Попередні дослідження

1. Розчин досліджують на наявність аніонів І групи.

До 2-3 капель слабо лужного розчину (рН = 7-9) додають 2-3 краплі розчину BaCl₂. Утворення білого осаду вказує на присутність аніонів І групи, Які відкривають частковими реакціями.

2. Досліджують розчин на наявність аніонів ІІ групи.

До 2-3 капель досліджуваного розчину додають 3-4 краплі HNO₃ і 2-3 краплі AgNO₃. Утворення осаду вказує на присутність аніонів ІІ групи. Визначення кожного з них проводять частковими реакціями.

3. Аніони ІІІ групи відкривають частковим методом.

4. За допомогою універсального індикаторного паперу визначають рН розчину. Якщо рН < 2, в розчині можуть бути присутні аніони: CO₃^2-, SO₃^2-, NO₂^-.

5. Досліджують розчин на наявність аніона – окисника NO₂^-.

До 5-6 капель досліджуваного розчину, підкисленого 2н розчином сірчаної кислоти, додають 2-3 краплі йодиду калію і декілька капель розчину крохмалю. При наявності аніону NO₂^- розчин забарвлюється в синій колір.

6. Досліджують розчин на наявність іонів-окисників.

До 5-6 капель досліджуваного розчину додають 2 краплі 1н розчину сірчаної кислоти, 2-3 краплі розведеного розчину перманганату калію. Якщо при цьому перманганат калію знебарвлюється, то в розчині можуть бути присутні аніони-відновники: SO₃^2-, NO₂^-, J^-, Br^-, можливо, і Cl^-.

7. Досліджують розчин на наявність аніонів летких та нестійких кислот.

До 3-4 капель досліджуваного розчину приливають 3 краплі 4н розчину сірчаної кислоти і злегка струшують пробірку. Якщо виділення газу не спостерігається, то розчин злегка нагрівають. Виділення бульбашок газу вказує на можливість присутності аніонів СO₃^2-, SO₃^2-, S^2-, NO₂^-.

За властивостями газів CO₂, SO₂, H₂S, NO₂ (запах, колір) роблять висновок про їх можливий склад. На основі попередніх досліджень роблять висновок про те, які аніони можуть знаходитись в розчині. Після цього приступають до їх виявлення.