Порівняльна характеристика пропорцій між споживанням і нагромадженням з точки зору впливу на функціонування нац. ек-ки

Пропорція (між нагромадженням та споживанням) виражає співвідношення частин волового внутрішнього продукту (за винятком сальдо зовнішньої торгівлі), які спрямовуються на валове нагромадження і вартості матеріальних благ, що використовуються на кінцеве споживання товарів і послуг. Валове нагромадження складається з суми валового нагромадження основного капіталу, зміни запасів матеріальних оборотних коштів та придбання за винятком вибуття цінностей. Кінцеве споживання товарів і послуг розраховується як сума витрат домашніх господарств на власне кінцеве споживання, витрат державних закладів на задоволення індивідуальних і колективних потреб суспільства, а також витрат на індивідуальне кінцеве споживання некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства. Пропорція між споживанням та нагромадженням, з одного боку, визначає темпи економічного зростання, а з іншого — р-нь споживчого попиту, можливості задоволення поточних потреб у межах нац. ек-ки.

Співвідношення між споживанням та нагромадженням залежить від багатьох чинників, головні з яких: величина доходів та податків; вартість факторів вир-ва — матеріальних ресурсів, робочої сили, капіталу (рівня процентної ставки); обсяги нематеріальних активів (інформація, технології і т. п.); співвідношення між попитом і пропозицією; стабільність грошового обігу; стабільність політичної ситуації й законодавства; стан навколишнього природного середовища тощо. Чим більша частка нагромадження, тим меншою стає частка споживання. Проте за певних умов збільшення ВВП, співвідношення між споживанням та нагромадженням може залишатися незмінним, тобто абсолютна сума споживання й нагромадження може зростати одночасно.