Аналіз джерел формування власного капіталу і його структури

Капітал — це засоби, які є в розпорядженні суб’єкта господа­рювання для здійснення діяльності з метою одержання прибут­ку. Формується капітал підприємства як за рахунок власних (вну­трішніх), так і за рахунок позичкових (зовнішніх) джерел. Основ­ним джерелом фінансування є власний капітал. До його складу входять статутний капітал, накопичений капітал (резерв­ний і додатковий капітали, нерозподілений прибуток).

Власний капітал — це власні джерела фінансування підприємства без зазначеного терміну повернення, які внесені засновниками підприємства, накопичені впродовж періоду його існування за ра­хунок реінвестованого прибутку та отримані в дарунок.

Власний капітал поділяється на: статутний, пайовий, додатко­вий, резервний, неоплаченнй, вилучений капітал і нерозподілений прибуток (непокритий збиток). Його класифікують за джерелами утворення (внутрішні і зовнішні), за формами існування (інвестова­ний, дарчий, нерозподілений) та за рівнем відповідальності (реєстрований та нереєстрований).

Статутний капітал — це сума засобів засновників для забезпе­чення статутної діяльності. На державних підприємствах — це вартість майна, закріпленого державою за підприємством на пра­вах повного господарського ведення; на акціонерних підпри­ємствах — номінальна вартість акцій; для товариств з обмеже­ною відповідальністю — сума, що є часткою власників; для оренд­ного підприємства — сума внесків його працівників і т. д.

Статутний капітал формується у процесі первісного інвесту­вання засобів. Внески засновників у статутний капітал можуть бути у вигляді коштів, у майновій формі та у формі нематеріаль­них активів. Величина статутного капіталу оголошується при реє­страції підприємства, і при коригуванні його величини потрібно провести перереєстрацію установчих документів.

Додатковий капітал як джерело засобів підприємства утво­рюється в результаті переоцінки майна або продажу акцій за ціною, вищою від їхньої номінальної вартості.

Резервний капітал створюється згідно із законодавством або відповідно до установчих документів за рахунок чистого прибут­ку підприємства. Він виступає як страховий фонд для відшкодування можливих збитків і забезпечення захисту інтересів третіх осіб у разі недостатності прибутку для викупу акцій, погашений облігацій, виплати процентів за ними і т. д. За його величиною судять про запас фінансової міцності підприємства. Відсутність або недостатню його величину розглядають як фактор додаткового ризику вкладення капіталу в підприємство.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) відображають балансі накопичувальним підсумком з початку функціонуван­ня підприємства. Показує, на скільки збільшилась величина влас­ного капіталу підприємства за рахунок результатів його діяль­ності.

Основним джерелом поповнення власного капіталу є прибу­ток підприємства. Якщо підприємство збиткове, то власний капітал зменшується на суму збитків. Значну частку в складі внутрішніх джерел становлять амортизаційні відрахуван­ня від використовуваних власних основних коштів і нематеріаль­них активів. Вони не збільшують суму власного капіталу, а є засобом його реінвестування. До інших форм власного капіталу на­лежать прибутки від здавання в оренду майна, розрахунки із за­сновниками і т. ін. Вони не відіграють помітної ролі у формуванні власного капіталу підприємства.

Основну частку в складі зовнішніх джерел формування влас­ного капіталу утворює додаткова емісія акцій. Державним підпри­ємствам може надати безоплатну фінансову допомогу держава. До числа інших зовнішніх джерел належать матеріальні і нема­теріальні активи, які передають підприємству безоплатно фізичні і юридичні особи в порядку добродійності.

На реальну величину власного капіталу впливає також забор­гованість засновників за внесками у статутний капітал і вартість акцій, викуплених в акціонерів, з метою їх наступного перепро­дажу або анулювання. Тому ці статті віднімаються з його суми.

Аналізуючи структуру капіталу, необхідно враховувати особ­овості кожної його складової.

Власний капітал характеризується простотою залучення, забезпеченням більш стабільного фінансового стану і зниженням ризику банкрутства.

Необхідність у власному капіталі зумовлена вимогами само­фінансування підприємств. Він є основою їхньої самостійності і незалежності. Особливість власного капіталу полягає в тому, що він інвестується на довгостроковій основі і піддається найбільшому ризику. Чим вища його частка в загальній сумі капіталу і мен­ша частка позикових коштів, тим вищий буфер, що захищає кредиторів від збитків, а отже, менший ризик втрат.

Однак потрібно враховувати, що власний капітал обмежений у розмірах. Крім того, фінансування діяльності підприємства тільки за рахунок власних коштів не завжди вигідне для нього, особливо в тому разі, коли виробництво має сезонний характер. Тоді в окремі періоди будуть накопичуватися великі кошти на ра­хунках у банку, а в інші їх буде бракувати. Слід також мати на увазі, що якщо ціни на фінансові ресурси невисокі, а підприєм­ство може забезпечити вищий рівень віддачі на вкладений капі­тал, ніж платить за кредитні ресурси, то, залучаючи позичкові кошти, воно може контролювати більші грошові потоки, розши­рити масштаби своєї діяльності, підвищити рентабельність влас­ного (акціонерного) капіталу. Як правило, підприємства беруть кредит, щоб підсилити свої ринкові позиції.

Від того, наскільки оптимальне співвідношення власного і по­зикового капіталу, багато в чому залежить фінансове становище підприємства (табл. 7.1).

Таблиця 7.1. Аналіз динаміки і структури джерел капіталу

№ п/п	Джерело капіталу	Наявність засобів, тис. грн	Структура засобів, %
на початок періоду	на кінець періоду	зміна (+/-)	на початок періоду	на кінець періоду	зміна (+/-)
	Власний капітал (р. 380, 430, 630)
	Позиковий капітал (р. 480, 620)
	Усього				100,0	100,0	—

У процесі наступного аналізу необхідно детальніше вивчити склад власного і позикового капіталу, з’ясувати причини зміни окремих його складових і дати оцінку цих змін за звітний період. Аналізуючи власний капітал, треба дати характеристику зміни його обсягу, структури, динаміки та відповідності до зміни прибутку (табл. 7.2).

Таблиця 7.2. Оцінка власного капіталу підприємства

№ п/п	Показники	На початок року	На кінець року	Зміна за рік
тис. гри.	%	тис. гри.	%	тис. грн.	%
	Статутний капітал
	Пайовий капітал
	Додатковий вкладений капітал
	Інший додатковий капітал
	Резервний капітал
	Нерозподілений прибуток
	Неоплачений капітал
	Вилучений капітал
	Всього

Зміни в розмірі і струк­турі власного капіталу відображають за допомогою аналітичної табл. 7.2.

Таблиця 7.2. Динаміка структури власного капіталу

№ п/п	Джерело капіталу	Наявність засобів, тис. грн	Структура засобів, %
на початок періоду	на кінець періоду	зміна (+/-)	на початок періоду	на кінець періоду	зміна (+/-)
	Статутний капітал
	Додатковий капітал
	Резервний капітал
	Нерозподілений прибуток
	Усього реальної величини власного капіталу
	Забезпечення виплат персоналу
	Цільове фінансування
	Доходи майбутніх періодів
	Усього				100,0	100,0	—

Фактори зміни власного капіталу неважко встановити зада­ними звіту ф. №4 „Звіт про власний капітал” і за даними аналі­тичного бухгалтерського обліку, що відображають рух статутно­го, резервного і додаткового капіталу, неоплаченого і вилученого капіталу, нерозподіленого прибутку і т. ін. (табл. 7.4).

Таблиця 7.4. Рух фондів та інших засобів, тис. грн.

Стаття	Статутний капітал	Додатковий вкладений капітал	Інший додатковий капітал	Резервний капітал	Нерозпо-ділений прибуток	Неоплачений капітал	Разом
Залишок на початок року
Коригування:   Зміна облікової політики
Виправлення помилок
Інші зміни
Скоригований залишок на початок року
Переоцінка активів:   Дооцінка основних засобів
Уцінка основних засобів
Дооцінка незавершеного будівництва
Уцінка незавершеного будівництва
Дооцінка нематеріальних активів
Уцінка нематеріальних активів
Чистий прибуток (збиток) за звітний період
Розподіл прибутку:   Виплати власникам (дивіденди)
Спрямування прибутку до статутного капіталу
Відрахування до Резервного капіталу
Внески учасників:   Внески до капіталу
Погашення заборгованості з капіталу
Вилучення капіталу:   Викуп акцій (часток)
Перепродаж викуплених акцій (часток)
Анулювання викуплених акцій (часток)
Вилучення частки в капіталі
Зменшення номінальної вартості акцій
Інші зміни в капіталі: Списання невідшкодованих збитків
Безкоштовно отримані активи
Разом змін в капіталі
Залишок на кінець року

Зміни у складі власного капіталу можуть бути з причин:

— внесків учасників;

— переоцінки активів;

— вилучення та інших змін у капіталі.

Перш ніж оцінити зміни суми і частки власного капіталу в за­гальній валюті балансу, треба з’ясувати, за рахунок яких скла­дових частин сталися ці зміни. Очевидно, що приріст власного капіталу за рахунок реінвестування прибутку і за рахунок пере­оцінки основних засобів буде розглядатися по-різному при оцінюванні спроможності підприємства до самофінансування і нарощування власного капіталу.

Важливим в оцінках власного капіталу є зміна обсягу та співвідношення основного й оборотного капіталу. Власний основ­ний капітал визначається як сума необоротних активів без величи­ни довгострокового залученого капіталу, який використовують на фінансування необоротних активів. Сума власного оборотного капіталу визначається як різниця всього власного капіталу і суми власного основного капіталу або як сума оборотних активів без величини поточних зобов’язань підприємства і без суми довгострокового залучення капіталу, який використовують на фінансування оборотних активів.

Підвищення частки власного оборотного капіталу є свідченням покращення фінансового стану, оскільки зростає фінансова стійкість підприємства. Чим більша частка власного оборотного капіталу у загальній сумі власного капіталу, тим більша його мобільність, оскільки зростає величина високоліквідного капіталу.