Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років

Це спеціальний вид звільнення від відбування покарання з ви­пробуванням, передбачений ст. 79 КК. Він за багатьма ознаками не відрізняється від звільнення від покарання з випробуванням, встановленого в ст. 75 КК, але має свої особливості Насамперед таке звільнення застосовується лише відносно вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років. Крім того, таке звільнення можли­ве щодо жінок, які засуджені до обмеження волі або позбавлення волі, за винятком тих, кому позбавлення волі призначено на строк більше п’яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини.

Серед умов, що створюють підставу такого звільнення, на пер­ший план виступає вагітність засудженої або наявність у неї дітей віком до семи років.

Необхідно також відзначити, що закон надає суду право звільни­ти таку засуджену від відбування не тільки основного, а й додатко­вого покарання у разі, якщо воно було призначено.

Тривалість іспитового строку теж має свої особливості. Вона визначається в межах строку, на який жінка відповідно до закону (ст. 179 КЗпП) може бути звільнена від роботи в зв’язку з вагітністю, пологами і доглядом за дитиною до досягнення нею семирічного віку.

Мають свої особливості і правові наслідки такого звільнення. Вони можуть бути сприятливими і несприятливими.

Сприятливі наслідки полягають у звільненні засудженої від від­бування основного і додаткового покарання і погашенні судимості, якщо іспитовий строк минув успішно.

Несприятливі наслідки можуть бути двох видів. Першийіз них по­лягає в тому, що суд за поданням контролюючого органу направляє за­суджену для відбування покарання згідно з вироком суду. Це може мати місце тоді, коли жінка відмовилася від дитини, передала її в дитячий будинок, зникла з місця проживання, ухиляється від виховання дити­ни, догляду за нею, не виконує покладених на неї судом обов’язків, си­стематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адмініст­ративні стягнення і свідчать про й небажання стати на шлях виправ­лення. Другий вид несприятливих наслідків – це вчинення жінкою протягом іспитового строку нового злочину. В цьому разі суд призна­чає їй покарання за правилами, встановленими в статтях 71 і 72 КК.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТКРАТУРА

1. Бажанов М.И. Назначение наказания по советскому уголовному праву. – Киев: Вища школа. Головное изд-во, 1980.

2. Благов Е.В. Применение уголовного права. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2004.

3. Благов Е.В. Назначение наказания. Теория и практика. – Ярославль, 2002.

4. Ищенко А.В. Назначение наказания по Уголовному кодексу Российской Федерации: Научно-практическое пособие. – М.: Юрлитинформ, 2002.

5. Карпец И.И. Наказание. Социальные, правовые и криминологические проблемы. – М.: Юрид. лит., 1973.

6. Лесниевски-Костарева Т.А. Дифференциация уголовной ответственности. Теория и законодательная практика. – М., 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд-во НОРМА, 2000.

7. Маляренко В.Т. Про покарання за новим Кримінальним кодексом України. – К.: Фонд «Правова ініціатива», 2003.

8. Становский М.И. Назначение наказания. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 1999.

9. Уголовное наказание / Национальная академия наук Украины. Институт государства и права им. В.М. Корецкого НАН Украины. Донецкий институт внутренних дел МВД Украины. – Киев – Донецк, 1997.

10. Фролова О.Г. Злочинність і система кримінальних покарань (соціальні, правові та кримінологічні проблеми й шляхи вирішення за допомогою логіко-математичних методів). – К.: АртЕк, 1997.

11. Про практику призначення судами кримінального покарання: постанова Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 р. (з наступними змінами і доповненнями)