Локальний статус

Цей розділ виділяють із загального статусу у тих випадках,коли патологічне утворення може бути оглянуто,виміряно чи обтежено пальпаторно.У інших випадках він може бути відсутнім,наприклад,при виразці шлунку,вадах серця,захворюваннях ставоходу та ін. При обстеженні локального статусу застосовують слідуючі методи:

1)огляд,

2)визначення обєму активних та пасивних рухів,

3)вимірювання,

4)пальпація,

5)перкусія,

6)аускультація,

7)спеціальні прийоми і методи дослідження (визначення місцевої температури, флюктуації, зон підвищенної шкірної чутливості, різних спеціальних симптомів – Олександрова – при кістковому туберкульозі, Тренделенбурга – при захворюваннях кульшового суглобу та інш.).

ПОПЕРЕДНІЙ ДІАГНОЗ

Виставляється на основі скарг хворого, анамнезу захворювання, анамнезу життя і даних об’єктивного обстеження хворого, що і викладається у історії хвороби і з чого виводиться діагноз.

ПЛАН ОБСТЕЖЕННЯ

У цьому розділі потрібно вказати обов’язкові загальноклінічні і спеціальні діагностичні дослідження (рентгенологічні, лабораторні, біохімічні, ендоскопічні і т.д.), які можуть допомогти підтвердити чи виключити попередній діагноз. Цей розділ студент описує по даним літературних джерел.

Кожному хірургічному хворому, незалежно від локалізації патологічного процесу, необхідно виконати слідуючи дослідження:

1. Загальний аналіз крові;

2. Загальний аналіз сечі;

3. Цукор крові;

4. Кров на RW;

5. Група крові і резус-фактор;

6. ФГ;

7. ЕКГ;

8. Кал на гельмінти;

9. Консультація терапевта.

Без цього мінімального комплексу додаткових методів обстеження жодному хворому не можна виконувати оперативне втручання.. В залежності від характери виявленої або запідозреної патології комплекс додаткових обстежень повинен бути розширеним за рахунок спеціальних досліджень, які інформативні при діагностиці даного захворювання або зацікавленої системи органів.