Основні плутонічні породи нормального ряду

Глибинні породи даної групи представлені рівномірнозернистими, іноді порфіроподібними породами, складеними в основному Pl+Px та/або Hbl, підпорядковане значення мають Ol-різновиди.

Основні плутонічні породи нормального ряду формують дві родини: піроксенітів–горнблендитів (основних ультрамафітів) та габроїдів (основних мафітів).

За мінеральним складом виділяють:

Габро (CPx+Pl);

Hbl-габро (Hbl+Pl);

Норит (OPx+Pl);

Габронорит (OPx+CPx+Pl);

Троктоліт (Ol+Pl);

Анортозит (Pl).

Габро (195-200, 213-215, 243)являє собою д/з, с/з та к/з породу з габровою, габро-офітовою та офітовою структурами. У її складі переважає CPx (Di, Aug, Ti-Aug) та основний Pl (50-70%An). У якості домішок містить Ol, Hbl, Bt, Mt, Ilm, Ap, сульфіди.

Габро поділяється на лейкократовий (85-70% Pl), мезократовий (70-30% Pl) і меланократовий (30-15% Pl) різновиди. При підвищенні вмісту рудного мінералу (Mt або Ti-Mt) порода переходить у рудне габро (216-218, 241, 250, 251), для якого характерна сидеронітова структура. Специфічним різновидом є кульове габро, що містить концентрично зональні кулі, складені Pl (в центрі) та Px або Hbl (у вигляді кайм, що чергуються).

Дуже часто габро повністю складає дрібні або крупні інтрузії, також часто розвинене в межах різних за формою та розмірами диференційованих і розшарованих плутонів.

Ol-габро містить підвищений вміст (~5%) вкраплеників Ol, які часто по краях або цілком заміщені агрегатом вторинних мінералів – серпентином, боулінгітом або іддінгситом, що обумовлює вінцеву або келефітову структури.

У Hbl-габро кольорові мінерали представлені амфіболами – первинною Hbl, а також вторинною бурою або коричневою Hbl, агрегатом Tr або Act, які заміщують CPx (уралітизація). Склад первинного Pl досить основний (до An), але він часто розкислений і заміщений агрегатом Ab, Zo, CZo, Ep. Одним із різновидів є Krs-габро, що містить Ti-Amf – Krs, що містить первинно-магматичне походження.

Норити – повнокристалічні породи, складені OPx та основним Pl (60-70% An). У якості домішок містить CPx, Bt, Qu, рудні мінерали (Ilm, Mt, сульфіди). При появі Ol, представленого ідіоморфними або округлими ранніми вкраплениками, виділяється різновид Ol-норит.

Норити рідко зустрічаються самостійно, вони широко розвинені в диференційованих і розшарованих інтрузіях і мають поступові переходи до габроноритів і плагіобронзититів.

Габронорит містить основний Pl (Lab-Byt), OPx і CPx (Di/Aug), а також у вигляді домішок Ol, Hbl, Bt і акцесорні мінерали (Mt, Ti-Mt, Ap, сульфіди). Іноді зустрічається Pg, який розпадається на пластинчасті агрегати Aug і Hyp, утворюючи таким чином структури розпаду твердого розчину.

Типовими структурами є офітова, габро-офітова, рідше зустрічається пойкілітова, габрова та сидеронітова.

Габронорити – типові породи розшарованих інтрузій типу Бушвельд (Пд. Африка), Седбері (Канада), Мончеплутон та Панських-Федорових тундр (Кольський п-ів).

Троктоліт складений із Ol і основного Pl (№ 70-90). Структура переважно габрова. Між Ol і Pl часто відбувається реакція утворення келефітових кайм. У розшарованих інтрузіях поступово переходять до габроїдів або олівінітів, також формують самостійні габро-троктолітові масиви.

Анортозити (257-259 – лабрадорит; 260, 261 – анортозит) – анхімономінеральні с-к/з породи, складені основним Pl (до 85% An) з домішкою Px, Ol, Ilm, Ti-Mt, Ap. Pl спостерігається у вигляді таблитчастих зерен, тоді як Px приурочені до інтерстицій і є ксеноморфними.

Часто залягають в асоціації з габро і норитами, з якими вони пов’язані поступовими переходами. Також формують крупні самостійні масиви.

Характерною особливістю анортозитів є відсутність вулканічних аналогів і дуже рідкісне залягання у вигляді дайок. Ці особливості пов’язуються зі способом їх утворення – накопичення кристалів Pl з основної магми і їх відсортування під час її руху. Анортозити також можуть утворюватися в результаті безпосередньої повільної кристалізації відносно сухого розплаву при помірному тиску, що відповідає за складом толеїтовому базальту для анортозит-габроноритової формації або андезибазальту для анортозит-рапаківігранітної формації.

Габроїдні породи входять до складу габрової, габро-анортозитової, габро-норитової, габро-троктолітової, перидотит-піроксеніт-габроноритової, габро-гранітної та габро-сієнітової асоціацій. З ними пов’язані родовища сульфідних Cu-Ni (часто з Pt) та Ilm-Ti-Mt (часто збагачених V) руд.

Родина піроксенітів–горнблендитів (основних ультрамафітів) об’єднує меланократові породи, складені переважно піроксенами (піроксеніти – 253, 254) або амфіболами (горнблендити – 192-194). Вміст цих мінералів у породах родини не може бути меншим за 60%. Як другорядні типоморфні мінерали може бути присутній перш за все Ol (до 40% в Ol- піроксенітах), а також Gr, Sp, Mi, а в різновидах перехідних до габроїдів також Pl (кількість кожного з них не повинна перевищувати 10% об’єму породи).

Породи родини дуже близькі між собою за мінеральним та хімічним складом, структурами та геологічною позицією. Залежно від співвідношення головних та другорядних типоморфних мінералів вони поділяються на такі види:

ортопіроксеніти та Ol-ортопіроксеніти (складені відповідно OPx та OPx+Ol);

вебстерити та Ol-вебстерити (Opx+CPx та OРx+CРx+Ol);

клінопіроксеніти та Ol-клінопіроксеніти (CPx та CPx+Ol);

Hbl-піроксеніти та Ol-Amf-піроксеніти (Hbl+Px та Px+Hbl+Ol);

Px-горнблендити та Ol-Px-горнблендити (Px+Hbl та Px+Hbl+Ol);

горнблендити та Ol-горнблендити (Hbl та Hbl+Ol).