Визначення кроку ритму виробництва

Крок ритму виробництва є одним з найважливіших параметрів підприємства як характеристика тривалості формування технологічної групи тварин, а також інтервалу, через який відбувається черговий рух технологічних груп з дільниці на дільницю або реалізація готової продукції. Він не може бути визначений довільно, а тільки шляхом розрахунку і завжди є похідним від двох величин: кількості нормальних опоросів на підприємстві протягом року і розміру технологічної групи підсисних ♀.

Оптимальний розмір технологічної групи в поєднанні з відповідним кроком ритму повинен забезпечувати послідовний, рівномірний за часом рух технологічних груп свиней і виконання виробничої програми. Розмір технологічної групи підсисних ♀, поза залежністю від особливостей різноманітних технологій, кількісно змінюється меншою мірою, ніж розміри технологічних груп на інших виробничих дільницях і, як правило, коливається від 30 до 60 маток.

Практично, крок ритму виробництва – це той оптимальний період часу, протягом якого формується технологічна група підсисних ♀, тобто час, за який в усіх станках сектора відбудуться опороси ♀.

У практичному свинарстві тривалість кроку ритму коливається від 1 до 16 днів. Найбільш оптимальним кроком ритму є той, який забезпечує кращі умови для опоросу і збереження підсисних поросят.

Дуже короткий (один і два дні) період формування технологічної групи підсисних ♀ на комплексах на 108 і 54 тис. свиней за рік не є оптимальним, оскільки від групи ♀, запліднення в яких відбулося в один день, неможливо одержати опорос протягом одного дня через розмах показників строку поросності у ♀.

З іншого боку, дуже довгий (більше 8….10 днів) строк формування технологічної групи підсисних ♀ негативно впливає на збереження поросят у гнізді тих ♀, які поросилися в останні дні кроку ритму, а при більш тривалих строках формування групи (12….15 днів) різниця між віком і живою масою поросят досягає показників, які значною мірою нівелюють переваги поточного способу виробництва.

Оскільки крок ритму залежить від розміру технологічної групи підсисних ♀, то необхідно, перш за все, обрати розмір сектора (секції) для розміщення технологічної групи підсисних ♀. У нашому випадку ми пропонуємо взяти свинарник-маточник, який складається з двох ізольованих секцій по 48 станків у кожній.

Середня кількість опоросів, які припадають на одну добу, становить:

Таким чином, в одній секції свинарника-маточника опорос буде тривати:

Точно визначений час формування технологічної групи підсисних свиноматок досягає 5,5 дня. Але дробове значення цього показника недопустиме, і тому тривалість кроку ритму повинна бути скорегована до цілого значення, тобто визначені 5,5 дня повинні бути заокруглені до 6 днів.

Корегування цього показника у бік збільшення при незмінності інших призводить до зменшення обсягу виробництва товарної свинини на проектному підприємстві, корегування в бік зменшення – до збільшення обсягу.

Після визначення розміру технологічної групи підсисних свиноматок можна розрахувати розміри технологічних груп інших статево-вікових груп (табл. 1):

1) технологічна група глибокопоросних свиноматок під час постановки на опорос (з врахуванням 8% аварійних опоросів, які передбачені в проектному завданні) складається із 52 свиноматок

(48 підсисних свиноматок + 4 (8%), які опоросилися аварійно);

2) технологічна група умовно поросних свиноматок (яких запліднюють за крок ритму) з урахуванням прохолосту (11%) складається з 58 голів

(52 голови + 6 (11%));

3) технологічна група новонароджених поросят складається з 528 голів (48 свиноматок * 11 новонароджених поросят),

а до відлучення зменшується на 11% (відхід за період), або на 58 голів, і становить 470 голів;

4) технологічна група на дільниці дорощування з урахуванням санітарного браку за даний період (13%) становитиме 409 голів

(470 голів – 61 голову (13%));

5) технологічна група на дільниці відгодівлі складається із 397 голів

(409 голів - 12 голів (3%)).

1. - Розміри технологічних груп свиней на виробничих дільницях

Статево-вікові групи	Розмір технологічної групи на початок періоду	Санітарний брак	Розмір технологіч-ної групи на кінець періоду	Середній розмір технологічної групи
%	голів
Умовно поросні ♀
Поросні ♀		-	-
Підсисні ♀
Поросята-сисуни
Поросята на дорощуванні
Молодняк на відгодівлі

Група холостих ♀ на комплексі не є технологічною групою в повному розумінні, оскільки складається із ♀, які не запліднилися, але вони рахуються в групах умовно поросних ♀, а також частково із ♀, від яких одержані аварійні опороси. Орієнтовно розмір цієї групи можна визначити виходячи з того, що в середньому ♀ повинна прийти в охоту протягом 12....15 днів після відлучення, отже, вірогідність охоти може бути визначена як 1 із 15, а при необхідності парувати в середньому 9,7 ♀ у день (58/6) середня постійна кількість ♀ повинна становити 146 голів (9,7 голови *15 днів).

3.3. Розробка технологічного процесу на дільниці холостих і поросних свиноматок

Для технологічної групи ♀ розрахунковий період умовної поросності становить 21 день + 6 днів = 27 днів, а для гарантії повної вибірки холостих ♀ період умовної поросності може бути прийнятим тривалістю 30 днів. Із загального періоду поросності 115 днів останні п’ять днів ♀ будуть утримувати в свинарнику-маточнику. Період утримання явно поросних ♀ становить:

115 - (30 + 5)=80 днів.

Циклограма є графічною моделлю виробництва, що відображає просторово-тимчасову характеристику технологічного процесу, тобто дає можливість наявно представити хід процесу виробництва і з більшою достовірністю планувати і контролювати його за багатьма ознаками: використанням виробничих будівель; рухом технологічних груп свиней; проведенням зоотехнічних, ветеринарних, технічних та господарських заходів на комплексі; контролем ведення племінної роботи тощо.

Визначивши технологічну схему виробництва, розміри технологічних груп свиней на виробничих дільницях і крок ритму процесу виробництва, маємо всі необхідні початкові параметри для побудови циклограми. Враховуючи відносну складність матеріалу, бажано спочатку розробити циклограму для першої дільниці, дати її повне описання, а потім провести аналогічну роботу на останніх дільницях.

На міліметровому папері розміром приблизно 40х60 см відображають дві перпендикулярні одна до одної вісі. На горизонтальній осі з боку їх перетину з вертикальною відкладають декади, місяці (умовно прийнявши, що всі місяці складаються з 30 днів) і роки. Масштаб: 1мм=1 день. На горизонтальній осі відображають тимчасову характеристику технологічного процесу на дільниці (час формування технологічної групи, тривалість перебування на дільниці, точний час переведення групи на наступну дільницю, тривалість та строки санації секції приміщення), на вертикальній – просторову характеристику процесу, де для кожної технологічної групи проектом передбачається точне місце розміщення. Після оформлення горизонтальних та вертикальних полів можна починати процес проектування.

За раніше проведеним розрахунками відомо, що крок ритму виробництва на даному підприємстві становить шість днів, тобто при поточному рівномірному протягом року процесі виробництва кожна технологічна група умовно поросних ♀ буде формуватися за такий відрізок часу. Умовно приймемо, що процес, який проектується, буде починатися 1 січня і, отже, перша технологічна група умовно поросних ♀ буде запліднена з 1 по 6 січня. Графічно це можна відобразити у вигляді відрізка прямої, який наноситься на 20 мм вище горизонтальної осі напроти 1....6 січня і обмежується штрихом, щоб полегшити користування технологічним графіком. Після запліднення ♀ є умовно поросними протягом 18....21 дня, і якщо в цей період охота не настає, її вважають поросною.

Для технологічної групи ♀ розрахунковий період умовної поросності становить 21 день + 6 днів = 27 днів, а для гарантії повної вибірки холостих ♀ період умовної поросності може бути прийнятим тривалістю 30 днів, тобто для першої групи до 30 січня включно. На графіку відрізок прямої необхідно продовжити до 30 січня і знову обмежити його штрихом. До цього часу технологічна група зменшується від 58 до 52 голів (у зв’язку з вибуттям із групи шести холостих ♀) і вважається явно поросною.

У проектному завданні сказано, що свиноматки повинні бути переведені для підготовки для опоросу не менше як за п’ять днів до кінця поросності. Таким чином, із загального періоду поросності 115 днів останні п’ять днів ♀ будуть утримувати в свинарнику-маточнику. Період утримання явно поросних ♀ становить 115 - (30 + 5)=80 днів. На графіку відрізок прямої необхідно продовжити до 80 днів – до 20 квітня, обмежити штрихом зі стрілочкою, спрямованою вверх і яка означатиме переведення технологічної групи на наступну виробничу дільницю. На відрізку вище штриха, який означає кінець часу запліднення групи ♀, необхідно записати її розмір (58 голів). Після штриха, який означає кінець періоду умовної поросності і перебування групи на дільниці, записати її розмір (52 голови) після виділення холостих ♀. При безперервному процесі виробництва в наступні шість днів формується така ж технологічна група запліднених ♀, які відрізняються від попередньої тільки однією ознакою: вона сформована на шість днів пізніше. За нею буде формуватися третя, четверта, п’ята і так далі групи. Кожна наступна група на циклограмі розміщена вище попередньої і зміщена вправо на крок ритму – 6 днів.

Визначаємо, яка кількість технологічних груп ♀ буде постійно знаходитися на дільниці. Насамперед, необхідно уточними поняття “Технологічна група” щодо циклограми. Відрізок прямої, як складова частина циклограми означає:

ü технологічну групу тварин, кількісний склад якої в період перебування на дільниці може змінюватися;

ü частину приміщення (сектор) для розміщення тварин технологічної групи;

ü час (період) перебування тварин в приміщенні або частину його.

При використанні приміщень тривалість санітарного розриву залежить від кількох факторів:

ü частково від віку поголів’я, яке утримують у приміщеннях;

ü розміру приміщення або сектора;

ü технологічних можливостей підприємства;

ü тривалості експозиції після дезінфекції.

Для дільниці холостих і поросних ♀ тривалість санітарного розриву, як правило, мінімальна і коливається в межах від 3 до 5....7 днів у зв’язку з тим, що технологічна група умовно поросних і поросних ♀ займає невелику частину приміщення – 4...5 групових станків по 10....15 голів у станку. До того ж в усіх типових технологічних приміщеннях для цієї групи ♀ не розділяють на ізольовані секції (сектори), тому сильнодіючі дезинфікуючі засоби не використовуються.

Визначаємо, яка кількість технологічних груп ♀ буде постійно знаходитися на дільниці. Цикл складається з двох частин: періоду зайнятості тваринами

(30 днів умовної поросності + 80 днів явної поросності = 110 днів)

і часу на виконання робіт по санації і ремонту приміщення (він підбирається так, щоб кількість технологічних груп була б цілим числом). Поділивши період загальної зайнятості (зайнятість тваринами + санітарний розрив) на крок ритму, визначаємо задану величину – кількість технологічних груп на дільниці:

Кількість холостих ♀ у технології, яку проектують для дільниці холостих і поросних ♀, може бути визначена як добуток числа, яке характеризує ймовірність приходу ♀ в стан охоти – 15 днів, і вірність проектованих осіменінь у день:

2. - Основні параметри діяльності дільниці холостих і поросних свиноматок

Показники	Кількість
за ритм	за рік
Крок ритму виробництва, діб
Кількість технологічних груп на дільниці, голів
Розмір технологічної групи умовно поросних ♀
Холостих ♀, %
Холостих ♀, голів
Розмір технологічної групи явно поросних ♀, голів
Сформовано технологічних груп ♀
Постійне поголів’я умовно поросних ♀
Постійне поголів’я явно поросних ♀
Постійне поголів’я холостих ♀
Постійне поголів’я ♀ на дільниці
Типове приміщення місткістю, голів
Потреба в приміщеннях

Постійне поголів’я умовно поросних ♀:

(58 голів*(30 днів: 6 днів)= 58 голів*5 груп = 290 голів)

Постійне поголів’я явно поросних ♀:

(52 голови*(80 днів:6 днів) = 52 голови * 13,3 групи = 692 голів)

Постійне поголів’я ♀ на дільниці:

(290+692+146 = 1128 голів)

3.4. Розрахунок поголів’я кнурів

Розрахунок поголів’я ♂ проводять виходячи з потреби робочих доз сперми для виконання річної програми запліднення ♀. У підприємстві, яке проектують, за розрахунками буде запліднено за рік 61 технологічна група ♀ по 58 голів в групі, тобто 3538 голів. При двократному заплідненні для цього потрібно 7076 робочих доз сперми (2*3538).

3 урахуванням загального рівня ведення свинарстві на підприємстві, породи ♂, їх віку визначають оптимальний режим використання. Рівень розвитку науки та біологічні особливості свиней дають можливість використовувати ♂ плідників у режимі від одного взяття сперми в 3 дні до одного взяття в 4, 5, 6, 7 днів.

3. - Режим використання кнурів - плідників

(за даними Степанова В.І., Михайлова М.В., 1991)

Ступінь використання кнурів	Кількість садок за місяць на одного кнура, залежно від його віку, міс
10-12	12-18	18-24	24-36	3 років
Помірний	до 4	до 6	до 8	до 10	до 12
Інтенсивний	―	7-12	9-16	11-20	13-24

У проекті середній режим використання ♂ – один раз в 4 дні, середній об'єм еякуляту – 250 мл; якісні показники сперми дозволяють п’ятикратне розрідження. При розмірі робочої дози сперми 150 мл від одного ♂ за рік можна одержати 758 робочих доз:

Поголів’я ♂ буде становити:

Для гарантованого забезпечення спермою необхідно планувати до 30 % резервних ♂ (3 голови). Отже, для нормального функціонування підприємства необхідно мати 12 основних кнурів-плідників. Перевірювані ♂, яких привчають до роботи, з врахуванням їх якості, досягають 50 % кількості основних, тобто 6 голів.

Загальна кількість ♂ – 18 голів (12+6).

3.4. Розрахунок потреби спеціалізованого господарства у ремонтному молодняку

Рівень вибракування основного стада залежить від багатьох причин, в тому числі від якості основних і перевірюваних ♀ і ♂. Єдиний для маточного стада процент вибракування спрощує систему розрахунків і дає можливість вирішити проблему в оптимальному варіанті.

У розроблюваному варіанті технології виробництва свинини потреба в ремонтних свинках для введення в технологічне стадо ♀, а також постійна кількість перевірюваних ♀ у стаді може бути визначена, виходячи з того, що:

1) ремонт маточного стада відбувається протягом року рівними частинами;

2) рівень вибракування стада визначається як сумарний процент вибракування основних і перевірюваних ♀ і прийнятий за 55 %;

3) тривалість стану ♀ як перевірюваної становить 5,3 міс:

(115 днів поросності + 45 днів вирощування поросят) / 30 днів (місяць) = 5,3 міс

При наявності на виробництві 1717 технологічних ♀ і рівня вибракування 55 %, за рік буде вибракувано:

1717 голів – 100 %

х - 55 %

Кількість ремонтних свинок, підготовлених до парування повинна відповідати кількості ♀, що заплановано вибракувати. Далі необхідно визначитися - власний ремонт чи купівля племінного молодняка. Якщо ремонтні свинки вирощені у своєму господарстві, то їх відбирають на вирощування після відлучення у два рази більше, ніж підготовлених до запліднення. Отже, кількість ремонтних свинок, відібраних на вирощування за рік буде складати:

944 * 2 = 1888 голів;

На протязі вирощування проводиться контроль росту і розвитку ремонтного молодняку. За цей період передбачається провести три вибракування ремонтних підсвинків:

· у 4-місячному віці – 50 % (від усієї кількості, що потрібно вибракувати);

· у 6-місячному – 30;

· у 8 - місячному – 20 %.

Щомісячно зі стада технологічних свиноматок буде вибувати 79 ♀ (944голів/12 місяців за рік) і така ж їх кількість повинна бути введена у стадо для нормальної роботи підприємства. Це обов’язкова умова ритмічності технологічного процесу.

Постійне поголів’я перевірюваних ♀ буде таким:

79 голів * 5,3 міс = 419 голів,

а питома їх кількість у стаді:

Розрахунок потреби купленого племінного молодняку аналогічний, але без етапу вирощування.

3.5. Розробка технологічного процесу на дільниці підсисних свиноматок

Технологічний процес на дільниці підсисних ♀ є найбільш складним у виробництві свинини. Це пов’язано з тим, що в процесі беруть участь дві вікові групи свиней – ♀ й поросята-сисуни. Технологічний процес на дільниці значною мірою зумовлюється програмою дільниці холостих і поросних ♀. Технологічні групи глибокопоросних ♀ з інтервалом, рівним кроку ритму виробництва, надходять на дільницю поросних ♀. При рівномірних протягом року опоросах із ритмічним виходом готової продукції можна в оптимальному режимі використовувати відтворні здатності ♀ і виробничі приміщення.

Проектуванню технологічного процесу на дільниці підсисних ♀ передує вивчення можливостей господарства по забезпеченню поросят необхідними кормами для відповідного за тривалістю підсисного періоду. Для більшості свинарських комплексів з обсягом виробництва, приблизно рівним проектному, характерно те, що здійснюють виробництво свинини на власних кормах і, як правило, не мають спеціальних комбікормів типу СК-11, СК-15 для раннього відлучення поросят, тому підсисний період планують тривалістю 35....40 днів з наступним утриманням поросят в тих же станках протягом двох....трьох тижнів.

Після відлучення поросят ♀ переводять у групу холостих. Технологічну групу поросят у 60-денному віці переводять на дільницю дорощування.

5 днів	6 днів	45 днів	15 днів
глибокопоросна ♀	тривалість опоросу в одній секції	підсисна ♀	відлучені поросята

Час, протягом якого секція (сектор) зайнята тваринами, становить 5+6+45+15=71 день і є періодом зайнятості приміщення тваринами. У свинарських підприємствах застосовується принцип «все зайнято — все пусто», тобто після переведення тварин на іншу дільницю приміщення або його частина протягом кількох днів підлягають санації і ремонту. Орієнтовна тривалість санітарного розриву в приміщеннях цього типу коливається від двох до 10 днів. У проектному варіанті тривалість санітарного розриву на дільниці підсисних ♀ досягає 13 днів (підбирається так, щоб кількість технологічних груп була цілим числом).

Загальну зайнятість сектора (84 дні) становить зайнятість його тваринами (71 день) і санітарний розрив (13 днів). Кількість технологічних груп визначають на дільниці як частку від ділення періоду загальної зайнятості на крок ритму виробництва:

Зазначена кількість технологічних груп розміщується у семи свинарниках-маточниках (вибираються із типових проектів), які складаються з двох секцій по 48 станків у кожній.

Площа станків для спільного утримання ♀ і поросят-сисунів залежить від періодів відлучення поросят. При відлученні поросят у 60-денний строк станки повинні мати площу – 7,0....7,5 м², у 30....35 денний строк – 5,0....5,5 м². А при дуже ранньому відлученні – до 3,0....3,8 м².

У промисловому свинарстві використовують станки типу ССІ-2, “Крюківський”, СОІЛ-2, “Розпашний”, та “Діагоналевий”. Станок СОІЛ-2 має ряд переваг перед іншими. Так при його використанні значно поліпшуються умови утримання поросят за рахунок влаштування зони годівлі. Для роздавання вологих мішанок у годівниці можна використовувати мобільні кормороздавачі РС-5А, КС-0,4, КС-1,5. Конструкція станка СОІЛ-2 допускає застосування різних технологічних прийомів фіксованого або вільного утримання свиноматок годівлі у станках або «їдальнях», годівлі поросят сухими чи рідкими кормами.

Станок ССІ-2 (за типом станка італійської фірми «Джі-ей-Джі») конструкції колишнього ВНДІМТ має один фронт обслуговування. Станками цього типу обладнані приміщення свинарських комплексів потужністю 108 тис. відгодівельних свиней за рік.

5. - Розміри станків для фіксованого утримання свиноматок і вирощування поросят – сисунів

Показники	СОІЛ-2	ССІ-2	Крюківський	Діагоналевий	Розпашний
для племінних ферм	для товарних ферм
Габарити станка, см: довжина ширина У тому числі відділення для поросят, см: довжина ширина площа станка  всього, м² У тому числі для: свиноматки поросят	7,5   1,75 5,75	5,63   1,75 3,88	7,2   1,34 2,66	5,4   1,44 3,96	6,6   1,70 4,90	7,5   1,62 5,88

Для промислових свинарських комплексів з вирощування і відгодівлі 12 і 24 тис. свиней за рік промисловість серійно випускає комплект станкового обладнання ОСМ-120. Загальні розміри станка: довжина — 317 см, ширина — 200 см. Розміри боксу для фіксованого утримання свиноматки при опоросі: довжина — 180 см, ширина — 60 см, площа — 1,1 м².

Технологічний процес утримання тварин у цих станках передбачає відлучення поросят у 30-денному віці. Свиноматок після відлучення поросят переводять у свинарник для холостих тварин, а поросята залишаються в тих же станках до досягнення 90-денного віку і маси 38 кг, тобто до постановки на відгодівлю. При такій технології вирощування відпадає необхідність у спорудженні спеціальних приміщень для дорощування поросят. За нормами технологічного проектування ОНТП-2-85, у товарних господарствах площа станка на одну ♀ з поросятами підсисного періоду (до двох місяців) повинна становити 6,5 м², при ранньому відлученні (у 26....35-денному віці) — від 3,6 до 6,0 м², у племінних господарствах — 7,5 м².

Розрахунок основних показників:

Середній розмір технологічної групи на дільниці: (528голів+360голів)/2 = 499 голів

Постійне поголів’я глибокопоросних ♀ на дільниці:

5 днів / 6 днів = 0,8 групи * 52 глибокопоросні ♀= 42 голови

Постійне поголів’я підсисних ♀: 45 дн. / 6 дн. * 48 гол = 360 голів

Постійне поголів’я поросят на дільниці: 45 дн +15 дн / 6дн* 499 гол. = 4990 голів

Одержаний приріст від групи поросят-сисунів - 14,5 кг * 28670 = 4157,2 ц

4. - Основні параметри дільниці підсисних свиноматок

Показники	Кількість
за ритм	за рік
Крок ритму виробництва, діб
Кількість технологічних груп на дільниці
Технологічної групи глибокопоросних ♀, голів
Тривалість опоросу ♀ технологічної групи, діб
Аварійних опоросів, %
Аварійних опоросів, голів
Технологічна група підсисних ♀, голів
Технологічна група поросят на час народження, голів
Технологічної групи поросят на час переведення на дільницю дорощування, голів
Середній розмір технологічної групи поросят-сисунів на дільниці, голів
Тривалість підсисного періоду, діб
Тривалість періоду утримання відлучених поросят на дільниці, діб
Постійне поголів’я глибокопоросних ♀ на дільниці, голів
Постійне поголів’я ♀ у період опоросу технологічної групи, голів
Постійне поголів’я підсисних ♀, голів
Постійне поголів’я поросят-сисунів на дільниці, голів
Одержаний приріст від групи поросят-сисунів, ц		4157,2
Типове приміщення місткістю, голів
Потреба в приміщеннях
Кількість секцій
Кількість станків у 1 секції

3.6. Розробка технологічного процесу на дільниці дорощування молодняку свиней

Початкова жива маса поросят при надходженні з дільниці підсисних ♀ згідно з проектним завданням досягає 15,7 кг, а кінцева — 35 кг, тобто приріст однієї голови молодняку за період дорощування повинен становити 19,3 кг. Середньодобовий приріст підсвинків на дільниці повинен бути 250 г. Тривалість періоду утримання молодняку — 77 днів (19,3 кг / 0,25 кг).

Тривалість санітарного розриву для секторів дільниці дорощування — від 3 до 7 днів. Щоб визначити період загальної зайнятості для технологічної групи, необхідно до періоду утримання молодняка (77 днів) додати тривалість санітарного розриву у зазначених межах, але з таким розрахунком, щоб сума 77 днів + санітарний розрив була кратна кроку ритму — шести (77 днів зайнятості молодняком + 7 днів для санації приміщення = 84 дні). Кількість технологічних груп на дільниці дорощування становить 14 (84 дні: 6 днів).

Для розміщення на дільниці 14 технологічних груп потрібно буде сім приміщень, по два сектори в кожному (дані типових проектів).

5. Основні параметри дільниці дорощування

Показники	Кількість
за ритм	за рік
Крок ритму виробництва, діб
Період зайнятості однією групою, діб
в т. ч. період зайнятості тваринами, діб
санітарний розрив, діб
Кількість технологічних груп на дільниці
Технологічна група при постановці на дорощування, голів
Технологічна група під час передачі на відгодівлю, голів
Середній розмір технологічної групи, голів
Санітарний брак поросят, %
Санітарний брак поросят, голів
Постійне поголів’я підсвинків на дільниці, голів
Буде одержаний приріст за рахунок:	-
- кондиційного молодняку		4815,2
- некондиційного молодняку		494,9
Валовий приріст на дільниці дорощування		5310,1
Типове приміщення місткістю, голів
Потреба в приміщеннях
Кількість секцій
Кількість станків у 1 секції

Середній розмір технологічної групи: (470+409)/2 =.440 голів

Постійне поголів’я підсвинків на дільниці: 440 голів * (77 / 6) = 5632 голови

Буде одержаний приріст за рахунок:

- кондиційного молодняка (35 кг— 15,7 кг) * 24949 голів = 4815,2 ц

- некондиційного молодняка (29 кг — 15,7 кг) * 3721 голова = 494,9 ц

Валовий приріст на дільниці дорощування становить 4815,2 ц + 494,9 ц = 5310,1 ц

3.7. Розробка технологічного процесу на дільниці відгодівлі молодняку свиней

Період утримання й кількість груп на дільниці розраховують з урахуванням таких умов: місткість одного свинарника для відгодівлі, який складається з трьох секцій - 1200 голів; середня жива маса при постановці на відгодівлю - 35 кг; середньодобовий приріст молодняка на відгодівлі – 545 г; санітарний брак – 3 %; середня жива маса молодняка при знятті з відгодівлі – 112 кг.

Період утримання молодняка на відгодівлі визначають як частку від ділення показників приросту за період на величину середньодобового приросту:

77 кг / 0,545 кг за день = 141 день.

Санітарний розрив у секціях для відгодівлі повинен бути значно триваліший, ніж на інших дільницях, оскільки на відгодівлі свині знаходяться довше і більшою мірою руйнують огорожу, конструкції, поверхню підлоги тощо. Для проведення профілактичних заходів і ремонту передбачають, як правило, від 10 до 20 днів, а інколи й більше. У нашому випадку при тривалості періоду відгодівлі 141 день санітарний розрив теоретично може бути 3, 9, 15, 21, 27 днів і т. д.; бо період відгодівлі в сумі з тривалістю санітарного розриву при діленні на крок ритму буде давати цілі числа, які означають кількість технологічних груп на дільниці:

............

Із наведених варіантів рішення необхідно вибрати найбільш оптимальний – наприклад: 27 і 30 груп, оскільки одна технологічна група займає одну, а в приміщенні – три секції, то для 27 груп буде потрібно 9 (27: 3), а для 30 груп – 10 (30: 3) приміщень. Коли б ми вибрали оптимальний варіант, наприклад, 25 груп, то він був би не технологічним, оскільки така кількість груп не може бути розміщена у трисекційних приміщеннях. Отже, для виконання програми на дільниці повинно бути 27 секцій [(141 + 21): 6 ].

Розрахунок основних показників табл. 6:

Постійне поголів’я молодняка, який відгодовують: 403 * (141/6) = 9471 голова

Валовий приріст некондиційного молодняка: (74 – 35) кг * 732 голови = 285,5 ц

Валовий приріст живої маси на дільниці всього за рік: 18647,1ц+285,5ц=18932,6ц

6. Основні параметри дільниці відгодівлі свиней

Показники	Кількість
за ритм	за рік
Крок ритму виробництва, діб
Період зайнятості однією групою, діб
в т. ч. період зайнятості тваринами, діб
санітарний розрив, діб
Кількість технологічних груп
Середня жива маса на початку відгодівлі, кг
Середня жива маса на кінець відгодівлі, кг
Технологічна група при постановці на відгодівлю, голів
Санітарне вибракування молодняку, %
Санітарне вибракування молодняку, голів
Жива маса вибракуваного поголів'я, кг
З відгодівлі буде знято кондиційного поголів’я, голів
Жива маса кондиційних свиней знятих з відгодівлі, ц	1,12
Середній розмір технологічної групи, голів		-
Постійне поголів’я підсвинків на дільниці, голів
Буде одержаний приріст за рахунок:		18932,6
- кондиційного молодняку, ц	0,77	18647,1
- некондиційного молодняку, ц		285,5
Кількість вибракуваних ♀ на відгодівлі, голів
Середня жива маса ♀ в кінці відгодівлі, кг
Валовий приріст на дільниці відгодівлі, ц
Проектна потужність господарства, т
Виконання проектного завдання, т
Рівень перевиконання, %

Економічна оцінка технології виробництва свинини

Варіант А

Розробка технологічного проекту завершується економічною оцінкою виробництва свинини. Основна задача даного розділу розрахувати:

ü собівартість продукції;

ü рентабельність виробництва;

ü точку беззбитковості виробництва;

ü термін окупності інвестицій.

Із попередніх розрахунків необхідно вибрати постійне поголів’я на кожній дільниці і заповнити табл. 7.

7. – Постійне поголів'я свиней

Технологічні групи	Кількість голів
Всього ♂
Всього ♀
Ремонтного молодняку
Поросята сисуни
Поросята на дорощуванні
Свині на відгодівлі

Для виконання поставленої задачі необхідно провести економічні розрахунки і заповнити таблиці 8....11.

Необхідно врахувати:

ü реалізаційне ціну за 1 кг живої маси відгодованого молодняку на дату розрахунку КП (9,0....11,0 грн.);

ü середня жива маса відгодованого молодняку свиней 112 кг;

ü середня жива маса відгодованих ♀ - 200 кг;

ü середня жива маса відгодованих вибракуваних ремонтних свинок 110 кг.

8. - Розрахунок вартості реалізованої продукції

Технологічні групи	Кількість голів	Середня жива маса, ц	Вироблено всього, ц	Ціна реалізації 1 ц, грн.	Загальна сума, грн.
Відгодований молодняк (кондиційний)
Вибракувані відгодовані ♀
Вибракувані відгодовані ремонтні ♀
Всього

Розрахунок загальних витрат на виробництва свинини (табл. 9) проводиться на основі середніх показників матеріальних витрат в рік на 1 голову у свинарстві та загального поголів’я свиней у господарстві.

9. - Розрахунок інших витрат на виробництво свинини

Вид затрат	Матеріальні витрати в рік на 1 голову	Матеріальні витрати, всього	Ціна витрат, грн.	Всього затрат, грн.
Загальне поголів’я свиней у господарстві		-	-	-
Автотранспорт	15 грн.
Тракторні роботи	5 грн.
Водопостачання	7 куб. м		1,25
Енергопостачання	15кВт/г		0,156
Підстилка	5,5 кг		0,3
Амортизація	10,6 грн.
Поточний ремонт	3 грн.
Реконструкція	-
Страхові платежі	20 грн.
Інші витрати	20 грн.
Загальнофермські витрати	7 грн.
Всього витрат	-

Норма обслуговування свиней вибирається із нормативних даних, а тарифна ставка береться з урахуванням прожиткового мінімуму в період розрахунку КП.

10. - Розрахунок заробітної плати

Категорія працівників	Норма обслу-говування, голів	Кількість працівників	Тарифна ставка, грн.	Річний тарифний фонд, грн	Резерв відпусток, грн
Оператор
Слюсар
Сторож
Бригадир
Всього
Зооінж. сел.
Зооінжен.
Вет. лікар.
Вет. санітар.
Тех.штуч.ос.
Директор
Бухгалтер
Інші праців.
Всього
Фонд всього	-	-	-

11. - Загальні витрати в свинарстві

Статті витрат	Всього витрат, грн.	У тому числі, грн	На 1 ц продукції, грн	У зальних витратах %
змінні	постійні	змінні	постійні
Закупівля свиней				-		-
Зарплата				-		-
Закупівля БМВД				-		-
Власні корми				-		-
Автотранспорт				-		-
Тракторні роботи				-		-
Водопостачання				-		-
Енергопостачання				-		-
Підстилка				-		-
Амортизація			-
Поточний ремонт			-
Страхові платежі			-
Інші витрати			-
Загально фермські витрати			-
Реконструкція				-		-
Всього витрат

Виходячи з вищенаведених даних можна розрахувати рентабельність виробництва свинини у господарстві в майбутньому за такою методикою:

1. Виручка від реалізації продукції за договірними цінами в плановому році складає (Р) –

2. Загальні витрати– матеріально-грошові затрати на виробництво і реалізацію продукції становить (С) –

3. Розрахунок валового прибутку, грн:

П = Р – С

4. Рівень розрахункової рентабельності (Рр) виробництва свинини у даному господарстві буде становити:

Рр = П / С*100

Собівартість одиниці продукції визначається як співвідношення виробничих витрат до обсягу виробленої продукції:

С_оп = В_в / О_в,

де С_оп – собівартість одиниці продукції

В_в – сума виробничих витрат

О_в – обсяг виробництва продукції.

Собівартість виробництва 1 ц продукції – ........ грн.

Одна з головних умов успішного господарювання – досягнення обсягів продажу, які б забезпечували прибуток. Тому кожному товаровиробнику необхідно володіти методом визначення точки беззбитковості виробництва і точки самоокупності. Прогноз повинен дати відповідь: скільки необхідно реалізувати продукції, щоб виручка окупила затрати.

Для розрахунку точки беззбитковості ми всі витрати з реалізації проекту розбили на постійні та змінні (дана табл. 12). Отримані дані дають можливість розрахувати яку кількість продукції господарство повинно продати, щоб окупити витрати.

Точку беззбитковості визначають за формулою:

Тб =

де Т_б - кількість одиниць продукції, що необхідно продати для досягнення беззбитковості,

Вп - умовно постійні витрати, грн.,

Взм - змінні витрати, грн.,

Ц - ціна одиниці продукції, грн.

Тобто, при умові реалізації продукції за ціною .....грн. за 1 ц живої маси і при витратах на 1 ц свинини ........грн. беззбитковість буде при продажі ......ц або ....... % від загального обсягу продукції. При виконанні .......% реалізації свинини - рентабельність досягне - ....... %.

Кожного підприємця або потенціального інвестора, який може вкладати гроші в даний підприємницький проект, цікавитиме, коли він зможе повернути вкладений капітал. Для цього застосовують показник терміну окупності інвестицій.

Розрахунок терміну окупності інвестицій при реалізації проекту, суми прибутку, який буде однаковий протягом довгого часу, визначається за формулою:

Т = І / П_р,

де Т – термін окупності інвестицій, роки

І – розмір інвестицій, грн.

П_р – прибуток, грн..

Варіант Б

При визначенні економічної ефективності виробничої діяльності приватних підприємницьких структур агро бізнесу розглядаються такі питання:

ü визначення маржинального доходу;

ü беззбитковий обсяг виробництва;

ü проектний розрахунок обсягів виробництва для отримання певного розміру прибутку;

ü проектний розрахунок продуктивності тварин для отримання певного розміру прибутку.

Для визначення маржинального доходу необхідно, перш за все, зробити розподіл витрат на постійні та змінні (дивись табл. 11).

Маржинальний дохід розраховують як різницю між ціною реалізації та змінними витратами у повній собівартості одиниці продукції за формулою:

М_д = Ц – В_з, грн.,

де М_д - маржинальний дохід на одиницю продукції, грн.;

Ц – ціна реалізації, грн.;

В_з, - витрати змінні, грн..

Для визначення беззбиткового обсягу виробництва та реалізації продукції необхідно постійні витрати поділити на маржинальний дохід за формулою:

О_б = В_п / М_д,

де О_б – обсяг беззбитковості, ц;

В_п – витрати постійні, грн.

При визначенні обсягу товарної продукції для отримання певного прибутку використовується формула:

де О_т – обсяг товарної продукції, ц;

П_п – прибуток проектний, грн.;

В_п – витрати постійні, грн.;

М_д - маржинальний дохід на одиницю продукції, грн..

Розрахунки визначення беззбиткового обсягу виробництва та реалізації продукції проводять за показниками, відображеними в табл. 12.

12. – Беззбитковий обсяг виробництва і реалізації продукції свинарства

№ п/п	Показники	Оди-ниця виміру	Продукція свинарства (жива маса)
	Валове виробництво продукції	ц
	Виробничі витрати	грн.
а)	в т.ч. постійна	грн.
б)	змінні	грн.
	Питома вага постійних витрат (ряд 2а / ряд 2)
	Виробнича собівартість 1ц продукції (ряд 2 / ляд 1)	грн.
	Постійні витрати в розрахунку на 1 ц продукції (ряд 4 * ряд 3)/ 100	грн.
	Ціна реалізації 1 ц продукції	грн.
	Повна собівартість реалізованої продукції	грн.
	Змінні витрати у повній собівартості 1 ц продукції (ряд 7 – ряд 5)	грн.
	Маржинальний дохід від одиниці продукції (ряд 6 – ряд 8)	ц
	Беззбитковий об’єм виробництва продукції (ряд 2а / ряд 9)	ц

Розрахунок проектної продуктивності свиней та обсягів виробництва продукції для отримання певного розміру прибутку наведено в таблиці 13.

13. Проектний розрахунок продуктивності свиней та обсягів виробництва продукції для отримання певного розміру прибутку

№ п/п	Показники	Оди-ниця виміру	Розмір прибутку
фактич-ний	проект-ний
	Розмір прибутку	грн.
	Постійні витрати	грн.
	Маржинальний дохід від одиниці продукції	грн.
	Товарна продукція у натуральному виразі (ряд 1 + ряд 2) / ряд 3	ц
	Продукція на внутрішньогосподарські потреби	ц
	Об’єм виробництва у заліковій масі (ряд 4 + ряд 5)	ц
	Фактичне поголів’я	голів
	Продуктивність	ц
	Змінні витрати у повній собівартості одиниці продукції	грн.
	Змінні витрати на виробництво товарної продукції (ряд 4 * ряд 9)	грн.
	Повна собівартість товарної продукції (ряд 2 + ряд 10)	грн.
	Повна собівартість одиниці товарної продукції (ряд 11 / ряд 4)	грн.
	Рентабельність товарної продукції (ряд 1 / ряд 11) *100	%

Коефіцієнт прибутковості розраховується за формулою:

де К_п – коефіцієнт прибутковості;

П – прибуток;

С – собівартість.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Василенко Д.Я., Меленчук Е.И. Свиноводство и технология производства свинины. – К.: Высшая школа, 1988. – 270 с.

2. Вирощування ремонтного молодняку сільськогосподарських тварин / Ібатулін І.І., Сривов А.І., Цицюрський Л.М. та ін. – К.: Урожай, 1993. – 248 с.

3. Волкопялов Б.П. Свиноводство. – Л.: Колос, 1968 – 432 с.

4. Герасимов В.І., Цицюрський Л.М., Домашенко Л.М., Походня Г.С. Практикум із свинарства і технології виробництва свинини. – К.: Урожай, 1995. – 174 с.

5. Герасимов В.І., Рибалко В.П., Цицюрський Л.М., Барановський Д.І. та ін. Свинарство і технологія виробництва свинини. – К.: Урожай, 1996. – 348 с.

6. Доброхотов Г.Н. Свиноводство – М.: Колос, 1974. – 544 с.

7. Доброхотов Г.Н., Нетеса А.И. Учебная книга свиновода. – М.: Колос, 1975. – 287 с.

8. Довідник з виробництва свинини / В.І. Герасимов, В.Ф. Коваленко, В.М. Ногаєвич, Г.С. Походня та ін.; За ред. В.П. Рибалка, В.І. Герасимова, М.В. Чорного. – Харків: Еспада, 2001. – 336 с.

9. Кабанов В.Д., Терентьева А.С. Породы свиней. – М.: Агропромиздат, 1985. – 336с.

10. Ладан П.Е., Козловский В.Г., Степанов В.И. Свиноводство. – М.: Колос, 1978. – 304 с.

11. Мысик А.Т., Нетеса А.И. Свиноводство. – М.: Колос, 1984. – 448с

12. Наймытенко Е.П., Бакшеев П.Д., Шоходько А.А. Система ветеринарно-санитарных мероприятий на свиноводческих комплексах. – К.: Урожай, 1976. – 168 с.

13. Очеретько Ф.І. Породи свиней. – К.: Держсільгоспвидав. УРСР, 1954. – 38 с.

14. Потехина П.С. Кормление свиней. – М.: Колос, 1967. – 208 с.

15. Походня Г.С. Теория и практика воспроизводства и выращивания свиней. – М.: Агропромиздат, 1990. – 271 с.

16. Редькин А.П. Свиноводство. – М.: Сельхозгиз, 1958. – 408 с.

17. Савич И.Л. Свиноводство и технология производства свинины. – М.: Агропромиздат, 1986. – 363 с.

18. Свечин Ю.К., Смирнова Л.И., Голубев Г.В. Организация производства свинины на промышленной основе. – М.: Агропромиздат, 1985. – 151 с.

19. Степанов В.И., Михайлов Н.В. Свиноводство и технология производства свинины. – М.: Агропромиздат, 1991. – 333 с.

20. Яременко В.І., Пуха І.П., Коваленко В.П. Виробництво свинини. – К.: Урожай, 1985. – 150 с.

21. Яременко В.И. Технология производства свинины на малоконцентратном типе кормления. – К.: Урожай, 1989. – 152 с.

22. Яременко В.І., Коваленко В.П. Технологія вирощування свиней у господарствах різних форм власності. – Айлант, Херсон, 1998. – 214 с.