Основні плутонічні породи підвищеної лужності

Сублужні плутонічні породи порівняно малопоширені й репрезентовані дуже рідкісними породами – сублужними піроксенітами та сублужними габроїдами.

До родини сублужних піроксенітів відносяться Ti-Aug-піроксеніти, які складаються на >80% з Ti-Aug. Серед другорядних мінералів можуть бути присутніми Ol, Krs та Pl, кількість кожного з яких не перевищує 10%.

Родину сублужних габроїдів складають Ti-Aug-ове та КПШ-габро, сублужні анортозити. У Ti-Aug-ових та КПШ (Ort)-габро головними мінералами є Pl (№30–40 – Аnd). Темноколірні мінерали представлені Ti-Aug та Krs, іноді спостерігається Ol та сильно залізистий Bt. У калішпатових відмінах у невеликій кількості присутній Ort, який виповнює інтерстиції між головними породоутворювальними мінералами, або формує облямівки навколо зерен Pl. Характерними акцесорними мінералами є Ap, Sph, Zrn, Ti-Mt, Ilm і сульфіди. Загалом перехід від нормальних до сублужних габроїдів супроводжується зростанням в останніх титанистості CPx, зниженням основності Pl, зникненням OPx, збільшенням вмісту лугів до 4–6% з одночасним зростанням ролі K відносно Na. Структура порід змінюється від габрової або офітової до нерівномірнозернистої, пойкілітової та монцонітової.

У сублужних анортозитах спостерігається зниження основності Pl майже до Olg (25% Аn), у зв’язку з чим виділяють два різновиди порід – андезиніти та олігоклазити. Іноді в породах у значних кількостях спостерігається КПШ у вигляді антипертитів, а також як інтерстиційні виділення. До сублужних габроїдів можна віднести також рідкісну породу – безфельдшпатоїдний есексит, яка являє собою мезократову породу, складену з Pl (від Ab до And) – 10–40%, Ti-Aug – 30–60%, бурої Hbl, іноді зустрічається Mk-пертит, Cc, Sph, Ti-Mt, Ilm.

Умови залягання та асоціації. Сублужні габроїди асоціюють із сублужними середніми породами – монцонітами та сієнітами, утворюючи габро-монцоніт-сієнітову асоціацію, в якій вони часто пов'язані поступовими переходами з габроїдами нормальної лужності. Ця формація поширена в субплатформних областях, де утворює невеликі лополітоподібні багатофазні масиви. Породи ранніх фаз представлені диференційованою серією порід ультраосновного й основного складу нормального ряду – від перидотитів до габро і лейкогабро.

Габро як нормального, так і сублужного рядів містять окремі прошарки піроксенітів, перидотитів, Ol- та Krs-ферогабро, троктолітів та анортозитів. Пізні фази представлені монцонітами, сієнітами, шонкінітами та схожими породами. Есекситові габро утворюють невеликі штоки та жили в асоціації із середніми лужними породами – нефеліновими сієнітами, монцонітами, а також есекситами, тералітами та шонкінітами, інколи породами ультраосновного складу.