Резус-фактор

Як показали К.Ландштейнер і І.Левін у 1940 р., 85% європейців мають еритроцитарний антиген, загальний з антигеном мавп виду макака-резус. Ґрунтуючись на цьому факті, Ландштейнер і Левін відкрили (у цьому ж році) нову групу крові – резус Rh. У макаки-резус брали еритроцити й імунізували ними кроликів. У відповідь вироблялися антитіла проти антигенів еритроцитів макаки. При додаванні до сироватки крові цих кроликів еритроцитів людей у 85% випадків еритроцити аглютинувалися (склеювалися), – 85% людей на поверхні еритроцитів несуть резус-антигени, а в 15% – їх немає.

Відповідні антитіла, отримані з крові цих мавп, аглютинують червоні кров'яні клітини 85% людей. Резус-позитивні люди містять у гомо- чи гетерозиготному стані резус-фактор (Rh+Rh+ або Rh+rh-). 15% європейського населення – резус-негативні (rh-rh-). Різниця подружжя за резус-фактором може призвести до небезпечної обмінної взаємодії між матір'ю і плодом.

Під час пологів зазначені кров'яні тільця плода (які виникають частково з материнської, частково – з ембріональної тканин) із плаценти потрапляють у потік крові матері. Це відбувається під час пологів, коли плацента розривається. Імовірність такої події 1:10. Якщо дитина – резус-позитивна, а мати – резус-негативна, то клітини, що проникли в кров плода індукують продукцію антитіл проти Rh+-антигенних білків еритроцитів.

Під час наступних вагітностей цим антитілам удається проникати через плаценту в новий плід і назад, а це веде (у випадку, якщо плід знову Rh+) до розвитку імунологічного конфлікту, від якого сильно страждає організм плоду і матері (може розвинутися жовтяниця немовляти, викидень, а в матері – блювання, нудота, запаморочення, схуднення і т.д.). Встановлено, що в одному випадку з 300 вагітностей у немовлят виникає гемолітична жовтяниця, причини якої встановили лише з відкриттям групи крові Rh. Такі жовтяничні резус-позитивні діти народжуються в матерів із групою крові rh-rh-, у яких уже була вагітність і в організмі міститься багато резус-антитіл. Народженим дітям у таких випадках іноді роблять переливання крові групи Rh+ – зазвичай крові батька.

У випадку повторної вагітності жінці, у якої перед цим була резусконфліктна вагітність, підсаджують шматок шкіри від чоловіка. Пересаджена шкіра, очевидно, відіграє роль відволікального імунологічного фактора. Можливо, при цьому гуморальні антитіла фіксуються на клітинах трансплантата і цим відтворюється ефект десенсибілізації.

Для запобігання викликаному резус-фактором конфлікту у випадку, якщо в матері група крові резус-негативна, застосовують наступний метод: в організм Rh-вагітної або в перші три дні після пологів жінки вводять антитіла проти резус-антигенів. Ці антитіла (γ-глобуліни) зв'язують в організмі матері резус-позитивні еритроцити, що проникли від плода в організм матері, внаслідок чого в материнському організмі не продукується великої кількості антитіл, утворення яких викликають резус-позитивні еритроцити. Комплекси антитіл з цими еритроцитами згодом зникають з організму.

Антитіла проти резус-фактора можна одержати шляхом імунізації резус-негативного чоловіка резус-позитивними еритроцитами.

Потім його сироватку, що містить антирезусні антитіла, вводять резус-негативній жінці відразу ж після пологів.

При резус-несумісності плода і матері в дитини розвивається гемолітична жовтяниця. Продукти розпаду гемоглобіну — білірубін й інші – наводнюють організм; білірубін не встигає знешкоджуватися, не виводиться з організму, а відкладається в тканинах, викликає жовтяницю. Він відкладається й у ядрах нервових клітин (ядерна жовтяниця), від чого ці діти і гинуть, якщо вчасно не зроблене обмінне переливання крові.

Знешкодження білірубіну відбувається ферментами печінки, зокрема уридинфосфатглюкуронілтрансферазою (УДФГТ) і Г6ФД. На активність зазначених ферментів впливає фенобарбітал. Тому з метою зменшення білірубінемії вагітним (резус-негативним) в останні дні вагітності призначають фенобарбітал (люмінал) у дозі 0,03 г 3 рази в день, а немовлятам вводять його підшкірно в дозі 10 мл на 1 кг маси тіла на добу в перші дні. Цими заходами можна значно зменшити потребу в замінному переливанні крові.

У тих місцевостях, де немає інфекційних захворювань, особливо малярії, відзначається висока концентрація резус-негативних людей. У 20% випадків організм матері додатково захищений несумісністю матері і плода за системою АВ0. Якщо, скажімо, мати має I (0) групу крові, а плід – А(II) групу, то клітини крові дитини, що проникли в кровотік матері, руйнуються перш ніж відбудеться імунізація проти цього фактора (ізоімунізація).

Крім зазначених вище еритроцитарних систем, відомий ряд інших, що часто називають за прізвищем особи, в якої вперше був виявлений антиген, чи на прізвище автора, що його відкрив. До таких систем відносяться системи Келл, Льюїс, Лютеран, Дафі, Кід, Дієго та ін. Через рідкість цих систем визначення їх у клініці широкого застосування не одержало.

Перераховані вище системи еритроцитарних антигенів детерміну­ються генами, розташованими в автосомах. У 1962 р. була встановлена наявність еритроцитарного ізоантигену Xg, що передається через статеву Х-хромосому. Він не секретується. За цим антигеном всіх людей можна розподілити на Xg-позитивних і Xg-негативних. Серед жінок Xg-позитив­них трапляється 88%, а серед чоловіків – 66%. Якщо обоє батьків Xg-негативні, то всі їхні діти (як дівчатка, так і хлопчики) будуть Xg-негативними. Якщо батько Xg-позитивний, а мати Xg-негативна, то їхні дочки будуть Xg-позитивними, а сини – Xg-негативними. Якщо мати Xg-позитивна, а батько Xg-негативний, то їх сини також будуть Xg-позитивними. Такий тип успадкування називається «хрест — навхрест». Дочки ж можуть бути як Xg-позитивними, так і Xg-негативними залежно від гомозиготності чи гетерозиготності матері. Ген Xg-групи крові локалізований у короткому плечі Х-хромосоми. Система Xg використовується для вивчення анеуплоїдії (аномального числа Х-хромосом у дитини з трисомією X, синдромом Клайнфельтера, синдромом Шерешевського-Тернера й ін.). Провівши внутрішньосімейне типування за Xg-системою, можна встановити, від кого з батьків дитина успадкувала анеуплоїдію. Передбачається, що Xg-несумісність матері і плода (мати Xg-негативна, а плід Xg-позитивний) призводить до зменшення частоти народження дівчаток.