Практична 4

Тема: Музейна експозиція, її наукова база, основні поняття. Методи побудови

Експозицій. Експозиційні матеріали. Проектування експозиції. Наукове

Проектування експозиції. Культурно освітня діяльність музею. Основні форми культурно-освітньої діяльності.

Слово «експозиція» походить від латинського дієслова ехроnо (виставляти напоказ, розкладати) і похідного від нього іменника expositio - виклад, опис. Експозицією можна назвати розміщення будь-яких предметів, представлених для огляду. Але музейна експозиція має свою специфіку. Її основу складають не будь-які, а музейні предмети, що володіють визначеною сукупністю ознак і властивостей. В експозиції вони знаходять новий статус: стають експонатами, тобто предметами, виставленими для огляду.

Як експонати можуть виступати і «замінники» оригіналів, тобто відтворення музейних предметів, а також карти, схеми, діаграми й інший науково-допоміжний матеріал, необхідний для наочного показу зв'язків між предметами і розкриття теми. До складу експозиції входять письмові тексти різноманітного характеру, часто - фонічні матеріали. Ця сукупність музейних предметів, їхніх відтворень і моделей, науково-допоміжних матеріалів і текстів називається експозиційним матеріалом.

Усі частини експозиції взаємозалежні між собою і складають її тематичну структуру. Відповідно до неї експозиційні матеріали поділяються на структурні одиниці - експозиційні комплекси, тобто групи предметів, зв'язаних між собою по змісту або інших ознаках і складову зорову і значиму єдність. Як експозиційний комплекс може розглядатися й експозиційний зал, створений за єдиним проектом і свій неповторний вигляд.

В експозиції виявляється знакова природа речей. Знак - це предмет, що виступає як носія інформації про інші предмети, події, явищах. Коли предмети використовуються в чисто практичних цілях, їхня знакова функція відходить на другий план, а на перший виступають утилітарні властивості. Наприклад, талони на цукор, м'ясо, горілку, тютюн, іменні запрошення на замовлення «пільговим категоріям населення» у повсякденному житті використовувалися як документ для придбання необхідних товарів, але в музейній експозиції вони стають знаками, у яких «зашифрована» соціальна інформація про ту розподільну систему, що існувала в нашій країні до 1992 р.

Предмети в музейній експозиції являють собою науково організовану сукупність, оскільки їхній добір і розміщення ґрунтуються на розробленої колективом музею наукової концепції. Вони служать засобами для вираження визначеного змісту, отже, утворять знакову систему. Тому музейна експозиція є своєрідним «текстом», якому потрібно не тільки споглядати, але й осмислювати. Експонати-знаки можуть передавати ідеї, почуття, представлення і судження як людей, що створили їх або колись з ними зустрічалися, так і авторів експозиційного показу.

Експозиція складає основу музейної комунікації, що здійснюється шляхом насамперед зорового сприйняття відвідувачами експозиційних матеріалів, розміщених у певному просторі. Для того щоб полегшити процес спілкування відвідувачів з експонатами, зробити його більш результативному і плідним, у створенні експозиції беруть участь не тільки вчені, але і художники, що приносять у музей образний початок. На музейному поприщі в науки і мистецтва єдина мета - допомогти людині осягнути логічний зв'язок речей і явищ, повести його до пізнання світу через співтворчість і співпереживання. Образ, що створюється в результаті синтезу науки і мистецтва, є специфічно музейним образом.

Відповідно до сучасних представлень, музейна експозиція - це цілеспрямована і науково обґрунтована демонстрація музейних предметів, що організовані композиційно, постачені коментарем, технічно і художньо оформлені й у підсумку створюють специфічний музейний образ природних і суспільних явищ.

Музей створює не тільки постійні, але і тимчасові експозиції - виставки, стаціонарні і пересувні. Їхній тимчасовий характер виявляється в складі експонатів. На виставках часто демонструються предмети з інших музеїв і приватних колекцій, а також предмети, що не можуть довго перебувати за межами фондохранилищ - акварелі, письмові джерела, унікальні речі.

В даний час у музейній практиці склалося три основних типи музейних виставок:

тематичні виставки, в основі яких лежить визначений сюжет;

фондові виставки, що знайомлять відвідувачів з маловідомими і малодоступними колекціями;

звітні виставки, що створюються за результатами реставраційних робіт, за підсумками комплектування фондів - так названі виставки нових надходжень.

Створення виставок є складовою частиною експозиційної роботи музеїв. Виставки підвищують приступність і суспільну значимість музейних фондів, вводять у науковий і культурний оборот пам'ятники, що знаходяться в приватних зборах, сприяють відпрацьовуванню й удосконалюванню методів експозиційної і культурно-освітньої роботи музею, розширюють географію його діяльності. В даний час активно розвивається міжнародний обмін виставками, що сприяє взаємозбагаченню різних культур.