Визначення мети та завдань роботи

Під час першої консультації з керівником студент одержує завдання й приступає до роботи над дипломною темою. Враховуючи наведений у завданні перелік основних питань, що підлягають розробці, на основі попереднього знайомства з літературними джерелами та їх аналізу дипломник формулює тему й завдання роботи, складає календарний план її виконання. Це дисциплінує виконавця.

Складання попереднього плану

Обравши тему, студент разом з керівником намічає основні пункти орієнтовного плану. Перший варіант плану не є завершальним, у подальшому він може частково змінюватися, окремі розділи його можуть бути розширені, конкретизовані, уточнені й доповнені, викладені в нових формулюваннях. Робочий план слід складати якнайдетальніше.

Тільки в процесі роботи над матеріалами дослідження студент зможе остаточно відредагувати план дипломної роботи.

Визначення методів дослідження

Поряд з характеристикою змісту роботи раціонально визначити методи дослідження, за допомогою яких буде розв’язуватися поставлена проблема.

До найважливіших методів дослідження, якими користуються студенти при виконанні дипломних робіт, належать: аналіз наукової літератури, спостереження, експеримент, описовий метод, метод лексико-семантичного аналізу, статистичний метод, історико-порівняльний, структурно-типологічний, метод соціометрії тощо. Найбільш продуктивне комплексне використання цих методів, хоча слід мати на увазі, що залежно від особливостей теми дослідження, специфіки предмета і конкретних умов окремі методи можуть мати перевагу (Див.с.17-18 та с.48-56).

Складання бібліографії

Дипломна робота виконується на основі глибокого вивчення літератури з обраної проблеми. Для складання бібліографії з теми дипломної роботи студент використовує в бібліотеках систематичні каталоги, бібліографічні довідники, посилання в підручниках, монографіях, енциклопедичних словниках. При доборі періодичної літератури слід звертатися до вказівок статей, опублікованих протягом календарного року, вміщених у кінці останнього номера журналу за кожний рік видання.

Керуючись укладеним списком літературних джерел, студент приступає до їх вивчення. Початковий етап роботи з літературою – загальне знайомство зі змістом книг і статей з теми. Попередньо з метою уявлення й оцінки сучасного стану проблеми слід лише в загальних рисах ознайомитися зі змістом основних літературних джерел. Починають зі знайомства з роботами більш загального характеру, а потім переходять до джерел, у яких висвітлюються часткові проблеми. Деякі джерела студентові практично знайомі. Це ті, що він використовував при підготовці до практичних, лабораторних чи семінарських занять, заліків, модульних атестацій, екзаменів, інші – при проходженні педагогічної практики, треті – в роботі в наукових гуртках, проблемних групах, під час написання рефератів та виконання курсових робіт.

Список наукової літератури, що підлягає опрацюванню, складається в такий спосіб:

· На окремих картках записуються найважливіші праці, рекомендовані керівником під час першої консультації;

· З картотеки та каталогу бібліотеки записуються на картки назви праць відповідної тематики;

· Виписуються на картки назви робіт, на які посилаються автори книг, статей з теми дипломної роботи (Див.с.21).

Виписувати назви наукових розвідок необхідно правильно, повністю, як у каталозі, картотеках та інших бібліографічних джерелах. Кожна назва записується на окремій картці. Ці картки студент складає за алфавітом і робить список використаної літератури.

Опрацювання наукової літератури

Після ознайомлення з науковими джерелами і складання бібліографічної картотеки з теми студент приступає до більш глибокого вивчення їх на основі повторного читання. Якщо в першому читанні наукової літератури студент звертає увагу на наведені в ній рекомендаційні списки літератури та відбирає в першу чергу те, що характеризує найновіші досягнення науки в даній галузі й передовий досвід, то в другому – виділяється головна думка й основні положення книги чи статті, проводиться їх аналіз та осмислення.

Щоб полегшити роботу над науковим дослідженням, необхідно робити певні замітки чи виписки, записи у вигляді плану, а також конспектування тексту, що робиться на окремих аркушах чи картках.

Збір фактичного матеріалу

Опрацьовуючи наукову літературу варто пам’ятати, що виконання роботи вимагає від студента, як правило, самостійного аналізу матеріалу, умінь критично оцінювати навчальний процес.

Знаючи основне спрямування роботи й опрацювавши відповідну літературу, слід ознайомитися з текстом, проаналізувати його, а потім виписати окремі відповідні мовні явища (слова, словосполучення, речення тощо), указуючи сторінки. Якщо текстів два або більше, то скорочено чи певним умовним знаком слід позначити кожний з прикладів (якого розряду слово чи словосполучення). Для більш глибокого аналізу зручніше виписувати слово чи словосполучення в контексті (реченні).

Залежно від теми дипломної роботи збір фактичного матеріалу може бути кабінетний і польовий. Кабінетний пов’язаний з аналізом текстів художніх творів, з роботою зі словниками, довідниками, періодикою, історичною літературою. Зібраний матеріал класифікується за тематичними чи лексико-семантичними групами, можливі також етимологічні дослідження; здійснюється структурний аналіз лексем, термінів, синонімів, неологізмів, тобто дипломник з різних аспектів вивчає та аналізує певний мовний матеріал. Основною метою таких студій є не тільки глибокий і всебічний аналіз лексичних одиниць, а й визначення їх функцій у текстах різних стилів і жанрів української мови.

Польовий збір матеріалу залежно від теми роботи пов’язаний із живим мовленням респондентів, інтерв’юванням, анкетуванням, спостереженням за навчальним процесом, вивченням шкільної документації, планів і розробок уроків, передового педагогічного досвіду вчителів під час педагогічної практики, проведенням спеціального педагогічного експерименту тощо.

Зібраний матеріал аналізується, фіксується на окремих картках із вказівкою питання, яке він ілюструє. Наслідки педагогічних експериментів опрацьовуються статистично і, як правило, узагальнюються в таблицях, схемах, діаграмах.

Робота над темою не повинна носити абстрактний характер. Роздуми дипломника, його узагальнення й висновки повинні будуватися на конкретному аналізі фактичного матеріалу й містити власні аргументи, трактування досліджуваної проблеми.

4.3. Структура дипломної роботи

У написанні дипломної роботи варто дотримуватися її чіткої структури, уважно ставитися до заголовків частин, прагнути, щоб вони якнайкраще відбивали зміст. Дипломна робота має таку структуру:

Титульна сторінка (Додаток В)

План (заголовок подається словом Зміст –Додаток В)

Вступ (передбачає обґрунтування актуальності проблеми, визначення об’єкта, предмета, методів дослідження, мети, завдань, зв’язку дослідження з науковою темою кафедри, повідомлення про апробацію, структуру роботи).

Основна частина (складається з двох-трьох розділів, підрозділів, в одному з яких представлено методичні розробки чи аналіз лінгвістичного матеріалу):

Розділ 1 …

1.1.

1.2;

Висновки з розділу1

Розділ 2 …

2.1.

2.2;

Висновки з розділу 2

Загальні висновки

Список використаної літератури (бібліографія подається за алфавітним порядком). У списку літератури варто подати не менше 50 джерел.

Додатки (з потреби) До них належать таблиці, схеми, графіки, методичні матеріали.

розділ 5

вимоги до написання магістерських робіт

5.1. Загальні вимоги до наукового дослідження

Магістерська робота є обов’язковою формою поглибленого навчання й науково-дослідницької практики в системі підготовки майбутнього філолога освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр».

Магістерська робота має ознаки наукового й офіційно-ділового стилів мовлення. Як жанр наукового мовлення магістерська робота висвітлює наукові проблеми, їх теоретико-практичне розв’язання в науковій літературі та власній інтерпретації автора. Робота вимагає дотримання мовних вимог наукового стилю. Як документ магістерська робота має визначені реквізити, ознаки стандартизованого мовлення.

Магістерська робота – наукова робота теоретичного, теоретико-експериментального чи теоретико-прикладного характеру, спрямована на самостійне розв’язання складних дослідницьких завдань, пов’язаних із певною науковою, науково-практичною проблематикою кафедри [3].

Цей вид випускної роботи своїм змістом і структурою найближче стоїть до кандидатських дисертаційних досліджень.

Магістерська робота зорієнтована на:

· розширення теоретичних знань студентів з фахової гуманітарної та методичної підготовки;

· систематизацію та самостійний аналіз сучасних підходів до розв’язання складних питань, пов’язаних із новітньою інтерпретацією певних наукових проблем, що є об’єктом даного магістерського дослідження;

· поглиблення знань студентів із суміжних дисциплін;

· подальше удосконалення умінь та навичок самостійної роботи студентів із науковою літературою, виявлення тенденцій і закономірностей досліджуваних процесів;

· формування умінь самостійно визначати об’єкти й етапи магістерського дослідження, обґрунтувати систему заходів, необхідних для розв’язання теоретичних і прикладних завдань;

· розвиток умінь самостійно формулювати найбільш вагомі узагальнення основних результатів, розробляти науково-практичні рекомендації щодо удосконалення навчально-виховної роботи в сучасній школі.

Магістерські роботи повинні відповідати таким основним вимогам:

· тема магістерської роботи визначається магістрантом за погодженням з науковим керівником і затверджується на засіданні кафедри та на засіданні вченої ради університету;

· у вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність; визначаються об’єкт, предмет, мета, завдання, методи дослідження; його наукова новизна й теоретична та практична значущість одержаних результатів, описується структура магістерської роботи;

· у роботі аналізуються сучасні підходи до вирішення певної наукової проблеми з урахуванням новітніх літературних джерел, а також визначається авторська позиція щодо напрямів реалізації усіх аспектів даного дослідження;

· магістерська робота має науково-дослідницький характер;

· основний зміст роботи поділяється на теоретичну й практичну (експериментальну) частини;

· у роботі мають бути продемонстровані вміння студента методологічно грамотно проводити наукове дослідження, самостійно аналізувати, систематизувати, узагальнювати його основні наукові й практичні результати;

· магістерська робота подається до захисту в переплетеному вигляді;

· обсяг роботи 80-100 сторінок набраного на комп’ютері тексту (без урахування списку використаних джерел та додатків);

· магістерська робота має бути чітко структурованою з виділенням окремих її частин (розділів, параграфів), абзаців, з нумерацією сторінок, правильним оформленням посилань, виносок, цитат, списку використаної літератури (не менше 70 джерел, переважно останніх років) [15, с. 15 - 16].

З метою реалізації цих вимог магістрант має виявити добру обізнаність з науковою літературою, продемонструвати вміння аналізувати, зіставляти, робити висновки. Робота повинна бути написана з дотриманням літературних норм писемного мовлення, стилістично впорядкована, добре вичитана.

5.2. Структура магістерської роботи

Варто дотримуватися чіткої структури роботи, уважно ставитися до заголовків частин, прагнути, щоб вони якнайкраще відбивали зміст. Магістерська робота має таку структуру:

Титульна сторінка (Додаток Г)

План (заголовок подається словом Зміст. Додаток Г)

Вступ (передбачає обґрунтування актуальності проблеми, констатування того, що досліджено, розроблено в науці з теми, визначення об’єкта, предмета, методів дослідження, мети, завдань, гіпотези, зв’язку дослідження з науковою темою кафедри, повідомлення про апробацію, структуру роботи).

Основна частина (складається з двох-трьох розділів, підрозділів, в одному з яких представлено методичні розробки).

Розділ 1 …

1.1.; 1.2.; 1.3.

Висновки з розділу 1

Розділ 2 …

2.1.; 2.2.; 2.3.

Висновки з розділу 2

Загальні висновки

Список використаної літератури (бібліографія подається за алфавітним порядком). У списку літератури варто подати не менше 70 джерел. Бажаним є використання джерел іноземними мовами.

Додатки (за потреби) До них належать програми, таблиці, схеми, графіки, методичні матеріали.

Магістерська робота може містити перелік умовних скорочень (подається перед вступом), список скорочень використаних джерел (подається після висновків перед списком літератури).

5.3. Співпраця магістранта з науковим керівником

Ефективність роботи над магістерським дослідженням залежить від налагодженої співпраці магістранта з науковим керівником.

Завдання наукового керівника:

· допомогти магістрантові спланувати дослідницьку діяльність: обрати тему, яка була б цікавою для магістранта, відповідала напряму дослідницької роботи кафедри, й була актуальною; скласти графік роботи над дослідженням, дібрати список літератури;

· допомогти магістрантові виробити власну позицію щодо досліджуваної проблеми;

· контролювати навчально-дослідницьку діяльність магістрантів, аналізувати позитивне й негативне в ній;

· розробити критерії оцінювання магістерської роботи з урахуванням наукової своєрідності;

· допомогти магістрантові підготуватися до захисту роботи;

· написати відгук про роботу, оцінивши її.

Під час написання магістерської роботи випускники мають оволодіти системою навчально-дослідницьких умінь і навичок та особистісних якостей, які слід сформувати й постійно удосконалювати.

Навчально-дослідницькі уміння й навички магістрантів та особистісні якості

Навчально-дослідницькі уміння й навички:

· мотивувати навчально-дослідницьку діяльність, планувати власну роботу й дослідження, сприймати й аналізувати думки та наукові погляди різних науковців, систематизувати, узагальнювати досягнення вчених, установлювати зв’язки між явищами в межах конкретної науково-методичної проблеми, акумулювати передовий науковий, педагогічний досвід; визначати мету й завдання дослідження, зіставляти альтернативні наукові погляди, дидактичні функції мовного матеріалу, відбирати мовний матеріал з урахуванням його дидактичного потенціалу;

· дотримуватися вимог культури мовлення, виховувати в собі професійне ставлення до нормативності мовлення;

· дотримуватися наукової етики (насамперед під час використання чужих думок), коректно висловлювати незгоду з певними науковими положеннями, обов’язково аргументуючи власні думки;

· добирати переконливі докази, висвітлюючи власну позицію, використовувати вербальні засоби (і невербальні під час виступу), спрямовані на переконання адресата, адекватно сприймати думки можливих опонентів, відстоювати власну позицію з урахуванням слушних пропозицій або зауважень, виробляти власну стратегію й тактику спілкування під час наукової дискусії, налагоджувати й підтримувати контакт з іншими дослідниками;

· ефективно використовувати невербальні засоби, властивості голосу, що допомагають сприймати думки під час виступу та інших видів спілкування, створювати елементи новизни;

· виявляти окремі риси індивідуального наукового й педагогічного стилю спілкування в писемній формі, структурувати текст за розділами, поділяти на абзаци з метою якнайкращого зорового сприйняття читачем.

Особистісні якості:

· культура мислення (самостійність, самокритичність, глибина, гнучкість, оперативність, відкритість мислення, ерудиція тощо);

· культура мовлення (правильність, виразність, ясність, точність, стислість, доцільність тощо);

· культура поведінки (ввічливість, тактовність, толерантність, коректність, розкутість);

· культура спілкування (повага до співрозмовника через вивчення його інтересів, вплив на читача або слухача, залучення однодумців, відповідальність за своє слово);

· культура виконавської майстерності (виразність та доцільність жестів, міміки, правильність дикції та інтонації);

· культура писемного викладу (наукова етика в оформленні посилань, урахування особливостей сприймання писемного тексту) [3, с.7-9].

5.4. Етапи роботи над магістерським дослідженням

Написання магістерської роботи здійснюється поетапно. Визначення й дотримання цих етапів спрямоване на результативність науково-дослідницької діяльності магістранта. Для кожного етапу характерні зміст цієї діяльності, завдання, які необхідно вирішити, окремі види співпраці керівника й магістранта.

Підготовчий етап:

· мотивація написання, вибір теми, мети, завдань дослідження, добір матеріалу. Тема роботи повинна бути актуальною, стосуватися ще недослідженого чи малодослідженого, але необхідного для науки і практики;

· урахування рівня розробленості досліджуваної проблеми в науці.

Етап структурування

· складання плану, видобування логічних структурних зв’язків;

· чітке визначення концепції;

· добір і розташування матеріалу в такому порядку, за якого максимально висвітлюється проблема, простежується власне її бачення та окреслюються шляхи її вирішення;

· обґрунтування актуальності дослідження, що передбачає:

- посилання на державні документи, що зумовлюють важливість розв’язання порушеної проблеми;

- визначення практичних потреб удосконалення досліджуваної проблеми;

- характеристику недостатності наукових знань, на збагачення й доповнення яких спрямоване дослідження;

· визначення об’єкта, предмета, мети й завдань дослідження.

Об’єкт дослідження – частина об’єктивної реальності чи проблем лінгвістики, що на певному етапі стає предметом теоретичного чи практичного дослідження. Основними об’єктами лінгводидактичних досліджень є діяльність учителів, учнів, студентів ВНЗ, організація навчально-виховного процесу в середніх і вищих закладах освіти.

Предмет дослідження – окремі сторони, властивості, якості об’єкта, що досліджується з певною метою, його місце в історії та сучасному українському мовознавстві; предметом лінгводидактичних досліджень може бути зміст, форми, методи організації та проведення педагогічного процесу в середній та вищій школі.

Об’єкт – загальна сфера пошуку, а предмет – це те конкретне, що виявляється. Предмет вужче поняття, ніж об’єкт, він частина, аспект загального.

Мета – авторська стратегія в одержанні нових знань про об’єкт і предмет дослідження. Формулювання мети має бути спрямоване на кінцевий результат, який одержить дослідник у процесі своєї діяльності. Мета роботи повинна відображати наукове передбачення автора, пов’язане з явищами української мови та методики її навчання.

Мета поділяється на низку більш конкретних завдань.

Завдання дослідження – конкретизація загальної мети, цілей з урахуванням предмета дослідження. Серед них:

- визначення етапів наукового пошуку;

- виявлення найсуттєвіших ознак об’єкта дослідження;

- визначення внутрішньої структури об’єкта дослідження;

- обґрунтування системи засобів, необхідних для розв’язання порушеної проблеми.

Етап написання роботи:

· виклад матеріалу в окремих структурних частинах з дотриманням логічного зв’язку між ними, збереженням цілісності інформації;

· робота з довідковою літературою (карткування, конспектування, реферування);

· оформлення посилань (цитування);

· розмежування власних думок і запозичених з наукових джерел (аргументація, інтерпретація тощо);

· удосконалення навичок основних видів мовленнєвої діяльності (читання, аудіювання, слухання, письма), роботи з текстом – адекватне його сприйняття, усвідомлення, розуміння, запам’ятовування, аналіз, використання окремих фрагментів тексту як цитат у власній роботі;

· вироблення однакового стилю викладу матеріалу в різних структурних частинах роботи. Слід прагнути до простоти викладу думок, уникати великих за обсягом речень, з великою кількістю підрядних частин, оскільки складний виклад ускладнює сприйняття.

Етап редагування й корекції написаного:

· виправлення помилок;

· стилістичне редагування;

· коригування викладу шляхом вилучення зайвого або додавання нової інформації тощо.

Етап апробації магістерської роботи:

· виступи на студентських науково-практичних конференціях, семінарах, засіданнях кафедри, на заняттях гуртка, участь у роботі проблемних груп;

· виступи на засіданнях методоб’єднань під час педагогічної практики в школі тощо.

Етап підготовки до захисту магістерської роботи:

· ознайомлення наукового керівника з остаточним текстом дослідження;

· рецензування роботи кандидатом або доктором наук;

· написання тексту доповіді (прилюдного повідомлення на певну тему) для захисту магістерської роботи;

· тренування, робота на голосом, мімікою, жестами тощо.

Етап захисту й участі в науковій дискусії:

· виступ з доповіддю;

· відповіді на запитання членів ДЕК, присутніх на захисті.

5.5. Захист і критерії оцінювання магістерської роботи

Захист магістерської роботи як різновид наукової дискусії проводиться на засіданні державної екзаменаційної комісії в присутності магістрантів. На захисті мають бути присутніми науковий керівник, рецензент. У разі відсутності наукового керівника або рецензента відзив і рецензію на магістерську роботу зачитує голова або один із членів ДЕК.

Доповідь магістранта (10 хвилин) може супроводжуватися демонстрацією наочності – таблиць, схем, діаграм, плакатів, відео-, аудіо записів тощо. Доцільність використання допоміжних ілюстративних матеріалів узгоджується з науковим керівником.

Під час захисту роботи магістрант повинен виявити такі вміння:

· стисло обґрунтувати вибір теми, її актуальність, мету й завдання роботи;

· розкрити теоретичну й практичну значущість дослідження;

· чітко сформулювати основні висновки та рекомендації;

· виявити ґрунтовні знання наукової літератури з обраної теми;

· показати всебічне володіння матеріалом дослідження;

· продемонструвати здатність самостійно аналізувати й узагальнювати результати дослідження; висловити власні міркування з приводу критичних зауважень рецензента, членів ДЕК;

· відповісти на запитання голови, членів ДЕК та магістрантів, присутніх на захисті.

У протоколі державної екзаменаційної комісії фіксується захист магістерської роботи. Оцінка обговорюється на закритому засіданні екзаменаційної комісії та оголошується головою ДЕК на відкритому засіданні в присутності членів ДЕК, магістрантів [3, с.16-17].

Критерії магістерської роботи складаються з критеріїв якості роботи (що оцінюється) та критеріїв оцінювання (як оцінюється).

Що оцінюється?

Критерії якості магістерської роботи:

· критерій творчості: якість роботи в цілому, її творчий характер, уміння автора творчо інтерпретувати матеріал, аналізувати наукові джерела, обґрунтованість сформульованих практичних рекомендацій;

· критерій самостійності: ступінь самостійності в розробці проблеми;

· критерій естетичності: якість оформлення роботи – стиль викладу, грамотність, оформлення бібліографії, ілюстративного матеріалу;

· критерій самопрезентації: якість виступу магістранта (якості мовлення: чистота, правильність, точність, логічність, естетичність тощо);

· критерій оцінки наукового керівника та рецензента: урахування думок наукового керівника та рецензента.

Як оцінюється?

Критерії оцінювання магістерської роботи:

· Оцінка “відмінно”:

- обґрунтованість актуальності теми;

- повнота розкриття теми;

- високий науково-теоретичний та методичний рівень дослідження;

- систематизованість одержаних результатів;

- переконливість висновків і рекомендацій;

- вільне оперування відповідними термінами та матеріалом дослідження;

- відповідність вимогам до оформлення магістерської роботи.

· Оцінка “добре”:

- обґрунтованість актуальності теми;

- повнота розкриття теми;

- високий науково-теоретичний та методичний рівень дослідження;

- систематизованість одержаних результатів;

- непереконливість висновків або відсутність рекомендацій;

- вільне оперування відповідними термінами та матеріалом дослідження;

- незначні порушення в оформленні магістерської роботи.

· Оцінка “задовільно”:

- обґрунтованість актуальності теми;

- повнота розкриття теми;

- невисокий науково-теоретичний та методичний рівень дослідження;

- недостатня систематизованість одержаних результатів;

- непереконливість висновків або відсутність рекомендацій;

- посередній рівень оперування відповідними термінами та матеріалом дослідження;

- порушення вимог до оформлення магістерської роботи;

· Оцінка “незадовільно”:

- непереконлива обґрунтованість актуальності теми;

- неповне розкриття теми;

- низький науково-теоретичний та методичний рівень дослідження;

- недостатня систематизованість одержаних результатів;

- непереконливість висновків або відсутність рекомендацій;

- погане оперування відповідними термінами та матеріалом дослідження;

- невідповідність вимогам до оформлення магістерської роботи;

- неспроможність відповідати на запитання.

За цими ж критеріями оцінюються й дипломні роботи.