Побудова гістограми Парето

Побудова діаграм Парето проводиться згідно з наступною методикою.

1. Визначають проблему чи проблеми досліджень: дефектні деталі та вироби, перевитрата сировини та матеріалів, грошові втрати, нещасні випадки, недотримання термінів постачання тощо. Наприклад, у цеху чорнових меблевих заготовок негативний результат роботи – наявність бракованих заготовок.

2. Визначають тип даних. Класифікують дані за видами дефектів, місцем їх утворення, видами технологічних процесів, верстатами, робітниками тощо. Наприклад, у цеху чорнових меблевих заготовок брак виникає на операції розкроювання вздовж волокон. У бракованих заготовках спостерігають, наприклад, такі види дефектів: 1)непаралельність повздовжніх різів, 2)невитриманий кут між крайкою та пластю, 3)невідповідність розмірів, 4)непрямолінійний різ, 5)невідповідність якості пропилу та шорсткості крайки.

3. Визначають методику та період проведення спостережень.

4. Розробляють контрольний листок для реєстрації даних, передбачивши місце для графічного запису.

5. Проводять спостереження та підсумовують результати за вибраними видами.

6. Заповнюють таблицю, необхідну для побудови діаграми Парето. Контрольовані ознаки розташовують згідно значущості, себто в порядку спадання кількості спостережень. Якщо деякі ознаки зустрічаються доволі рідко, то їх об’єднують у групу “інші”. Групу “інші” слід поставити укінці незалежно від її обсягу.

7. Креслять осі діаграми Парето:

а) горизонтальну вісь, поділивши її на інтервали згідно кількості контрольованих ознак;

б) ліву вертикальну вісь зі шкалою від 0 до значення накопиченої суми;

в) праву вертикальну вісь зі шкалою від 0 до 100%.

8. Будують стовпчикову діаграму (гістограму) за даними кількості спостережень або їх відсотків (табл. 5.1, графи 2 і 4).

9. Будують кумулятивну криву (криву Парето) за накопиченими сумами чи накопиченими відсотками. Точки накопичених результатів відкладають у верхній межі кожного інтервалу і з’єднують їх відрізками.

10. На діаграму наносять позначення та написи: назву та розмітку осей, назву контрольованих виробів та ознак, період зняття даних, об’єкт досліджень і місце проведення, об’єм вибірки.

Приклад 5.1. Побудувати гістограму Парето, якщо дослідження з метою оцінки якості продукції і виявлення дефектів здійснюються у цеху із виготовлення меблевих щитів з масивної деревини на операції поздовжнього розкроювання необрізних пиломатеріалів. Обсяг досліджуваної вибірки N=5000.

У процесі перевірки якості виявлено три основних типи дефектів: невідповідність розмірів; невідповідність якості пропилу та шорсткості крайки; непрямолінійний різ (табл. 5.1 – стовбець 1).

Таблиця 5.1

Дані для побудови діаграми Парето за результатами діяльності для аналізу роботи на операції розкрою пиломатеріалів вздовж волокон

Контрольовані ознаки	Кількість спосте-режень	Накопи-чена сума спосте-режень	Відсоток спосте-режень за кожним видом	Накопи-чений відсоток
1) невідповідність розмірів 2) невідповідність якості пропилу та шорсткості крайки 3) непрямолінійний різ 4) інші	125 50 24 8	125 175 199 207	60,4 24,2 11,6 3,9	60,4 84,5 96,1 100
Сума	207		100

Всього виявлено 207 дефектних заготовок (стовпець 2 табл. 5.1), причому першого типу дефектів – 125; другого – 50; третього – 24. Вісім бракованих заготовок об’єднані у групу «інші», оскільки виявилось, що дві заготовки не відповідають вимогам перпендикулярності; три – вимогам паралельності; дві – мають не передбачені стандартом вади; одна заготовка має на крайці дефекти механічного оброблення.

У стовпці 3 табл. 5.1 приведена накопичена сума спостережень, у стовпці 4 - частка спостережень кожного типу (разом 100 %) і у стовпці 5 – накопичена частка дефектів.

Згідно з даними табл. 5.1 будуємо діаграму Парето (рис. 5.1), причому стовпчикова гістограма будується на основі даних стовпця 2, а кумулятивна крива – на основі даних стовпця 4.

Рис. 1. Діаграма Парето за ознаками браку: кількість спостережень – 5000; а – стовпчикова гістограма, б – кумулятивна крива.