Варіант 3.1

1. Є.А.Пасічник виділяє такі етапи вивчення художнього твору, КРІМ:

а) підготовка учнів до сприймання твору; б) ознайомлення із текстом твору;

в) текстуальна робота над твором; г) підсумкові заняття; д) переказ твору.

2. Готуючи школярів до сприймання драматичного твору насамперед необхідно провести таку роботу, КРІМ:

а) провести бесіду про особливості викладу художнього матеріалу у творі, композиції, прийомів творення характерів; б) визначити, чим п’єса подібна до епічного твору й чим відрізняється від нього; в) провести роботу з афішею (списком дійових осіб); г) налаштувати психологічного до сприймання ідейно-тематичного змісту твору; д) прослухати музичні твори.

3. Великі за обсягом твори у середніх класах доцільно опрацьовувати дотримуючись таких рекомендацій методистів, КРІМ:

а) читати протягом двох-трьох уроків; б) менш складні частини твору можна читати вдома самостійно; в) читати вдома самостійно мовчки;

г) читати в класі окремі місця (пейзажі, діалоги, ключові епізоди) заздалегідь підготовленими учнями; д) прослухати грамзапис твору.

4. Словникова робота як етап роботи над художнім твором формує такі вміння читача, КРІМ:

а) перекладати слова самостійно російською мовою; б) самостійно користуватися словниками; в) уважно перечитувати виноски у підручнику, хрестоматії; г) кваліфіковано читати текст художнього твору; д) самостійно чи під керівництвом учителя збагачувати словниковий запас.

5. Мета шкільного аналізу художнього твору досягається через вирішення таких завдань, КРІМ:

а) розкрити ідейно-художнє багатство літературного твору; б) навчити школярів самостійно розбиратися у літературі; в) розвивати читацький талант школярів;

г) піднести рівень читацької культури учнів; д) осягнути специфіку літературознавства як науки.

6. На основі законів дидактики в методиці викладання літератури визначено основні принципи аналізу художнього твору в середній школі, КРІМ:

а) принцип історизму; б) принцип науковості; в) принцип єдності змісту і форми;

г) принцип національного виховання;д) принцип доступності; е) принцип емоційності.

7. Застосовуючи під час аналізу прийоми художнього читання твору чи окремих його епізодів, емоційно-образну розповідь учителя чи учнів, переказ твору з широким використанням образної системи твору, розкриття внутрішнього світу героїв, їх думок та почуттів, ми реалізуємо такий принцип аналізу художнього твору:

а) емоційності; б) єдності змісту і форми; в) історизму; г) доступності; д) науковості.

8. Спостереження над розвитком сюжету з метою з’ясування своєрідності його побудови, вичленення особливостей групування образів-персонажів, причинно-наслідкових та інших зв’язків між подіями, розгалуженості на сюжетні лінії, способів сполучення їх в єдине ціле – художній твір – характерні прийоми для:

а) пообразного шляху аналізу художнього твору; б) проблемно-тематичного шляху аналізу художнього твору; в) компаративного аналізу художнього твору;

г) подієвого шляху аналізу художнього твору; д) мовно-стильового шляху аналізу художнього твору.

9. Практичні вміння аналізувати художні твори успішно формуються за таких умов, КРІМ:

а) опора на вміння, набуті школярами в попередніх класах; б) опора на вміння, набуті учнями в курсах суміжних предметів; в) знання структури кожного вміння, свідома настанова на оволодіння ними; г) цілеспрямованість і системність у роботі; д) уміння мають переважно синтетичний, складаються з часткових, простіших умінь.

10. За допомогою названих видів роботи на уроці літератури учитель може з’ясувати рівень засвоєння учнями змісту епічного твору, КРІМ:

а) детальний переказ тексту твору; б) система репродуктивних запитань? в) система запитань проблемного характеру; г) коментар ілюстративного матеріалу до тексту твору; д) елементи аналізу.

11. До якого уроку за календарно-тематичним планом 5 класу ви б взяли запропоновані слова як епіграф: «Історія – це пам’ять народу, його свідомість і совість, засіб самоочищення, виховання прийдешніх поколінь»(з журналу)?

а) «І.Франко «Фарбований Лис». Образ Лиса, риси його характеру. Особливості літературної казки, її відмінність від народної»; б) «В.Симоненко. «Цар Плаксій та Лоскотон». Цікава сторінка з життя митця. Казкова історія і сучасне життя. Характеристика дійових осіб твору»; в) «Л.Глібов «Квіткове весілля». Алегоричність образів поезії. Особливості поетичної мови письменника»; г) «Оксана Сенатович «Малий Віз». Образ допитливого хлопчика Дмитрика. Значення історичного минулого для сучасності»;

д) «Павло Тичина. Коротка розповідь про поета і край, де він народився. «не бував ти у наших краях!», «Блакить мою душу обвіяла…».

12. Що перевірить учитель літератури за допомогою вікторини за оповіданням Я.Стельмаха «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера»:

А). Як звали:

- маму Сергія (Оксана Павлівна);

- майбутнього майстра велосипедного спорту міжнародного класу (Василь Трош);

- сусіда – музиканта (дядько Гнат, Фа-Дієз);

- сусіда – діда (Трохим);

- вчительку біології (Ірина Семенівна);

- бабусю Митька (Демидівна);

- бабусю велосипедиста (Дмиррівна).

Б). Назви цифри:

- в який клас перейшли хлопці (в шостий);

- на скільки днів узяв гербарій приятель Митькового брата (на два дні);

- що могло зіпсувати настрій на цілий навчальний рік (двійка за колекцію комах першого вересня);

- скільки треба було їхати поїздом до Митькової бабусі (одну ніч, автобусом – півтори години);

- скільки було років Васі-велосииедисту (чотирнадцять);

- скільки годин тривало його тренування (дві години)?

В). Що їли хлопці у бабусі Митька (голубці, молоко, кисіль)?

Г). Із чим приїхали хлопці до бабусі? (З рюкзаками, фотоапаратом, сачками для ловлі метеликів):

а) уважність, пам’ять; б) уміння аналізувати твір; в) уміння характеризувати образи-персонажі;

г) уміння зіставляти і порівнювати художній твір із іншими видами мистецтва.

13. Готуючи п’ятикласників до сприймання поезій «Садок вишневий коло хати», «За сонцем хмаронька пливе…» Т.Г.Шевченка, вчителю необхідно виконати такі види роботи, КРІМ:

а) пригадати відомості про Україну часів Т.Шевченка; б) розкрити історії виникнення названих поезій, короткі біографічні відомості цього періоду; в) прочитати і прокоментувати прислів’я і приказки про рідний край; г) прослухати «Садок вишневий коло хати» (хор) Я.Степового;
д) відтворити настрої пейзажних поезій, описати власні відчуття, викликані художнім словом.

14. Установіть відповідність:

Види лірики за структурою і способом організації матеріалу	Визначення
1. Рефлексійно-виражальна	А. Почуття і враження, зумовлені якоюсь подією, епізодом чи спогадом	1 -
2. Розповідна	Б. Зображення природи, портрети людей, з приводу яких висловлені почуття і роздуми	2 -
3. Описова	В. Своєрідні монологи, в яких висловлені почуття і звернення, послання і заклики	3 -

15. Зміст у драматичному творі розгортається у вигляді:

а) діалогів; б) монологів; в) розповіді від сторонньої особи-спостерігача; г) полілогів; д) авторської розповіді.

16. Конфлікт драматичного твору зумовлює:

а) авторське ставлення до героїв; б) тематику пейзажів; в) спрямування та ритм сюжетного розвитку драми; г) розв’язку твору; д) індивідуальний авторський стиль.

17. Названі риси притаманні фольклорним творам, КРІМ:

а) невеликий обсяг тексту; б) доступність змісту; в) захопливий сюжет; г) використання художньо-зображувальних засобів мови; д) барвистість; е) виразність; є) ритмічність; ж) легкість для запам’ятовування.

18. Аби розкрити велику узагальнюючу силу народних прислів’їв і приказок, методисти радять:

а) зіставляти зміст народних прислів’їв із конкретними життєвими ситуаціями; б) перечитувати вголос;

в) коментувати зміст; г) вивчати напам’ять; д) записувати у зошити.

19. Професійні співаки, носії особливого музичного таланту, своєрідного стилю імпровізації – кобзарі, лірники, бандуристи – виконують:

а) історичні пісні; б) думи; в) колискові пісні; г) легенди; д) перекази.

20. Про який жанр усної народної творчості М.Драгоманов сказав: «То пісні епічного змісту, що, оповідаючи, звичайно, мають за сюжет яку-небудь сумно-ефектну подію: вбивство свояка, жінки, отрута брата і т.п.»:

а) балада; б) переказ; в) міф; г) історичні оповідання; д) літописи.

21. Змоделюй фрагмент уроку, у якому представ різні прийоми і форми роботи над образом-персонажем у епічному творі (Твір на вибір студента)