Варіант 3.6

1. Ефективною формою вступних занять (підготовкою до сприймання) перед читанням пейзажних поезій вважають, КРІМ:

а) самостійне читання учнями окремих розділів підручника; б) екскурсія в природу; в) розгляд пейзажних картин та ілюстрацій відомих художників; г) читання і коментар прислів’їв, приказок, легенд про природу; д) вступне слово вчителя про природу як джерело натхнення для художників, музикантів, поетів.

2. Велике значення для повноцінного сприймання художнього твору мають такі аспекти, КРІМ:

а) виразність читання; б) техніка читання; в) випереджальна настанова вчителя;

г) культура читання; д) читання твору вголос дома.

3. Методисти критично ставляться до читання ліричних творів кількома учнями за строфами, ланцюжком. Називають при цьому недоліки такого читання, КРІМ:

а) не забезпечує потрібної емоційності; б) не забезпечує глибокого проникнення у текст; в) мало важить у вихованні навичок аналізу твору; г) порушує цілісність уявлень, вражень, настрою; д) формуються навички виразного голосного читання у більшої кількості учнів.

4. Методисти називають такі найтиповіші помилки аналізу художнього твору у школі, КРІМ:

а) ігнорується природа мистецтва, недооцінюється її специфіка, образне бачення світу митцем; б) учень орієнтується на фабульно-сюжетний рівень сприймання;

в) підтекст твору аналізується в абстрактно-логічній формі, що не викликає емоційних реакцій; г) зосереджуються основні зусилля учнів на вичленення ідеї твору, яка зводиться до певної соціологічної формули, логічного судження; д) обмежується робота над твором читанням і переказуванням;
е) шкільний аналіз підміняється літературознавчим.

5. Засобом, що вносить різноманітність у проведення підсумкових занять із вивчення творчості письменника і сприяє активізації розумової діяльності учнів, є, КРІМ:

а) літературні ігри; б) ділові імітаційні ігри; в) літературні конкурси; г) літературні вікторини; д) уроки засвоєння нових знань і формування на їх основі умінь та навичок.

6. Навчити школярів бачити в художній літературі змалювання конкретної історичної дійсності, показати тісний зв’язок письменника з життям, з’ясувати, чим була викликана поява цього твору в контексті авторської творчості й історії літератури загалом забезпечить дотримання під час аналізу принципу:

а) історизму; б) єдності змісту і форми; в) емоційності; г) доступності; д) науковості.

7. Формулювання проблеми твору; створення навчальних ситуацій проблемного характеру; постановка проблемних запитань і завдань; організація дискусійних ситуацій; зіставлення змісту виучуваного твору і театральних вистав та кінофільмів, написаних за ним, або з однотемними творами інших мистецтв з метою з’ясування відмінностей у трактовці спільної проблеми – це специфічні прийоми:

а) пообразного шляху аналізу художнього твору; б) проблемно-тематичного шляху аналізу художнього твору; в) компаративного аналізу художнього твору;

г) подієвого шляху аналізу художнього твору; д) мовно-стильового шляху аналізу художнього твору.

8. Якість аналітико-синтетичної роботи з художнім твором у середній школі залежить не лише від майстерності вчителя, а й від ступеню сформованості в учнів відповідних умінь. Психологія твердить, що формування вмінь та навичок проходить три основні фази. Визнач їх:

а) усвідомлення завдання і способів його виконання; б) нагромадження відповідних спостережень над певними літературними явищами й фактами;

в) перші спроби самостійного застосування способів виконання завдання; г) пояснення поняття, формулювання визначення; д) оволодіння способами виконання завдання внаслідок багаторазового користування;

е) збагачення засвоєного поняття новими ознаками й вироблення в учнів умінь користуватися цими поняттями практично.

9. Аналіз епічного твору будується на повторному перечитуванні всього твору чи заздалегідь визначених найважливіших в ідейно-художньому плані уривків. Повторно поглиблено перечитуючи твір, учні:

а) глибше розуміють ідейну спрямованість твору; б) чіткіше встановлюють логічно-причинові зв’язки; в) усвідомлюють події, зображені у творі; г) з’ясовують характер конфлікту, який розвиває сюжет; д) визначають проблематику і художню своєрідність твору; е) механічно перечитують певні частини й епізоди, аби краще запам’ятати, уявити.

10. Який етап роботи над літературною казкою реалізує вчитель літератури на уроці, застосувавши такий прийом?

1.1. Вступне слово вчителя з елементами бесіди:

- Чи подобаються вам казки? Чим?

- Що називається казкою? Хто автор вивчених вами казок?

- На які три великі групи поділяються народні казки?

Світ казок насправді дуже розмаїтий, і ч чимале місце в ньому займають особливі казки – літературні, які мають конкретного автора, з ім’ям і прізвищем. Мандрівку країною літературних казок ми розпочнемо із творчості видатного українського письменника Івана Франка.

а) підготує учнів до сприймання нової теми; б) застосує елементи аналізу твору; в) проведе словникову роботу; г) підіб’є підсумки виконаної роботи на уроці; д) актуалізує опорні знання.

11. Серед запропонованих завдань для домашньої роботи над оповіданням С.Черкасенка «Маленький горбань» вибери ті, які виявлять вплив ідейно-художнього змісту твору на шестикласників:

а) Напиши твір-міркування на тему: «Робиш добро – не кайся, робиш зло – на зло й сподівайся»;

б) Напиши твір-міркування на тему: «Добре роби – добре й тобі буде»;

в) Складіть твір-роздум про красу зовнішню і красу людської душі;

г) Підготуйся до міні-диспуту на тему:»Чи зміг би я пробачити людині, яка заподіяла мені зло?»(«Чи потрібно пробачати зло?»);

д) Склади тести за змістом оповідання «Маленький горбань» С.Черкасенка.

12. На якому етапі вивчення повісті «Гуси-лебеді летять» М.Стельмаха доцільно визначити особливості твору:

- розповідь від першої особи;

- автобіографічність;

- символічний образ гусей-лебедів;

- зв’язок із народознавством;

- наявність ліричних відступів (розмірковування Михайлика над власними вчинками, поведінкою інших людей, сприйняття світу дитиною, розповідь про минуле життя інших героїв тощо)?

а) узагальнення і систематизації знань; б) актуалізації знань; в) підготовки до сприймання твору;

г) читання твору; д) підсумку роботи над твором.

13. Названі умови є основними з-поміж тих, що забезпечують емоційність аналізу ліричного твору, КРІМ:

а) виразність першого читання тексту; б) естетичне сприймання художнього твору; в) емоційність мовлення вчителя; г) розгляд картин, які несуть найбільше емоційне навантаження; д) розкриття краси поетичного слова, з’ясувння засобів його вираження; е) перекази, близькі до тексту твору; є) належний рівень літературно-естетичної підготовки учнів, їх здатність відчувати різні емоції; ж) практичне освоєння засобів художньої мови і формування вмінь поетично висловлювати свої думки.

14. У драматичних творах авторські характеристики:

а) зводяться до скупих ремарок; б) розкривають вдачу героя, його внутрішній світ; в) умотивовують поведінку персонажів; г) допомагають читачу усвідомити особливості стосунків між персонажами;

д) формують ставлення читача до конкретного літературного персонажа.

15. Найважливіший етап вивчення драматичного твору – це:

а) робота зі списком дійових осіб; б) з’ясування і переказ перепитій конфлікту; в) переказ фабули; г) з’ясування внутрішнього світу дійових осіб; д) визначення авторського «Я» за ремарками.

16. Вибери всі правильні відповіді. Особливість образів-персонажів драматичного твору в тому, що:

а) людина зображується в таких умовах, які потребують особливого напруження всіх її внутрішніх сил і тому найбільш повно виявляють характер; б) характер конфлікту – це та пружина, що одночасно рухає дію і виявляє характер дійових осіб; в) кожен драматичний образ має наскрізну дію, яка й зумовлює його поведінку, стосунки з іншими персонажами, життєві принципи; г) їх цеглинка за цеглинкою моделює, описує автор-оповідач.

17. Під час аналізу казок методисти радять практикувати такі види роботи, які б допомогли учням збагнути поетичні узагальнення, що втілені в образах та подіях, а саме такі:

а) інсценування; б) детальний переказ тесту; в) повторне перечитування; г) викоритсання прислів’їв і приказок для ілюстрування відповідних епізодів казки; д) складання різних видів планів.

18. Сприймання школярами народних дум утруднюється через низку причин, КРІМ:

а) специфікою художньої форми твору; б) особливостями словесно-зображувальних засобів;

в) своєрідністю художніх образів; г) особливостями композиції; д) відсутністю психологічної підготовки учнів до сприймання дум, широких історичних коментарів.

19. Під час вивчення якого жанру усної народної творчості на уроці учням буде цікаво дізнатися, що Т.Г.Шевченко подарував свій «Кобзар» із дарчим написом Остапові Вересаю:

а) казки; б) загадки; в) думи; г) легенди; д) перекази.

20. Прослуховування „Запорозького маршу” М.Лисенка налаштує семикласників на сприймання пісень: а) козацьких; б) гаївок; в) купальських; г) чумацьких; д) заробітчанських.

21. Змоделюй фрагмент уроку, у якому представ різні прийоми і форми роботи над образом-персонажем у епічному творі (Твір на вибір студента)