технічної компетентності каліб рувальних та випробувальних лабораторій». Можна використовува ти, як допоміжні й інші критерії, які можуть бути корисними при вирішенні кожного конкретного завдання. Для цього важливою є наявність тісної взаємодії органу із сертифікації з відповідним технічним комітетом зі стандартизації чи спеціалістами з відповідних видів випробувань.

3. Межі акредитування (щодо одного виду чи типових випробувань) повинні бути встановлені так, щоб різне тлумачення було неможливим.

4. Проект звіту про роботу органу з акредитації направляється до лабораторії, що подала заявку, для ознайомлення і узгодження. Лабораторія повинна підтвердити справедливість викладених у звіті даних. Лабораторії надається можливість усунути незначні недоліки з числа зазначених (включаючи придбання обладнання, якого не вистачає). Рішення про акредитацію лабораторії приймається на базі. результатів, які подані у звіті, з урахуванням коментарів лабораторії щодо проекту звіту.

5. Органу з акредитації надано право доповнювати (у разі потре би) характеристику лабораторії за результатами порівняльних лабо раторних випробувань однакових чи схожих виробів. Рекомендації щодо проведення таких випробувань містять Настанови І5О/ІЕС 43 «Організація і проведення перевірок професійного рівня випробу­вальних лабораторій».

6. Результати цих так званих «дослідних випробувань» викорис товуються лише як інформація про технічну компетентність лабораторії протягом певного часу і в конкретних умовах функціонування (включаючи умови проведення випробувань), але не як критерій, що визначає рішення.

7. Після акредитування через певний проміжок часу проводиться перевірка відповідності лабораторії визначеним вимогам.

8. Рішення про дострокове припинення повноважень акредитованої лабораторії чи їх скорочення приймаються лише після повідомлення лабораторії та аналізу її заперечень з цього приводу.

Для оцінювання ситуації формується група експертів з двох чи більше чоловік. Склад її визначається обсягом і складністю майбутньої роботи. У групі повинен бути принаймні один досвідчений спеціаліст знайомий з технологією виготовлення і випробування продукції.

Практика роботи багатьох підприємств показує доцільність проведення «внутрішньої акредитації» ВА виготовлювача (товаровиробника, постачальника), оскільки це позитивно відображається на достовірності результатів випробувань та їх визнанні.

Така «внутрішня акредитація» ВА виготовлювача повинна проводитися з використанням таких самих критеріїв, як і при акреди­тації незалежних ВА.

Порядок і процедура акредитації ВА у різних країнах значно відрізняються. Ці відмінності пояснюються особливостями законо­давства кожної країни у сфері захисту прав споживачів, охорони здоров'я людей та їх життя, захисту навколишнього середовища.

Питання для самоперевірки

1. Що є системою сертифікації?

2. На яких рівнях можуть діяти системи сертифікації?

3. Який порядок містить проведення сертифікації продукції в загальному випадку?

4. Які різновиди діяльності здійснює система сертифікації?

5. З яких етапів складається процес акредитування?