Теорія оподаткування

Податки – обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня платниками податків у порядку та на умовах, визначених законодавством.

Податкова система – сукупність чинних у країні податків, форм, принципів та методів їхньої побудови, а також інститутів та організацій, що забезпечують вилучення їх, здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства.

Функції податків безпосередньо пов’язані з функціями фінансів (рис.4.).

Рис. 4. Функції податків

Елементи системи оподаткування:

- суб’єкт (платник податків) – юридична чи фізична особа, що сплачує податки;

- об’єкт оподаткування – кількісно визначений економічний феномен, який служить базою для оподаткування. Іншими словами, податкова база – це грошова сума, з якої вилучається податок;

- джерело оподаткування – дохід платника податку, що підлягає оподаткуванню.

Податкова ставка (норма оподаткування) – законодавчо встановлений розмір податку на одиницю оподаткування.

Податкова ставка може існувати в таких формах:

- середньої податкової ставки – відношення обсягу податків до величини доходу, що підлягає оподаткуванню;

- граничної податкової ставки – відношення приросту податків до приросту доходу, що підлягає оподаткуванню;

- податкові пільги – звільнення від податків або зменшення податкових ставок.

Види податкових пільг:

- прискорена амортизація основного капіталу (списання амортизації в обсягах, що значно перевищують реальне зношування капіталу) За своїм змістом прискорена амортизація тотожна податковій субсидії підприємницькому сектору. Вона зменшує прибуток, належний до оподаткування, прискорює оборот основного капіталу, створює стимули для прискореного оновлення основного капіталу;

- інвестиційний податковий кредит, по суті.

Податкова квота характеризує рівень оподаткування і визначається як частка податку в доході платника.

Зв’язок між розміром податкової ставки та обсягами податкових надходжень до бюджету дослідив американський економіст А. Лаффер. Графічне зображення цієї залежності відоме як «крива Лаффера» (рис.5.).

Ця крива виявляє таку ставку оподаткування, за якої податкові надходження досягають максимального обсягу (N). При подальшому зростанні податкової ставки нівелюються стимули до підприємництва та праці, знижується податкова база та податкові надходження до бюджету.

Ставка оподаткування

		10 20 30 40 50 60 70 80 90 100

Рис. 5. Крива Лаффера