Додатки. За необхідності до додатків доцільно включати:

За необхідності до додатків доцільно включати:

· допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприйняття роботи;

· формули і розрахунки;

· таблиці;

· анкети;

· ілюстрації допоміжного характеру.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. У тексті роботи мають бути посилання на всі таблиці.

Слід дотримуватися вимог зазначених стандартів, як наведено нижче. Слово Таблиця вказують праворуч над таблицею, потім подається її номер і через тире з першої великої літери – тематичний заголовок таблиці без крапки в кінці. Скорочення тематичного заголовку таблиці не допускається (Див.с.32).

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу, а ті, що розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка. Наприклад:

Таблиця 1.2 – Лінгводидактичні засади формування культури мовлення учнів (друга таблиця першого розділу).

Посилання на таблицю розміщують у круглих дужках: (таблиця 2.1.) або посиланням «...як це показано у таблиці 2.1.». Якщо таблиця не вміщується на одній сторінці, її можна продовжити на наступній. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця», її номер і тематичний заголовок вказують один раз над першою частиною таблиці, над іншими їїчастинами пишуть тільки слова «Продовження таблиці…» і вказують її номер, наприклад: «Продовження таблиці 1.2.».

Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: [31].

При написанні випускної роботи автор повинен посилатися на всі джерела, наведені у "Списку використаних джерел". Такі посилання дозволяють відшукати документ та перевірити достовірність відомостей про його цитування, дають необхідну інформацію про нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише тоді, коли в них представлено матеріал, не включений до останнього видання.

Якщо використовують відомості з джерел із великою кількістю сторінок, то в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке посилаються в роботі, наприклад, посилання на джерело 73, сторінку 35: [73, с.35].

Рецензування випускних робіт

Рецензія на випускну роботу починається з констатування освітньо-кваліфікаційного рівня, переліку її складових частин, обсягу та спрямованості на розкриття кола питань за визначеною темою.

Далі вказуються:

• рівень актуальності проблеми для виробничого процесу відповідної галузі, чіткості формулювання мети, об'єкта, предмета дослідження та поставлених завдань;

• ступінь обґрунтованості наукових положень роботи, правильність висновків і тверджень, що викликають сумніви й можуть бути підґрунтям дискусії під час захисту;

• відповідність змісту роботи її темі та завданням;

• повноту розробки теми та її завершеність у цілому, використання нових технологій у навчанні, якщо ця робота з методики навчання української мови;

• відповідність роботи нормативним документам, вимогам щодо оформлення;

• лінгвістичну та методичну компетентність студента;

• методику дослідження;

• наявність елементів дослідження й узагальнення передового педагогічного досвіду;

• новизну та значущість результатів роботи;

• позитивні якості й детальний аналіз недоліків щодо змісту та оформлення роботи;

• висновки про відповідність професійному рівню та можливість допуску роботи до захисту.

Рецензент подає критичні зауваження по роботі, оцінює, чи відповідає вона вимогам щодо структури та оформлення, пропонує оцінку.

Випускна (дипломна, магістерська) робота виконується українською мовою.

Вона повинна бути виконана не пізніше квітня, а для студентів скороченого терміну навчання – не пізніше як за місяць до її захисту.

Кожен керівник роботи перевіряє закінчене дослідження й разом із коротким друкованим відгуком передає завідувачеві кафедри, який направляє її на рецензію.

У висновках керівника та рецензента зазначаються ступінь самостійності студента при виконанні роботи, повноти й глибини дослідження, недоліки, наявність узагальнення передового досвіду, а також містяться висновки про можливість допуску роботи до захисту.

Експертиза випускних робіт

У квітні роботи розглядаються на кафедрі: перевіряється наявність роботи, відповідність спеціальності, навчальній дисципліні, темі. Навчально-методична комісія інституту або факультету за поданням кафедри дає рекомендацію щодо направлення випускних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» на експертизу ректорату й випускних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» на внутрішню експертизу інституту (факультету). Роботи по загальноуніверситетській кафедрі педагогіки та психології проходять експертизу на кафедрі.

У травні випускні роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» з усіма відповідними документами передаються до ректорату для проведення експертної перевірки та отримання дозволу на захист. У той же термін в інститутах та на факультетах проходить внутрішня експертиза випускних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст».

До складу експертної комісії випускних робіт входять провідні вчені вишу. Їх кандидатури затверджуються розпорядженням першого проректора (для освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр») або розпорядженням керівника інституту, декана факультету (для освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст»).

За 5 днів до початку засідання ДЕК роботи повертаються на кафедри і в разі позитивного рішення повинні мати на титульній сторінці всі необхідні візи. Якщо рішення негативне, студент складає комплексний державний екзамен. Текст-чернетка випускної роботи зберігається на кафедрі упродовж 2 років. Якщо студент не виконав випускну роботу освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр», він складає всі модулі державного екзамену освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст» і отримує відповідну кваліфікацію.

Рецензентами можуть бути викладачі будь-якої фахової кафедри, крім тієї, на якій виконується випускна робота, провідні педагогічні працівники, діячі науки та культури тощо. Студент-випускник може ознайомитися з відгуками й рецензіями не пізніше, ніж за 5 днів до початку державних екзаменів.

Захист випускної роботи проводиться на відкритих засіданнях державних екзаменаційних комісій. На захисті студент робить коротке усне повідомлення про виконану роботу, відповідає на запитання, бере участь у дискусії, дає необхідні довідки, ілюструє свою доповідь таблицями, схемами тощо.

Державна комісія на закритому засіданні обговорює результати захисту й більшістю голосів виносить рішення. Оцінюються роботи за національною та європейською системами. Члени ДЕК підписують протокол і залікові кредитні книжки студентів. Після захисту випускні роботи передаються кафедрами по акту в бібліотеку ВНЗ. У бібліотеці вони протягом 2 років зберігаються в спеціальному фонді, вносяться до картотеки і видаються читачам тільки в головному читальному залі.

Відгуки керівника та рецензії зберігаються на кафедрах протягом 2 років.

3.6. Типові помилки в написанні

й оформленні курсових та випускних робіт

Переважна більшість курсових і випускних робіт виконується на належному рівні. Це роботи, що містять логічно побудований, фактично достовірний матеріал, критично продуманий, проаналізований і науково аргументований, оформлені за нормами літературної мови й структуровані за вимогами, що до них ставляться.

Разом з тим у роботах трапляються недогляди, а часом і суттєві недоліки, що знижують їх якість. Ці недоліки стосуються як змісту робіт, так і оформлення.

Найчастіше в роботах бувають такі недоліки:

1. Основна частина роботи чи її розділи не повною мірою розкривають тему, не відповідають плану (для курсової) або змісту (для випускних).

2. Назви розділів чи параграфів (підрозділів) не відбивають реальну проблему, предмет дослідження.

3. Між темою роботи та її змістом не завжди простежується чітко виражена відповідність. Це пояснюється тим, що студент не сповна розуміє теоретичне і практичне значення дослідження. Особливо часто цей недолік виявляється в курсових роботах.

4. Мета дослідження іноді не пов’язана з проблемою, сформульована абстрактно, відірвано від предмета, не відбиває його специфіки. Цей недолік часто спостерігається в роботах лінгводидактичної тематики.

5. В окремих роботах (особливо курсових) немає чіткого розмежування матеріалу, використаного з літературних джерел і досліджуваного самим студентом: іноді важко встановити, що студент узяв (чи дослівно переписав) з рекомендованих наукових джерел, а що є результатом його самостійної праці. Такі роботи читаються рівненько, на перший погляд важко помітити недоліки, але це, звичайно, є суттєвою вадою, бо свідчить про відсутність навичок самостійної роботи з науковою літературою. Такий недолік недопустимий у випускних роботах, а в дисертаційних трактується як плагіат.

6. Відсутній (або недостатній) глибокий і всебічний аналіз сучасної спеціальної літератури (останні 5-10 років) з теми дослідження. Цей недолік часто призводить до зниження якості (й оцінювання) роботи, особливо дипломної чи магістерської. Часто навіть студент-випускник не вміє критично аналізувати сучасну наукову літературу, виражати власну позицію і давати оцінку мовним чи лінгводидактичним фактам і явищам. У таких випадках робота (особливо курсова) зводиться до звичайного переказування прочитаного і має реферативний характер.

7. Подекуди немає відповідності між викладеним у роботі матеріалом і висновками: висновки часто абстрактні, вони мають форму звітності, а не аналізу результатів дослідження, не відбивають завдань курсової чи випускної роботи. Врешті кінцевий результат не відповідає меті дослідження, а висновки – поставленим завданням.

8. У роботі (особливо курсовій) часто відсутнє цитування наукових положень, думок учених, немає посилань на першоджерела або вказано не ті, з яких використано матеріал.

9. Аналітичний огляд публікацій з теми роботи не відбиває рівня дослідженості проблеми, що є суттєвим недоліком випускних робіт.

10. При цитуванні студент часто не додержується встановлених правил технічного оформлення цитат: неточно оформляє посилання на літературне джерело, неправильно називає прізвище автора (без ініціалів, з порушенням правил написання прізвищ, особливо при перекладі з російської мови тощо), опускає в кінці цитати лапки, неправильно оформляє т. зв. обірвані цитати, що виражені частиною речення, та ін.

11. Трапляється, що студент надмірно використовує цитати, не коментуючи їх, не демонструючи своє розуміння висловлених ученими думок. Часом цитати використовуються недоречно, вони логічно не вписуються в контекст роботи.

12. Часто трапляються порушення у складанні бібліографічного списку використаних джерел. Студент іноді використовує старі норми оформлення списку літертаури. Тому автори посібника пропонують сучасні вимоги до складання бібліографічного списку джерел (Додаток Д).

13. Обсяг та оформлення (структура) роботи не відповідає загальним вимогам. Цей недолік виявляється тоді, коли студент не ознайомився з відповідними вимогами або через недбальство їх не дотримується.

14. У літературному оформленні роботи (особливо курсової, написаної від руки) зустрічаються порушення правописного характеру. Якщо робота набрана на комп’ютері (це, як правило, випускні роботи), то вона має бути добре вичитана, бо й там трапляються помилки, здебільшого технічного плану. В усіх випадках роботу слід ретельно редагувати, щоб уникнути порушень норм літературної мови (стилістичних, лексичних, граматичних та правописних).

15. Порушення трапляються і в оформленні додатків до роботи (якщо вони наявні): надмірна кількість додатків, їх роздрібненість, неправильне технічне оформлення тощо.

Уникнути цих та інших недоліків у написанні курсових та випускних робіт допоможуть змістовні, кваліфіковані групові та індивідуальні консультації наукових керівників і добросовісне ставлення студентів до їх виконання.

Недоліки у захисті курсових та випускних робіт

1. Виступ студента (особливо на державних екзаменах) позбавлений логіки викладу, не продуманий, не відображає сутності й кінцевого результату дослідження.

2. Студент недостатньо володіє ораторською майстерністю.

3. Через поверховість знань досліджуваної теми не може відповісти на запитання комісії або демонструє розлогі, надто загальні відповіді.

Розділ 4