Анамнез життя

З’ясування иідомостей у даному розділі історіі хвороби вимагає від студента ретельного дотримання правил деонтологіі і лікарськоі етики. Необхідно пам’ятати про дотримання лікарськоі таємниці, тому що деякі запитання, які стосуються особистого і сімейного анамнезу, не можна задавати у присутності інших хворих. Є не допустимим реагування на відповіді хворого, проявленням різного роду емоцій, іронічних зауважень і т.д. Уміння лікаря встановити взаємопорозуміння і дружній контакт з хворим визначає якість і кількість отриманноі інформаціі. Однак, до відомостей, які дістаємо від хворого, потрібно відноситися критично: деякі хворі намагаються зменшити свої страждання (диссимуляція), інші навпаки – перебільшують (агравація) або навіть вигадують (симуляція). Тому, якщо у хворого є медичні документи, що підтверджують його відомості, то їх необхідно враховувати. Частіше всього анамнез життя збирають за слідуючою схемою:

1) особистий анамнез;

2) сімейний;

3) професійний;

4) медикаментозний;

5) гемотрансфузійний;

6) шкідливі звички;

7) акушерський анамнез.

Збираючи особистий анамнез, виясняють у хворого перенесені захворювання, травми та операції в хронологічному порядку. З’ясовують чи переніс хворий венеричні хвороби, туберкульоз, вірусний гепатит. Особлива увага надається тим захворюванням, які сприяли виникненню основної хвороби або які можуть привести до виникнення ускладнень під час операції або у післяопераційному періоді. До особистого анамнезу належать біографічні відомості по періодам життя (освіта, сімейне положення, проживання в ендемічних районах, служба в армії, участь у війні, наявність інвалідності та інші). Сімейний анамнез включає відомості про спадкові захворювання і здоров’я найближчих родичів (батьків,сестер, братів). Необхідно вияснити характер взаємовідносин у сім’ї хворого, а також умови побуту, щоб знати чи буде йому забезпечений відповідний догляд після виписки. Від цього також залежить термін виписки з стаціонару,а інколи навіть змінюється план лікування. Збираючи професійний анамнез, з’ясовують,у яких умовах працює хворий, характер його роботи, шкідливість виробництва які могли сприяти виникненню захворювання і впливати на перебіг хвороби. Медикаментозний анамнез. У цьому розділі з’ясовують які медикаменти приймав хворий на протязі довгого часу, особливо гормони, антибіотики, анальгетики, наркотики, вказати реакціі або погану переносимість тих чи інших лікарських речовин. Назву речовин, які хворий не переносить, пишуть червоним олівцем на титульній сторінці історії хвороби і листі назначень. Гемотрансфузійний анамнез. У хворого питають, про гемотрансфузії ї їх переносимість, чи були реакції та ускладнення. У жінок питають про наявність резус-конфлікту під час вагітності. У розділі "шкідливі звички" виясняють про вживання алкоголю, наркотиків, куріння. Акушерський анамнез. Виясняють число вагітностей, родів, їх протікання.

Збір анамнезу у маленьких дітей, психічно хворих та у хворих, що знаходяться у коматозному стані, проводиться шляхом опитування родичів. У хворих, яким показане термінове хірургічне втручання (наприклад, з приводу кровотечі, непрохідності кишківника, перфоративною виразкою шлунку та інш.), анамнез збирають коротко, з’ясовуючи тільки основні моменти, які можуть сприяти уточненню діагнозу. При поступлені хворого, який скаржиться на блювоту кров’ю. стараються вияснити, чи хворів він на виразку шлунку, гастритом, цирозом печінки, іншими захворюваннями, які можуть супроводжуватися шлунково-кишковими кровотечами.