Практичне заняття № 1. Тема: Фармакоекономіка як наука: визначення, мета, завдання, предмет та об’єкти дослідження

Тема: Фармакоекономіка як наука: визначення, мета, завдання, предмет та об’єкти дослідження. Основні поняття і терміни. Історія розвитку фармакоекономіки. Суть методології фармакоекономічних досліджень.

Кількість годин - 2.

І. Актуальність теми. Фармакоекономіка, як навчальна дисципліна, вивчає рівень споживання лікарських засобів, які застосовуються для забезпечення раціональної фармакотерапії та інших медичних технологій. Актуальність даної дисципліни пов’язана із витратами на надання медичної допомоги та порівнянням щодо її якості, ефективності і безпечності при обмежених фінансових можливостях системи охорони здоров’я. Основна мета дослідження споживання ЛЗ полягає у визначенні раціональності медикаментозної терапії (фармакотерапії), яка базується на встановленні критеріїв і величин, що використовуються для порівняння результатів. Для вирішення цього завдання потрібна відповідна методологія оцінки раціональності фармакотерапії. За рекомендацією ВООЗ, яка опирається на міжнародний досвід, для досліджень використовуються одиниці, які визначають рівень споживання лікарських засобів і прийняті в усіх країнах світу, а також інші міжнародні класифікаційні критерії.

ІІ. Мета заняття:

1. навчальна:

1. Знати основні визначення фармакоекономіки як наукової і навчальної дисципліни та їх мету.	(α=І)
1. Вміти оцінювати набутий досвід у проведенні фармакоекономічних досліджень різних країн світу.	(α=ІІ)
2. Володіти термінологією, яка викладена у глосарії за розділом фармакоекономіка.	(α=ІІІ)
3. Знати основні величини та уніфіковані критерії, що використовуються у методології фармакоекономічних досліджень.	(α=ІV)
4. Знати основні положення нормативних документів України, що становлять підґрунтя для фармакоекономічних досліджень.	(α=ІV)
5. Вміти вибирати альтернативні схеми лікування для проведення фармакоекономічних досліджень.	(α=ІV)

2. професійно-орієнтована:

1. Ознайомити студентів із змістом навчальної дисципліни “Фармакоекономіка” та метою її викладання.

2. Засвоїти основні поняття і терміни фармакоекономіки та методології фармакоекономічних досліджень.

3. Ознайомити студентів з історичними передумовами роцессу, що спричинили необхідність проведення фармакоекономічних досліджень.

4. Засвоїти положення нормативних і правових документів, відповідно до чинного в Україні законодавства, що є підґрунтям для фармакоекономічних досліджень.

5. Навчити студентів володіти інтегрованими поняттями, які є предметом дослідження фармакоекономіки (результати фармакотерапії, економічні витрати на фармакотерапію, рандомізовані фармакологічні випробування, безпечність і ефективність лікарських засобів, фармакоепідеміологічна статистика).

3. виховна:

Показати значення провізора у забезпеченні індивідуалізованої, ефективної і безпечної фармакотерапії, що відповідає сучасним медичним технологіям і спрямована на мінімізацію витрат та підвищення якості життя членів суспільства.

ІІІ. Міждисциплінарна інтеграція:

Дисципліни	Знати	Вміти
Організація та економіка фармації	Основні законодавчі акти системи охорони здоров’я, основи страхової медицини та її фармацевтичні аспекти. Положення нормативних документів, що регламентують діяльність в галузі забезпечення населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення. Принципи ціноутворення. Формування ціни лікарського засобу.	Користуватися довідковою літературою і нормативними документами при визначенні потреби в лікарських засобах для аптечного закладу, лікувальної чи лікувально-профілактичної установи відповідно до затверджених Переліків.
Економіка	Принципи використання обмежених матеріальних ресурсів для задоволення необмежених потреб членів суспільства.	Аналізувати рівень споживання та визначати потребу в лікарських засобів в абсолютних і відносних величинах та в економічних показниках.
Клінічна фармакологія	Основи застосування лікарських засобів у клінічній практиці, систему якісного і кількісного оцінювання дії лікарських засобів на організм хворого.	Вибирати найбільш оптимальні лікарські засоби, керуючись результатами оцінки фармакокінетичних параметрів та рівня вираження фармакологічної дії, які визначають терапевтичну ефективність лікарського засобу.
Фармако-епідеміологія	Бажані, небажані, побічні ефекти лікарських засобів при їх прийманні сукупністю пацієнтів (популяцією) після їх впровадження на ринок.	Вміти оцінити лікарський засіб за методами фармакоекономічних досліджень “користь – ризик”.
Фармакотерапія	Принципи клініко-фармацевтичного підходу до вибору лікарських засобів у клінічній практиці.	Вибирати оптимальні лікарські засоби відповідно до прийнятих схем лікування на основі даних доказової медицини і результатів фармакоекономічних досліджень.
Менеджмент і маркетинг у фармації	Основи ринкових механізмів та їх функціонування при забезпеченні населення лікарськими засобами. Стратегію формування ринку лікарських засобів. Володіти методологією АВС- і VEN-аналізу, принципами позиціонування лікарських засобів на фармацевтичному ринку.	Вибирати якісні і ефективні лікарські засоби для забезпечення раціональної фармакотерапії. Вміти мінімізувати витрати на лікування, користуючись методами фармакоекономічних досліджень: вартість-ефективність; вартість – користь; вартість – вигода.
Фармацевтична інформація	Принципи побудови баз даних про лікарські засоби на основі сучасних інформаційних технологій.	Використовувати дані баз про застосування лікарських засобів, їх доказову ефективність, безпечність, вартість при потребі погодження схем лікування, профілактики або діагностики захворювань.

ІV. Зміст теми заняття:

Фармакоекономіка як наука належить до економічних наук, що дає змогу обрахувати вартість різних фармакотерапевтичних підходів; наука, яка займається ідентифікацією та аналізом витрат на фармацевтичний продукт, фармацевтичну допомогу та послуги, а також їх результатами для особи, системи охорони здоров’я та суспільства.

У Великій Британії і США це один з видів нагляду, пов’язаних із застосуванням лікарських засобів, нагляд за цінами.

В Російській Федерації це методологія оцінки якості медикаментозного і немедикаментозного лікування на основі взаємопов’язаного клініко-економічного аналізу.

В Україні, коли на медикаментозне забезпечення хворих виділяється недостатньо засобів, значення фармакоекономіки навіть вище, ніж у розвинутих країнах, де фармакоекономічні підходи до лікування використовуються давно і успішно.

Як навчальна дисципліна фармакоекономіка вивчає встановлення і розуміння повноти впливу фармакотерапії на організм хворого.

Мета фармакоекономіки: порівняти ефективність, безпечність альтернативних схем терапії і якість життя при різних медичних технологіях з урахуванням фінансових витрат на їх проведення.

Основною метою дисципліни “Фармакоекономіка” є оцінка ефективного використання ресурсів охорони здоров’я на фармакотерапію та інші медичні і фармацевтичні послуги, тому предметом її дослідження є:

o результати фармакотерапії при застосуванні різних медичних технологій (принаймні двох схем лікування одного і того ж захворювання);

o безпечність (безпека) і ефективність нових лікарських засобів;

o економічні витрати на лікування і діагностику захворювань;

o документація рандомізованих клінічних випробувань лікарських засобів;

o фармакоекономічна статистика;

o аналіз споживання та визначення потреби в лікарських засобах.

Слід визначити основні поняття і терміни фармакоекономіки.

Фармакоекономічні дослідження – це вивчення ефективності фармакотерапії при встановленій медичній технології, її відмінності від іншої медичної технології, причому одна з технологій пов’язана з фармакотерапією, інша, може, окрім фармакотерапії включати певні лікувальні заходи, з одночасною оцінкою витрат на ці технології. Метою фармакоекономічних досліджень є виявлення більш ефективної і економічно вигідної медичної технології.

Основною причиною, що зумовлює необхідність проведення фармакоекономічних досліджень є підвищення вимог населення до якості надання медичних послуг, зростання вимог якості життя. Зазначені чинники вимагають зростання фінансових потреб охорони здоров’я.

Фармакоекономічні дослідження мають значення для суспільства, працівників охорони здоров’я, фармацевтичної промисловості, а також уряду, який регулює витрати на охорону здоров’я.

До основних тенденцій, які впливають на вище зазначені ланки слід віднести:

1) застосування новітніх технологій при створенні лікарських засобів,

2) підвищення уваги до ефективності і безпечності лікарських засобів,

3) розвиток методів діагностики і профілактики захворювань,

4) старіння населення (поліморбідність).

Фармакоекономічний аналіз – полягає в дослідженні, ідентифікації і порівнянні клінічних результатів і фінансових витрат альтернативних медичних технологій, фармацевтичних послуг та визначення їх переваг для окремої особи, системи охорони здоров’я і суспільства.

При фармакоекономічному аналізі у порівняльному плані вивчають фінансові ресурси, медичні технології і терапевтичні результати (Тріада Донабедіана). Основним аспектом фармакоекономічного аналізу є вплив медичних технологій на здоров’я населення.

Фармакоекономічний аналіз використовується для:

- відшкодування вартості фармакотерапії;

- аргументування розробки і впровадження у виробництво якісних і ефективних лікарських засобів;

- опрацювання національних чи регіональних формулярів і формулярних переліків лікарських засобів.

За даними закордонних дослідників при застосуванні фармакоекономічного аналізу досягається зниження вартості медичних послуг на10-20%.

VI. План та організаційна структура заняття: