Варіант 3.5

1. Вступні заняття до вивчення твору можуть проводитися у різних методичних формах і реалізуватися за допомогою найрізноманітніших методів та прийомів навчання, КРІМ:

а) вступне слово вчителя, розповідь, лекція вчителя; б) бесіда; в) розгляд картин та ілюстрацій відомих художників, фотоматеріалів; г) прослуховування музичних творів; д) метод «Займи і обґрунтуй свою позицію»; е) перегляд фрагментів кінофільмів, діафільмів;

є) екскурсії в музей, у природу, до пам’ятних місць, пов’язаних із літературними творами.

2. Знайдіть хибне твердження. Більшість методистів вважають, що художні твори перший раз для учнів повинні вголос читати, КРІМ:

а) самі вчителі; б) учні середніх класів частинами, аби охопити якомога більше дітей з метою удосконалення навичок виразного читання; в) непідготовлені учні, які хоча й помиляються часто, але вчаться вголос читати; г) спеціально заздалегідь підготовлені школярі; д) прослуховування аудіозаписів.

3. У середніх класах часто вчителі вдаються до коментованого читання. Коментуватися може:

а) зміст усього твору; б) зміст та основна думка частини твору; в) окремі факти із твору; г) значення твору для літературного процесу; д) окремі вирази, стійкі словосполучення.

4. Мистецтво аналізу художнього твору полягає насамперед у вирішенні таких завдань, КРІМ:

а) викликати потребу в учнів розібратись у непомічених пластах і образах художнього твору; б) повернути до учнів твір новими гранями;

в) здобути нові почуття й емоції внаслідок повторного перечитування окремих сцен і епізодів твору; г) захопити силою і глибиною думки митця; д) з’ясувати значення твору у доробку автора.

5. Предметом розгляду на підсумкових заняттях вивчення монографічної теми можуть бути, КРІМ:

а) окремі передбачені програмою літературно-критичні статті, в яких дається загальна оцінка ролі письменника в історії літератури; б) матеріали на встановлення міжмистецьких і міжпредметних зв’язків; в) допоміжні матеріали, які знайомлять учнів із оцінками творчості письменника літературознавцями, культурними діячами, визначними людьми епохи; г) кінофільми, картини відомих художників, спектаклі тощо, пов’язані з сюжетами окремих творів чи творчістю письменника в цілому; д) реферати учнів на теми, які характеризують діяльність письменника у тій чи іншій галузі наукового, культурного, мистецького життя народу;

е) раніше засвоєні відомості про життя і творчість письменника.

6. Завданнями аналізу художніх творів у 5-8 класах середньої школи є, КРІМ:

а) формувати в школярів уміння розбиратися в літературних творах, оцінювати їх;

б) розкривати ідейно-тематичну спорідненість виучуваного твору з іншими творами даного історичного періоду – українськими й зарубіжними, а також з творами інших видів мистецтва (у тематиці, образній системі тощо);

в) збагачувати життєвий досвід учнів, їх розуміння життя, людей, взаємин між ними – в минулому й сучасному;

г) розвивати художнє й логічне мислення, читацький талант молодих громадян, поширювати їх літературно-мистецькі інтереси;

д) сформувати вміння робити повний літературознавчий аналіз художнього твору.

7. Здійснення індивідуальної, групової, порівняльної характеристики героїв виучуваного твору (усно чи письмово); зіставлення однотипних і контрастних характерів одного чи різних творів; з’ясування місця й значення дійової особи у виучуваному творі, доробку письменника, в літературному процесі – характерні прийоми для:

а) пообразного шляху аналізу художнього твору; б) проблемно-тематичного шляху аналізу художнього твору; в) компаративного аналізу художнього твору;

г) подієвого шляху аналізу художнього твору; д) мовно-стильового шляху аналізу художнього твору.

8. Тільки для учнів 10-11 класів доступне вивчення художнього твору:

а) мовно-стильовим шляхом аналізу художнього твору; б) проблемно-тематичним шляхом аналізу художнього твору; в) компаративним шляхом аналізу художнього твору; г) подієвим шляхом аналізу художнього твору; д) пообразним шляхом аналізу художнього твору.

9. У процесі первісного ознайомлення з текстом твору, яке включає читання твору та бесіду за його змістом, учні формують низку названих умінь, КРІМ:

а) попереднє уявлення про ідейну спрямованість твору; б) глибоко усвідомлюють ідейно-художнє багатство твору; в) початкові емоційно-естетичні враження; г) уявлення про систему образів; д) дізнаються про відображені автором події.

10. Яку навчальну мету досягне вчитель літератури на уроці колективно уклавши таку таблицю?

Особливості народної казки

Зміст	Форма
Розповідь про подію Значущість змісту Вираження суспільного й трудового досвіду людей Різке протиставлення добра злу Фантастичність (казкові герої, фантастичні події, надприродні явища, чудодійні предмети)	Прозова форма Невеликий обсяг Своєрідність побудови (зачин, основна частина, повтори, кінцівка) Невелика кількість основних дійових осіб (три-чотири) Характерні ознаки мови (словесні повтори, співзвучні слова, казкові вислови)

а) узагальнить вивчене про народну казку як теоретико-літературне поняття; б) опрацює з дітьми необхідну суму знань про казку як епічний твір; в) сформує в учнів поняття про казку як жанр усної народної творчості; г) проконтролює рівень сприйняття змісту казки; д) підготує учнів до сприймання змісту казки.

11. Учитель літератури на уроці поглибленої роботи над оповіданням С.Черкасенка «Маленький горбань» колективно із учнями заповнили текстуальну таблицю. Яку мету уроку він виконав, застосувавши такий вид роботи?

Риси зовнішності Павлика	Внутрішні душевні якості Павлика
«страшний, химерний горб», «невеличка рідковолоса голівка», «глибокі, променисті, розумні очі», «журні сині очі»	«чудове серце», «поважна, повчальна мова», «думки лагідні», «серце чуле до всяких пригод, що траплялися створінням малим та беззахисним»

а) учні поглиблено перечитали текст твору; б) охарактеризували образ головного героя оповідання;

в) зіставили зовнішність і внутрішній світ персонажа; г) простежили за одним із засобів творення персонажа у епічному творі; д) засвоїли поняття «художній образ-персонаж».

12. На матеріалі якого твору доцільно розглянути поняття «автобіографічна повість»:

а) Г.Тютюнник «Вир»; б) М.Стельмах «Гуси-лебеді летять»; в) І.Франко «Захар Беркут»;

г) Т.Шевченко «Тополя»; д) А.Чайковський «За сестрою».

13 Аналізувати ліричний твір – це значить навчити учнів виконувати такі операції, КРІМ:

а) заглиблюватися в його поетичні образи; б) спостерігати, як вимальовуються одна за одною картини;

в) спостерігати за зміною почуттів, настроїв ліричного героя; г) з’ясувати, що донести поет до читача;

д) визначити характер мови вірша і як вона виражає авторську ідею; е) ритмічно і образно переказувати поетичний твір.

14. «На полотні бачимо куточок подвір’я та стареньку хату під солом’яною покрівлею. Тут наприкінці довгого літнього дня зібралася селянська сім’я: молоді батьки, їхній синочок і старий дід. Малюк, мабуть, ненароком розбив горщика. Першим порухом батька було покарати сина за шкоду. Лагідним жестом мати заступається за малого. Заспокоєний нею батько в одну руку бере люльку, а другою тягнеться до сина, щоб його приголубити. Під ногами в людей крутиться цікавий до всього дворовий пес.

Неподалік на призьбі сидить і гріється у промінні призахідного сонця сивий дідусь. Він заглиблений у свої думки і не дослухається до того, що відбувається на подвір’ї.

Картина «Селянська родина» знаходиться у Державному музеї Т.Г.Шевченка в Києві. Полотно невелике за розміром, але значне за змістом» (За Д.Степовиком).

Саму картину Т.Г.Шевченка «Селянська родина» і коментар до неї можна використати у процесі аналізу поезії:

а) Т.Г.Шевченка «За сонцем хмаронька пливе»; б) Костянтини Малицької «Чом, чом, чом, о земле ти моя…»; в) Т.Г.Шевченка «Садок вишневий коло хати»; г) Олени Пчілки «Сосонка»; д) В.Симоненко «Лебеді материнства».

15. Найважливішою змістовою категорією в драмі виступає:

а) конфлікт; б) почуття; в) враження; г) розповідь; д) опис.

16. Вибери всі правильні відповіді. Аналізуючи з учнями драматичний твір, учитель мусить завжди пам’ятати, що специфіка драми як літературного роду полягає в тому, що:

а) вона призначена для постановки на сцені, що з цим пов’язана літературна форма драми;

б) позиція автора тут прихована більше, ніж у творах інших родів, її виявлення потребує від читача уваги та роздумів; в) необхідно зрозуміти й відчути, що приховується за словами і вчинками в душі кожної із дійових осіб; г) читач драми повинен мати розвинену й різнобічну уяву, як відтворюючу, так і творчу;

д) без перегляду вистави не можливо повноцінно сприйняти власне драму.

17. Якщо оповідач не подбає про збереження художньо-стильових особливостей, якщо розповідь сюжету буде зводитися до простого відтворення загальної канви події без зображення повного художнього колориту, свою естетичну силу і привабливість утратить:

а) коломийка; б) легенда; в) казка; г) дума; д) притча.

18. Загадки за чинною програмою з української літератури текстуально вивчаютьсяв:

а) 5 класі; б) 6 класі; в) 7 класі; г) 8 класі; д) 9 класі.

19. Поетичний вислів Т.Г.Шевченка «Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине… От де, люде, наша слава, Слава України!» доцільно використати як епіграф уроку за темою:

а) «І.Франко «Фарбований Лис». Образ Лиса, риси його характеру»;

б) «Народне уявлення про довколишній світ та його оцінка в прислів’ях і приказках»;

в) «Головні календарні обряди. Народна обрядова пісня, її різновиди»;

г) «Леся Українка. «Мрії», «Як дитиною, бувало…», «Тиша морська». Дитинство поетеси., роль родини у її вихованні»;

д) «Українські народні думи. Дума «Маруся Богуславка». Морально-етична проблематика. Проблема вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем турецького вельможі».

20. Сагайдачний та Дорошенко оспівані українським народом у піснях:

а) чумацьких; б) колискових; в) бурлацьких; г) козацьких; д) рекрутських.

21. Змоделюй фрагмент уроку, у якому представ застосування алгоритму розумових операцій під час аналізу будь-якого художнього твору (Твір на вибір студента)