Державний вищий навчальнмй заклад

«ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Кафедра технології виробництва

продукції тваринництва

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для виконання КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

згідно з модульно-рейтинговою системою навчання

на тему:

“ Технологія потокового виробництва свинини ”

студентам біолого-технологічного факультету

з дисципліни:

«ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ СВИНАРСТВА»

Спеціальність

6.090102– «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»

ХЕРСОН – 2014

УДК 636.22 / 28:637.1.5 / 075 /

Розглянуто і рекомендовано до видання засіданням кафедри технології виробництва продукції тваринництва та методичною комісією біолого-технологічного факультету Херсонського державного аграрного університету протокол № від “ ” вересня 2014 року

ПІДГОТУВАЛИ: Пелих В.Г., доктор с-г. наук, професор

Пелих Н.Л., кандидат с-г наук, доцент

Панкєєв С.П., кандидат с-г наук, доцент

РЕЦЕНЗЕНТ: Шабаєв О.В., кандидат с-г наук, доцент кафедри генетики та розведення с.г. тварин ім.. В.П. Коваленко

Пелих В.Г., Пелих Н.Л., Панкєєв С.П. Методичні рекомендаціїдля виконання курсового проекту згідно з модульно-рейтинговою системою навчання на тему: “Технологія потокового виробництва свинини” ( друге видання ). - Херсон. – Ред. Вид. Центр „Колос” ХДАУ. – 2014. – 39 с.

УДК 636.22 / 28:637.1.5 / 075 /

Пелих В.Г., 2014

Пелих Н.Л., 2014

Панкєєв С.П., 2014

ВСТУП

Розвиток галузі на основі концентрації, спеціалізації, кооперації й агропромислової інтеграції з впровадженням індустріальних технологій є закономірним процесом для усіх розвинутих країн. При цьому у багатьох державах світу, особливо в останні роки, спостерігається динамічний розвиток свинарства як однієї із провідних галузей, що забезпечує населення високоцінними продуктами споживання. Так, м’ясо й сало свиней мають велику біологічну цінність в харчовому раціоні здорової людини. Білки м’яса свиней перетравлюються в організмі практично повністю. У свинині присутні майже усі незамінні амінокислоти (за виключенням аргініну). За кількістю вітамінів групи В вона перевершує м’ясо інших тварин у 2....3 рази. Жир свиней містить вітаміни А, F, E й групи В. У його склад входять три ненасичені жирні кислоти: ліноленова (5,7 %), лінолева (0,82 %) й арахідонова (0,42 %). Остання відіграє важливу роль у попередженні ракових захворювань. Особливу увагу приділяють свинині у харчуванні людей, що живуть на території з підвищеним рівнем радіації.

Свині не мають рівних собі серед інших тварин за ефективністю використання кормів. Так, за даними досліджень, проведених у США, вихід їстівних сухих речовин спожитого корму в свинині у 3,6....4,7 разів більший, ніж у м’ясі великої рогатої худоби, овець і птахів. В усіх розвинутих державах м’ясо і сало свиней на ринку споживання конкурентоспроможне. Частка свинини у харчуванні людей досягає 80 % і більше. У ряді європейських країн, де спостерігається деяке скорочення поголів’я цих тварин, намічена тенденція збільшення їх живої маси на час реалізації. Така тенденція характерна для Італії, Австрії та Угорщини, де середня маса туші збільшилася до 98....109 кг, а у Німеччині, Нідерландах і Данії вона за останні роки збільшилася до 86....88 кг.

Попередні розрахунки показують, що в результаті об’єднання окремих етапів виробництва свинини в єдиний технологічний процес, де комплексно пов’язані усі елементи (етапи), починаючи від поля (виробництво кормів) до реалізації продукції населенню, собівартість її знижується у 1,5....2 рази.

Економічна ефективність галузей тваринництва значною мірою залежить від раціонального використання кормів. Тому вартість валової продукції на 100 кормових одиниць дає уявлення як про доцільність використання кормів, так і про ефективність тваринництва в цілому. Але собівартість 100 кормових одиниць різних видів кормів дуже коливається. Через це доцільно обчислювати також вартість валової продукції з розрахунку на одиницю собівартості кормів. Чим повніше окупається валовою продукцією кожна грошова одиниця витрат на корми, тим вищою буде рентабельність даної галузі тваринництва.

Задача методичних рекомендацій полягає у тому, щоб надати допомогу студентам з виконання курсового проекту (КП). Дані вказівки складаються з 3 розділів та додатку. Перший розділ містить загальні методичні рекомендації з оформлення КП; другий – структура КП; третій – методика розрахунків основних технологічних параметрів роботи свинарського підприємства та економічної ефективності його впровадження. Розрахункова частина була розроблена на основі методичних вказівок В. І. Герасимова та ін. (1995 року).

РОЗДІЛ 1

Методичні вказівки з виконання курсового проекту

Курсовий проект (КП) з дисципліни «Свинарство і технологія виробництва свинини» є кінцевим етапом вивчення курсу, що базується на раніше отриманих знаннях з розведення, годівлі та утримання свиней, механізації виробничих процесів, а також дозволяє оцінити вміння студентів аналізувати та узагальнювати дані літературних джерел, обґрунтовувати висновки і розробляти пропозиції виробництву.

При оцінці КП необхідно враховувати творчий характер його виконавця, що обумовлює постанову таких вимог:

1. конкретне розкриття головних положень теми;

2. відповідність розробленої технології заданим параметрам (тип, напрямок, об’єм і технологія виробництва);

3. обґрунтування зоотехнічних вимог з урахуванням технології утримання, годівлі, відтворення стада і механізації виробництва свинини, технологічних процесів у кожному конкретному господарстві;

4. дотримання усіх стандартних вимог щодо оформлення КП.

Основні вимоги до написання курсового проекту

1. Загальні положення

1.1 При написанні КП студент обов’язково повинен посилатися на авторів літературних джерел, які досліджували питання, що вивчаються.

1.2 У КП необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень і тавтології.

1.3. Текст КП повинен бути рукописним, написаний чітким почерком. Її необхідно писати, залишаючи поля таких розмірів: лівий – 30 мм, правий – 10 мм, верхній – 20 мм, нижній – 25 мм.

1.4. Щільність тексту повинна бути однаковою ─ до 30 рядків на сторінці.

1.5. Заголовки структурних частин КП “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ”…. пишуть великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів пишуть маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Відстань між заголовками та текстом повинна дорівнювати 3....4 інтервалам. Кожну структурну частину КП починати з нової сторінки.

1.6. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака “№”.

Першою сторінкою КП є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок КП. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють по середині нижнього поля сторінки без крапки в кінці.

Зміст, вступ, висновки, список літературних джерел не нумерують. Номер розділу ставлять після слова “Розділ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка пишуть заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 2.3 (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: 1.3.2. (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти. Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в курсовій роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках курсової роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують відповідно у межах розділу, за винятком ілюстрацій, показаних у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу).

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках), без врахування номеру розділу. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) пишуть слова “Продовження таблиці” і вказують номер таблиці, наприклад: Продовження табл. 2.

Формули в КП (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номер формули пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Примітки до тексту і таблиць, у яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітка” ставлять двокрапку, наприклад: Примітки:

1…………..

2…………..

Якщо примітка одна, то її не нумерують, і після слова “Примітка” ставлять крапку.

1.7. Таблиці.

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і пишуть симетрично до тексту. Назву починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони самостійні. Таблицю розміщують після першого згадування про неї у тексті, таким чином, щоб її можна було читати без оберту переплетеного блоку КП або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш (сторінку), назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину над іншою у межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головок, в іншому випадку – боковик. Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінити лапками, якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами “Те ж”, а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифри або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подаються, то ставлять прочерк.