Іоанн Скот Еріугена. Вчення про чотири природи

Філософа Іоанна Скота Еріугену (бл. 810 – бл. 877) прийнято вважати “батьком схоластики”. Ірландець за походженням, отримав ґрунтовну освіту на батьківщині в одній з монастирських шкіл, де досконало вивчали не тільки латину, але й грецьку мову. До того ж, Іоанн Скот Еріугена знав античну філософію і високо цінував Платона та Арістотеля. Проте, значна частина життя і діяльності філософа припадає на Париж, куди він був запрошений в зв’язку з тим, що король Франції онук імператора Карла Великого Карл Лисий отримав у спадщину роботи Псевдо-Діонісія, написані грецькою мовою. Виникла необхідність їхнього перекладу латинською мовою. Еріугена переклав “ Ареопагітики ”, а також твори інших східних “отців церкви”. Під впливом їх ідей був сформований світогляд ірландського мислителя, який знайшов своє втілення у оригінальних творах останнього.

У 851 р. Еріугена написав роботу “ Про божественне передвизначення ”, в якій доводив, що людині не може бути передвизначений рай або пекло. Адже головне, чим Бог нагородив людину, – це свобода вибору. А оскільки Бог добрий, то він передвизначає людину до вибору на користь Добра. Тому в кінцевому результаті всі, включаючи Сатану, повернуться до Бога. Робота вийшла нетрадиційною і була визнана церквою єретичною.

Але не тільки ця робота Еріугени була засуджена церквою. Головна праця Еріугени “ Про розподілення природи ” ще за життя автора була засуджена церквою, причому двічі. В цій роботі Еріугена виділяє чотири сходинкиприроди (буття). Перша сходинка – це природа нестворена, але така, що творить. Таким є Бог. Друга сходинка – це природа створена і разом з тим така, що творить. Таким є Божественний Розум, або Логос. Третя сходинка – це природа створена, але така, що не творить. Це чуттєвий світ, що існує у просторі і часі. І нарешті, четверта сходинка, котра є природа нестворена і така, що не творить. У Еріугени тут знову опинився Бог. Таким чином, Еріугена хотів обґрунтувати світову гармонію, в котрій з Бога все починається і ним же закінчується.

Проблема універсалій. Іоанн Скот Еріугена – прибічник філософського реалізму. Він стверджував, що “загальне” і “єдине” існують поза “одиничним” і “конкретним” та передує їм. Чим більш загальним є поняття (універсалія), тим більш реальним є його існування у якості самостійної сутності. Так, індивід існує завдяки його залученню до “виду”, а “виду” – до “роду”. Скажімо у фразі “Сократ людина” важливіше “Сократ” чи “людина”? Еріугена відповів би, що “людина”, адже без належності Сократа до видового поняття людина не було б ніякого Сократа.

Раціоналізм Еріугени мав значний вплив на розвиток подальшої філософської думки.