Доцент Степанчук А.П. 8 страница

С. У переднє середостіння.*

D. У надгрудинний міжапоневротичний простір.

E. Залишиться на місці.

3. Хворому 60 років з порушенням функції зовнішнього дихання необхідно зробити трахеотомію. При цьому слід пам’ятати, що її проводять в:

A. Сонному трикутнику шиї.

В. Підпідборідному трикутнику.

С.Лопатково-трахеальному.*

D. Піднижньощелепному.

E. Лопатково-трапецієподібному.

4. При обстеженні пацієнта 15 років виявлено, що після перенесеної щелепно-лицевої травми він не може опустити нижню щелепу. Пошкодження якого м’язу може бути причиною вказаного порушення?

А. Медіального крилоподібного.

В. Підборідно-під’язикового.*

С. Скроневого.

D. Жувального.

E. Бічного крилоподібного.

5. В хірургічне відділення доставлено чоловіка 35 років з гнійною раною на шиї попереду трахеї (в ділянці передвісцерального простору). Куди може розповсюджуватись інфекція, якщо хворому терміново не зроблять операцію?

A *В грудну порожнину – переднє середостіння

B В грудну порожнину – в середнє середостіння

C В грудну порожнину – в заднє середостіння

D В ретровісцеральний простір

E В надгрудинний міжапоневротичний простір

6. У хворого кривошия. Який м'яз шиї уражений?

A *M. Sternocleidomastoideus

B M. omohyoideus

C M. platisma

D M. sternohyoideus

E M. mylohyoideus

7. Трикутник шиї обмежений ззаду грудинноключичнососковидним м'язом, зверху-заднім черевцем двочеревцевого м'яза, зпереду - верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'яза. Назвіть цей трикутник.

A *Сонний.

B Лопатковотрахейний.

C Підщелепний.

D Лопатковоключичний.

E Лопатковотрапецієвидний.

8. В зв'язку з наявністю злоякісної пухлини на язику, хворому слід його видалити. В якому місці легко знайти язичную артерію і перев'язати її?

A *Трикутнику Пирогова.

B В сонному трикутнику.

C Влопаточно-підключичному трикутнику.

D В лопаточно-трапецієвидному трикутнику.

E В лопаточно-трахейному трикутнику.

9. Хворий скаржиться на болі при рухах в лівій половині шиї. Найкраще положення, при якому хворий не відчуває болю - нахил шиї вліво з одночасним підняттям голови і поверненням обличчя в протилежну сторону. Функція якого м‘язу порушена?

A *m.sternocleidomastoideus зліва

B m.sternocleidomastoideus справа

C m.trapeziums зліва

D m.trapezius справа

E m sternohyoideus

10. У хворої 37 років в результаті попадання чужорідного тіла в дихальні шляхи виник кашель, а потім ядуха. Хворій була зроблена трахеотомія в ділянці шиї, яка обмежена верхнім черевцем m.omohyoideus, m.sternocleidomastoideus та серединною лінією шиї. В якому трикутнику шиї проведено хірургічне втручання?

A *Omotracheale

B Caroticum

C Submandibulare

D Omotraperoideum

E Omoclaviculare

11. До лікаря звернувся хворий із скаргами на болі в лівій половині шиї, які посилюються при рухах голови. Положення при якому болі не турбують - це нахил голови вліво, з поверненням обличчя вправо. Ураження якого м’яза спричиняє біль в даному випадку?

A *Musculus sternocleidomastoideus sin.

B Musculus sternocleidomastoideus dext.

C Musculus platisma dext.

D Musculus platisma sin.

E Musculus longus colli.

Рекомендована література.

- основна

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. – С. 23-38.

- додаткова

1. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 21-22.

2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 34-36.

Тема 25. М’язи та фасції голови: жувальні та мімічні м’язи. Міжфасціальні простори голови.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми. Спроможність організму до переміщення здійснюється за допомогою спеціалізованої тканини – м’язової. Після вивчення пасивної частини опорнорухового апарату (скелет та його з’єднання) вивчаємо скелетну (посмуговану) мускулатуру, що рухає окремі частини тіла та тіло в цілому. Будова рухового апарата є предметом анатомії, але знання цього розділу необхідне для засвоєння біохімії, яка вивчає біоенергетику м’язів, для фізіології, біомеханіки, біокібернетики, лікувальної фізкультури.

2. Навчальні цілі. Вивчити на препаратах, схемах, муляжах та малюнках топографію мімічних та жувальних м’язів, їх функціональне значення. Вивчити клітковинні простори голови, закцентувати увагу на місця формування гнійних абсцессів та флегмон.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології: філогенез м’язової системи;

- з курсу анатомії: знання будови скелета;

4. Зміст теми заняття. М'язи голови (musculi capitis).

М'язи голови поділяються на жувальні та мімічні.

Жувальні м'язи:

1. Власне жувальний м'яз (musculus masseter) - починається від нижнього краю виличної кістки і виличної дуги; прикріплюється до жувальної горбистості кута нижньої щелепи. Функція: підіймає нижню щелепу (закриває рот).

2. Висковий м'яз (musculus temporalis) - починається від вискової ямки (лежить у висковій ямці); прикріплюється до вінцевого відростка нижньої щелепи. Функція: підіймає нижню щелепу (закриває рот), задні волокна при двосторонньому скороченні зміщують щелепу назад.

3. Медіальний крилоподібний м'яз (muscu­lus pterygoideus mediаlis) починається від крилоподібного відростка клиноподібної кістки; прикріплюється до крило­подібної горбистості кута нижньої щелепи. Функція: підіймає нижню щелепу (закриває рот).

4. Латеральний крилоподібний м'яз (muscu­lus pterygoideus lateralis) - починається від крилоподібного відростка і великого крила клиноподібної кістки; при­кріплюється до шийки нижньої щелепи. Функція: при двосторонньому скороченні зміщує нижню щелепу вперед, при односторонньому - вбік.

Мімічні м'язи. Особливості мімічних м'язів: прикріплюються до шкіри; виконують рухи шкіри; не покриті фасціями.

1. Надчерепний м'яз (musculus epicrаnius) - має широку сухожилкову частину або сухожилковий шолом (galea aponeurotica) і м'язові черевця: переднє, або лобове {venter frontalis)j і заднє, або потиличне {venter occipitalis). Функція: підіймає брови, зміщує шкіру чола вверх і назад, утворюючи складки шкіри на чолі ("м'яз здивування").

2.Вушні м'язи (musculi auriculаres anterior, posterior et superior) - розвинуті у людей, які вміють рухати вухами.

3. М'яз гордіїв (musculus procerus) - утворює поперечні складки на переніссі.

4. Коловий м'яз ока {musculus orbicularis oculi) - складається з 3 частин: орбітальна частина (pars orbitаlis) - звужує очну щілину; повікова частина (pars palpebrаlis) - опускає повіку; сльозова частина (pars lacrimаlis) - витискає сльозу зіслізного мішочка.

5. М'яз-зморщувач брови (musculus corrugаtor supercilii) - зводить брови ("сердитий м'яз").

6. М' я з-п ідіймач верхньої губи (musculus levator labii superioris).

7. Малий виличний м'яз (musculus zygomаticus minor) - бере участь в усмішці, зміщує шкіру на вилицях.

8. Великий виличний м'яз (musculus zygomаticus major) - бере участь в усмішці, зміщує шкіру на вилиці.

9. М'яз сміху (musculus risorius) - утворює ямки на щоках при усмішці.

10. Коловий м'яз рота (musculus orbicularis oris) - зміщує червону кайму губ ("м'яз поцілунку").

11. М'яз-підіймач кута рота (musculus levator аnguli oris) - м'яз доброго (веселого) настрою ("маска комедії").

12 М'яз-опускач кута рота (musculus depressor аnguli oris) - м'яз смутку ("маска трагедії").

13. М’яз-опускач нижньої губи (musculus depressor labii inferioris).

14. Підборідний м'яз (musculus mentаlis) – зміщує шкіру підборіддя вверх, нижню губу - вверх і вперед ("м'яз образи").

15. Щічний м'яз (musculus buccinator) - "м'яз трубачів".

16. Носовий м'яз (musculus nasаlis) - має дві частини: поперечну (pars transversa), яка звужує ніздрі, і крилову {pars aldris), яка розширює ніздрі.

Фасції голови: жувальні м'язи вкриті власними одноіменними фасціями (fascia temporalis, fascia masseterica). Мімічні м'язи фасціями не покриті, лише щічний мяз з внутрішньої сторони вистелений щічно-горловою фасцією (fascia buccopharyngea).

Ділянки лиця:

1. Ділянка очної ямки.

2. Ділянка носа.

3. Підочноямкова ділянка.

4. Вилична ділянка.

5. Щічна ділянка.

6. Ділянка рота.

7. Підборіддя.

8. Привушно-жувальна ділянка.

Особливості дитячого віку. М'язи голови, у тому числі і мімічні, у новонароджених тонкі і слабкі. Лобове і потиличні брюшки потилично-лобового м'яза виражені відносно добре. Надчерепний м'яз добре розвинений. У новонародженого зв'язок між сухожильним шоломом і шкірою рихлий, що веде до більшої рухливості шкіри, а так само сприяє утворенню гематом при родових травмах. Волокна жувального м'яза у дитини майже паралельні, а у дорослого розташовані у вигляді віяла. Скроневі м'язи мало розвинені, більше розвинена її передня частина. М'яз розвивається одночасно з прорезыванием молочних і постійних зубів.

Фасція скроневого м'яза дитини має між своїми двома листками більшу кількість жирової тканини, завтовшки 5-8 мм.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Що таке міміка?

2. Особливості будови мімічних м’язів?

3. Назвати м’язи: навколо очної ямки; навколо рота; навколо носа.

4. Будова та функція жувального м’яза?

5. Будова та функція скроневого м’яза?

6. Будова та функція медіального крилоподібного м’яза?

7. Будова та функція латерального крилоподібного м’яза?

8. Фасції голови?

9. Місця формування гнійних абсцесів?

Б. Ситуаційні задачі.

1. У хворого 67 років внаслідок негативних емоцій на обличчі відмічається міміка суму. Скорочення яких м’язів забезпечують такий вираз обличчя?

A. Коловий м’яз ока, малий виличний.

В. Коловий м’яз рота, великий виличний.

С. Потилично-лобовий, підборідний.

D. Передній вушний, опускач кута рота.

E. М’яз зморщувач брови, лобове черевце потилично-лобового.*

2. Хворий 35 років не може розтягти Щілину рота, підійняти верхню губу, відтягнути вниз нижню губу. Які м’язи не виконують своєї функції?

A. Коловий м’яз ока, малий виличний.

В. Коловий м’яз рота, великий виличний.

С. М’яз підіймач верхньої губи, м’яз сміху, м’яз-опускач нижньої губи.*

D. Передній вушний, опускач кута рота.

E. М’яз зморщував брови, лобове черевце потилично-лобового.

3. У хворого очна щілина праворуч помітно більша ніж ліва. Функція якого з мімічних м’язів порушена?

A *M. orbicularis oculi

B M. procerus

C M. corrugator supercilli

D M. occipitofrontalis (venter frontalis)

E M. zygomaticus major

4. Хворий 46 років не може підняти опущену вниз нижню щелепу. Які м’язи голови не виконують своєї функції?

A. Жувальні.*

В. Коловий м’яз рота, великий виличний.

С. Потилично-лобовий, підборідний.

D. Передній вушний, опускач кута рота.

E. Мімічні.

5. У юнака 18 років після вуличної бійки травмована бічна ділянка лиця. При огляді лікар встановив, що шкіра травмована, рана відкрита, гілка нижньої щелепи зламана, з жувальних м’язів залишився цілим тільки той, що не піднімає щелепу. Який це м’яз?

A. Бічний крилоподібний.*

В. Передні пучки скроневого.

С.Середні пучки скроневого.

D. Жувальний.

E. Присередній крилоподібний.

6. При обстеженні пацієнта виявлено, що після перенесеної щелепно-лицьової травми він не може висунути нижню щелепу допереду і змістити її в праву сторону. Параліч якого м’язу є причиною вказаної патології?

A. Правого жувального.

В. Лівого жувального.

С.Правого скроневого.

D. Лівого скроневого.

E. Присереднього крилоподібного правого.*

Рекомендована література.

- основна

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. – С. 23-38.

- додаткова

1. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 21-22.

2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 34-36.

Тема 26. М’язи та фасції плечового поясу. Пахвова порожнина. М’язи та фасції плеча. Топографія плеча.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми. Спроможність організму до переміщення здійснюється за допомогою спеціалізованої тканини – м’язової. Після вивчення пасивної частини опорнорухового апарату (скелет та його з’єднання) вивчаємо скелетну (посмуговану) мускулатуру, що рухає окремі частини тіла та тіло в цілому. Будова рухового апарата є предметом анатомії, але знання цього розділу необхідне для засвоєння біохімії, яка вивчає біоенергетику м’язів, для фізіології, біомеханіки, біокібернетики, лікувальної фізкультури.

2. Навчальні цілі. Вивчити на препаратах, схемах, муляжах та малюнках топографію м’язів поясу верхньої кінцівки та плеча, їх функціональне значення. Топографія пахвової порожнини.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології: філогенез м’язової системи;

- з курсу анатомії: знання будови скелета;

4. Зміст теми заняття. М'язи верхньої кінцівки (musculi membri superioris)

І. М'язи плечового пояса (musculi cinguli membri superioris)

- Дельтоподібний м'яз (musculus deltoideus) - починається від ключиці і лопатки (акроміона, ості лопатки); прикріплюється до дельтоподібної горбистості плечової кістки. Функція: відводить руку (плече), передні волокна м'яза виконують згинання, а задні - розгинання плеча.

- надостьовий м'яз (musculus supraspinаtus) - починається в одноіменній ямці лопатки; прикріплюється до великого горбка плечової кістки. Функція: відводить руку (плече).

- підостьовий м'яз (musculus infraspinatus) - починається е одноіменній ямці лопатки; прикріплюється до великого горбка плечової кістки. Функція: обертає плече назовні (супінація плеча).

- малий круглий м'яз (musculus teres minor) - починається від тильної поверхні лопатки; прикріплюється до великого горбка плечової кістки. Функція: обертає плече назовні (супінація).

- великий круглий м'яз (musculus teres major) - починається від нижнього кута лопатки; прикріплюється до малого горбка плечової кістки. Функція: обертає плече всередину (пронація), розгинає і приводить руку (плече).

- підлопатковий м'яз (musculus subscapulars) - починається в одноіменній ямці лопатки; прикріплюється до малого горбка плечової кістки. Функція: обертає плече всередину (пронація), приводить руку (плече).

2. М'язи плеча (musculi brаchii):

2.1. передня група - згиначі:

- Дзьобо-плечовий м'яз (musculus coracobrachialе) - починається від дзьобоподібного відростка лопатки; при­кріплюється до плечової кістки. Функція: згинає і приводить плече.

- Двоголовий м'яз плеча (musculus biceps brаchii) - починається двома головками: довгою головкою (caput Iongum) - від верхнього краю суглобової западини лопатки і короткою головкою (caput breve) від дзьобоподібного від­ростка лопатки; прикріплюється до горбистості променевої кістки. Функція: згинає плече і передпліччя.

- Плечовий м'яз (musculus brachiаlis) - починається від плечової кістки; прикріплюється до горбистості ліктьо­вої кістки. Функція: згинає передпліччя.

2.2. задня група - розгиначі:

- Триголовий м'яз плеча (musculus triceps brаchii) - починається трьома головками: довгою головкою (caput longum) - від нижнього краю суглобової западини лопатки, медіальною і латеральною головками від плечової кістки; прикріплюється до ліктьового відростка. Функція: розгинає плече і передпліччя.

- Ліктьовий м'яз (musculus anconeus) - починається на задній поверхні латерального надвиростка плечової кіст­ки; прикріплюється до ліктьового відростка. Функція: розгинає передпліччя.

Топографія верхньої кінцівки: - дельто-грудна борозна (sulcus deltoideopectorаlis) - розміщена між дельтоподібним і великим грудним м'язами; пахвова порожнина (cаvitas axillaris) - має чотири стінки: передню, утворену великим і малим грудними м'язами; задню, утворену найширшим м'язом спини, підлопатковим і великим круглим м'язами; медіальну – переднім зубчастим м'язом; латеральну, утворену плечовою кісткою, двоголовим та дзьобоплечовим м'язами. На задній стінці знаходиться трикутний простір, обмежений хірургічною шийкою плечової кістки, великим круглим і підлопатковим м'язами. Цей простір довгою головкою триголового м'яза ділиться на два отвори: латеральний - 4-сторонній (foramen quadrilаterum) і ме­діальний - 3-сторонній (foramen trilаterum); передня стінка пахвової порожнини поділяється на три трикутники:

ключично-грудний (trigonum clavipectorаle), обмежений ключицею і верхнім краєм малого грудного м'яза; грудний (trigonum pectorаle), який відповідає малому груд­ному м'язу (обмежений верхнім та нижнім краями малого грудного м'яза); підгрудний (trigonum subpectoralе), обмежений нижнім краєм малого грудного м'яза і нижнім краєм великого грудного м'яза;

— плечом'язовий канал (canаlis humeromusculаris) – канал променевого нерва (canаlis nervi radiаlis) – спіральний канал (canаlis spirаlis) - утворений борозною променевого нерва (спіральною борозною) і триголовим м'язом;

— між плечовим м'язом і двоголовим м'язом є медіальна і латеральна двоголові борозни (sulcus bicipitаlis mediаlis et sulcus bicipitdlis lateralis);

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Класифікація м’язів верхньої кінцівки?

2. Топографія та функції м’язів плечового поясу?

3. Топографія та функції м’язів передньої групи плеча?

4. Топографія та функції м’язів задньої групи плеча?

Б. Ситуаційні задачі.

1. У чоловіка 28 років, після травми порушена функція приведення в плечовому суглобі. Функція якого м’язу, вірогідніше всього, ушкоджена?

А. Дельтоподібного.

В. Великого круглого.*

С. Підлопаточного.

D.Підостьового.

E. Надостьового.

2. Під час огляду травматологом чоловіка 43 років, було встановлено обмеження повороту плеча назовні, приведення його до тулубу і часткове розгинання. Функція якого м’язу ушкоджена?

А. Дельтоподібного.

В. Підлопаткового.

С. Надостьового.

D.Підостьового.*

E. Великого круглого.

3. До травматолога звернувся чоловік 56 років, у якого після огляду було встановлено ушкодження підлопаткового м’язу. Яка функція плечового суглобу, вірогідніше всього, ушкоджена?

А. Приведення.

В. Відведення.

С. Супінація.

D. Пронація.*

E. Згинання.

4. Рентгенологічно у пацієнта діагностовано перелом плечової кістки в ділянці міжгорбкової борозни. Сухожилок якого м’яза може бути травмований уламками кістки в першу чергу?

A *Двоголового м’яза плеча

B Дельтовидного м’яза

C Великого круглого м’яза

D Найширшого м’яза спини

E Великого грудного м’яза

5. Чоловік 42 років звернувся до медпункта з приводу різаної рани нижньої частини передньої поверхні плеча. Об’єктивно: затруднене згинання передпліччя. Які з названих м’язів ймовірно ушкоджені у хворого?

A *M. brachialis, m. biceps brachii.

B M.biceps brachii, m. anconeus.

C M.coracobrachialis, m. supraspinatus.

D M. deltoideus, m. infraspinatus.

E M. deltoideus, m. biceps brachii.

6. При падінні з висоти постраждалий вдарився передньою поверхнею плеча об виступаючий твердий предмет. При огляді хірургом констатований розрив двоголового м'яза плеча. Які функції верхньої кінцівки будуть порушенн при вказаній травмі двоголового м'яза?

A *Згинання плеча, передпліччя та супінація передпліччя.

B Згинання та пронація передпліччя.

C Згинання передпліччя та кисті.

D Згинання плеча, передпліччя та кисті.

E Згинання плеча і передпліччя.

7. У пацієнта перелом плечової кістки на межі середньої та нижньої третини, з частковою втратою функції згинання передпліччя. Порушення функцій якого м'язу викликало це ушкодження?

A *Musculus brahialis

B Musculus coracobrachialis

C Musculus triceps brachii

D Musculus anconeus

E Musculus brachio radialis

8. Чоловік 45 років в наслідок травми на виробництві пошкодив задню ділянку лівого ліктьового суглоба. Об’єктивно: затруднене розгинання передпліччя. Які м’язи наймовірніше усього ушкоджені?

A * M. triceps brachii, m anconeus

B M. brachioradialis, m. anconeus.

C M. biceps brachii

D M. biceps brachii, m. anconeus

E M. triceps brachii

9. Під час підготовки до змагань гімнаст отримав травму з вивихом у плечовому суглобі. Сухожилок якого м’яза плеча проходить всередині порожнини вищезазначеного суглоба і може бути пошкодженим?

A *Двоголового м’яза плеча

B Триголового м’яза плеча

C Дзьобоплечового м’яза

D Плечового м’яза

E Дельтоподібного м’яза

10. У хворого глибока різана рана на задній поверхні плеча в середній його третині. Про ушкодження якого м’яза у нього можна думати?

A *Трьохголовий м’яз плеча

B Двоголовий м’яз плеча

C Ліктьовий м’яз

D Плечевий м’яз

E Дзьобоподібно-плечевий м’яз

11. Після травми хворий не може розігнути руку в ліктьовому суглобі. Порушення функцій якого з основних м’язів може це спричинити?

A *m. triceps brachii

B m. subscapularis

C m. teres major

D m. infraspinatus

E m. levator scapulae

Рекомендована література.

- основна

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. – С. 23-38.

- додаткова

1. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 21-22.

2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 34-36.

Тема 27. М’язи та фасції передпліччя та кисті. Синовіальні піхви сухожилків. Топографія верхньої кінцівки.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми. Спроможність організму до переміщення здійснюється за допомогою спеціалізованої тканини – м’язової. Після вивчення пасивної частини опорнорухового апарату (скелет та його з’єднання) вивчаємо скелетну (посмуговану) мускулатуру, що рухає окремі частини тіла та тіло в цілому. Будова рухового апарата є предметом анатомії, але знання цього розділу необхідне для засвоєння біохімії, яка вивчає біоенергетику м’язів, для фізіології, біомеханіки, біокібернетики, лікувальної фізкультури.

2. Навчальні цілі. Вивчити на препаратах, схемах, муляжах та малюнках топографію м’язів вільної верхньої кінцівки, їх функціональне значення.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології: філогенез м’язової системи;

- з курсу анатомії: знання будови скелета;

4. Зміст теми заняття.. М'язи передпліччя (musculi antebrаchii):

1. передня група - пронатори і згиначі. Більшість м'язів передньої групи починаються від медіального надвиростка плечової кістки; прикріплюються до кісток передпліччя та кисті:

- к руглий пронатор (musculus pronator teres) - обер­тає передпліччя всередину (пронація).

- к вадратний пронатор (musculus pronator quadratus) - починається від передньої поверхні нижньої третини ліктьової кістки; прикріплюється до передньої поверхні нижньої третини променевої кістки. Функція: обертає передпліччя всередину (пронація).

- п роменевий згинач зап'ястка (musculus flexor carpi radiаlis) - прикріплюється до основи II п'ясткової кістки. Функція: згинає і відводить кисть.

- л іктьовий згинач зап'ястка (musculus flexor carpi ulnаris) - прикріплюється до кісток зап'ястка та основи V п'ясткової кістки. Функція: згинає і приводить кисть.

- д овгий долонний м'яз (musculus palmаris longus) - згинає кисть.

- поверхневий згинач пальців (musculus flexor digitorum superficiаlis) - прикріплюється до основ середніх фаланг II-V пальців. Функція: згинає кисть, згинає середні фаланги II-V паль­ців.

- глибокий згинач пальців (musculus flexor digitorum profundus) - прикріплюється до основ дистальних фаланг II-V пальців. Функція: згинає дистальні фаланги II-V пальців.

- довгий згинач великого пальця (musculus flexor pollicis longus) - прикріплюється до основи дистальної фаланги великого пальця. Функція: згинає дистальну фалангу великого пальця.

- плечо-променевий м'яз (musculus brachioradialis) - починається від плечової кістки; прикріплюється до латеральної поверхні нижньої третини променевої кістки. Функція: згинає передпліччя.

Задня група - супінатори і розгиначі. Більшість м'язів задньої групи починаються від латерального надвиростка плечової кістки; прикріплюються до кісток передпліччя та кисті:

- супінатор (musculus supinator) – прикріплюється до латеральної поверхні верхньої третини променезої кістки. Функція: обертає передпліччя назовні (супінація).

- довгий променевий розгинач зап'ястка (musculus extensor carpi radiаlis longus) - прикріплюється до основи II п'ясткової кістки. Функція: розгинає і відводить кисть.

- короткий променевий розгинач зап'ястка (musculus extensor carpi radiаlis brevis) - прикріплюється до основи III п'ясткової кістки. Функція: розгинає кисть.

- ліктьовий розгинач зап'ястка (musculus extensor carpi ulnаris) - прикріплюється до основи V п'ясткової кістки. Функція: розгинає і приводить кисть.

- довгий відвідний м'яз великого пальця (musculus abductor pollicis longus) - починається від задньої поверхні променевої та ліктьової кісток; прикріплюється до основи І п'ясткової кістки. Функція: відводить великий палець.

- короткий розгинач великого пальця (musculus ex­tensor pollicis brevis) - починається від задньої поверхні променевої кістки; прикріплюється до основи проксималь­ної фаланги великого пальця. Функція: розгинає проксимальну фалангу великого пальця.

- д овгий розгинач великого пальця (musculus extensor pollicis longus) - починається від задньої поверхні ліктьо­вої кістки; прикріплюється до основи дистальної фаланги великого пальця. Функція: розгинає дистальну фалангу великого пальця.

- розгинач вказівного пальця (musculus extensor indicis) - починається від задньої поверхні ліктьової кістки; прикріплюється до проксимальної фаланги вказівного пальця. Функція: розгинає вказівний палець.

- розгинач пальців (musculus extensor digitorum) -прикріплюється до основ середніх та дистальних фалангII-V пальців. Функція: розгинає II-V пальці.

- розгинач мізинця (musculus extensor digiti minіmi) - прикріплюється до основ середньої та дистальної фаланг мізинця. Функція: розгинає мізинець.

М'язи, кисті (musculi mаnus):

Латеральна група - м'язи підвищення великого пальця (musculi thenar):