Освітлення

5.4.1 Природне і штучне освітлення металургійних підпри­ємств слід виконувати відповідно до вимог СНиП ІІ-4-79 "Норми проектирования. Естественное и искусственное освещение". Джерела живлення аварійного освітлення повинно відповідати вимогам ПУЕ.

5.4.2 Необхідно, щоб всі виробничі приміщення металургійних підприємств мали безпосереднє природне освітлення.

Штучне освітлення слід застосовувати:

- в приміщеннях, де обслуговуючий персонал повинен знаходитися безперервно;

- в затемнених місцях галерей;

- в туалетних кімнатах, умивальниках, душових і гардеробних при наявності в них механічної вентиляції, або ж при кількості місць в туалетних кімнатах, умивальних і душових не більше 3 і в гардеробних не більше 100.

5.4.3 Освітлення території підприємств, допоміжних приміщеньі окремих робочих місць повинне відповідати встановленим нормам.

5.4.4 У виробничих цехах металургійних підприємств необхідно застосовувати робоче, аварійне і евакуаційне освітлення.

5.4.5 Робоче освітлення повинне забезпечувати освітленість на робочих поверхнях не нижче нормативної.

Аварійне освітлення має забезпечувати на робочих по­верхнях освітленістьне менше ніж 5% від нормативної. При системі загального освітлення рівень аварійного освітлення має бути не менше ніж 2 лк усередині будинків.

Евакуаційне освітлення має забезпечувати освітленість на підлозі основних проходів, на землі та на східцях сходів не менше ніж 0,5 лк.

5.4.6 Світильники робочого і аварійного освітлення повинні бути розташовані таким чином, щоб забезпечувалася надійність їх кріплення, безпека і зручність обслуговування. Обслуговуван­ня світильників з переносних драбин, з мостових кранів, зі спеціальних пересувних вишок має бути безпечним.

5.4.7 Проектною документацією та інструкціями, затвердже­ними роботодавцем, повинні бути передбаче­ні заходи, щодо обслуговування світильників з метою постійного забезпечення необхідної освітленості робочих місць.

5.4.8 При зміні технологічного процесу, заміні або пере­становці устаткування на окремій дільниці цеху освітленість цієї дільниці слід привести у відповідність до норм.

5.4.9 В процесі експлуатації освітлювальних установок необхідно періодично проводити такі види обслуговування:

- не рідше 1 разу на рік перевіряти рівень освітленості в контрольних точках та рівень загальної освітле­ності приміщень;

- перевіряти наявність стекол, ґрат, сіток в світильниках, справність виконання світильників спеціального виконання і т.п. в термін, зазначений особою, відповідальною за електрогосподарство;

- виконувати очищення ламп і освітлювальної арматури: для приміщень з інтенсивним пиловиділенням - 4 рази на місяць, для приміщень з незначним виділенням пилу, кіптю -2 рази на місяць.

- не рідше одного разу в квартал перевіряти справність аварійного і евакуаційного освітлення.

5.4.10 Побілка внутрішніх приміщень виробничих будинків має провадитися: для пильних, пічних і газогенераторних приміщень – не рідше одного разу на рік, для інших приміщень – не рідше одного разу на два роки.

5.4.11 Під час засклення ліхтарів будинків віконним склом під засклення слід встановлювати горизонтальні металеві сітки шириною не менше ніж 0,7 м при вертикальному заскленні, а при нахилому і горизонтальному - ширина сіток повинна визначатися розрахунком з величини горизонтальної проекції переплетень, що засклені.

5.4.12 Світильники, які обслуговуються з переносних драбин, слід підвішувати на висоті не більше ніж 4,5 м над рівнем підлоги. Не дозволяється розташовувати світильники над устаткуванням і стрічками конвеєрів. У випадку, коли обслуговування світильників з драбин утруднене, слід влаштовувати спеціальні майданчики. Для обслуговування світильників, розташованих над кранами або кран-балками, на підприємствах, що будуються та реконструюються слід передбачати також спеціальні майданчики.

5.4.13 Для запобігання затінення робочих місць мостовими кранами повинно бути передбачене додаткове підкранове освітлення світильниками, що підвішені до ферм кранів.

5.4.14 На складах готової продукції та відділеннях, у яких немає мостових кранів, обслуговування світильників необхідно про­водити з пересувних вишок, колисок та інших пристосувань.

Пересувні вишки повинні бути обладнані майданчиками з перила­ми, виконаними згідно п. 7.9.2 цих Правил. Для доступу на майдан­чики повинні бути передбачені відповідно сходи (скоби).

5.4.15 Вмикання і вимикання рубильників загального освіт­лення в будинках цехів, зміна і очищення світильників, арматури і ламп, зміна штепсельних розеток і запобіжників, монтаж проводів може проводити тільки електротехнічний персонал.

5.4.16 Для переносного електричного освітлення можуть за­стосовуватися світильники напругою не вище 42 В. При роботі усе­редині металевих ємностей, печей, котлів, колодязів, млинів на­пруга в освітленій мережі повинна бути не вище 12 В. В міс­цях, де в повітрі містяться вибухонебезпечні гази, пари і пил, для переносного освітлення слід застосовувати світильники у вибухозахищеному виконанні напругою не вище 12 В.

5.4.17 Захаращувати світлові прорізи приміщень матеріалами, виробами, інструментом та іншими предметами не дозволяється.

5.4.18 На підприємствах повинні бути розроблені та затверд­жені роботодавцем місцеві інструкції по упорядкуванню світильників з метою забезпечення необхідної освітленості робо­чих місць.

6 ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ПО СТВОРЕННЮ БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ІІРАЦІ

6.1 Устаткування і споруди металургійних підприємств (це­хів) необхідно постійно підтримувати у справному стані, що забезпечується проведенням робіт з технічного обслугову­вання і ремонту, які виконуються з визначеною періодичністю у заданому об’ємі, згідно графіку затвердженому роботодавцем.

Технологічне устаткування повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности".

6.2 Технологічне устаткування, що виготовлюється для ме­талургійної промисловості, повинно бути з автоматизованим або ме­ханізованим керуванням, а також забезпечувати безаварійну і без­печну роботу, контроль і регулювання технологічного процесу.

6.3 У кожному цеху металургійного виробництва, виходячи з наявності устаткування і тих робіт, що виконуються, наказом роботодавця з числа посадових осіб призначаються відповідальні за тех­нічний стан і безпечну експлуатацію:

- електроустаткування;

- газового господарства;

- кранового господарства,

- кисневого устаткування;

- котлів і посудин, що працюють під тиском, промислових будинків, споруд та димових труб;

- транспортних засобів;

а також особи, що мають право видавати наряди-допуски на проведення робіт підвищеної небезпеки.

6.4 Експлуатація та технічне обслуговування устаткування слід здійснювати у відповідності до вимог інструкцій, які розроблені згідно експлуатаційної документації розробника з урахуванням місцевих виробничих умов і вимог цих Правил. Робо­та на несправному устаткуванні не дозволяється.

6.5 На підприємстві роботодавцем повинен бути складений і затверджений перелік механізмів і устаткування експлуатація і ремонт яких необхідно проводити із застосуванням биркової системи згідно з ДНАОП 1.2.10-2.01-79 “ОСТ 14.55-79. Биркова система на підприємствах чорної металургії. Основні положення. Порядок застосування.”, НАОП 1.2.20-2.01-86 “ОСТ 48.279-86. Бірочна система при експлуатації устаткування. Основні положення. Порядок застосування”, наряд-допуском, з оформлюванням Проекту організа­ції робіт.

6.6 Устаткування перед пуском у роботу, необхідно перевіря­ти у відношенні безпечної роботи на ньому, наявності і цілісності огорож, надійності дії пускових і галь­мівних пристроїв, заземлення, справності запобіжних кожухів, справності ізоляції, сигналізації пуску і зупинки, автоблокування.

Всі технологічні лінії, поточні системи, механізми, якими керують дистанційно з пультів і щитових, повинні бути обладнані звуковою і світловою сигналізацією.

При виявленні несправностей або недоліків у забезпеченні безпечної експлуатації устаткування, робота на ньому повинна негайно припинятися.

Пуск виробничого устаткування дозволяється проводити тільки технологічним пра­цівникам, які обслуговують та контролюють це устаткування.

6.7 Пуск устаткування, що розташоване поза зоною види­мості з пульта керування, а також при змішаному керуванні (руч­ному і автоматичному), повинен здійснюватися лише після одержання відповідних сигналів від працівників, що підтверджують безпеку його пуску на закріплених за ними дільницях. Робота найбільш важливого виробничого устаткування повинна контролюва­тися за допомогою телебачення.

Перед пуском у роботу устаткування, вузли якого або увесь агрегат в процесі роботи переміщується, повинні подавати­ся звукові і світлові сигнали тривалістю не менше ніж 10 с.

Пуск устаткування, що розташоване поза зоною видимості з пульта керування, а також при змішаному керуванні (ручному і автома­тизованому), необхідно проводити тільки після одержання сигналів по двобічній системі сигналізації від працівників, що підтверджують безпеку його пуску на закріплених за ними дільницях. При цьому після першого сигналу слід передбачати витримку не менше ніж 30с. Перед пуском устаткування необхідно подавати другий сигнал тривалістю 30с. Пускові пристрої механізмів і устаткування необхідно блокувати так, щоб повністю забезпечити дотримання вказаної витримки.

Пускові пристрої механізмів повинні бути обладнані ключем-биркою.

6.8 Необхідно, щоб у цехах і на робочих місцях були вивішені інструкції про порядок пуску, експлуатації та зупинки устат­кування, затверджені роботодавцем.

6.9 У кожному цеху слід складати і затверджувати роботодавцем перелік елементів устаткування, знімні огородження якого повинні мати автоматичне блокування з пуско­вими пристроями устаткування.

На об’єктах, які будуються і реконструюються, ці блокування повинні передбачатися проектом.

6.10 Періодичність перевірки стану блокування безпеки, систем сигналізації і протиаварійного (протипожежного) захисту агрегатів і устаткування і порядок оформлення результатів пе­ревірки повинні встановлюватися спеціальною інструкцією, яка затверджена роботодавцем.

6.11 У небезпечних зонах слід вивішувати знаки безпеки згідно з

ГОСТ 12.4.026-76, а також написи та плакати про безпечні способи ведення робіт і застережні заходи працівників.

Всі газонебезпечні місця повинні мати огородження із дверми, що запираються і відмикають­ся зсередини без ключа.

6.12 Інструменти і пристосування, що застосовані для об­слуговування устаткування, повинні відповідати вимогам безпеки ДНАОП 1.1.10-1.04-01 “Правила безпечної роботи з інструментом та пристроями”. Робота на несправному устаткуванні, а також використання несправних пристосувань і інструментів не дозволяється.

Інструменти і пристосування, що застосовані в приміщеннях з вибухопожежонебезпечними виробництвами, не повинні давати іскри під час роботи з ними.

6.13 На робочих місцях інструмент і пристосування слід зберігати в відведених для цього місцях або в спеціальних інструментальних шафах.

6.14 Під час застосування механізованих інструментів і пристосувань слід додержуватися вимог, що зазначені у експлуатаційній документації заводу-виготовлювача.

6.16 Приєднання рукавів до інструментів і штуцерів трубо­проводів повітря, газу, рідини і роз’єднання їх, слід здій­снювати лише при відключеному подаванні зазначених речовин.

Закріплення рукавів на штуцерах трубопроводів і інструмен­тах необхідно здійснювати спеціальними затискачами, які виключають їх зривання. Застосовувати для кріплення рукавів дріт і саморобні затискачі не дозволяється.

Рукави, що застосовуються для подавання під тиском газу, повітря, рідин, насиченої пари і сипких матеріалів, повинні відповідати вимогам

ГОСТ 18698-79 “Рукава резиновые напорные с текстильным каркасом. Технические условия».

6.17 Система змащення тертьових частин механізмів повинна бути герметичною. У всіх вузлах устаткування, а також у вузлах, які часто змащуються, або приїх значній кількості необхідно використовувати централізовану подачу мастила.

Ручне змащення машин і механізмів дозволяється при їх повному зупиненні або на ходу при наявності спеціальних присто­сувань, які забезпечують безпеку виконання цієї операції.

Ручне змащення рухомих частин, а також прибирання під час роботи машин і механізмів не дозволяється.

6.18 Легкозаймисті і горючі рідини, мастильні і обтираль­ні матеріали, хімічні речовини, що застосовуються у тех­нологічних процесах і при обслуговуванні машин і механізмів, необхідно зберігати у відповідній тарі у встановлених місцях.

6.19 Температура нагрітих поверхонь апаратів, устаткуван­ня, трубопроводів і огорож на робочих місцях не повинна перевищувати 45 °С. При неможливості з технічних причин досягти зазначеної температури поблизу джерела значного променистого і конвекційного тепла необхідно вжити заходів щодо захисту пра­цюючих від можливого перегрівання (екранування, водоповітряне душування тощо).

6.20 Рівні вібрації і шуму, що впливають на робітників, на підприємствах металургійного виробництва повинні відповіда­ти вимогам ДСН 3.3.6.037-99 “Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку”,

ДСН 3.3.6.039-99 “Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації”, а також ГОСТ 12.1.012-2004 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования”, ГОСТ 12.1.003-83 "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности”.

6.21 Розрахунок фундаментів під устаткування яке вібрує, необхідно проводити у відповідності до СНиП 2.02.09-87 "Фундаменты машин с динамическими нагрузками”.

6.22 Вентиляторі, димососи, повітродувки, рівні шуму яких перевищують допустимі норми, необхідно розміщувати у звукоізольованих камерах або у звукоізолюючих укриттях (кожухах), обладнувати глушниками шуму з боку всмоктування і нагнітання, засобами віброізоляції, що запобігають передачі вібрацій тру­бопроводам і фундаментам.

6.23 Дробарки, млини, грохоти, вібраційні пресові установки та інше устаткування, що має шумові характеристики, які перевищують гранично допустимі норми, слід оснащувати засобами зниження шуму, розміщувати у звукоізольованих бок­сах, або ж ізолювати звукоізолюючими перегородками або екранами.

6.24 Ведення вибухових робіт, а також зберігання, видача та облік вибухових речовин і засобів висаджування повинні відпо­відати вимогам

ДНАОП 0.00-1.17-92 “Єдині правила безпеки при вибухових роботах”, а також вимогам ДНАОП 1.2.00-5.01-96 “Інструкція з безпечного проведення вибухових робіт на підприємствах Міністерства промисловості України”.

6.25 Гранично допустимі значення напруженості і густини потоку енергії електромагнітного поля (ЕМП) на робочому місці працівників, що обслуговують ці установки і які зазнають впливу у виробничих умовах ЕМП, а також методи контролю, способи і засоби захисту від впливу ЕМП повин­ні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006-84 “ССБТ. Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля”.

6.26 При використовуванні на підприємствах кольорової ме­талургії як палива природного, нафтового, штучного, змішаних і зріджених вуглеводневих

газів необхідно дотримувати­ся вимог ДНАОП 0.00-1.20-98 “Правила безпеки систем газопостачання України”.

6.27 Газове господарство підприємств чорної металургії повинне відповідати вимогам НАОП 1.2.10-1.10-86 “Правила безпеки у газовому госпо­дарстві підприємств чорної металургії (ПБГЧМ-86)”.

6.28 Роботи, пов’язані з заготовкою та переробкою брухту і відходів чорних металів, слід виконувати у відповідності до вимог НАОП 1.2.10-1.09-87 “Правила безпеки при заготівлі та перероб­ці брухту і відходів чорних металів”.

6.29 Транспортування, зберігання, облік та робота з радіо­активними речовинами необхідно проводити з додержанням вимог ДНАОП 0.03-1.72-87 "Основні санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання ОСП 72/87 №4422-87" і

ДНАОП 0.00-1.25-73 "Правила безпечного транспортування радіоак­тивних речовин" (ПБТОР-73).

На проведення робіт, що пов'язані із застосуванням радіоак­тивних речовин, роботодавцем повинна бути розроблена і затверджена інструкція, що регламентує порядок і способи їх застосування.

6.30 Вимоги до придбання, постачання, розташування та експлуатації радіонуклідних приладів регламентуються ДНАОП 0.03-1.63-78 “Санітар­ні правила будови і експлуатації радіоізотопних приладів №1946-78”.

6.31 Усі можливі види зовнішнього радіоактивного випромі­нювання із місць закладання радіоактивних препаратів необхідно контролювати відповідними дозиметричними приладами.

6.32 Рівень радіації на робочих місцях не повинен перевищувати гранично допустимих санітарними нормами величин.

Знаходження і зберігання радіоактивних ізотопів на робочих місцях не дозволяється.

6.33 До отримання джерел випромінювання повинні бути визначені і навчені особи, які будуть працювати з цими джерелами (категорія А і Б), а також особи, що відповідають за радіацій­ну безпеку, облік і зберігання джерел випромінювання. Одночасно необхідно розробити правила внутрішнього розпорядку, затверджені роботодавцем, що визначають обов’язки персоналу, який обслуговує ізотопні при­лади.

6.34 Вибір і закладання радіоактивних речовин необхідно проводити з урахуванням часу служби об’єкта, який експлуа­тується, з тим, щоб перед початком ремонту, активність речовин, які закладені, не перевищувала допустимої норми.

У разі ремонту об’єкта раніше тер­міну періоду піврозпаду радіоактивної речовини необхідно застосо­вувати спеціальні захисні заходи і засоби (захисні екрани, маніпулятори тощо).

Спосіб і порядок закладання радіоактивних препаратів по­винні бути заздалегідь розроблені і затверджені роботодавцем за узгодженням з органами санітарного нагляду.

6.35 Виготовлення, монтаж, ремонт, експлуатація та огляд посудин і балонів, які працюють під тиском повинні відповідати вимогам

ДНАОП 0.00-1.07-94

6.36 Улаштування і експлуатація котельних установок повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.08-94 “Правила будови і безпечної експлуата­ції парових та водогрійних котлів”.

6.37 Улаштування і експлуатація стаціонарних поршневих і ротаційних компресорів, повітропроводів і газопроводів повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.13-71”Правила будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопро­водів”.

6.38 Резервуари, технологічне устаткування, трубопроводи, зливоналивні пристрої та інше устаткування, що пов'язане з прийомом, переробкою і переміщенням рідин, парів, газів і сипучих речовин, що є діелектричними, необхідно захищати від статичної електрики у відповідності до вимог

ДНАОП 0.00-1.29-97.

6.39 Експлуатацію вантажопідйомних кранів металургій­них підприємств (цехів) необхідно проводити у відповід­ності до ДНАОП 0.00-1.03-02.

6.40 Улаштування і експлуатація ліфтів повинні відповіда­ти вимогам ДНАОП 0.00-1.02-99.

6.41 Улаштування та експлуатація пило- і газоуловлюючих установок, а також газоочисного устаткування повинні відповіда­ти вимогам Правил технічної експлуатації газоочисних і пилоуловлюваючих установок, які затверджені в установленому поряд­ку.

6.42 Улаштування, монтаж та експлуатація тепловикористуючих установок і теплових мереж, безпека їх обслуговування повинні відповіда­ти вимогам ДНАОП 0.00-1.22-72 “Правил техніки безпеки при експлуатації тепловикористуючих установок і теплових мереж”.

6.43 Ємкісна технологічна апаратура у відповідності до проекту повинна бути оснащена стаціонарними рівнемірами, і сигналі­зацією про переповнення і переливними пристроями. Вимірювання рівня рідини у резервуарах слід здійснювати дистанційно.

6.44 Сушіння матеріалів металургійного виробництва необхідно проводити у відповідності до вимог галузевих правил безпе­ки.

6.45 Сигнально-попереджувальне фарбування елементів буді­вельних конструкцій будинків, устаткування, а також знаки безпе­ки повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.026-76.

6.46 Всі крани і дроселі повинні мати виразно позначені положення пробки крана, лопасті дроселя у вигляді риси, яка пропилена на торці валу і пофарбована білою фарбою.

На маховику арматури (вентилі, засувки), шківах і приводах до них, а також кожухах огорож слід нанести стріл­ки, що позначають напрям їх закривання. У випадку відсутності стрілок на зазначеній арматурі слід нанести положення відкриття "В" та закриття “З”.

Автоматичні відсікачі повинні мати покажчик граничних положень (відчинено-зачинено).

Для автоматично регулюючих засувок, клапанів, напрямних апаратів покажчики не потребуються.

6.47 Технологічне устаткування і агрегати необхідно забезпечувати ефективними пристроями газопилопридушення та газоочищення, що забезпечують чистоту повітря робочої зони мета­лургійних цехів (дільниць) у межах санітарних норм.

6.48 На підприємствах повинні бути розроблені інструкції з контролю повітряного середовища виробничих приміщень і у робочих зонах зовнішніх установок з урахуванням специфіки виробництва.

6.49 Порядок допуску до приймальних випробувань нових зразків устаткування і механізмів повинен відповідати вимогам ГОСТ 15.001-88 "Разработка и постановка продукции на производство. Основные положения".

6.50 Роботи необхідно негайно зупинити, якщо з”явилася за­гроза для життя та здоров'я працюючих.