Лабораторне заняття 13

ТЕМА: «ВИЗНАЧЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО Й ФРАКЦІЙНОГО ВМІСТУ СМІТНИХ І ЗЕРНОВИХ ДОМІШОК ЗЕРНА»

ЗАВДАННЯ: 1. Вивчити методику визначення загального і фракційного вмісту смітних і зернових домішок.

2. Визначити вміст смітних і зернових домішок у зразках зерна пшениці, жита, ячменю, вівса, проса, гречки, сорго, гороху, квасолі, нуту, чини, люпину, вики, сочевиці й бобів кормових.

МАТЕРІАЛИ,

ОБЛАДНАННЯ,

ДОКУМЕНТИ: Ваги лабораторні, лущильник для рису і проса ГДФ-1М, лущильник для вівса У1-ЛШО, пристрій для шліфування рису УШР, кукурудзомолотарка ЛКМ-2-61, пристрій для розрізання зерен гречки У1-ЕЗГ, розсійник лабораторний, лабораторна розбірна дошка, пінцети, скальпелі, шпателі, чашки для наважок, лупи 4^х – 5^х, комплекти лабораторних сит, калій йодистий, йод технічний, натрій оксид, зразки зерна різних сільськогосподарських культур.

ЛІТЕРАТУРА: ГОСТ 30483-97.

Вміст смітних і зернових домішок визначають як за надходження зернової маси під час збирання врожаю на токи для встановлення технології очищення, так і після первинного очищення для підготовки партій зерна до реалізації тавторинного очищення, під час очищення насінного матеріалу. Склад кожної з домішок у зерні продовольчого призначення сільськогосподарської культури нормується відповідним стандартом.

Визначення вмісту крупних смітних домішок. Крупними смітними домішками вважають компоненти смітних домішок, що залишаються на ситі з отворами діаметром 6 мм. Для їх визначення середню пробу зерна зважують з точністю до 1 г до повного просівання зерна основної культури.

Вручну відбирають з сита компоненти крупних смітних домішок, групують їх за фракціями смітних домішок і зважують фракції з точністю до 0,01 г. Із середньої проби крупнонасінних культур (кукурудза, кормові боби, сочевиця тарілочна, горох, квасоля, нут, чина) компоненти крупних смітних домішок можна відбирати вручну.

Виявлену в середній пробі зерна чи насіння зернобобових культур крупну гальку зважують окремо.

Вміст фракцій крупних смітних домішок (Х_к.с.) у відсотках визначають за формулою:

Х_к.с.= m_к.с. × 100: m, (16)

де m_к.с. – маса фракції крупних смітних домішок культури, г;

m – маса середньої проби, г.

Визначення вмісту явно виражених смітних і зернових домішок. Із середньої проби зерна чи солоду, що звільнена від крупних смітних домішок, виділяють наважку масою: 50 г – пшениці, жита, ячменю, гречки, вівса, рису, сочевиці дрібнонасінної, вики; 50 г – солоду; 25 г – проса, сорго; 100 г – кукурудзи, гороху, квасолі, нуту, чини, липину, сочевиці тарілкової; 200 г – бобів кормових. Наважки зважують з точністю до 0,1 г.

За одночасного визначення вмісту смітних, зернових домішок і дрібних зерен та крупності наважки просівають на комплекті лабораторних сит (табл. 8). Сита встановлюють таким чином: на піддон – сито для виділення проходу, що належить до смітних домішок, потім – сито для виділення дрібних зерен і, нарешті, – сито для визначення крупності зерна.

Комплект сит поміщають на дерев’яну гладку та рівну поверхню чи скло і коловими рухами без струшувань просіюють гречку, кукурудзу і зернобобові культури, а інші культури просіюють рівномірними повторювальними рухами без струшувань. За просіювання розмах коливань сит має бути близько 10 см, а тривалість просіювання 1 хв. – для зернобобових культур і 3 хв. – для всіх зернових культур за 110-120 рухів за хвилину.

Із залишку на кожному ситі виділяють фракції явно виражених смітних і зернових домішок відповідно до характеристик, наведених у стандартах на ту чи іншу культуру. Із проходу сита для смітних домішок виділяють шкідливі домішки.

Виявлені металомагнітні, шкідливі, особливо враховуючі домішки, а також живі й мертві шкідники відокремлюють і під час розрахунків не беруть до уваги.

Таблиця 8

Перелік лабораторних сит для визначення

вмісту смітних, зернових домішок і дрібних зерен та крупності

Зерно	Розмір (діаметр) отворів сит, мм
проходу, що належить до смітних домішок	дрібних зерен	крупності зерен
Пшениці Жита Ячменю Солод Вівса Проса Гречки Рису Кукурудзи Гороху     Квасолі Чини Нуту Бобів (корм.) Сорго Сої Вики Сочевиці: тарілкової     дрібно­насінної	1,0 1,0 1,5 1,5 1,5 1,4 × 20 3,0 2,0 2,5 2,5     3,0 2,0 2,0 3,0 1,5 3,0 2,0   2,5     1,5	1,7 × 20 1,4 × 20 2,2 × 20 2,2 × 20 1,8 × 20 – – – 8,0 5,0     – – – – 2,5 – –   4,8     –	– – – – – – 4,0 – – І тип ІІ тип 1 п/тип 2 п/тип 7,0 6,0 6,0 5,0 4,0 4,0 – – – – – – –   6,3 5,2 4,8 –

Виділені фракції явно виражених смітних і зернових домішок зважують з точністю до 0,1 г за маси фракції 25 г і більше і з точністю до 0,01 г – за маси фракції менше 25 г.

Вміст фракцій явно виражених смітних домішок (Х_ф.с.) підраховують за формулою:

Х_ф.с. = m_ф.с.× 100: m₁ , (17)

де M_ф.с. – маса фракції явно виражених смітних домішок, г;

m₁ – маса наважки, г.

Вміст фракцій явно виражених зернових домішок (Х_ф.з.) підраховують за формулою:

Х_ф.з. = m_ф.з. × 100: m₁ , (18)

де M_ф.з. – маса фракції явно виражених зернових домішок, г;

m₁ – маса наважки, г.

Розрахунки проводять до другого десятинного знаку.

Визначення вмісту неявно виражених зіпсованих і пошкоджених зерен. Упшениці, житі, ячменю, сорго, вівсі, солоді. Із наважки зерна пшениці, жита, ячменю, вівса і солоду 50 г (сорго – 25 г), звільненої від явно виражених смітних і зернових домішок, виділяють наважку масою 10 г, зважують з точністю до 0,01 г. Із зерен вівса і плівчастого сорго знімають плівки вручну чи на лущильнику.

Невиразні зерна розрізають упоперек і залежно від ступеня пошкодженості зернівки відносять до зіпсованих чи пошкоджених зерен.

Зіпсовані і пошкоджені зерна (у вівса і сорго з плівками) зважують окремо з точністю до 0,01 г.

Вміст зіпсованих чи пошкоджених зерен пшениці, жита, ячменю чи вівса (Х_з,п.) у відсотках підраховують за формулою:

Х_з,п. = m_з.п. × m₂ : 5, (19)

де m_з.п. – маса зіпсованих чи пошкоджених зерен, що виділені з наважки масою 10 г, г;

m₂ – маса зерен, що залишилися після видалення з наважки масою 50 г явно виражених смітних і зернових домішок, г.

Загальний вміст зіпсованих чи пошкоджених зерен (Х_з.) пшениці, жита, ячменю чи вівса підраховують за формулою:

Х_з. = 2 m_з.п. + Х_з,п , (20)

де m_з.п. – маса явно виражених зіпсованих чи пошкоджених зерен, виділених із наважки масою 50 г, г.

Вміст зіпсованих чи пошкоджених зерен сорго (Х_з.с.) у відсотках підраховують за формулою:

Х_з.с. = m_з.1 × m₂ : 25, (21)

де m_з.1 – маса явно виражених зіпсованих чи пошкоджених зерен сорго, виділених з наважки масою 25 г, г;

m₂ – маса зерен, що залишилися після видалення із наважки сорго масою 25 г явно виражених смітних і зернових домішок, г.

Упросі. Із наважки проса масою 25 г, що очищена від явно виражених смітних і зернових домішок, виділяють наважку масою 10 г і зважують з точністю до 0,01 г. Зерна лущать, потім знову їх зважують і виділяють з них зіпсовані чи пошкоджені ядра проса.

Зіпсовані чи пошкоджені ядра проса зважують окремо з точністю до 0,01 г.

Вміст зіпсованих чи пошкоджених зерен проса (Х_з.п.п.) у відсотках підраховують за формулою:

Х_з.п.п. = 4 m_з.п. × m₂ : m_об , (22)

де m_з.п.– маса зіпсованих чи пошкоджених ядер проса, виділених з наважки масою 25 г, г;

m₂ – маса нелущених зерен, що залишилися після відокремлення з наважки масою 25 г явно виражених смітних і зернових домішок, г;

m_об – маса ядер після лущення зерен проса в наважці 10 г, г.

Загальний вміст зіпсованих чи пошкоджених зерен проса (Х_зп.) у відсотках підраховують за формулою:

Х_зп. = m_з.п. × 100: 25, (23)

де m_з.п. – маса явно виражених зіпсованих чи пошкоджених зерен, що виділені з наважки 25 г, г.

Угречці. Із наважки гречки масою 50 г, що очищена від явно виражених смітних і зернових домішок, виділяють наважку масою 10 г і зважують з точністю до 0,01 г. Усі зерна наважки розрізають скальпелем чи лезом бритви і виділяють зіпсовані зерна.

Зіпсовані зерна гречки разом з плівками і частинками ядра зважують з точністю до 0,01 г.

Вміст зіпсованих зерен (Х_{з. г.}) у відсотках підраховують за формулою:

Х_{з. г.} = , (24)

де m₁ – маса зіпсованих зерен гречки, що виділені з наважки масою 10 г, г;

m – маса нелущених зерен гречки, що залишилися після виділення із наважки масою 50 г явно виражених смітних і зернових домішок, г.

Загальний вміст зіпсованих зерен гречки (Х_з) у відсотках підраховують за формулою:

Х_з = 2m_з + Х_{з. г.}, (25)

де m_з – маса явно зіпсованих зерен гречки, що виділені з наважки масою 50 г, г.

Підрахунки зіпсованих зерен проводять до другого десятинного знака з наступним заокругленням результату до першого десятинного знака.

Допустима розбіжність під час контрольних визначень зіпсованих чи пошкоджених зерен не має перевищувати норм, що наведені в таблиці 9.

Визначення вмісту шкідливих домішок. Із середньої проби, що очищена від крупних смітних домішок, виділяють наважки масою: 500 г для визначення ріжків, в’язеля барвистого, гірчака повзучого, софори китникоподібної, термопсису ланцетного, геліотропа опушеноплідного, триходесми сивої; 200 г для визначення пажитниці п’янкої; 200 г пшениці, жита та інших культур, крім ячменю, – для визначення сажки; 500 г ячменю – для визначення сажки.

Наважки зважують з точністю до 0,1 г і розбирають вручну. Виявлені компоненти шкідливих домішок групують окремо за видами і зважують з точністю до 0,01 г.

Вміст кожного виду шкідливих домішок (Х_ш) у відсотках підраховують за формулою:

Х_ш = , (26)

де m₁ – маса виділеного виду шкідливих домішок, г;

m – маса наважки, г.

Таблиця 9

Допустима розбіжність

за контрольних визначень зіпсованих чи пошкоджених зерен

Вміст зіпсованих чи пошкоджених зерен, %	Пшениця	Просо	Горох	Ячмінь, гречка
Не більше 0,2 Не більше 0,3 0,3 – 0,5 0,4 – 0,5 0,6 – 1,0 1,1 – 2,0 2,1 – 3,0 3,1 – 4,0 4,1 – 5,0 5,1 – 6,0 6,1 – 7,0 7,1 – 8,0 8,1 – 9,0 8,1 – 10,0 9,1 – 10,0 10,1 і більше	0,1 – 0,2 – 0,3 0,6 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0 1,1 1,1 – – –	– – 0,2 – 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 1,1 1,4 1,6 – 1,8 – 2,1	0,1 – 0,2 – 0,3 0,6 0,6 0,6 0,7 0,7 0,7 0,8 0,9 – 1,0 1,1	– 0,2 – 0,3 0,4 0,5 0,6 0,8 1,0 1,2 1,4 1,6 – – – –

Підрахунки проводять до другого десятинного знака без наступного заокруглення результату.

Визначення вмісту особливо враховуючих домішок. Визначеннявмістусажковихзерен. До них належать синьопояскові (зерна, в борозенках яких є спори сажки) і забруднені (зерна, поверхня яких, і борозенки містять спори сажки). Наважку зерна масою, встановленою для виділення явно виражених смітних і зернових домішок, очищають від смітних і зернових домішок, виділяють наважку масою 20 г і зважують її з точністю до 0,01 г. Не використовуючи лупи, із маси зерен у наважці відбирають сажкові зерна і зважують їх з точністю до 0,01 г.

Вміст сажкових зерен (Х_с) у відсотках підраховують за формулою:

Х_с = = 5 m₁, (27)

де m₁ – маса сажкових зерен у наважці масою 20 г, г.

Визначеннявмістунасіннябуркуна і цибулинокдикогочаснику. Із середньої проби зерна, що звільнена від крупних смітних домішок, виділяють наважку масою 500 г і зважують її з точністю до 0,1 г. Потім зерно порціями (близько 100 г) просівають на ситах з продовгуватими отворами розміром 1,7 × 20 мм. Після просівання кожної порції оглядають схід з сита і прохід через сито. Виявлені у сході сита цибулинки дикого часнику, а у проході сита насіння буркуна відбирають вручну й підраховують окремо.

Вміст насіння буркуна і цибулинок дикого часнику виражають в штуках на 1кг, для чого виявлену в наважці кількість їх множать на 2.

Визначеннявмістугальки. Із середньої проби, що очищена від крупних смітних домішок, виділяють наважку масою 500 г і зважують її з точністю до 0,1 г. Наважку просівають на ситі з отворами діаметром 1,5 мм. Виявлену в сході сита гальку відбирають і зважують її з точністю до 0,01 г.

Вміст гальки (Х_г) у відсотках підраховують за формулою:

Х_г = m_г : 5, (28)

де m_г – маса гальки в наважці 500 г, г.

Загальний вміст гальки (Х_з.г.) у відсотках підраховують за формулою:

Х_з.г. = Х_к.г. +Х_г , (29)

де Х_к.г. – вміст крупної гальки у відсотках, що виділена із сходу сита з діаметром отворів 6 мм за визначення крупних домішок.

Визначення вмісту насіння зернобобових культур, що пошкоджене зернівками і листокрутками. Із середньої проби зерна, що очищена від крупних смітних домішок, виділяють наважку масою: 100 г – гороху, квасолі, нуту, чини, люпину, вики, сочевиці; 200 г – бобів кормових. Наважку вручну вивільняють від явно виражених смітних домішок, потім зважують її з точністю до 0,1 г.

Насіння висипають на лабораторну дошку і ретельно оглядають. При цьому із маси насіння виділяють насіння явно пошкоджене, але без наявності в ньому шкідників: насіння з пустими, виїденими зернівками пустотами; насіння з погризеною листокрутками поверхнею.

Виділене насіння зважують з точністю до 0,01 г. Потім виділяють насіння гороху, квасолі, вики, кормових бобів, сочевиці з наявністю у ньому пустот з характерним круглим отвором діаметром 2-3 мм; гороху, квасолі, вики, сочевиці, кормових бобів з круглими «віконечками» у вигляді темних плям, що являють собою оболонку насіння, під якою є личинка, лялечка чи жук зернівки; квасолі з ледь помітними уколами діаметром 0,1-0,3 мм; квасолі, від якої залишилася лише оболонка, в середині якої є личинки чи жуки квасолевої зернівки.

Виділене насіння з названими ознаками розрізають. Насіння з наявністю мертвих шкідників зважують.

Насіння бобових, на яких під час візуального огляду не виявлено ознак пошкодження зернівками чи листокрутками, поміщають на сітку. Сітку з насінням занурюють в 1-процентний розчин йодистого калію і витримують 60-90 с. Потім переносять сітку з насінням у 0,5-процентний розчин основи на 30 с, щоразу використовуючи нову порцію розчинів.

Після завершення експозиції сітку з насінням виймають з розчину основи, насіння промивають водою для вивільнення від основи протягом 15-20 с.

Виймають насіння з сітки і швидко оглядають для виявлення вхідних отворів личинок комах чи місць проколів оболонки, що забарвлюються у чорний колір і стають добре помітними. Насіння з плямами розрізають. Виявлені насінини з мертвими шкідниками зважують.

Вміст насіння, пошкодженого зернівками і листокрутками (Х_п.з.), у відсотках підраховують за формулою:

Х_п.з. = , (30)

де m₁ – маса пошкодженого насіння без наявності шкідників, г;

m₅ – маса пошкодженого насіння з наявністю мертвих шкідників, виявлених під час розрізання сухого насіння, г;

m₆ – маса пошкодженого насіння з наявністю мертвих шкідників, виявлених під час розрізання обробленого насіння, г;

m₇ – маса наважки, г.

Визначення загального вмісту смітних домішок. Загальний вміст смітних домішок (Х_с) підраховують як суму результатів у відсотках:

· крупних органічних смітних домішок, виділених зі сходу з сита з отворами діаметром 6 мм, а також органічних домішок, виділених з наважки, для визначення явно виражених смітних і зернових домішок;

· крупних мінеральних домішок, крім гальки, виділених зі сходу з сита отворами діаметром 6 мм, а також мінеральних домішок, крім гальки, виділеної із наважки для визначення явно виражених смітних і зернових домішок;

· гальки, виділеної зі сходу з сита з отворами діаметром 6 мм, а також виділеної із наважки масою 500 г;

· насіння бур’янів, а також культурних рослин, що відносяться до смітних домішок, виділених зі сходу з сита з отворами діаметром 6 мм, а також виділених із наважки для визначення вмісту явно виражених смітних і зернових домішок;

· зіпсованих зерен, виділених із наважки для визначення вмісту явно виражених смітних і зернових домішок із наважки, виділеної для визначення неявно виражених зіпсованих і пошкоджених зерен;

· шкідливих домішок, виділених із наважки для визначення шкідливих домішок;

· проходу через сито, що використовують для виділення смітних домішок, у кількості, що встановлена стандартом на культуру.

Визначення загального вмісту зернових домішок. Загальний вміст зернових домішок (Х_З) у відсотках визначають як суму результатів визначення всіх фракцій явно виражених зернових домішок, установлених стандартом на культуру, і фракції пошкоджених зерен, виділеної із наважки, встановленої стандартом для визначення неявно виражених зіпсованих і пошкоджених зерен.

Результати визначення вмісту проставляють у документах про якість з точністю: смітних і зернових домішок – до 0,1 %; шкідливих та окремих фракцій смітних та зернових – 0,01 %; зіпсованих та пошкоджених зерен (насіння) до 0,01 %; металомагнітних домішок – до 0,001 %; сажкових зерен, дрібних зерен – до 0,1 %.

Допустима розбіжність за контрольних визначень смітних і зернових домішок не має перевищувати норм, наведених у таблиці 10.

Таблиця 10

Допустима розбіжність

за контрольних визначень смітних і зернових домішок