Одноповерхові виробничі будівлі

1.1. Об’ємно-планувальні та конструктивні рішення

У конструктивному відношенні будівля являє собою систему плоских стійково-балкових поперечних і поздовжніх рам, об’єднаних зв’язками та жорстким диском покриття в єдину просторову структуру (рис. 1.1, 1.2).

Уніфіковані об’ємно-планувальні рішення використовуються при проектуванні переважно зі збірних будівельних конструкцій. Система уніфікації обумовлює правила призначення основних розмірів будівлі: ширини прогонів рам та відстані між поперечними рамами (кроків), сітки координаційних осей; висоти колон; розміщення колон (прив’язки) відносно координаційних осей.

Основними характеристиками одноповерхових каркасних виробничих будівель з уніфікованих конструкцій є (рис. 1.3):

– прогін, відстань у поперечному напрямку між опорами несучих конструкцій покриття, який приймається для будівель з опорними (мостовими) кранами: l = 18, 24, 30, 36 м, а для будівель без мостових кранів: l = 6, 9, 12, 18, 24, 30, 36 м;

– крок колон, відстань у поздовжньому напрямку між несучими колонами, який приймається: к = 6, 12 м, іноді 18 м;

– висота до низу несучих конструкцій покриття, приймається: Н = 3...18 м через 600 мм.

Конструктивний остов будівлі утворюється у поперечному напрямку з одно- або багатопрогонних рам, які складаються з колон, жорстко закріплених у фундаментах, на які шарнірно спираються балки або ферми. У поздовжньому напрямку рами з’єднані підкрановими балками, жорстким диском конструкцій покриття, розпірками і зв’язками.

Деформаційні шви. Великі у плані будівлі розрізаються на окремі блоки деформаційними швами, які можуть бути осадочними, температурними або антисейсмічними.

Осадочні деформаційні шви влаштовують між блоками, якщо очікуються неоднакові деформації основи фундаментів (підґрунття): при різній висоті блоків, наявності в одному з блоків і відсутності у іншому мостових

Рис. 1.1. Одноповерхова виробнича будівля із залізобетонним каркасом і покриттям по залізобетонних ґратчастих балках: 1 – фундамент середньої колони; 2 – фундамент фахверкової колони; 3 – фундаментна балка; 4 – колона середня; 5 – колона фахверкова; 6 – приколонний стояк фахверку; 7 – сталева надставка; 8 – ґратчаста кроквяна балка; 9 – підкроквяна балка; 10 – несуча балка підвісного кранового шляху; 11 – підвіска балки кранового шляху; 12 – залізобетонна плита покриття; 13 – утеплювач по шару пароізоляції; 14 – зенітний ліхтар; 15 – лійка внутрішнього водовідводу; 16 – парапет; 17 – стінова панель

17

Рис. 1.2. Одноповерхова виробнича будівля із залізобетонним каркасом і покриттям по залізобетонних фермах: 1 – фундамент середньої колони; 2 – фундамент крайньої колони; 3 – фундаментна балка; 4 – опорний бетонний стовпчик; 5 – вимощення; 6 – утеплення фундаментної балки; 7 – колона крайня; 8 – колона середня; 9 – підкранова балка прогоном 6 м; 10 – підкранова балка прогоном 12 м; 11 – кранова рейка; 12 – кроквяна ферма; 13 – підкроквяна ферма; 14 – надопорний стояк; 15 – залізобетонна плита покриття; 16 – утеплювач по шару пароізоляції; 17 – рулонний покрівельний гідроізоляційний шар; 18 – світлоаераційний ліхтар; 19 – лійка внутрішнього водовідводу; 20 – температурно-деформаційний шов; 21 – вертикальні зв’язки між колонами; 22 – цокольна панель; 23 – стінова панель; 24 – віконна панель; 25 – карнизна панель

4

Рис. 1.3. Основні конструктивні елементи одноповерхової виробничої будівлі: а – схема розрізу; б – схема плану; 1 – ґрунтова основа; 2 – фундамент стовповий; 3 – фундаментна балка; 4 – вимощення; 5 – колона основна; 6 – стіна зовнішня; 7 – вікно; 8 – підкранова балка; 9 – несучий елемент покриття; 10 – огороджувальний елемент покриття; 11 – покрівля; 12 – ліхтар; 13 – лійка внутрішнього водовідведення опадів; 14 – підлога; 15 – стіна торцева; 16 – колони фахверку; 17 – ворота; 18 – зв’язки вертикальні між колонами; 19 – посадочна площадка оператора крану; 20 – мостовий кран; 21 – пандус.

кранів тощо. Такі шви влаштовуються на спарених колонах, фундаменти яких розділяються деформаційним швом за висотою.

Температурні деформаційні шви локалізують додаткові напруги від температурних впливів, запобігають пошкодженню колон будівлі внаслідок температурних деформацій покриття, забезпечуючи незалежність переміщень конструкцій покриттів окремих блоків. Температурні деформаційні шви влаштовують на спарених колонах, але фундаменти, які знаходяться в землі і не зазнають великих температурних впливів, не розділяються швом. У реальному проектуванні відстані між температурними швами розраховують, а в навчальному проекті найбільші допустимі відстані між такими швами для температурно-кліматичних умов України приймають за табл. 1.1.

Таблиця 1.1