Прямокутник

Для Вас, прямокутники, мабуть не буде несподіванкою те, що Ви зараз прочитаєте. Ви й так все про себе знаєте. Справа в тому, що прямокутник уособлює стан переходу зміни. Це – люди, не задоволені тим способом життя, який вони ведуть зараз, і тому зайняті пошуками кращого способу. Можливо, хтось із вас тільки що пережив зміну професійного статусу (перехід на іншу роботу, підвищення чи пониження по роботі, яке потребує адаптації); можливо, хтось передбачає, чи передчуває такі зміни. У когось, можливо, стались переміни в особистому житті. Причини «прямокутного стану» можуть бути найрізноманітнішими, але об’єднує їх одне – значимість змін для визначеної людини. Основним психічним станом прямокутника

є більш чи менш усвідомлений стан затримки, заплутаності в проблемах і невизначеності щодо своєї ролі в даний момент. Паралельно з цим у нього постійно зростає внутрішнє збудження, що не може не відбитись на його поведінці.

Найбільш характерні риси прямокутника – непослідовність і непередбаченість вчинків протягом перехідного періоду. Ви, прямокутники, можете сильно змінюватись щодня і навіть протягом дня! Це природно, бо прямокутники мають, як правило, низьку самооцінку, прагнуть стати чимось кращим, шукають нові методи роботи, стилі життя. Якщо уважно придивитись до поведінки прямокутників, то можна помітити, що вони «приміряють» одяг інших форм: «трикутну», «круглу» і т.д. Блискавичні і непередбачувані зміни у поведінці прямокутника звичайно насторожують інших людей, і вони можуть свідомо ухилятись від контактів з «людиною без стрижня». Зрозуміло, що нікому не хочеться потрапляти у смішне становище! Прямокутникам спілкування з іншими людьми просто необхідне, і в цьому полягає ще одна складність перехідного періоду.

Тим не менше, як і у всіх людей, у прямокутників виявляються позитивні якості, які приваблюють до них оточуючих. Це перш за все допитливість, цікавість, живий інтерес до всього, що відбувається, і... сміливість. Прямокутники прагнуть робити те, чого раніше ніколи не робили; ставлять запитання, на які раніше не наважувалися. В даний період життя, легко засвоюють все нове. Щоправда, зворотною стороною цього є надмірна довірливість, навіювання, наївність. Тому прямокутниками легко маніпулюють, чим і користаються не дуже делікатні у питаннях моралі люди. Якщо Ви дійсно носите «прямокутну» форму, будьте обережні! І пам’ятайте, що «прямркутність» – всього лиш стадія. Вона мине – і Ви вийдете на новий рівень особистісного розвитку, збагатившись набутим на цій стадії досвідом.

КОЛО

Геометричне коло – це міфологічний вміст гармонії. Той, хто впевнено вибирає коло у якості основної форми, щиро зацікавлений насамперед у добрих міжособистісних стосунках. Найвища цінність для кола – люди, їх добробут. Коло найбільш доброзичлива зі всіх 5 форм. Воно найчастіше служить «клеєм», який зміцнює і робочий колектив, і сім’ю, тобто стабілізує групу. Кола – найкращі комунікатори з 5 форм передусім тому, що вони хороші слухачі (трикутники теж хороші комунікатори, але вони більше слухають себе, ніж інших). Вони володіють високою чутливістю, розвинутою емпатією – здатністю співпереживати, співчувати, емоційно відгукуються на переживання іншої людини. Коло відчуває чужу радість і відчуває чужий біль, як свій власний. Природно, що люди тягнуться до них. Кола прекрасно «читають» людей і швидко розпізнають їх. Кола «вболівають» за свій колектив і дуже популярні серед колег по роботі. Однак вони, як правило, слабкі менеджери і керівники у сфері бізнесу.

По-перше, кола в силу своєї спрямованості швидше на людей, ніж на справу, надто прагнуть кожному догодити. Вони намагаються зберегти мир і заради цього іноді уникають займати «стійку» позицію і приймати непопулярні рішення, які, однак, можуть здаватися ефективними з ділової точки зору. Для кола немає нічого важчого, ніж вступати у міжособистісний конфлікт. Коло щасливе тоді, коли всі живуть дружно. А коли конфлікт все-таки виник, то слід чекати, що коло першим піде на поступку.

Примирення з іншими – типова «колова» риса поведінки. Хоча ця риса задовольняє інших і створює колу популярність серед співробітників, проте занадто часті поступки можуть призвести до втрати поваги, посилення самозвинувачувальних тенденцій.

По-друге, кола не відрізняються рішучістю. Якщо їм доводиться керувати, то вони надають перевагу демократичному стилю управління і намагаються обговорити практично будь-яке рішення з більшістю і заручитися його підтримкою. Як відомо, це далеко не завжди себе виправдовує: можна пропустити влучний момент. Крім того, кола слабкі в «політичних іграх» і час не можуть презентувати себе і свою «команду» належним чином. Все це призводить до того, що над колами часто одержують перемогу більш сильні особистості, наприклад, трикутники, яким вдається ними маніпулювати. На своє щастя, кола, здається, не надто переймаються тим, в чиїх руках буде влада. Хай лиш всі будуть задоволені і навкруги панує мир.

Однак в одному випадку кола виявляють твердість, якій можна позаздрити. Якщо мова заходить про питання моралі чи порушення справедливості, коло стає палким захисником людей. Тут кола, якщо захочуть можуть бути досить переконливими. В тім, що вони відмінно вирішують міжособистісні проблеми важливу роль відіграє особливий склад розуму. Коло – це нелінійна форма, і ті, хто впевнено ідентифікують себе з ним, швидше всього належать до «правопівкульних» мислителів. «Правопівкульне» мислення – більш образне, інтуїтивне, емоційно забарвлене, швидше інтегративне, ніж аналізуюче. Тому переробка інформації у кола здійснюється не в послідовному форматі, як у квадратів (і трикутників), а швидше мозаїчно, проривами, з пропущенням деяких ланок, наприклад: а -... -в -г -.... Це не означає, що кола не дружать з логікою. Просто формалізми у них не одержують пріоритету. У вирішенні життєвих проблем, перш за все у сфері людських взаємовідносин вони виявляють різновид «правопівкульного» мислення, яке Гарісон і Бремсон називають «ідеалістичним» стилем мислення. Головні риси цього стилю – орієнтація на суб’єкт, фактори проблеми (цінностей, оцінки, почуття і т.д.) і прагнення знайти спільне навіть у протилежних точках зору. Символом ідеалістичного рішення Гарісон і Бремсон вважають парасольку: рішення, яке охоплює всі погляди і подобається всім, хто має до нього відношення.

Варто сказати, що коло – вроджений психолог. Однак, щоб стати на чолі серйозного бізнесу, колу не вистачає «лівопівкульних» організаторських навичок своїх «лінійних братів» – прямокутника і квадрата.

ЗИГЗАГ

Ця фігура символізує креативність, творчість, хоча б тому, що вона найунікальніша з усіх 5 фігур і єдина розімкнута. Якщо ви твердо обрали Зигзаг в якості основної форми, то ви швидше всього справжній "правопівкульний" мислитель, інакомислячий, бо лінійні фігури мають перед Вами кількісну перевагу. Між іншим, квадрат та трикутник частіше всього взагалі не звертають уваги на Ваш знак! На запитання психолога: «Куди Ви помістите цю фігуру?» можна почути: «А це що, також фігура? Я думав, це хтось щось закреслив».

Серед зигзагів частіше, ніж серед інших, трапляються лівші. А це додаткове свідчення на користь «правопівкульності» зигзагу.

Отож, як і Вашому найближчому родичу – колу, тільки ще більшою мірою, зигзагу властива образність, інтуїтивність, інтегративність, мозаїчність. Строга послідовна дедукція – це не Ваш стиль. Думки зигзага роблять відчайдушні стрибки: від а –... –к –... я! Тому багатьом лінійним «лівопівкульним» важко зрозуміти зигзага. «Правопівкульне» мислення не фіксується на деталях (числа і факти потрібні лише, щоб здійснити стрибок до нової ідеї), тому воно, спрощуючи в дечому картину світу, дозволяє будувати цілісні, гармонійні концепції та образи, бачити красу. Зигзаги звичайно мають розвинуте естетичне відчуття.

Домінуючим стилем мислення зигзага найчастіше є синтетичний стиль. Лейтмотив цього стилю –«А що, якщо?... А що, якщо взяти цю ідею і цю та з’єднати їх разом? Що ми отримаємо?». Комбінування абсолютно відмінних, несхожих ідей і створення на цій основі чогось нового, оригінального – ось що подобається зигзагам.

На відміну від кола, зигзаг зовсім не зацікавлений у консенсусі і досягає синтезу не шляхом поступок, а навпаки загостренням конфлікту і побудовою нової концепції, в якій цей конфлікт одержує своє вирішення, «знімається». Причому, використовуючи свою природну дотепність, вони можуть бути доволі в’їдливими, «відкриваючи очі» іншим на нове вирішення проблеми. Зигзаги здатні бачити світ у його мінливості. Тому для них найнеприємнішим є бачити речі буденні, шаблонні, бачити людей чи статус-кво, які завжди погоджуються чи роблять вигляд, що погоджуються.

Зигзаги просто не можуть працювати у добре структурованих ситуаціях, їх дратують чіткі вертикальні та горизонтальні зв’язки, фіксовані обов’язки і постійні способи роботи. Їм необхідно мати урізноманітнення і високий рівень стимуляції на робочому місці. Вони також хочуть бути незалежними від інших у своїй роботі. Тоді зигзаг оживає і починає виконувати свої основні обов’язки –генерувати нові ідеї і методи роботи. Зигзаги ніколи не задовольняються способами, за допомогою яких речі створюються зараз чи створювались в минулому. Ніщо так не дратує зигзага, як сентенція квадрата: «Ми завжди це так робили».

Зигзаги спрямовані в майбутнє і більше цікавляться можливістю, ніж дійсністю. Світ для них ідеальний, як світ речей для інших. Немалу частину життя вони проводять у цьому ідеальному світі, звідки і беруть початок такі їх риси, як непрактичність, нереалістичність, наївність. Зигзаг – найбільш запальний, найбільш збудливий з усіх 5 фігур. Коли у нього з’являється нова цікава думка, він готовий розповісти її усьому світові! Зигзаги – невтомні проповідники своїх ідей і здатні згуртувати всіх навколо себе. Однак їм не вистачає політичності: вони нестримані, дуже експресивні («ріжуть правду в очі»), що поряд з їх ексцентричністю заважає впроваджувати власні ідеї в життя. До того ж, вони слабкі у проробці конкретних деталей (без чого матеріалізація ідеї неможлива) і не надто наполегливі у доведенні справи до кінця (так як із втратою новизни втрачається інтерес до ідеї). О, ледве не забули сказати найголовніше! Як стверджує Деллінгер, Вас, зигзагів, інші люди вважають сексуально привабливими. Та й самі ви не байдужі (м’яко кажучи) до цієї сторони життя.

Методика «Чи об’єктивно ви себе оцінюєте?»

ІНСТРУКЦІЯ:

На основі нижче поданих шкал (А, Б, В) ви можете оцінити деякі особливості свого характеру. Для цього необхідно уважно прочитати кожне твердження і залежно від того, якою мірою воно вам притаманне, поставити позначку у відповідній графі відповідей.

Шкала А