Варіант 3.2

1. Активізувати і збагатити знання учнів певного змісту, відновити відповідні життєві враження, викликати потрібний настрій, збудити інтерес до твору, бажання його прочитати, розібратися у ньому, а також привернути увагу школярів до таких важливих елементів тексту, які під час читання можуть бути не поміченими, - все це завдання:

а) вступних занять (підготовка до сприймання твору); б) словникової роботи;

в) читання твору; г) використання елементів аналізу; д) творчі усні та письмові роботи.

2. Щоб ідейно-тематичний зміст художнього твору був учнями сприйнятий на достатньому рівні й належно засвоєний, перед читанням його вчителю необхідно провести названі операції, КРІМ:

а) активізувати й поповнити знання учнів про зображену у творі епоху;

б) активізувати й поповнити знання учнів про творчість письменника, набуті раніше на уроках літератури та суміжних предметах;

в) активізувати й поповнити знання учнів про творчість письменника із самостійно прочитаних книг, переглянутих кінофільмів і театральних вистав;

г) твір уважно перечитати вдома;

д) прочитати учням художньо-публіцистичні чи науково-популярні твори про автора виучуваного твору.

3. Повторне читання художніх творів може бути:

а) голосним і мовчазним; б) голосне читання колективне (хором); в) голосне індивідуальне; г) голосне в особах; д) мовчазне колективне (хором).

4. Існують різні способи проведення словникової роботи. Найпоширеніші такі, КРІМ:

а) підбір синонімів до незрозумілого дітям слова; б) переклад невідомого чи незрозумілого дітям слова російською мовою; в) аналіз морфемної будови слова; г) робота зі словником; д) використання наочності.

5. Моделюючи етапи роботи над художнім твором учителю необхідно враховувати такі ознаки, КРІМ:

а) місце автора у літературному процесі; б) вікові й індивідуальні особливості учнів; в) родо-жанрову приналежність твору; г) особливості композиції твору; д) обсяг тексту твору.

6. Методика вивчення літератури розрізняє літературознавчий і шкільний аналіз художнього твору, проте між ними є багато спільних ознак, КРІМ:

а) об’єкт дослідження (художній твір); б) сутність дослідження (сплав науки й мистецтва); в) підхід до розгляду творів (конкретно-історичний); г) прийоми роботи над текстом; д) завдання і мета.

7. Враховувати особливості сприймання учнями літератури, пізнавальні можливості дітей, характер їх літературного розвитку, наявність необхідних умінь і навичок, йти в зоні найближчого розвитку учнів забезпечує реалізація такого принципу аналізу художнього твору:

а) емоційності; б) єдності змісту і форми; в) історизму; г) доступності; д) науковості.

8. Спостереження над побудовою твору проводяться з метою з’ясування особливостей композиції; визначення ролі елементів сюжету й позасюжетних компонентів, а також різних способів викладу матеріалу у розкритті теми, зображенні типових характерів та обставин, вираженні ідеї – специфічні прийоми:

а) пообразного шляху аналізу художнього твору; б) проблемно-тематичного шляху аналізу художнього твору; в) компаративного аналізу художнього твору; г) композиційного шляху аналізу художнього твору; д) мовно-стильового шляху аналізу художнього твору.

9. Належний успіх у процесі формування вмінь аналізувати художній твір забезпечують такі показники, КРІМ:

а) системність; б) цілеспрямованість; в) методично правильна організація роботи;

г) інтелектуальні позитивні емоції (гостра зацікавленість, віра у свої сили, готовність переборювати труднощі, радість успіху тощо); д) інтелектуально негативні емоції (нерішучість, байдужість тощо).

10. Установіть відповідність між названими творами та видами їх:

1.	«Про правду і кривду»	А.	Про тварин
2.	«Летючий корабель»	Б.	Фантастична (чарівна)
3.	«Мудра дівчина»	В.	Побутова
4.	«Про Жар-птицю та Вовка»	Г.	Героїко-фантастична
5.	«Колобок»	Д.	Соціально-побутова

11. Який етап роботи над оповіданням «Соловейко» Костянтини Малицької реалізує вчитель літератури на уроці, застосувавши таку бесіду:

- Про що розповідається в оповіданні «Соловейко»? Сформулюйте тему твору.

- Як ви думаєте, чому оповідання починається із здивування і зачарування?

- Розкажіть, як в оповіданні описано перші спроби голосу соловейком і наступний великий концерт?

- У творі наголошується, що звуки солов’їної пісні подібні до мови людей. Як про це сказано, зачитайте уривок із тексту.

- Як ставиться соловейко до людей, які уважно слухають його тьохкання і самі вміють співати? Про що це свідчить?

- Що ви дізналися про невільничі пісні соловейка? Чи такі ж самі вони, як на волі? Чому?

- Чого навчає нас оповідання?

а) підготовку до сприймання твору? б) первинне ознайомлення із текстом твору; в) поглиблена робота над текстом твору, окремі елементи аналізу; г) творчі усні та письмові роботи; д) узагальнення і систематизація.

12. На матеріалі якого твору доцільно розглянути поняття «історична повість, сюжет»:

а) Г.Тютюнник «Климко»; б) М.Стельмах «Гуси-лебеді летять»; в) І.Франко «Захар Беркут»;

г) Т.Шевченко «Тополя».

13. Елементи аналізу ліричного твору доцільно застосувати після виконання названих операцій, КРІМ:

а) підготовчої роботи до сприймання тексту поезії; б) виразного читання поезії вчителем чи заздалегідь підготовленим учнем; в) словникової роботи; г) бесіди на сприймання поезії учнями; д) творчих усних чи письмових робіт.

14. Особливість технологізованого аналізу (за А.Ситченком) полягає в тому, що для проведення певної пізнавальної операції:

а) учитель застосовує систему методів і прийомів роботи над текстом твору; б) учням пропонується операційна, спонукальна схема (алгоритм) розумових дій, послідовне виконання яких неухильно приводить до запланованих учителем наслідків; в) учням пропонується описова, пояснювальна, вербальна карта шляхів розв’язання задачі; г) учень уважно перечитує твір із метою якнайглибшого проникнення у підтекст твору.

15. Сприймання драматичного твору учнями середньої шкільної ланки ускладнюється:

а) відсутністю розгорнутої авторської мови; б) відсутністю описів; в) недостатнім рівнем літературної освіченості; г) наявністю ремарок; д) поділом драматичного твору на яви, картини, дії.

16. Традиційно конфлікти драми за їх змістом, емоційним загостренням і забарвленням розподіляють так, КРІМ:

а) трагічні; б) комічні; в) власне драматичні; г) водевільні; д) пригодницькі.

17. Який специфічний жанр фольклору обов’язково передбачає слухача:

а) казка; б) дума; в) веснянка; г) міф; д) притча.

18. Відкривати у звичайних, буденних явищах багато цікавого, поетичного, збагачувати уяву, розвивати у людей кмітливість, тренувати пам’ять – це естетична функція:

а) загадок; б) дум; в) переказів; г) прислів’їв; д) міфів.

19. Під час вивчення якого фольклорного жанру на уроках літератури слід виховувати у школярів здатність фантазувати:

а) думи; б) пісні; в) казки; г) прислів’я; д) анекдоти.

20. Текстуальному вивченню чумацької пісні „Ой у степу криниченька” повинна передувати розповідь учителя (учнів) про соціально-побутове історичне явище:

а) кріпацтво; б) бурлацтво; в) чумацтво; г) заробітчанство; д) козацтво.

21. Змоделюй фрагмент уроку, у якому представ різні прийоми і форми роботи над образом-персонажем удраматичному творі (Твір на вибір студента)