Практичне заняття 7

«Структурні компоненти проектного менеджменту з управління комунікаціями, ризиком і закупівлями проекту»

Мета заняття: визначення структурних компонентів з управління комунікаціями, ризиком і закупівлями проекту.

В результаті виконання практичного заняття студент:

- повинен знати про потреби і технологію взаємодії в проекті; аналіз інформаційних потреб учасників проекту; зміст плану управління взаємодією; матрицю звітності; зміст архіву проекту; цілі постпроектного звіту;

- повинен мати уяву про ризик і невизначеність, їх джерела; різновиди ризиків в проекті і схеми їх ідентифікації; потенційні події ризиків та їх опис; якісну і кількісну оцінку ризиків; зміст типової форми контракту в Україні; різновиди контрактів, їх недоліки і переваги; критерії вибору типу контракту;

- повинен вміти: використовувати методи і засоби оцінки ризиків проекту; план управління ризиками проекту; план дій у ризикових ситуаціях.;

- повинен мати навички: складання плану управління контрактами; організація і проведення підрядних торгів.

Методичні вказівки

Ризик у контексті проекту розглядається як вплив на проект і його елементи непередбачених подій, що можуть завдати певної шкоди і перешкоджати досягненню мети проекту. Ризик проекту характеризується трьома факторами:

- подіями, що негативно впливають на проект;

- імовірністю появи таких подій;

- оцінкою збитку, нанесеного проектові такими подіями.

Управління ризиком – це мистецтво і формальні методи визначення, аналізу, оцінки, попередження виникнення, вживання заходів щодо зниження ступеня ризику протягом життя проекту.

Управління ризиком застосовують в тих випадках, коли ступінь ризику в проекті досить високий. У цьому разі користуються вірогідностним підходом, що припускає прогнозування можливих наслідків і присвоєння їм ймовірностей.

При цьому користуються:

- відомими, типовими ситуаціями (наприклад, імовірність появи герба при киданні монети дорівнює 0,5);

- попередніми розподілами ймовірностей (наприклад, з вибіркових обстежень або статистично попередніх періодів відома імовірність появи бракованої деталі);

- суб'єктивними оцінками, зробленими аналітиком самостійно або при залученні групи експертів.