Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Політичне середовище МЕВ — сукупність політичних чинників, які визначають поведінку суб’єктів МЕВ (політичні інтереси, мотиви держав, політичні устрої країн, політичні ризики).
Правове середовище МЕВ — нормативно-законодавча база, що впливає на поведінку учасників МЕВ (трудове, антимонопо- льне, податкове законодавство, загально-правове середовище тощо).
Сукупність політико-правових факторів, які впливають на функціонування та ефективність участі країни в цілому та окремих
суб’єктів підприємницької діяльності в МПП, можна класифікувати за такими напрямами:
Політико-правове середовище своєї країни;
Політико-правове середовище країни-партнера;
Законодавче регулювання, прийняте у світовому співтоваристві.
Аналіз політико-правового середовища своєї країни
Політико-правове середовище зарубіжної країни детально аналізується з метою запобігання або зниження ризиків на зарубіжних ринках.
Таблиця 2
Для оцінки рівня привабливості політико-правового середовища країни-партнера аналіз аналогічний відповідному аналізу щодо своєї країни, доповнюється додатковими напрямами дослідження:
співвідношення політичних сил у країні;
характер і ступінь впливу державних інституцій на економічні процеси;
ступінь розвитку державного суверенітету;
міжнародні позиції країни в ООН та на світовій арені в цілому.
Політико-правове середовище МЕВ — це зведення загальних правил підприємницького права і норм господарської поведінки, що складаються в єдине правове поле в міру вироблення норм міжнародного, приватного, цивільного та потенційного права.
Аналіз міжнародного політико-правове середовище складається з таких елементів:
Міжнародна політика
Міжнародні правові інституції
Міжнародна політика — це сукупність методів і засобів направлених на досягнення цілей і завдань, що випливають з інтересів суб’єктів міжнародних відносин.
Міжнародна політика має більший вплив на розвиток міжнародних економічних відносин, ніж внутрішня політика — на розвиток національної економіки, оскільки національна економічна система у більшості країн складалася протягом тривалого часу і набула ознак самодостатності. Тому раптова зміна внутрішньої економічної політики не може відразу помітно змінити напрям її розвитку. Світове господарство склалося пізніше і ще знаходиться на стадії формування, тому помітно реагує на зміни міжнародної політики. Крім того, міжнародні економічні відносини функціонують на більш відповідальному рівні дотримання правових і договірних норм, порушення яких мають значно помітніші і відчутніші наслідки.
Міжнародні правові інституції — сукупність міжнародних правових органів: конференцій, конгресів, нарад, комітетів, комісій, організацій.
Міжнародні конференції, конгреси, наради в основному виробляють норми в певних напрямах розвитку міжнародних відносин, скликаються рідко, інколи — періодично.
Міжнародні комітети та комісії — це постійно діючі інститути, завданням яких є втілення в життя намірів, ухвалених на міжнародних нарадах, конференціях, конгресах, а також підрозділи організацій.
Міжнародні організації — це стійкі, міцно зорганізовані інститути зі своїми органами управління, що діють на основі чітко визначених статутних засад, мають класифікацію (рівень створення, рід діяльності, рівні представництва).
Розрізняють наступні органи регулювання міжнародних відносин:
Міжнаціональні органи виконують рекомендаційно-коорди- наторські функції, постанови яких бажані для виконання.
Наднаціональні органи — це інституції (як правило, блокових об’єднань), які здійснюють наказово-координаторські функції і постанови яких мають виконуватись беззаперечно.
Сукупність міжнародних інституцій складає управлінську систему, яка регулює міжнародні відносини.
Політична стабільність країни — це невелика імовірність зміни її політичного статусу протягом тривалого часу у вигляді виникнення соціальних конфліктів (страйків) і політичних актів типу тероризму, путчів.
Дата публикования: 2015-09-17; Прочитано: 1570 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!