А. Я. Варга та В. В. Століна

Тест-опитування батьківського ставлення (ОБС) являє собою психодіагностичний інструмент, орієнтований на виявлення батьківського ставлення у осіб, які звертаються за психологічною допомогою з питань виховання і спілкування з ними. Батьківське ставлення розуміється як система різноманітних почуттів по відношенню до дитини, поведінкових стереотипів, що практикуються у спілкування з нею, особливостей сприйняття та розуміння характеру і особистості дитини, її вчинків.

Структура опитування

Опитування складається з 5 шкал.

1. «Прийняття нехтування». Шкала відбиває інтегральне емоційне ставлення до дитини.

Зміст одного полюса шкали: батькам подобається дитина такою, яка вона є. Батьки поважаю індивідуальність дитини, симпатизують їй. Батьки намагаються проводи багато часу разом з дитиною, схвалюють її інтереси і плани.

На іншому полюсі шкали: батьки сприймають свою дитину погано непристосованою, невдалою, їм здається, що дитина не доб’ється успіх) житті через низькі здібності, невеликий розум, дурні схильності. Здебільшого батьки відчувають до дитини злість, досаду, роздратування, образу. Вони не довіряють дитині і не поважають її.

2. «Кооперація». Шкала відбиває соціально бажаний образ батьківського ставлення. Змістовно ця шкала розкривається так: батьки зацікавлені у справах, планах дитини, намагаються в усьому допомогти дитині, співчувають їй. Батьки високо оцінюють інтелектуальні та творчі здібності дитини, мають почуття гордості за неї. Вони заохочують ініціативу і самостійність дитини намагаються бути з нею на рівних. Батьки довіряють дитині, намагаються перейняти її точку зору у спірних питаннях.

3. «Симбіоз». Ш кала відбиває міжособистісну дистанцію у спілкуванні з дитиною. При високих балах за цією шкалою можна вважати, що батьки прагнуть до симбіотичних стосунків з дитиною. Змістовно ця тенденція описується так – батьки відчувають себе з дитиною єдиним цілим, намагаються задовольнити усі потреби дитини, захистити її від труднощів та неприємностей життя. Батьки постійно відчувають тривогу за дитину, дитина їм здається маленькою і беззахисною. Тривога батьків підвищується, коли дитина починає автономізуватися в силу обставин, так як за власною волею батьки не нададуть дитині самостійності ніколи.

4. «Авторитарна гіперсоціалізація » відбиває форму і направлення контролю за поведінкою дитини. При високому балі за цією шкалою у батьківському ставленні до дитини виразно проглядає авторитаризм. Батьки вимагають від дитини безсуперечної слухняності та дисципліни. Вони намагаються нав’язувати дитині в усьому свою волю, не в змозі прийняти її точку зору. За прояви свавілля дитину суворо карають. Батьки пильно стежать за соціальними досягненнями дитини і індивідуальними особливостями, звичками, думками, почуттями.

5. «Маленький невдаха» відбиває особливості сприйняття і розуміння дитини батьками. При високих значеннях за цією шкалою у батьківському ставленні спостерігається намагання інфантилізувати дитину, приписати їй особисту й соціальну неспроможність. Батьки бачать дитину молодшою в порівнянні з реальним віком. Інтереси, захоплення, думки і почуття дитини здаються батькам дитячими, несерйозними. Дитина здається непристосованою до дорослого життя, неуспішною, відкритою для дурних впливів. Батьки довіряють своїй дитині, досадують на її неуспішність і невмілість. У зв’язку цим батьки намагаються захистити дитину від труднощів життя і суворо контролювати її дії.

Текст опитування

1. Я завжди співчуваю своїй дитині.

2. Я вважаю своїм обов’язком знати все, що думає моя дитина.

3. Я поважаю свою дитину.

4. Мені здається, що поведінка моєї дитини значно відхиляється від норми.

5. Необхідно якнайдовше тримати дитину осторонь від реальних життєвих проблем, якщо вони її травмують.

6. Я відчуваю до дитини прихильність.

7. Хороші батьки захищають дитину від труднощів життя.

8. Моя дитина часто мені неприємна.

9. Я завжди намагаюсь допомогти своїй дитині.

10.Бувають випадки, коли знущальне ставлення до дитини приносить їй велику користь.

11.Я відчуваю досаду по відношенню до своєї дитини.

12. Моя дитина нічого не доб’ється у житті.

13. Мені здасться, що діти потішаються над моєю дитиною.

14. Моя дитина часто робить такі вчинки, які, крім зневаги, нічого не заслуговують.

15. Для свого віку моя дитина трохи незріла.

16. Моя дитина веде себе погано спеціально, щоб досадити мені.

17. Моя дитина вбирає в себе все погане як «губка».

18. Мою дитину важко навчити хорошим манерам при всіх зусиллях.

19. Дитину треба тримати у жорстоких рамках, тоді з неї виросте порядна людина.

20. Мені подобається, коли друзі моєї дитини приходять до нас додому.

21. Я приймаю участь у своїй дитині.

22. До моєї дитини «пристає» все погане.

23. Моя дитина не доб’ється успіху у житті.

24. Коли у компанії знайомих говорять про дітей, мені трохи соромно, що моя дитина не така розумна і здібна, як мені хотілося б.

25.Я жалію свою дитину.

26. Коли я порівнюю свою дитину з однолітками, вони здаються мені дорослішими і за поведінкою, і за судженнями.

27. Я з задоволенням проводжу з дитиною весь свій вільний час.

28. Я часто шкодую про те, що моя дитина росте і дорослішає, і з ніжністю згадую її маленькою.

29. Я часто ловлю себе на ворожому ставленні до дитини.

30. Я мрію про те, щоб моя дитина досягла всього того, що мені не вдалося у житті.

31. Батьки повинні пристосовуватись до дитини, а не лише вимагати цього від неї.

32. Я намагаюсь виконувати всі прохання моєї дитини.

33. При прийнятті сімейних рішень слід враховувати думку дитини.

34. Я цікавлюсь життям своєї дитини.

35. У конфлікті з дитиною я часто можу визнати, що вона по-своєму права.

36. Діти рано дізнаються, що батьки можуть помилятися.

37. Я завжди рахуюсь з дитиною.

38. Я маю до дитини дружні почуття.

39. Основна причина примх моєї дитини-егоїзм, упертість та лінощі.

40. Неможливо нормально відпочити, якщо проводити відпустку з дитиною.

41.Найголовніше, щоб у дитини було спокійне і безтурботне дитинство.

42.Іноді мені здається, що моя дитина не здатна ні на що хороше.

43.Я поділяю захоплення своєї дитини.

44.Моя дитина може вивести з себе кого завгодно.

45.Я розумію засмучення своєї дитини.

46.Моя дитина часто роздратовує мене.

47.Виховання дитини – суцільна нервовість.

48.Сувора дисципліна в дитинстві розвиває сильний характер,

49.Я не довіряю своїй дитині.

50.За суворе виховання діти дякують потім.

51.Іноді мені здається, що ненавиджу свою дитину.

52.У моєї дитини більше недоліків, ніж достоїнств.

53.Я поділяю інтереси своєї дитини.

54.Моя дитина не в змозі щось зробити самостійно, а якщо і зробить, то обов’язково не так.

55.Моя дитина виросте не пристосованою до життя.

56.Моя дитина подобається мені такою, якою вона є.

57.Я ретельно стежу за станом здоров’я моєї дитини.

58.Нерідко я захоплююсь своєї дитиною.

59.Дитина не повинна мати секретів від батьків.

60.Я не високої думки про здібності моєї дитини і не приховую цього від неї.

61.Дуже бажано, щоб дитина дружила з тими дітьми, які подобаються її батькам.

Ключі до опитування

1. Прийняття – нехтування: 3, 4, 8, 10,12,14,15, 16,18, 20, 24, 26, 27, 29, 37, 38, 39, 40, 42, 43, 44,45,46, 47, 49, 52, 53, 55, 56, 60.

2. Образ соціальної бажаної поведінки: 6, 9, 21, 25, 31, 34, 35,36.

3. Симбіоз: 1,5,7,28,32,41,58.

4. Авторитарна гіперсоціалізація: 2, 19, 30,48, 50, 57, 59.

5. «Маленький невдаха»: 9, 11, 13, 17,22,28,54,61.

Порядок підрахунку тестових балів

При підрахунку тестових балів за всіма шкалами враховується відповідь «так». Високий тестовий бал за відповідними шкалами інтерпретується як:

- нехтування,

– соціальна бажаність,

– симбіоз,

– гіперсоціалізація,

– інфантилізація.

Тестові норми приводяться у вигляді таблиці рангів балів за відповідними шкалами = 160.