Навчальна програма 6 страница

Завдання 2. Визначіть вартість власного капіталу, сформованого за рахунок випуску привілейованих акцій використавши такі дані:

Показники	Варіант
I	II	ІІІ
Номінал акції, грн.
Річна дивідендна ставка,%
Дисконт при розміщенні акцій,%			4,5
Емісійні витрати, тис.грн.	5,4	6,0	4,0
Обсяг емісії, тис. шт.

Завдання 3. Підприємству для фінансування господарської діяльності необхідно залучити додатковий капітал. Джерелами його формування може бути два альтернативні варіанти: залучення банківського кредиту чи використання товарного кредиту. Використавши наведені дані, визначіть більш економічно ефективне джерело поповнення капіталу. Дані для розрахунку:

Показники	Варіант
I	II	ІІІ
Обсяг капіталу, тис.грн.	250,0	160,4	470,0
Ставка банківського кредиту, % річних	15,0	16,0	14,5
Рівень знижки при попередній оплаті за продукцію, %
Термін відтермінування платежу, дні
Витрати із залучення банківського кредиту, %

Завдання 4. Визначіть вартість капіталу та оберіть альтернативний варіант фінансування придбання технологічного обладнання. Дані для розрахунку:

Показники	Варіант
I	II	ІІІ
Обсяг капіталу, тис.грн.	480,0	560,0	360,0
Ставка банківського кредиту, % річних	19,0	18,0	20,0
Ставка купону по облігаціям, % річних	12,5	11,6	13,0
Витрати по залученню банківського кредиту, тис.грн.	12,5	15,0	8,4
Рівень дисконту при розміщенні облігацій, %

Завдання 5. Визначіть вартість власного капіталу підприємства, використавши такі дані:

Показники	Варіант
I	II	ІІІ
Власний капітал, тис.грн.	285,0	240,5	640,0
Фінансовий результат до оподаткування, тис.грн..	45,6	85,2	254,0
Рівень дивідендних виплат, %	10,0	9,5	12,0

Завдання 6. Визначіть середньозважену вартість залученого капіталу, використавши такі дані:

Показники	Варіант
I	II	ІІІ
Обсяг банківського кредиту, тис.грн.	154,0	256,0	454,0
Ставка банківського проценту, % річних	17,5	19,0	18,0
Сума облігаційної позики, тис.грн.	80,0	150,4	220,0
Річний рівень купону, %	15,0	16,0	15,5
Обсяг кредиторської заборгованості на умовах товарного кредиту, тис.грн.	458,0	680,0	320,0
Рівень знижки при попередній оплаті за продукцію, %
Період відтер мінування платежів, дні
Обсяг іншої заборгованості, тис.грн.	85,0	47,0	54,0

Завдання 7. Визначте оптимальну структуру капіталу за критерієм максимального рівня фінансової рентабельності, використавши такі дані:

Показники	Варіант
I	II	ІІІ
Капітал, тис.грн.	2600,0	3400,0	1860,0
Прогнозований прибуток до оподаткування (без врахування плати за капітал), тис.грн.	360,0	520,0	290,0
Плата за залучений капітал, % річних

Довідково: в плановому періоді підприємство може забезпечити таку частку власного капіталу:

1) власний капітал – 70 %;

2) власний капітал – 60 %;

3) власний капітал – 40 %.

Завдання 8. Визначте оптимальну структуру капіталу за критерієм мінімальної середньозваженої вартості капіталу, використавши такі дані:

Показники	Варіант
I	II	ІІІ
Обсяг капіталу, тис.грн.	1500,0	2500,0	980,0
Чистий прибуток, тис.грн.	125,0	95,0	110,0
Рівень дивідендних виплат, %
Плата за залучений капітал, % річних

Довідково: підприємство може забезпечити таку частку власного капіталу:

1) власний капітал – 65 %;

2) власний капітал – 70 %;

3) власний капітал – 80 %.

Завдання 9. Визначте структуру капіталу, яка забезпечила формування активів підприємства з мінімальним фінансовим ризиком, використавши дані:

Показники	Варіант
I	II	ІІІ
Обсяг активів, тис.грн.	680,4	1460,0	2800,0
Частка необоротних активів, %
Частка постійних оборотних активів в сумі оборотних активів, %

Завдання 10. Визначте граничний обсяг постійного капіталу, який забезпечить формування активів з максимальним рівнем ризику використавши дані:

Показники	Варіант
I	II	ІІІ
Капітал, тис.грн.	1750,0	2500,0	780,0
Сума необоротних активів підприємства, тис.грн.	960,0	1850,0	250,0
Частка постійних оборотних в сукупних оборотних, %

ТЕМА 6. УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ

6.1.Характеристика доходів і витрат підприємства.

6.2.Фінансовий механізм управління формуванням операційного прибутку.

6.3.Управління використанням прибутку підприємства.

6.4.Операційний важіль.

6.5.Фінансовий важіль.

Ключові терміни та поняття

§ Валовий дохід § Виручка від реалізації продукції § Витрати § Доходи § Змінні витрати § Ліверидж · Маржинальний прибуток

· Основна діяльність · Операційний прибуток · Постійні витрати · Прибуток · Фінансова надійність · Чистий дохід · Чистий прибуток

1. Характеристика доходів і витрат підприємства

Під доходами розуміють збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу підприємства.

У процесі управління доходами підприємства досліджують:

- джерела одержання доходів;

- динаміку обсягу і структури доходів;

- пошук шляхів їх збільшення.

Особливому розгляду й оцінці підлягає цінова та асортиментна політика підприємства, а також її вплив на формування його доходів. Тому завданням фінансового менеджера є визначення співвідношення обсягу реалізації та ціни на продукцію, що випускається підприємством.

Витрати – виражені в грошовій формі витрати матеріальних трудових, фінансових ресурсів на здійснення господарської діяльності.

Мета управління витратами – оптимізація їх суми і рівня, що забезпечує досягнення передбачених обсягів виробництва і реалізації товарної продукції і отримання прибутку.

Класифікація витрат:

Ознака класифікації		Види витрат
1. З метою визначення собівартості	прямі
непрямі
2. За економічними елементами	елементи затрат
статті витрат
3. За включенням до собівартості	що включаються у собівартість
не включаються у собівартість
4. Залежно від зміни обсягів виробництва або реалізації	умовно-постійні
умовно-змінні
змішані

Фактори, що визначають величину й рівень витрат:

1. внутрішні;

2. зовнішні.

2. Фінансовий механізм управління формуванням операційного прибутку

Прибуток - це виражений в грошовій формі чистий дохід підприємства на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик здійснення підприємницької діяльності і являє собою різницю між його сукупним доходом і сукупними витратами в процесі цієї діяльності. Прибуток відображає всі види прибутку від різних видів діяльності, отриманого підприємством в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах протягом звітного періоду як на території України, так і за її межами. Прибуток підприємства формується за рахунок таких складових:

Основною метою управління формуванням операційного прибутку підприємства є виявлення основних факторів, що визначають його кінцевий рівень, та виявлення резервів росту його суми. Механізм управління формуванням операційного прибутку базується на врахуванні тісного взаємозв'язку цього показника з обсягом реалізації продукції, доходами та результативністю діяльності. Управління операційним прибутком пов’язане з управлінням:

- формуванням операційного прибутку;

- розподілом операційного прибутку.

Виділяють три види операційного прибутку:

- маржинальний;

- валовий;

- чистий.

Основними факторами, що впливають на суму та рівень операційного прибутку підприємства, є:

o обсяг реалізації продукції в вартісному або кількісному вимірах;

o сума та рівень чистого операційного доходу;

o сума постійних та змінних операційних витрат;

o сума податкових платежів, що здійснюються за рахунок прибутку.

В процесі управління формуванням операційного прибутку вирішуються завдання:

- визначення обсягу реалізації продукції, що забезпечує беззбиткову діяльність протягом короткого та довгострокового терміну;

- визначення необхідного обсягу реалізації для забезпечення досягнення запланованої суми операційного прибутку;

- визначення суми фінансової надійності підприємства, тобто розміру можливого зменшення реалізації продукції при незадовільній кон'юнктурі товарного ринку, який дозволяє підприємству здійснювати прибуткову операційну діяльність;

- визначення суми необхідного обсягу реалізації, що забезпечує досягнення запланованої суми маржинального операційного прибутку підприємства;

- визначення суми необхідного обсягу реалізації для отримання запланованої суми чистого операційного прибутку;

- визначення сум доходу при необхідному рівні цін на продукцію.

Графічно “точка беззбитковості ” (“поріг рентабельності”) операційної діяльності підприємства в короткі терміни, протягом яких не змінюються ціни на продукцію, рівень змінних витрат та сума постійних витрат, має такий вигляд.

де ЧД – чистий дохід;

ОВ – операційні витрати.

Для досягнення “точки беззбитковості” необхідно забезпечити такий обсяг реалізації, при якому сума чистого операційного доходу (ЧД₀) дорівнює сумі операційних витрат (ОВ):

ВД_о = ОВ + ПДВ або ЧД_о = ОВ.

Обсяг реалізації продукції, що забезпечує беззбиткову діяльність в короткому періоді, визначають таким чином:

; ,

ОР – обсяг реалізації, що забезпечує досягнення точки беззбитковості;

В_пост – сума постійних операційних витрат;

Р_чд – рівень чистого операційного доходу до обсягу реалізації продукції, %;

Р_впер – рівень змінних операційних витрат до обсягу продукції, %;

Р_мп – рівень маржинального операційного прибутку до обсягу реалізації продукції, %.

Фінансова надійність – це обсяг діяльності, що забезпечує отримання прибутку та визначає можливі межі маневрування підприємства як в ціновій політиці, так і в зменшенні натурального обсягу виробництва та реалізації продукції в процесі здійснення операційної діяльності, в незадовільній кон'юнктурі ринку. Фінансову надійність визначають в абсолютних та відносних показниках відповідно:

ФН_а = ОР_ф - О_рб,

де ФН_а – фінансова надійність в абсолютних показниках;

ОР_ф – обсяг реалізації фактичний (або плановий);

О_рб – обсяг реалізації, що забезпечує беззбиткову діяльність підприємства

,

ФН_в - фінансова надійність у відносних показниках.

3. Управління використанням прибутку підприємства

Розподіл прибутку – це процес визначення напрямів його використання у відповідності з цілями і завданнями підприємства.

Фактори, що впливають на розподіл прибутку

Механізм розподілу прибутку

4. Операційний важіль

Поряд з механізмом управління операційним прибутком, пов'язаним з взаємозв'язком обсягу реалізації, витратами та прибутком, в фінансовому менеджменті для управління операційним прибутком також використовують механізм, відомий як операційний важіль. Застосування цього механізму базується на поділі сукупності операційних витрат підприємства на постійні та змінні.

Постійні (непропорційні, фіксовані) витрати не змінюються від динаміки обсягу виробництва чи реалізації підприємства. До них відносять: амортизаційні нарахування, проценти за кредит, орендну плату, оплату праці управлінського персоналу, адміністративні витрати тощо.

Змінні (пропорційні) витрати змінюються відповідно до динаміки зміни обсягу виробництва чи реалізації продукції. До них відносять: витрати на придбання сировини та матеріалів, споживання електроенергії, транспортні витрати, оплату роботи працівників, яка залежить від обсягів діяльності, тощо.

Дія механізму операційного важеля обумовлюється тим, що наявність в складі операційних витрат певної частини постійних витрат приводить до зміни суми операційного прибутку вищими темпами, ніж зміна обсягів реалізації продукції. Відношення постійних та змінних витрат, які дозволяють застосовувати механізм операційного лівериджу на управління формуванням операційного прибутку, характеризується коефіцієнтом операційного лівериджу, який розраховують:

,

де К_ол – коефіцієнт операційного лівериджу;

П_пост – сума постійних витрат;

В_сум – сумарні операційні витрати.

Співвідношення приросту суми операційного прибутку та суми приросту обсягів реалізації характеризується показником – ефект операційного важеля, основна формула розрахунку якого:

,

де Е_ов – ефект операційного важеля;

ВПо – темп приросту валового операційного прибутку;

ОР – темп приросту обсягу реалізації.

Дія механізму операційного важеля на формування операційного прибутку в конкретних ситуаціях, що стосуються операційної діяльності, має ряд особливостей, які необхідно враховувати при використанні даного механізму, а саме:

1. Позитивний вплив операційного важеля починається лише після подолання підприємством критичного рівня реалізації (точки беззбитковості).

2. Після подолання критичного обсягу реалізації, чим вищий коефіцієнт операційного лівериджу, тим більший вплив на приріст операційного прибутку підприємства зі збільшенням обсягів реалізації продукції.

3. Найбільше позитивний вплив операційного важеля досягається в полі, максимально наближеному до рівня критичної реалізації.

4. Механізм операційного важеля має і зворотну направленість – при будь-якому зменшенні обсягів реалізації продукції ще більшою мірою буде зменшуватись валовий операційний прибуток.

5. Ефект операційного важеля є стабільним лише в короткотривалий період.

5. Фінансовий важіль

Одне з головних завдань фінансового менеджменту – максимізація прибутку при заданому рівні фінансового ризику – реалізується різними методами, одним з основних методів є “фінансовий важіль”. Фінансовий важіль характеризує використання підприємством залучених коштів, яке впливає на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу.

Показник, який відображає рівень додатково створюваного прибутку власним капіталом при різній частці використання залученого капіталу, називається ефектом фінансового важеля і розраховується так:

,

де Е_фв – ефект фінансового важеля;

ПП_р – ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;

Д_а – коефіцієнт дохідності активів (відношення валового прибутку до середньої вартості активів), %;

%К – середній розмір проценту за кредит, що сплачується за використання залученого капіталу, %;

– середня сума залученого капіталу підприємства;

– середня сума власного капіталу підприємства.

Показник, що визначає ефект фінансового важеля, містить три основних складові:

o Податковий коректор фінансового важеля (1 – ПП_р), який відображає ступінь залежності ефекту фінансового лівериджу від рівня податку на прибуток.

o Диференціал фінансового важеля (Д_а – %К), який характеризує різницю між дохідністю активів та процентною ставкою за кредит.

o Коефіцієнт фінансового лівериджу, який характеризує суму залученого капіталу, яку використовує підприємство на одиницю власного капіталу.

Застосування механізму впливу фінансового важеля на рівень прибутковості власного капіталу і рівень фінансового ризику дозволяє цілеспрямовано управляти як вартістю, так і структурою капіталу підприємства.

План практичного заняття

Заняття 1. Управління доходами і прибутком підприємства.

1. Загальна характеристика доходів і прибутку підприємства: їх види та призначення.

2. Управління формуванням і розподілом прибутку підприємства.

3. Ліверидж як модель управління формуванням фінансових результатів.

3.1. Операційний важіль (ліверидж) та його використання в операційному аналізі.

3.2. Фінансовий важіль (ліверидж): поняття та механізм врахування при управлінні прибутком.

Питання для самостійного вивчення

1. Види умовно-змінних витрат підприємства.

2. Види умовно-постійних витрат підприємства.

3. Механізм розподілу прибутку підприємства.

4. Звіт про фінансові результати підприємства: зміст і методика складання.

5. Цінова та асортиментна політика та її вплив на доходи підприємства.

6. Особливості використання механізму операційного важеля (лівериджу) для підприємств різних галузей діяльності.

Термінологічний словник

Валовий дохід – загальний дохід від всіх видів господарської діяльності підприємства та господарських операцій від сплати податків, що включаються до складу ціни продукції.

Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт і послуг) – кошти, що надійшли за реалізовані товари, виконані роботи або надані послуги на рахунок у банк або вносяться готівкою в касу підприємства.

Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які приводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Змінні витрати – поточні витрати підприємства, сума яких безпосередньо пов’язана з обсягами операційної діяльності.

Ліверидж – фінансовий механізм управління формуванням прибутку, що базується на забезпеченні необхідного співвідношення окремих видів капіталу або окремих видів витрат.

Маржинальний прибуток – різниця між сумою чистого доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) та сумою змінних витрат.

Обсяг беззбиткової діяльності – обсяг реалізації продукції, при якому сума чистого доходу підприємства відповідає загальній сумі витрат.

Основна діяльність – операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства, і забезпечують основну частку його доходу.

Операційний прибуток – прибуток, отриманий в результаті операційної діяльності підприємства.

Постійні витрати – поточні витрати підприємства, які мають незмінний характер та не залежать від обсягів його операційної діяльності.

Прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.

Самоокупність – здатність підприємства повністю покривати свої витрати за рахунок отримуваних доходів.

Собівартість продукції (робіт, послуг) – виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на виробництво та реалізацію товарів, робіт та послуг.

Фінансова надійність – обсяг діяльності підприємства, що забезпечує отримання прибутку.

Фінансовий ліверидж – фінансовий механізм управління рентабельністю власного капіталу за рахунок оптимізації співвідношення власного та залученого капіталу.

Цінова політика – концепція зміни рівня цін з урахуванням динаміки попиту і пропозиції.

Чистий дохід – сума доходу, яка залишається підприємству після сплати з валового доходу непрямих податків, що входять до ціни продукції.

Чистий прибуток – сума прибутку, яка залишається підприємству після сплати податків та інших обов’язкових платежів з прибутку.

Тестові завдання

1. Валовий дохід від реалізації продукції включає:

1) вартість продукції на складі підприємства, товари відвантажені покупцям та грошові кошти в касі і на рахунку підприємства;

2) залишок товарів на складі у покупця, не сплачених в строк, грошові кошти на поточному рахунку підприємства;

3) непрямі податки, валовий прибуток підприємства та повна собівартість продукції;

4) різниця між відпускною ціною постачальників та роздрібною ціною.

2. Кошти, що надійшли на поточний рахунок підприємства, є:

1) основним показником економічної діяльності підприємства;

2) грошовим виразом валового доходу;

3) характеристикою рентабельної діяльності;

4) грошовим виразом чистого доходу підприємства.

3. Прибуток (збиток) підприємства складається з:

1) прибутку (збитку) від операційної діяльності;

2) прибутку (збитку) від звичайної діяльності;

3) прибутку (збитку) від надзвичайної діяльності;

4) усіх вищенаведених відповідей.

4. Які основні фактори впливають на величину і рівень операційного прибутку підприємства?

1) обсяг виробництва і реалізації продукції;

2) податкові платежі з прибутку;

3) величина операційних витрат;

4) всі відповіді правильні.

5. Виберіть моделі, які використовують при управлінні формуванням операційного прибутку:

1) ліверидж, врахування факторів, що визначають його величину;

2) консервативна, помірна, агресивна;

3) лінійна, функціональна, дивізійна;

4) поелементна, середньозважена.

6. Основні завдання, що вирішують при управлінні формуванням операційного прибутку підприємства, передбачають:

1) визначення обсягу реалізації, що забезпечує беззбиткову діяльність в довго- і короткостроковому періодах;

2) визначення обсягу реалізації для забезпечення досягнення запла­но­ва­ної величини операційного прибутку;

3) визначення величини та рівня фінансової надійності («граничної безпеки») підприємства;

4) всі відповіді правильні.

7. Беззбиткова діяльність підприємства – це діяльність, при якій:

1) сукупні витрати дорівнюють чистому доходу підприємства;

2) сукупні витрати менші від чистого доходу підприємства;

3) сукупні витрати більші від чистого доходу підприємства;

4) забезпечується отримання запланованої величини прибутку.

8. Обсяг фінансової надійності – це обсяг:

1) можливого збільшення чистого доходу підприємства при незадо­вільній кон’юнктурі ринку до досягнення рівня беззбитко­вості;