Подовження приголосних

Зверніть увагу, що приголосні д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш подовжуються, якщо вони стоять між двома голосними. Таке подовження відбувається:

а) в іменниках середнього роду II відміни з кінцевим - я. Подовження зберігається й у похідних прикметниках: життя – життєвий (але: знання – знань);

б) в орудному відмінку однини іменників III відміни:

молодь – молоддю, подорож – подорожжю;

в) у деяких іменниках чоловічого та жіночого роду I відміни:

рілля, суддя, Ілля, стаття (але статей);

г) у деяких прислівниках: навмання, спросоння, зрання, попідтинню, попідвіконню;

ґ) подовжується звук л в особових формах дієслова лити та похідних від нього дієсловах: ллю, виллєш, наллють;

д) подовжуються приголосні у словах: Ганна, ссавці, ссати, бовваніти, овва, лляний.

У суфіксах прикметників і дієприкметників - нн - пишеться:

а) у збільшувально-підсилювальному суфіксі - енн -: здоровенний, численний;

б) у прикметниках з наголошеними суфіксами - анн(ий), -янн(ий), -енн(ий) зі значенням неможливості дії або найбільшої міри якості: невблаганний, нездійсненний, незрівнянний, нескінченний (але тьмяний, дерев’яний, довгожданий);

в) у прикметниках на - енн(ий), -янн(ий) старослов’янського походження: благословенний, блаженний, натхненний, старанний, огненний, мерзенний, спасенний, божественний, окаянний, священний (але свячений, хрещений).

Примітка. Не подвоюється н у дієприкметниках: вихований, зроблений, сказаний, спечений, як і в прикметниках на -енн(ий) з відповідних дієприкметників (з іншим наголосом): вар’ений (пор. ва́рений), пече́́ний (пор. пе́чений) та ін., а також у прикметнику довгожданий.

Треба розрізняти такі слова, як з дійсне́нний (який може здійснюватися – прикметник) і зд’ійснений (який здійснився – дієприкметник), нездола́́нний (непереможний) і нездо́ланий (якого не подолали), незліче́нний (представлений у дуже великій кількості) і незлі́чений (не порахований) та ін.

Слід пам’ятати, що ніколи не подовжуються губні приголосні ( б, п, в, м, ф ) та р: любов’ю, сім’я, матір’ю.

Подвоєння приголосних відбувається внаслідок збігу двох однакових приголосних на межі значущих частин слова:

а) двох префіксів: возз’єднання;

б) префікса й кореня: віддати, беззвучний;

в) кореня й суфікса: законний, туманний, туманність;

г) двох суфіксів: письменник, іменник;

ґ) основи дієслова й постфікса - ся: розрісся, піднісся;

д) на межі двох частин складноскорочених слів: військкомат (військовий комісаріат), юннат (юний натураліст).

Подвоєння зберігається в іменниках та прислівниках, утворених від прикметників з подвоєними - нн-: невинність, непримиренність, старанність; невинно, старанно, невблаганно.

Пам’ятайте, що у власних іншомовних назвах і похідних словах подвоєння букв зберігається: Голландія, голландський; Діккенс, Торрічеллі, Таллінн, Марокко, Тольятті, Руссо, Бессарабія.

Але: Гавана, Вашингтон, Касабланка, Бразилія, Мадагаскар.

У загальних іншомовних назвах приголосні звичайно не подвоюються: група, колектив, комісія, сума, каса.

Винятки: аннали, білль, бонна, брутто, булла, вілла, ванна, дурра, мадонна, манна, мірра, мотто, мулла, нетто, панна, пенні, тонна.

Подвоєння відбувається при збігові однакових приголосних префікса й кореня: інновація, ірраціональний, контрреволюція, імміграція (але еміграція, емігрант).

Якщо похідне слово за своїм змістом відходить далеко від непрефіксального, приголосний не подовжується: нотація – анотація, конотація.

Спрощення в групах приголосних пов’язане з вимовою. Воно відбувається у звукосполученнях -ж(д)н-, -з(д)н-, -с(т)н-, -с(т)л-; -з(к)н-, -с(к)н- та -с(л)н- за фонетичним принципом правопису (тобто «не вимовляємо і не пишемо»): тиждень – тижневий, проїзд – проїзний, лестощі – улесливий, щастя – щасливий, бризк – бризнути, брязк – брязнути, писк – писнути, тріск – тріснути, масло – масний, мисль –умисний, навмисне.

Так, у словах честь – чесний, жалість – жалісний, чернець – ченця, перстень – персня спрощення відбувається й фіксується.

Але в словах: кістлявий, хвастливий, пестливий, зап’ястний, хворостняк, випускний, пропускний, тоскно, скнара, скніти та в числівниках: шістнадцять, шістдесят, шістсот спрощення не відбувається й не фіксується.

У прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим -ст літера т у групі приголосних - стн- зберігається, хоч відповідний звук і не вимовляється: аванпост – аванпостний, баласт – баластний, компост – компостний, контраст – контрастний, форпост – форпостний.

У словах, утворених за допомогою суфіксів - ськ-, -ств- від іншомовних твірних основ з кінцевими групами приголосних, багаточленні словосполучення, які, як правило, в усному мовленні спрощуються, на письмі передаються повністю й без будь-яких винятків: [студен’с’кий] – студентський, [агенство] – агентство.

1.3. Термінологічний словник

Подовження приголосних звуків – це фонетичне подовження приголосних у результаті уподібнення в групі приголосних.

Подвоєння приголосних звуків – збіг приголосних при словотворенні.

Спрощення – зменшення кількості звуків у групі приголосних унаслідок випадіння деяких з них.

1.4. Питання для самостійного вивчення

1.Спрощення в групах приголосних.

1.5. Навчальні завдання

Вправа 1. Прочитайте подані нижче слова. Запишіть їх, підкреслив­ши буквосполучєння, що підлягли подвоєнню або спрощенню. Зверніть ува­гу на наявність або відсутність подвоєння букв і спрощень залежно від фонетичних причин. Сформулюйте висновок. Порівняйте його із запропо­нованим нижче.

Вугілля, заввишки, ллю, лити, подружжя, священик, організований, шалений, Тернопілля, ванна, брутто, священний, чесний, козацький, Вінниця, доблесний, осінній, піччю, піч, ілюстрація, група, нескінчений, нескінченний, гранню, Великолуччя, проїзний, швидкісний, випускний, кістлявий, запорізький, нижчезгаданий, харцизький, століття, статей, качи­ний, аннали, брутто, булла, дурра, інтелігентський, одинадцять.

Вправа 2. Прочитайте подані нижче слова. Запишіть їх, визначивши корені, префікси, суфікси й закінчення. Зверніть увагу на наявність або від­сутність подвоєння букв і спрощень залежно від морфологічних причин. Сформулюйте висновок. Порівняйте його із запропонованим нижче.

Беззаконня, возз’єднання, златогранний, нужденний, відточений, відтінок, безсонний, ірраціональний, інноваційний, даний, Геннадій, піднісся, жаданий, наданий, віддзеркалений.

Вправа 3. Прочитайте подані нижче слова. Запишіть їх, зверніть увагу на наявність або відсутність подвоєнь і спрощень залежно від похо­дження й статусу лексичних груп. Сформулюйте висновок. Порівняйте йо­го із запропонованим нижче.

Голландія, Марокко, Дарданелли, Міссісіпі, Тольятті, Руссо, Яффа, Андорра, Бессарабія, Ватт, Алла, бароко, белетристика, бравісимо, ват, шістдесят, шістсот, тонна, божественний.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! 1. В українській мові подвоєння і спрощення, у тому числі й спрощен­ня при чергуванні, передусім залежать від фонетичних чинників (вимовляємо й пишемо – не вимовляємо й не пишемо): група, ллю, нескі́нчений, нескінче́нний, випускний, чесний, запорізький (крім тонн, шістсот, шістнадцять, шістдесят і слів церковнослов’янського походження типу божественний) . Морфологічні причини лежать в основі правопису слів типу возз’єднання, міськкомат (подвоєння на стику морфем), даний, наданий тощо (подвоєння відсутнє, бо в цих словах корінь да-). 3. У власних назвах іншомовного походження й похідних від них подвоєнння зберігається (Голландія, голландський, Ватт, Алла, Геннадій), у загальних назвах – ні (бравісимо, ват).

Вправа 4. Перепишіть, вставляючи, де треба, замість крапок пропущені букви або знаки.

Від...ати, вугіл...я, знічев...я, безмір...я, Ал...а, Ген...адій, воріт..я, гайворон...я, зав...ишки, л...ються, каят...я, Він...иця, від...ячити, Мирнопіл...я, Сухолуч...я, клоч...я, подруж...я, ад...ютант, безмеж...я, осін...ій, гран...ю, мудріст...ю, перел...ється, займен...ик, прислівн...ик, шален..ий, священ...ик, нужден...ий, ріл...ею, суд...ів, вуал...ю, жовч...ю, стійкіст...ю, Заліс...я, зіл...я, без...акон...я, узбіч...я, сузір...я, безвиїз...но, сер...це, мес...ник, доблес...ний, щас..ливий, рідкіс...ний, ус...ний, корис..ливий, облас...ний, пес...ливий, балас...ний, шіс...надцять, перс...ні, перехрес...ний, якіс...ний, свис...нути, шелес...нути, улес...ливий, захис...ний, сер...це, кіс...лявий, хвас...ливий, компос..ний, влас...ний, прихвос...ні, форпос...ний, об’їз...ний, ри...зький, пари...зький, кавка...зький, запорі...зький, харци....зький.