Доцент Степанчук А.П. 1 страница

Професор Шерстюк О.О.

Доцент Тарасенко Я.А.

Доцент Тихонова О.О.

Доцент Степанчук А.П.

Затверджено на засіданні ЦМК

ВДНЗ України «Українська

медична стоматологічна академія»

протокол №__________від ____________201 р.

Тематичний план занять для студентів 1 курсу медичного факультету

з модуля №1 «Анатомія опорно-рухового апарата»

№	Тема практичного заняття	Кількість годин
1.	Анатомічна номенклатура. Загальні анатомічні терміни. Осі і площини тіла людини.
2.	Загальні ознаки хребців. Шийні, грудні, поперекові хребці..
3.	Крижова кістка. Куприк. Особливості будови хребтового стовпа. Аномалії розвитку.
4.	Ребра, Грудина. Ключиця. Лопатка. Будова, аномалії розвитку.
5.	Плечова кістка. Кістки передпліччя. Будова, аномалії розвитку.
6.	Кістки кисті. Будова, аномалії розвитку.
7.	Тазова та стегнова кістки. Особливості будови, аномалії розвитку.
8.	Кістки гомілки та стопи. Будова, аномалії розвитку.
9.	Кістки черепа: лобна, тім’яна, потилична. Особливості розвитку, будови, аномалії.
10.	Клиноподібна та решітчаста кістки черепа.
11.	Скронева кістка: особливості будови, розвиток, частини.
12.	Скронева кістка. Канали та канальні скроневої кістки. Барабанна порожнина, її стінки. Аномалії розвитку скроневої кістки.
13.	Кістки лицьового черепа: верхні щелепи, носові кістки, виличні кістки, леміш, сльозові кістки, нижня носова раковина, нижня щелепа, піднебінна кістка, під’язикова кістка. Будова, аномалії розвитку.
14.	Зовнішня та внутрішня поверхні основи черепа. Череп в цілому.
15.	Очна ямка, її стінки. Кісткова основа порожнини носа. Кісткове піднебіння. Аномалії розвитку.
16.	Скронева, підскронева, крило-піднебінна ямки черепа, їх сполучення, клінічне значення.
17.	Загальна синдесмологія. Види з’єднань. Класифікація суглобів. З’єднання між хребцями. Хребтовий стовп в цілому. Вигини хребтового стовпа. Патологія і аномалії розвитку. Вікові особливості.
18.	З’єднання хребтового стовпа з черепом. Атланто-потиличний, атланто-осьовий суглоби, будова, біомеханіка рухів.
19.	З’єднання кісток голови. Скронево-нижньощелепний суглоб, будова, біомеханіка рухів.
20.	З’єднання хребтового стовпа з ребрами. З’єднання ребер з грудиною. Грудна клітка в цілому. Патологія і аномалії розвитку грудної клітки. З’єднання кісток поясу верхньої кінцівки.
21.	Плечовий та ліктьовий суглоби. Будова, біомеханіка рухів. З’єднання кісток передпліччя та кисті.
22.	З’єднання кісток поясу нижньої кінцівки. Таз в цілому. Розміри тазу. Вікові та статеві особливості. Кульшовий суглоб. Будова, біомеханіка рухів.
23.	Колінний суглоб, будова, біомеханіка рухів. З’єднання кісток гомілки та стопи. Суглоби стопи, стопа в цілому. Рентгенанатомія кісток та з’єднань.
24.	Загальна міологія. Розвиток, будова, робота, класифікація м’язів. М’язи та фасції спини. Топографія.
25.	М’язи та фасції грудної клітки. Діафрагма.
26.	М’язи та фасції живота. Піхва прямого м’яза живота. Паховий канал. Біла лінія живота. Топографія передньої стінки черевної порожнини.
27.	М’язи та фасції шиї. Топографія шиї: трикутники шиї, їх границі, клінічне значення.
28.	М’язи та фасції голови: жувальні та мімічні м’язи. Міжфасціальні простори голови.
29.	М’язи та фасції плечового поясу. Пахвова порожнина. М’язи та фасції плеча. Топографія плеча.
30.	М’язи та фасції передпліччя та кисті. Синовіальні піхви сухожилків. Топографія верхньої кінцівки.
31.	М’язи та фасції таза. Топографія. М’язи і фасції стегна. Стегновий канал. М’язова та судинна затоки. Топографія стегна.
32.	М’язи гомілки та стопи. Топографія.
33.	Закріплення практичних навичок з матеріалу модуля №1.
34.	Підсумковий модульний контроль засвоєння знань модуля №1 «Анатомія опорно-рухового апарата».

Тема 1. Анатомічна номенклатура. Загальні анатомічні терміни. Осі і площини тіла людини.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми. Анатомія людини займає провідну роль у формуванні світогляду та поведінки студентів як майбутніх лікарів. Анатомічні терміни утворювались протягом століть на ґрунті двох класичних мов: грецької та латинської. Для вивчення будови частин тіла й органів застосовують поняття площини і вісей, а також термінів, що вказують положення і напрям частин тіла, визначають обсяг та види рухів у суглобах.

2. Навчальні цілі.

Навчити студентів визначати їхнє положення у тривимірному просторі, взаємовідносини між ними, проекцію органів на поверхню тіла.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології – вихідне положення тіла людини; типи статури людини (доліхоморфний, мезо­морфний, брахіоморф­ний)

4. Зміст теми заняття. Номенклатура (лат. nomenklatura – перелік або список) – перелік назв, уживаний у будь-якій галузі науки, техніки, мистецтва тощо. Анатомічна номенклатура (Nomina anatomica) – це науково обґрунтований уніфікований перелік анатомічних термінів, що вживаються в медицині та біології, вона укладена за системним принципом будови організму людини.

Розрізняють Міжнародну анатомічну номенклатуру латинською мовою та національні Анатомічні номенклатури. Сучасна Анатомічна номенклатура складається переважно з латинських термінів, але в ній багато термінів грецького походження.

Терміни Міжнародної анатомічної номенклатури вживаються в медичних навчальних закладах, клінічній та судовій медицині, а також у медичній літературі та публікаціях на медичну тематику.

Першу спробу впорядкувати анатомічні назви здійснив Леонардо да Вінчі (1452-1519). Він запропонував класифікацію м'язів тіла людини на основі їх розташування та функції. А. Везалій (1514-1564) відкинув арабські назви та латинські слова середньовіччя і переклав грецькі слова латинською мовою. У кінці XVIII століття анатомічних назв нараховувалось понад 30 000, але вони потребували наукової систематизації. Значний внесок у розробку анатомічної термінології здійснили F.G.Henle та R.Owen. Вони запровадили низку термінів, що позначили вісі та площини тіла людини. Багато зробили для розвитку анатомічної термінології J. Hyrtl (1880) та W. His (1863-1934).

Українська анатомічна номенклатура (Nomina anatomica ucrainica) вперше була запропонована у 1925 році професором анатомії Ф. Цешківсь­ким та співавторами (Київський медичний інститут), але вона через певні обставини не набула поширення.

Перша міжнародна анатомічна номенклатура була прийнята у місті Базелі (1895 р.) на з'їзді Анатомічного товариства під головуванням Келлікера (R.A. Kolliker). Вона отримала назву базельська Анатомічна номенклатура (Bаsler Nomina Anatomica – BNA). У зв'язку з розвитком морфології анатомічні терміни потребували уточнень та доповнень. Тому німецьке Анатомічне товариство створило комісію, яка запропонувала новий список термінів до другої Анатомічної номенклатури. Список був затверджений на з'їзді товариства (Йєна, 1935 р.) і отримав назву як Йєнська Анатомічна номенклатура (Jenaer Nomina Anatomica – JNA). Вона не отримала широкого визнання, нею користувались лише в Європі.

У 1950 році на V Міжнародному з'їзді анатомів було прийнято рішення переглянути Анатомічну номенклатуру. Під головуванням Корнера (G.W. Corner) був створений Міжнародний номенклатурний комітет, який взяв за основу BNA. Комітет дійшов висновку, що терміни повинні бути короткими, простими і щоб легко запам'ятовувались. Поновлений список латинських термінів був представлений IV Міжна­родному федеративному конгресу анатомів (Париж, 1955). Так була прийнята 3-я Міжнародна анатомічна номенклатура, яка отримала назву Паризької анатомічної номенклатури (Parisensia Nomina Anatomica – PNA). Вона набула широкого визнання і була рекомендована на Пленумі правління Всесоюзного наукового товариства АГЕ (м. Харків, 1956) для широкого використання. В 2001 році прийняли Міжнародну анатомічну номенклатуру Український стандарт.

Студенти повинні вивчити загальні (універсальні) анатомічні терміни, роз'яснити їхню сутність та продемонструвати будову одного із шийних хребців як типового, із застосуванням анатомічної термінології.

Студент демонструє і називає три взаємно перпендикулярні площини: сагітальну, орієнтовану спереду і назад, серединну, фронтальну (паралельна лобу), і горизонтальну, орієнтовану перпендикулярно двом попереднім. Відповідно до площини виділити вісі (напрямки), що дозволяють орієнтувати органи щодо положення тіла: вертикальна, спрямована уздовж стоячої людини. По цій осі розташовуються хребтовий стовп, аорта, стравохід, грудна протока. Фронтальна (поперечна вісь) за напрямком збігається з однойменною площиною, орієнтована справа наліво і зліва направо. Сагітальна вісь розташована у передньо-задньому напрямку, як і така ж площина. Розгляд положення органів щодо проведених у просторі трьох взаємно перпендикулярних площин і рухів частин тіла навколо трьох осей значною мірою полегшує їхній опис. Звертається увага на вихідне положення тіла людини: вертикальне положення, ступні разом, долоні звернені вперед, великі пальці кистей спрямовані назовні. На прикладі плечового, променево-зап'ясткового й інших суглобів продемонструвати основні види рухів навколо головних вісей, демонструючи їх на кісткових препаратах.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Коли і де була ухвалена III Міжнародна анатомічна номенклатура, як вона називається.

2. Яка анатомічна номенклатура існувала в 1895 році? Яка причина її заміни?

3. Які загальні (універсальні) анатомічні терміни Ви знаєте?

4. Які площини можна провести в тілі людини?

5. Як називається та площина, що розсікає тіло спереду назад?

6. Як називається та площина, що ділить тіло на передню і задню частини?

7. Як називається та площина, що ділить тіло на верхню і нижню частини?

8. Як називається площина, що ділить тіло на праву і ліву симетричні половини?

9. Що значить проксимальний?

10. Що значить дистальний?

11. Які Вам відомі вісі рухів?

12. Які рухи можливі навколо стрілової осі?

13. Які рухи можливі навколо лобової осі?

14. Які рухи можливі навколо серединної осі?

15. Навколо якої вісі можливе згинання і розгинання?

16. Навколо якої вісі можливі відведення і приведення?

17. Навколо якої вісі можливе обертання до середини і назовні?

Б. Ситуаційні задачі.

1. Яка площина поділяє тіло на праву та ліву половини?

*А. сагітальна

Б. горизонтальна

В. фронтальна

С. всі перераховані

Д. на має правильної відповіді.

2. Яка площина поділяє тіло на верхню та нижню частини?

*А. горизонтальна

Б. сагітальна

В. фронтальна

С. всі перераховані

Д. на має правильної відповіді.

3. Яка площина поділяє тіло на вентральну та дорзальну частини?

*А. фронтальна

Б. сагітальна

В. горизонтальна

С. всі перераховані

Д. на має правильної відповіді.

Рекомендована література.

- основна

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. – С. 23-38.

- додаткова

1. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 21-22.

2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 34-36.

Тема 2. Загальні ознаки хребців. Шийні, грудні, поперекові хребці. Крижова кістка. Куприк. Особливості будови хребтового стовпа. Аномалії розвитку.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми. Сукупність 33-34 хребців утворює хребтовий стовп – основну частину скелета тулуба. Хребтовий стовп бере участь в утворенні кісткової основи грудної клітки і таза, створює опору тілу, є вмістилище для спинного мозку, місцем прикріплення м’язів, бере участь у рухах тіла. Вивчення кістки дає найціннішу інформацію еволюціоністам, палеонтологам, історикам. Поширення захворювань хребтового стовпа (деформації – скривлення – сколіоз; дегенеративні зміни – остеохондроз, запалення, туберкульозний спондиліт, пухлини) вимагає від майбутнього лікаря гарних знань будови окремих хребців, хребтового стовпа в цілому, аномалій їхнього розвитку і функціонування.

2. Навчальні цілі. Знати специфічні риси будови шийних, грудних, поперекових хребців, крижової кістки і куприка та уміти знаходити їх на скелеті, серед окремих препаратів кісток та рентгенограмах.

Уміти розрізняти I, II, VI, VII шийні, I, X, XI, XII грудні хребці.

Уміти орієнтувати хребці у просторі.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології – загальні поняття про хребтовий стовп.

4. Зміст теми заняття. При вивченні кісткової системи необхідно використовувати схему опису кісток:

1. Назва кістки (українською, латинською).

2. Класифікаційна належність кістки.

3. Будова кістки як органа (частини трубчастих та губчастих кісток).

4. Анатомічні утвори кістки (бугорки, борозни та ін.).

5. Розвиток кістки.

6. Рентгенологічне зображення кістки.

При вивченні скелету виділяють осьовий скелет, sceleton axiale (хребцевий стовп, columna vertebralis, грудна клітка, thorax, череп, cranium) та периферичний, sceleton appendiculare, - верхні та нижні кінцівки, membri superior et inferior. Скелет є сукупністю кісток, які утворюють твердий остов тіла людини. Функції скелету: механічна (опорна, локомоторна, захисна) та біологічна (участь в мінеральному обміні, депо кальцію, функція кровотворення і імунного захисту).

При вивченні хребців необхідно зорієнтувати його у просторі: тіло хребця поставити у передньому напрямку, остистий відросток – у задньому та нижньому напрямку. Основні анатомічні утвори хребця: тіло хребця – corpus vertebrae; дуга хребця - arcus vertebrae; хребцевий отвір - foramen vertebrale; остистий відросток - processus spinosus; поперечний відросток - processus transversus; верхній суглобовий відросток - processus articularis superior; нижній суглобовий відросток - processus articularis inferior; верхня хребцева вирізка - incisura vertebralis superior; нижня хребцева вирізка - incisura vertebralis inferior; міжхребцевий отвір - foramen intervertebrale.

1. Шийні хребці (vertebrae cervicаles С₁ - C_v11): відрізняються наявність у поперечних відростках отворів, які формують перервний канал для проходження хребтової артерії. У першого шийного хребця atlas не має тіла (mаssa lateralis), з другім хребцем з’єднується за допомогою ямки зуба - fovea dentis

Другий шийний хребець - axis, s. epistropheus (гр.) має зуб (dens). Вважають, що зуб - це тіло атланта, що злилося з тілом осьового хребця в процесі ембріонального розвитку. Шостий шийний хребець на поперечному відростку має сонний горбок (tuberculum caroticum), до якого можна притиснути сонну артерію з метою тимчасової зупинки кровотечі. Сьомий шийний хребець - vertebra prominens має довгий і нерозщеплений (на відміну від інших шийних хребців) остистий відросток.

2. Грудні хребці (vertebrae thorаcicae Т_І-Т_ХІІ) мають на тілах і поперечних відростках реберні ямки для з'єднання з ребрами. На тілі 1-го грудного хребця є повні верхні реберні ямки для головок перших ребер і нижні напів'ямки. X грудний хребець має лише верхні реберні напів’ямки. XI та XII грудні хребці мають по одній парній повній реберній ямці для з'єднання з відповідними ребрами; на поперечних відростках цих хребців відсутні реберні ямки.

3. Поперекові хребці vertebrae lumbales L_І-L_v відрізняються від інших розміщенням суглобових відростків у сагітальній площині.

4. Крижові хребці vertebrae sacrаles S_І-S_v зростаються в одну крижову кістку (оs sacrum), яка має дорсальну та тазову поверхні - faсіes dorsаlis, faсіes pelvina, серединний крижовий гребінь - crista sacrаlis mediana, проміжний та латеральний крижові гребені - crista sacrаlis intermedia, crista sacrаlis lateralis, крижовий канал - canаlis sacrаlis, крижовий розтвір - hiatus sacrаlis, мис – promontorium. Для з’єднання з тазовою кісткою - вушкоподібну поверхню - faсіes auriculаris

5. Куприкові хребці vertebrae coccygeae зростаються в одну куприкову кістку (оs coccygis).

Хребет, хребтовий стовп (соluтпа vertebralis)

Сукупність всіх хребців формує хребет, або хребтовий стовп. Сукупність хребцевих отворів формує хребтовий канал (canаlis vertebrаlis), в якому ле­жить спинний мозок. З розвитком дитини йде форму­вання вигинів хребта, а саме, коли дитина починає підіймати голову, формується вигин в шийному відділі хребта опуклістю вперед (шийний лордоз), коли дитина починає сидіти і ходити, формується вигин опуклістю впе­ред у поперековому відділі (поперековий лордоз), а в грудному та крижовому відділах залишається вигин опуклістю назад (кіфоз). Таким чином, форма хребта зумовлена вертикальним положенням тіла.

Особливості дитячого віку. У новонародженої дитини хребтовий стовп має форму випуклої назад дуги та відносно більшу довжину. Атлант складається з двох частин, осьовий хребець - з трьох - крім тіла та двох половин дуги він має центр окостеніння у зубі. На 3-4 місяці починається зрощення дуг у нижніх грудних та верхніх поперекових хребців, на 2-ому - 3-му році життя половинки дуг зливаються на всьому протязі хребцевого стовпа. Тіла хребців зростаються з дугами у віці 3-6 років.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Назвіть відділи хребтового стовпа і кількість хребців у них.

2. Які основні елементи будови хребців?

3. Які характерні риси мають шийні хребці? Який хребець не має тіла?

4. Які характерні ознаки будови I, II, VI і VII шийних, I, X, XI і XII грудних хребців.

5. Описати I і II шийні хребці. Чим обумовлені особливості їхньої будови?

6. Яке практичне значення сонного горбка VI шийного хребця і виступаючого відростка VII шийного хребця?

7. Перерахувати характерні риси поперекових хребців.

8. Показати частини крижової кістки.

9. Описати спинну і тазову поверхні крижової кістки.

10. Особливості будови куприкових хребців.

11. Перерахувати відростки хребців і визначити їхню орієнтацію стосовно площини тіла.

12. Терміни окостеніння хребців.

13. Характерні риси будови шийних, грудних, поперекових хребців і крижової кістки у зв’язку з їхньою функцією.

14. Як утворюється хребтовий канал?

Б. Ситуаційні задачі.

1. У пораненого кровотеча із гілок сонної артерії. Для тимчасового припинення кровотечі, сонну артерію треба притиснути до горбика поперечного відростка шийного хребця. Якого саме хребця?

A *VI

B V

C IV

D III

E II

2. На яких відростках хребців є отвори:

А. остистих

Б. *поперечних

В. верхніх суглобових

Г. нижніх суглобових

Д. всіх

3. У хворого в наслідок травми шийного відділу хребтового стовпа виявлені переломи поперечних відростків 4 та 5 шийних хребців. Яке ускладнення може виникнути у хворого?

А. *кровотеча з хребтової артерії

Б. кровотеча з сонної артерії

В. пошкодження трахеї

Г. розрив спинного мозку

Д. не має правильної відповіді

Рекомендована література.

- основна

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1.

2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 1989. – Т. I. – С. 23-38.

- додаткова

1. Анатомия человека. Т. 1. /Э.И. Борзяк, Е.А. Добровольская, В.С. Ревазов, М.Р. Сапин/ Под ред. М.Р. Сапина. – М.: Медицина, 1987. – С. 3-6, 12-14, 21-22.

2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – Санкт- Петербург: Гиппократ, 1997. – C. 14-19, 27-29, 34-36.

Тема 3. Ребра, Грудина. Ключиця. Лопатка. Будова, аномалії розвитку.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми.

Ребра і груднина разом із хребтовим стовпом утворюють грудну клітку; ключиця і лопатка складають пояс верхньої кінцівки Знання їхньої будови необхідне для подальшого вивчення з’єднань, прикріплення м’язів і скелетотопії внутрішніх органів, судин і нервів, а також для подальшого вивчення курсів травматології, рентгенології, хірургії.

2. Навчальні цілі

Знати будову грудини, ребер. Уміти знаходити, називати і показувати на скелеті і окремих препаратах анатомічні утвори зазначених кісток. Навчитись відрізняти ліве ребро від правого, передній та задній кінець ребра на рентгенограмах грудної клітки.

Знати будову ключиці, лопатки. Уміти знаходити, називати і показувати на окремих препаратах анатомічні утвори зазначених кісток, а також характерні ознаки будови правої ключиці і лопатки від таких лівих. Засвоїти варіанти норми і вікові особливості будови, аномалії розвитку досліджуваних кісток.

3. Базовий рівень знань та вмінь:

- з курсу біології – загальні поняття про будову та функції кісток поясу верхньої кінцівки, ребер, грудини.

4. Зміст теми заняття. Ребро (costa)

I. Класифікація ребер:

— справжні ребра - costae verae (I-VII);

— несправжні ребра - costae spuriae (VIII-X);

— коливні ребра - costae fluctuаntes (XI-XII).

Орієнтування ребра у просторі: потовщений кінець (головку) ребра спрямувати назад, гострий край - вниз, опуклу поверхню - назовні. Основні анатомічні утвори ребра: реберний хрящ - cartilagо costаlis; головка ребра - caput costae; гребінь головки ребра - crista capitis costae; шийка ребра - cervix, s. collum costae; тіло ребра - corpus costae; горбок ребра - tuberculum costae; кут ребра - аngulus costae; борозна ребра - sulcus costae. Особливості першого ребра: на головці відсутній гребінь головки ребра; розміщене в горизонтальній площині (всі інші ззаду - у фронтальній, спереду - в сагітальній); внаслідок горизонтального положення у першому ребрі розрізняють верхню і нижню поверхні; горбок ребра збігається з кутом ребра; відсутній гребінь шийки ребра; на верхній поверхні є наступні анатомічні утвори - горбок переднього драбинчастого м'язу – tuberculum musculi scaleni anterioris, борозна підключичної вени - sulcus venae subclаviae - лежить спереду від горбка; борозна підключичної артерії - sulcus arteriae subclаviae - лежить позаду від горбка.

Особливості другого ребра: на зовнішній поверхні другого ребра міститься горбистість переднього зубчастого м'яза - tuberositas musculi serrаti anterioris.

Особливості XI ребра: відсутній гребінь на головці ребра; відсутній горбок ребра.

Особливості XII ребра: відсутній гребінь на головці ребра; відсутній горбок ребра; відсутній кут ребра.

Грудина (sternum). Орієнтування грудини у просторі: поставити кістку у фронтальній площині, широку частину - у верхньому напрямку, гостру частину - у нижньому напрямку, опуклу поверхню - вперед.

Основні анатомічні утвори: ручка грудини - manubrium sterni; яремна вирізка - incisura jugulаris; ключична вирізка - incisura claviculаris; кут грудини – аngulus sterni; тіло грудини - corpus sterni; реберна вирізка - incisura costаlis; мечоподібний відросток - processus xiphoideus. Грудина побудована переважно з губчастої речовини, яка містить червоний кістковий мозок. Тому грудину можна використовувати для пункції кісткового мозку.

Кістки пояса верхньої кінцівки (ossa cinguli membri superioris)

Лопатка (scapula). Орієнтування кістки в просторі; поставити лопатку у фронтальній площині, ость лопатки спрямувати назад, відростки- латерально.

Основні анатомічні утвори: 2 поверхні (реберна та дорсальна поверхня - faсіes costаlis, faсіes dorsаlis); підлопаткова ямка - fossa subscapularіs; ость лопатки - spina scapulae; надостьова та підостьова ямка - fossa supraspinаta, fossa infraspinаta; верхній край - mаrgo superior; медіальний та латеральнийкрай - mаrgo mediаlis, mаrgo lateralis; 3 кути - верхній - аngulus superior, нижній а ngulus inferior, латеральний аngulus lateralis; суглобова западина - cаvitas glenoidаlis; надплечовий відросток, або акроміон – acromion; дзьобоподібний відросток - processus coracoideus

Ключиця (clavicula). Орієнтування кістки в просторі: плоский кінець (надплечовий) спрямувати латерально, а грубший (грудинний) - медіально, горбок на кістці спрямувати вниз.

Основні анатомічні утвори ключиці: грудинний та надплечовий (акроміальний) кінець - extremitas sternаlis еt extremitas acromiаlis; тіло ключиці - corpus claviculae; конусоподібний горбок - tuberculum conoideum

Особливості дитячого віку. Грудина новонародженого складається з декількох фрагментів, є одна точка окостеніння у рукоятці та чотири точки у тілі грудини. Синостози між частинами грудини починаються з 4 років та тривають до 25 років.

Окостеніння ключиці закінчується. до 4-го місяця внутрішньоутробного життя за виключенням грудного кінця. Це перша кістка, з якої починається процес окостеніння, і остання по зрощенню її складових частин. Лопатка розвивається з хрящової тканини.

Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю:

1. Які частини має груднина?

2. Центри скостеніння груднини і ребра? Чому груднину образно називають „паспортом людини”?

3. З яких частин складається кожне ребро?

4. Скільки є ребер? Які ребра відносяться до справжніх, несправжніх, що коливаються?

5. Які особливості будови I, II, XI, XII ребер?

6. Як відрізнити ліве ребро від правого?

7. На якому ребрі розташована борозна підключичної артерії?

8. На якому ребрі розташований горбок переднього драбинчастого м’яза?

9. Де розташовується борозна ребра? Покажіть її.

10. На якому ребрі горбок лежить на рівні кута?

11. Які кістки утворюють грудну клітку?

12. Які частини та поверхні виділяють у ребра?

13. Які частини має лопатка?

14. Як відрізнити праву ключицю від лівої? Зорієнтувати праву ключицю і лопатку до себе.

15. Чим відрізняється ключиця від інших кісток?

16. Краї і кути лопатки?

17. Поверхні лопатки?

18. Відростки лопатки?

19. Як відрізнити праву лопатку від лівої?

Б. Ситуаційні задачі.